Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 листопада 2014 року Справа № 910/5315/14

Вищий господарський суд у складі колегії суддів:головуючого суддіПопікової О.В. (доповідач у справі),суддівІванової Л.Б., Кролевець О.А.,розглянувши матеріали касаційної скарги Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк"на рішення Господарського суду міста Києва від 26.05.2014 р.та на постанову Київського апеляційного господарського суду від 16.09.2014 р.у справі№ 910/5315/14 Господарського суду міста Києваза позовомПублічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк"доТовариства з обмеженою відповідальністю "ТЛЛ"провизнання недійсним рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЛЛ" про ліквідацію юридичної особиза участю представниківпозивачаМельник І.М. за дов. від 27.02.2013р. № 09-32/238відповідачане з'явились (про дату, час та місце судового розгляду повідомлено належним чином)У відповідності до розпорядження секретаря першої судової палати Вищого господарського суду України від 10.11.2014р. № 02-05/483 для розгляду справи № 910/5315/14 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя - Попікова О.В. (доповідач)., судді Іванова Л.Б., Кролевець О.А.

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 26.05.2014р. у справі №910/5315/14, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 16.09.2014р., відмовлено у позові Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЛЛ" від 03.03.2014р. про ліквідацію юридичної особи.

Не погоджуючись з даними судовими рішеннями, позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить рішення місцевого суду і постанову суду апеляційної інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити повністю.

Вимоги та доводи касаційної скарги мотивовані тим, що судами попередніх інстанцій було неповно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, а також порушено норми матеріального права, зокрема вимоги статей 6, 13, 526 Цивільного кодексу України. Доводи касаційної скарги обґрунтовані тим, що судами не надано належної оцінки пункту 4.2.4 укладеного між сторонами кредитного договору, згідно з яким відповідач зобов'язався не проводити реорганізацію та зміну складу учасників товариства без згоди позивача.

Усіх учасників судового процесу відповідно до статті 111-4 Господарського процесуального кодексу України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги, проте в судове засідання представники відповідача не з'явились. Зважаючи на те, що явку представників сторін не було визнано обов'язковою, а також на достатність матеріалів справи для прийняття рішення, колегія суддів, беручи до уваги встановлені ст. 111-8 Господарського процесуального кодексу України строки розгляду касаційних скарг, дійшла висновку про можливість розглянути справу за відсутності вказаних представників.

Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, заслухавши представника позивача, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, 21.06.2011р. між Публічним акціонерним товариством "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фірма "Вена" укладено кредитний договір про відкриття кредитної лінії № 686-11 від 21.06.2011р. зі змінами, внесеними договорами про внесення змін до нього від 26.03.2012р. за № 1/686-11/324, від 25.04.2012р. за № 2/686-11/558, від 03.05.2012р. за № 3/686-11/668, від 19.06.2012р. за № 4/686-11/818, від 26.06.2012р. за № 5/686-11/829, від 06.09.2012р. за № 6/686-11/983, від 31.10.2012р. за № 7/686-11/1040, від 09.11.2012р. за № 8/686-11/1057, від 09.11.2012р. за № 9/686-11/1058, від 28.12.2012р. за № 10/686-11/1177, від 30.07.2013р. за № 11/686-11/152.

За умовами згаданого договору банк зобов'язується надати позичальнику кредит шляхом відкриття невідновлювальної кредитної лінії у сумі, яка не може перевищувати 72.000.000,00 грн. (ліміт кредитної лінії), на умовах, встановлених цим договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти, встановлені цим договором (п. 2.1 договору).

Відповідно до п. 4.2.4 кредитного договору позичальник зобов'язався не здійснювати зміну організаційно-правової форми, складу учасників, реорганізацію позичальника (виділення якого-небудь структурного підрозділу; розділення; перетворення; приєднання; злиття) без здобуття згоди Банку.

В подальшому, 09.11.2012р. між ТОВ "Фірма "Вена" (первісний боржник), ТОВ "Севен Систем" (правонаступником якого є ТОВ "ТЛЛ") (новий боржник) та ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" (кредитор) було укладено договір № 1056-12 про переведення боргу за кредитним договором про відкриття кредитної лінії № 686-11 від 21.06.2011р.

За умовами зазначеного договору ТОВ "Фірма "Вена" (первісний боржник) переводить свій борг на ТОВ "Севен Систем" (ТОВ "ТЛЛ") (новий боржник), внаслідок чого ТОВ "Севен Систем" (ТОВ "ТЛЛ") (новий боржник) заміняє ТОВ "Фірма "Вена" (первісний боржник) як зобов'язану сторону у кредитному договорі про відкриття кредитної лінії №686-11 від 21.06.2011р. та бере на себе всі зобов'язання позичальника, що передбачені основним договором, у тому числі щодо повернення кредиту та сплати відсотків за кредит, а також будь-які інші зобов'язання позичальника, що випливають з умов основного договору.

