Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 листопада 2015 року Справа № 5013/1233/11 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Дроботової Т.Б. - головуючого, Гоголь Т.Г., Рогач Л.І.розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуЗаступника прокурора Дніпропетровської областіна постановуДніпропетровського апеляційного господарського суду від 04.06.2015у справі№ 5013/1233/11 Господарського судуКіровоградської областіза заявою про перегляд за нововиявленими обставинами за позовомПриватного підприємства "Агрофірма "Центр" постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 20.03.2012 Прокурора Устинівського району в інтересах держави в особі Криничненської сільської ради до треті особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивачаПриватного підприємства "Агрофірма "Центр" - Державна екологічна інспекція в Кіровоградській області; - Устинівська районна державна адміністрація прозвільнення земельної ділянки, відшкодування шкоди за участю представників: прокурораРоманов Р.О. - посв. № 014714позивачане з'явився (про час та місце судового засідання повідомлений належно)відповідачаОСОБА_5 - директор; ОСОБА_6 -предст. дов. від 20.10.2015третіх осіб- не з'явилися (про час та місце судового засідання повідомлені належно)

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 26.09.2011 у цій справі відмовлено повністю в позові прокурора Устинівського району в інтересах держави в особі Криничненської сільської ради до Приватного підприємства "Агрофірма "Центр" про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки площею 96,8 га на території заказника загальнодержавного значення "Садківський степ" та приведення її у придатний для використання стан, а також про стягнення з відповідача 1936400 грн. шкоди, заподіяної порушенням режиму території заказника.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 20.03.2012 (судді: Євстигнеєв О.С. - головуючий, Зубкова Т.П., Кагітіна Л.П.) вищевказане рішення скасовано; прийнято нове рішення, яким позов задоволено; зобов'язано Приватне підприємство "Агрофірма "Центр" звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 96,8 га, розташовану на території заказника загальнодержавного значення "Садківський степ" і привести зазначену ділянку у придатний до використання стан; стягнуто з Приватного підприємства "Агрофірма "Центр" 19636400 грн. шкоди до Фонду охорони навколишнього природного середовища на користь Криниченської сільської ради та 39283,50 грн. судових витрат на користь державного бюджету.

Постановою Вищого господарського суду України від 22.06.2012 постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 20.03.2012 залишено без змін.

Приватне підприємство "Агрофірма "Центр" подало до Дніпропетровського апеляційного господарського суду заяву про перегляд постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 22.06.2012 у цій справі за нововиявленими обставинами разом з клопотанням про поновлення пропущеного строку на подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.

В якості нововиявлених обставин Приватне підприємство послалося на набрання законної сили вироком Петрівського районного суду Кіровоградської області від 24.12.2014 в частині виправдання ОСОБА_5 (директора Приватного підприємства "Агрофірма "Центр") за частиною 2 статті 364, частиною 1 статті 252, частиною 197-1 Кримінального кодексу України, вважаючи, що матеріалами кримінальної справи та висновками судів спростовано причетність директора Приватного підприємства "Агрофірма "Центр" ОСОБА_5 до розорення земель ботанічного заказника "Садківський степ", відхилено висновки екологічної та земельно-технічної експертиз як докази, що підтверджують вину ОСОБА_5 у інкримінованих йому злочинах, а інші докази його вини відсутні.

Підставою для поновлення пропущеного строку на подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами заявник вказав тривалість досудового розслідування та судового розгляду зазначеної вище кримінальної справи.

Прокурор Устинівського району Кіровоградської області відхилив подану заяву, вказавши, що доводи про наявність новоиявлених обставин зводяться до переоцінки доказів, досліджених при прийнятті судових рішень судами апеляційної та касаційної інстанцій, відтак, нововиявлені обставини в розумінні розділу ХІІІ Господарського процесуального кодексу України відсутні.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 04.06.2015 (судді: Виноградник О.М.,Джихур О.В., Вечірко І.О.) задоволено заяву Приватного підприємства "Агрофірма "Центр" про перегляд постанови апеляційного господарського суду від 20.03.2012 за нововиявленими обставинами; постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 20.03.2012 скасовано; апеляційну скаргу прокурора Устинівського району Кіровоградської області залишено без задоволення; рішення Господарського суду Кіровоградської області від 26.09.2011 залишено без змін.

Суд апеляційний інстанції вказав на відсутність підстав для перегляду постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 20.03.2012 за нововиявленими обставинами на підставі пункту 2 частини 2 статті 112 Господарського процесуального кодексу України з огляду на відсутність вироку суду по кримінальній справі та доказів притягнення до кримінальної відповідальності за надання завідомо неправдивих висновків експертів, які надавали свої висновки у господарській справі № 5013/1233/11. Разом з тим, посилаючись на приписи частини 4 статті 35 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд вказав, що вироком суду у кримінальній справі, на який посилається заявник у заяві, спростовано факт здійснення директором Приватного підприємства "Агрофірма "Центр" будь-яких дій, що утворюють склад правопорушення, за яке з Приватного підприємства "Агрофірма "Центр" стягнуто суму заподіяної шкоди, а також спростовано факт самовільного зайняття земельної ділянки площею 96,8 га на території заказника загальнодержавного значення "Садківський степ".

Також колегія суддів дійшла висновку про дотримання заявником трирічного строку для подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, враховуючи дату первісного звернення заявника до суду та визначивши дату набрання чинності постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 20.03.2012 з дати виготовлення іі повного тексту - 26.03.2015.

Не погоджуючись з постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 04.06.2015, прокурор Устинівського району Кіровоградської області подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати зазначену вище постанову та постановити нове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 20.03.2012. Касаційну скаргу вмотивовано доводами про порушення апеляційним господарським судом норм процесуального права, а саме, статей 43, 112, 113 Господарського процесуального кодексу України щодо визначення як нововиявлених наведених Приватним підприємством "Агрофірма "Центр" у заяві обставин, які необхідним для цього вимогам не відповідають; в порушення частини 3 статті 105 Господарського процесуального кодексу України, суд невірно обумовив дату набрання чинності постановою апеляційної інстанції моментом виготовлення іі повного тексту та порушив законодавчо встановлений трирічний строк для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами.

В судовому засіданні прокурор підтримав доводи касаційної скарги.

Приватне підприємство "Агрофірма "Центр" заперечило доводи касаційної скарги, вказуючи на законність та обґрунтованість постанови апеляційної інстанції; посилаючись на наданий висновок науково-правової експертизи та на поважні обставини пропуску трирічного строку на звернення з заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами через тривалий час розгляду кримінальної справи просило поновити трирічний строк на подання заяви про перегляд судового рішення господарського суду у зв'язку з нововиявленими обставинами, застосувавши принцип верховенства права та норми Конституції України як акта прямої дії.

Інші учасники судового процесу відзив на касаційну скаргу не надали, не скористалися правом на участь представників у судовому засіданні.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників відповідача та прокурора, присутніх у судовому засіданні, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в судових рішеннях, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Відповідно до статті 1117 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права; касаційна інстанція не має права встановлювати чи вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду або відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або перевіряти докази.

Відповідно до частини 1 статті 113 Господарського процесуального кодексу України, судове рішення господарського суду може бути переглянуто за нововиявленими обставинами за заявою сторони, прокурора, третіх осіб, поданою протягом одного місяця з дня встановлення обставин, що стали підставою для перегляду судового рішення. Пунктом 1 частини 2 статті 113 Господарського процесуального кодексу України визначено, що строк для подання заяви про перегляд судових рішень господарського суду у зв'язку з нововиявленими обставинами обчислюється у випадку, встановленому пунктом 1 частини другої статті 112 цього Кодексу, - з дня встановлення обставин, що мають істотне значення для справи.

У разі подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами з пропуском строку, встановленого частиною першою статті 113 Господарського процесуального кодексу України, без клопотання про його відновлення, господарський суд має повернути заяву згідно з пунктом 1 частини шостої статті 113 Господарського процесуального кодексу України. За клопотанням заявника цей строк може бути відновлено відповідно до вимог статті 53 Господарського процесуального кодексу України за наявності поважних причин його пропуску. Можливість відновлення процесуального строку для подачі до суду заяви про перегляд судових рішень у зв'язку з нововиявленими обставинами пов'язана з тим, що пропуск вказаного вище встановленого місячного строку не спричиняє припинення права на звернення до суду з відповідною заявою, а обмежує можливість реалізації такого права.

Водночас другим реченням частини 1 статті 113 Господарського процесуального кодексу України визначено, що заява про перегляд судового рішення господарського суду з підстави, передбаченої пунктом 1 частини 2 статті 112 цього Кодексу, може бути подана не пізніше трьох років з дня набрання судовим рішенням господарського суду законної сили.

Оскільки за змістом частин 6 та 8 статті 113 Господарського процесуального кодексу України заява про перегляд судового рішення, господарського суду з підстави, передбаченої пунктом 1 частини 2 статті 112 цього Кодексу, подана після закінчення трирічного строку з дня набрання судовим рішенням господарського суду законної сили, підлягає поверненню заявникові незалежно від причин пропуску цього строку, а подання відповідної заяви повторно не допускається, то за своєю правовою природою встановлений даною нормою строк є присічним, тобто таким, сплив якого спричиняє припинення самого права, за реалізацією якого звертається особа.