03.03.2014р. відбулись загальні збори учасників ТОВ "ТЛЛ", на яких прийнято рішення, оформлене протоколом № 03/03, про припинення шляхом ліквідації юридичної особи ТОВ "ТЛЛ", створення ліквідаційної комісії з припинення ТОВ "ТЛЛ", призначення головою ліквідаційної комісії Осипчука Павла Володимировича і передання йому повноважень по управлінню справами товариства та встановлено термін для заявлення вимог кредиторів до 15.05.2014р.

Не погодившись з рішенням про ліквідацію юридичної особи ТОВ "ТЛЛ", банк звернувся до суду з позовною заявою про визнання рішення загальних зборів недійсним.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суди І та апеляційної інстанцій виходили з того, що ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" не є учасником (засновником) ТОВ "ТЛЛ", а отже не пов'язаний з товариством жодними корпоративними відносинами і, відповідно, у нього відсутні правові підстави для звернення до суду з даним позовом.

Колегія суддів погоджується з такими висновками судів, зважаючи на наступне.

Згідно з ч. 1 статті 110 Цивільного кодексу України юридична особа ліквідується, зокрема, за рішенням її учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, в тому числі у зв'язку із закінченням строку, на який було створено юридичну особу, досягненням мети, для якої її створено, а також в інших випадках, передбачених установчими документами.

Товариство з обмеженою відповідальністю може бути ліквідоване за рішенням загальних зборів його учасників, у тому числі у зв'язку зі спливом строку, на який товариство було створене, а також за рішенням суду у випадках, встановлених законом (ч. 1 статті 150 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 145 Цивільного кодексу України вищим органом управління товариства є загальні збори його учасників, до виключної компетенції яких належить, зокрема, прийняття рішення про ліквідацію товариства, призначення ліквідаційної комісії та затвердження ліквідаційного балансу.

Зазначенні положення містяться в п. п. 10.1, 10.3.13 розділу 10 статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЛЛ".

Рішенням загальних зборів учасників ТОВ "ТЛЛ" від 03.03.2014р. припинено шляхом ліквідації юридичну особу ТОВ "ТЛЛ" та створено ліквідаційну комісію, голову якої зобов'язано провести державну реєстрацію припинення діяльності ТОВ шляхом ліквідації у реєстраційній службі Головного управління юстиції у м. Києві, а також провести ліквідаційну процедуру відповідно до законодавства. Також повідомлено, що свої вимоги кредитори можуть заявляти до 15.05.2014р. за адресою: м. Київ, вулиця Костянтинівська 2-а.

Відповідно до ч.ч. 1, 6 статті 59 Господарського кодексу України припинення діяльності суб'єкта господарювання здійснюється шляхом його реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації - за рішенням власника (власників) чи уповноважених ним органів, за рішенням інших осіб - засновників суб'єкта господарювання чи їх правонаступників, а у випадках, передбачених законами, - за рішенням суду.

Суб'єкт господарювання ліквідується: за ініціативою осіб, зазначених у частині першій цієї статті; у зв'язку із закінченням строку, на який він створювався, чи у разі досягнення мети, заради якої його було створено; у разі визнання його в установленому порядку банкрутом, крім випадків, передбачених законом; у разі скасування його державної реєстрації у випадках, передбачених законом.

Згідно зі статтею 60 Господарського кодексу України ліквідація суб'єкта господарювання здійснюється ліквідаційною комісією, яка утворюється власником (власниками) майна суб'єкта господарювання чи його (їх) представниками (органами), або іншим органом, визначеним законом, якщо інший порядок її утворення не передбачений цим Кодексом. Ліквідацію суб'єкта господарювання може бути також покладено на орган управління суб'єкта, що ліквідується.

Орган (особа), який прийняв рішення про ліквідацію суб'єкта господарювання, встановлює порядок та визначає строки проведення ліквідації, а також строк для заяви претензій кредиторами, що не може бути меншим, ніж два місяці з дня оголошення про ліквідацію.

Ліквідаційна комісія або інший орган, який проводить ліквідацію суб'єкта господарювання, вміщує в друкованих органах відповідно до закону повідомлення про його ліквідацію та про порядок і строки заяви кредиторами претензій, а явних (відомих) кредиторів повідомляє персонально у письмовій формі у встановлені цим Кодексом чи спеціальним законом строки.

Одночасно ліквідаційна комісія вживає необхідних заходів щодо стягнення дебіторської заборгованості суб'єкта господарювання, який ліквідується, та виявлення вимог кредиторів, з письмовим повідомленням кожного з них про ліквідацію суб'єкта господарювання.

Ліквідаційна комісія оцінює наявне майно суб'єкта господарювання, який ліквідується, і розраховується з кредиторами, складає ліквідаційний баланс та подає його власнику або органу, який призначив ліквідаційну комісію. Достовірність та повнота ліквідаційного балансу повинні бути перевірені у встановленому законодавством порядку з обов'язковою перевіркою органом державної податкової служби, у якому перебуває на обліку суб'єкт господарювання.

Зважаючи на викладене, колегія суддів погоджується з висновком судів, що прийняття рішення про припинення шляхом ліквідації товариства належить до виключної компетенції загальних зборів, які відповідно, утворюються з учасників товариства, а не юридичної особи, з якою у позивача укладено договір.