Також слід відзначити, що процедура перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами є не підчисткою і не виправленням помилок у судових рішеннях, а є стадією процесу, передбаченою виключно для випадків, коли існує об'єктивна необхідність забезпечення можливості перегляду судових рішень саме з причин, не пов'язаних з повним, всебічним та об'єктивним встановленням обставин справи під її первісного розгляду, що й відображається у особливостях законодавчого регулювання суб'єктів звернення, процедури та підстав звернення, порядку розгляду звернення та строках звернення з відповідною заявою.

Одним з загальновизнаних принципів побудови системи перевірки судових рішень, в тому числі в господарському судочинстві, є принцип правової визначеності, реалізація якого має на меті досягнення стабільності правового регулювання та існуючих правовідносин, необхідної для того, щоб кожен з учасників цих правовідносин міг у розумних межах бути впевненим у незмінності свого досягнутого правового статусу, набутих прав та обов'язків.

Судове рішення, яке набуло ознак чинного та остаточного за наслідками його апеляційного та касаційного перегляду, може бути переглянуто в подальшому, однак виключно у законодавчо встановлених межах, які покликані забезпечити принцип правової визначеності, в тому числі, шляхом встановлення чітких обмежень строку, протягом якого сторони можуть реалізувати своє право на перегляд остаточного судового рішення.

Судова колегія зазначає, що, посилаючись на принцип верховенства права та на норми Конституції, як акта прямої дії, заявник не врахував, що остаточне судове рішення у даній справі вже відбулося, а право на звернення з заявою, спрямованою на перегляд остаточного судового рішення, має реалізовуватися відповідно до особливостей законодавчого регулювання звернення за переглядом судового рішення за нововиявленими обставинами.

Прокурор вірно зазначив у касаційній скарзі про невірне застосування апеляційним господарським судом приписів частини 3 статті 105 Господарського процесуального кодексу України щодо моменту набуття чинності постановою суду апеляційної інстанції; разом з тим, при визначенні початку перебігу та закінчення процесуальних строків суд не врахував положення частини 3 статті 50 та частин 3, 4 статті 51 Господарського процесуального кодексу України, в зв'язку з чим його висновки щодо початку та закінчення перебігу процесуального строку не можна вважати такими, що ґрунтуються на належно встановлених обставинах справи.

Водночас судова колегія відзначає, що з підстави, передбаченої пунктом 1 частини 2 статті 112 Господарського процесуального кодексу України судове рішення може бути переглянуте за умов істотності нововиявлених обставин для вирішення спору (тобто, коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте), існування їх на час розгляду справи та виявлення їх після прийняття судового рішення зі справи через те, що на час розгляду справи. ці обставини не могли бути відомі заявникові.

За своєю юридичною суттю такі нововиявлені обставини є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Не можуть бути визнані нововиявленими нові, тобто такі, що виникли чи змінилися після постановлення рішення обставини, а також обставини, на які посилалася особа, яка брала участь у справі, у своїх поясненнях, касаційній скарзі, або які могли бути встановлені при виконанні судом вимог процесуального закону.

Посилаючись виключно на приписи частини 4 статті 35 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції не проаналізував та не відобразив у судовому рішенні відповідність наведених заявником обставин відповідним вимогам.

Таким чином, викладені в касаційній скарзі доводи про порушення і неправильне застосування апеляційним господарським судом норм процесуального права є такими, що спростовують законність та обґрунтованість правових висновків апеляційного господарського суду щодо відповідності наведених заявником обставин ознакам нововиявлених, а також його висновків щодо початку та закінчення перебігу строку для подання зави про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.

Судове рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин. Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Перевіривши у відповідності до частини 2 статті 1115 Господарського процесуального кодексу України юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у постанові апеляційного господарського суду, колегія суддів дійшла висновків про те, що господарський суд не розглянув всебічно, повно та об'єктивно в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності; не дослідив наведені заявником в обґрунтування своїх вимог докази та обставини; неналежним чином з'ясував перебіг процесуальних строків, передбачених для перегляду рішення за нововиявленими обставинами.

Як наслідок, прийнята апеляційним судом постанова не відповідає приписам статті 105 Господарського процесуального кодексу України вимогам щодо законності та обґрунтованості судового рішення.

Враховуючи, що суд припустився порушень норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, постанову апеляційної інстанції у даній справі слід скасувати, а справу направити на новий розгляд до апеляційного господарського суду.

Керуючись пунктом 3 статті 1119, статтями 1115, 11110, 11111, 11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Заступника прокурора Дніпропетровської області задовольнити частково.

Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 04.06.2015. у справі № 5013/1233/11 Господарського суду Кіровоградської області скасувати.

Справу направити на новий розгляд до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Головуючий Т. Дроботова

Судді Т. Гоголь

Л. Рогач