Зазначене право учасників не може бути обмежене, крім випадків, передбачених законом. Положення п. 4.2.4 кредитного договору, на які посилається скаржник в обґрунтування своїх вимог, не є такою обставиною, оскільки законодавство не передбачає можливості встановлення у цивільно-правовій угоді умов попереднього погодження учасником з будь-якими особами можливості голосування на загальних зборах за рішення, наслідком прийняття якого може бути припинення юридичної особи.

Доводи касаційної скарги про те, що рішення загальних зборів учасників ТОВ "ТЛЛ" про ліквідацію товариства порушує права банка як кредитора, оскільки прийнято з порушенням умов п. 4.2.4 кредитного договору про відкриття кредитної лінії № 686-11 від 21.06.2011р. без попередньої письмової згоди банку, є необґрунтованими, оскільки невиконання стороною кредитного договору зобов'язання щодо невчинення дій, направлених на припинення діяльності товариства без дозволу банку, згідно з законодавством не може бути підставою для визнання недійсними рішень зборів учасників господарського товариства.

Судом також вірно відзначено, що рішення загальних зборів акціонерів (учасників) може бути оскаржене лише акціонером (учасником), права та охоронювані інтереси якого порушені, тоді як скаржник не був та не є учасником Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЛЛ".

Доводи скаржника про те, що порушення умов кредитного договору про відкриття кредитної лінії № 686-11 від 21.06.2011р. є підставою для визнання недійсним акта органу корпоративного управління колегія суддів вважає безпідставними, оскільки визначення компетенції загальних зборів товариства, порядок прийняття ними рішень, підстави визнання недійсним рішення загальних зборів товариства врегульовано Законом України "Про господарські товариства", а питання правових наслідків при порушенні зобов'язання визначено статтею 611 Цивільного кодексу України.

Крім того, відповідно до статті 22 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" інформація про прийняття засновниками (учасниками) або уповноваженим ними органом рішення щодо припинення юридичної особи підлягає обов'язковому опублікуванню в спеціалізованому друкованому засобі масової інформації. Підставою для опублікування повідомлень є внесення відповідного запису до Єдиного державного реєстру. Повідомлення підлягають опублікуванню протягом десяти робочих днів з дня внесення відповідного запису до Єдиного державного реєстру.

Згідно вимог статті 61 Господарського кодексу України претензії кредиторів до суб'єкта господарювання, що ліквідується, задовольняються з майна цього суб'єкта, якщо інше не передбачено цим Кодексом та іншими законами.

Черговість та порядок задоволення вимог кредиторів визначаються відповідно до закону.

Претензії, що не задоволені через відсутність майна суб'єкта господарювання, претензії, які не визнані ліквідаційною комісією, якщо їх заявники у місячний строк після одержання повідомлення про повне або часткове відхилення претензії не звернуться до суду з відповідним позовом, а також претензії, у задоволенні яких за рішенням суду кредиторові відмовлено, вважаються погашеними.

Майно, що залишилося після задоволення претензій кредиторів, використовується за вказівкою власника.

Як встановлено судами, в спеціалізованому друкованому засобі масової інформації - Бюлетені державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців № 227 (7) від 13.03.2014р. було опубліковано оголошення про припинення шляхом ліквідації юридичної особи ТОВ "ТЛЛ" та зазначено строк подання заяв (претензій) кредиторів до 15.05.2014р.

17.04.2014р. позивач направив ТОВ "ТЛЛ" заяву кредитора №125/39-09/8, яка отримана останнім 23.04.2013р., про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення.

Таким чином банк, як кредитор, не був позбавлений можливості звернутись у встановлений законом строк з заявою про визнання його вимог.

Враховуючи викладене і зважаючи на встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини, колегія суддів погоджується з обґрунтованими висновками судів стосовно відсутності правових підстав для визнання недійсним рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЛЛ" від 03.03.2014р. про ліквідацію юридичної особи.

Відповідно до статті 1117 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Враховуючи межі перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що доводи, викладені заявником у касаційній скарзі, не спростовують висновки судів першої та апеляційної інстанцій щодо наявності підстав для задоволення позову і фактично зводяться до переоцінки доказів та встановлених судами обставин, що в силу положень статті 1117 Господарського процесуального кодексу України не відноситься до повноважень касаційної інстанції.

При цьому, перевіривши у відповідності до частини другої статті 1115 Господарського процесуального кодексу України юридичну оцінку обставин справи, повноту їх встановлення в рішенні та постанові, колегія суддів дійшла висновку, що місцевим та апеляційним судами в порядку статті 43 Господарського процесуального кодексу України всебічно, повно і об'єктивно розглянуто всі обставини справи, їм дана належна юридична оцінка, порушень норм чинного законодавства не вбачається, у зв'язку з чим підстави для задоволення касаційної скарги та скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень відсутні.

Керуючись статтями 85, 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" залишити без задоволення, а рішення господарського суду міста Києва від 26.05.2014 р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 16.09.2014 р. у справі № 910/5315/14 - без змін.

Головуючий суддя Попікова О.В. судді Іванова Л.Б. Кролевець О.А.