Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 квітня 2014 року Справа № 16/5009/3906/11

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіПоліщука В.Ю. (доповідач),суддів:Білошкап О.В., Міщенко П.К.,розглянувшикасаційну скаргу ОСОБА_4,на постановуДонецького апеляційного господарського суду від 05.02.2014 року,за заявоюОСОБА_4 (м. Запоріжжя),про визнання відкритих торгів (аукціону) недійсним,-у справі № 16/5009/3906/11 Господарського суду Запорізької області,за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Хавер-Сервіс" (м. Запоріжжя),до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_5 (м. Запоріжжя), про визнання банкрутом, -представники учасників судового провадження не з'явились;в с т а н о в и в :

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 13.07.2011 року за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Хавер-Сервіс" (далі за текстом - ТзОВ "Хавер-Сервіс") порушено провадження у справі № 16/5009/3906/11 про банкрутство Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 (далі за текстом - ФОП ОСОБА_5), інше.

Постановою Господарського суду Запорізької області від 20.07.2011 у справі № 16/5009/3906/11 визнано ФОП ОСОБА_5 банкрутом; відкрито ліквідаційну процедуру; ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Боброва Дениса Леонідовича, інше.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 24.01.2013 року у справі № 16/5009/3906/11 ліквідатором ФОП ОСОБА_5 призначено арбітражного керуючого Гусельникова Мирослава Олександровича, інше.

У вересні 2013 року гр. ОСОБА_4 (далі за текстом - ОСОБА_4) звернулась до Господарського суду Запорізької області із Заявою, у якій просила визнати недійсними публічні торги (аукціон), проведений Товариством з обмеженою відповідальністю "Всеукраїнський аукціонний дім" (далі за текстом - ТзОВ "Всеукраїнський аукціонний дім"), з продажу нежилого приміщення 1-го поверху та підвалу, які відбулись 13.02.2012 року в процедурі ліквідації ФОП ОСОБА_5; визнати недійсним Протокол проведення відкритих торгів (аукціону) № 1 від 13.02.2012 року, яким оформлено результати торгів з реалізації нежилого приміщення 1-го поверху та підвалу, проведених ТзОВ "Всеукраїнський аукціонний дім". В обґрунтування заявлених вимог ОСОБА_4 послалась на те, що продане на оспорюваному аукціоні майно є таким, що належить їй та її чоловіку ОСОБА_5 на праві спільної сумісної власності, а відтак, не могло бути було відчужене без її згоди.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 23.12.2013 року у справі № 16/5009/3906/11 (суддя - Ніколаєнко Р.А.) заяву ОСОБА_4 задоволено; визнано недійсними публічні торги (аукціон), проведені ТзОВ "Всеукраїнський аукціонний дім", з продажу нежилого приміщення 1-го поверху та підвалу, які відбулися 13.02.2012 року в процедурі ліквідації ФОП ОСОБА_5; визнано недійсним Протокол проведення відкритих торгів (аукціону) № 1 від 13.02.2012 року, яким оформлено результати торгів з реалізації нежилого приміщення 1-го поверху та підвалу, проведених ТзОВ "Всеукраїнський аукціонний дім"; присуджено до стягнення з арбітражного керуючого Боброва Д.Л. на користь ОСОБА_4 1 147 грн. 00 коп. - як відшкодування судового збору. Зазначена ухвала мотивована зокрема тим, що нежиле приміщення 1-го поверху та підвалу є об'єктом спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_4 та ОСОБА_5, відповідно до ст. 60 Сімейного кодексу України.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 05.02.2014 року у справі № 16/5009/3906/11 (головуючий суддя - Геза Т.Д., судді: Кододова О.В., Мартюхіна Н.О.) апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Фідокомбанк" (далі за текстом - ПАТ "Фідокомбанк") задоволено частково; ухвалу Господарського суду Запорізької області від 23.12.2013 року у справі № 16/5009/3906/11 скасовано; у справі № 16/5009/3906/11 про банкрутство ФОП ОСОБА_5 припинено провадження за заявою позивача ОСОБА_4 до відповідачів ФОП ОСОБА_5, ТзОВ "Всеукраїнський аукціонний дім" та арбітражного керуючого Боброва Д.Л. про визнання недійсними публічних торгів (аукціону), проведених ТзОВ "Всеукраїнський аукціонний дім" з продажу нежилого приміщення 1-го поверху та підвалу, які відбулися 13.02.2012 року в процедурі ліквідації ФОП ОСОБА_5 та про визнання недійсним протоколу № 1 від 13.02.2012 року аукціону, проведеного ТзОВ "Всеукраїнський аукціонний дім" з реалізації нежилого приміщення 1-го поверху та підвалу, який відбувся 13.02.2012 року, на підставі п. 1) ст. 80 ГПК України.

Не погоджуючись з прийнятою господарським судом апеляційної інстанції постановою, ОСОБА_4 звернулась з касаційною скаргою, у якій просить скасувати постанову Донецького апеляційного господарського суду від 05.02.2014 року, а ухвалу Господарського суду Запорізької області від 23.12.2013 року у справі № 16/5009/3906/11 залишити без змін. При цьому, скаржник посилається на порушення господарським судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст. ст. 203, 215, 369 ЦК України, ст. ст. 60, 61, 65 Сімейного кодексу України, ст. 1 ГПК України.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 26.03.2014 року, згідно зі ст. 1114 ГПК України, касаційну скаргу ОСОБА_4 прийнято до провадження та призначено її до розгляду у судовому засіданні за участю уповноважених представників учасників судового провадження.

Учасники касаційного провадження уповноважених представників в судове засідання касаційної інстанції не направили, хоча про дату, час та місце розгляду касаційної скарги були повідомлені належним чином. Враховуючи, що учасників судового провадження було повідомлено про те, що не з'явлення їх представників в судове засідання касаційної інстанції не тягне за собою відкладення розгляду справи, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку про можливість розгляду касаційної скарги за відсутності в судовому засіданні уповноважених представників учасників касаційного провадження.

Заслухавши доповідь судді Поліщука В.Ю., обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково, з наступних підстав.

Господарськими судами першої та апеляційної інстанцій під час розгляду справи встановлено наступне.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 13.07.2011 року за заявою ТзОВ "Хавер-Сервіс" порушено провадження у справі № 16/5009/3906/11 про банкрутство ФОП ОСОБА_5, в порядку ст. ст. 47-49 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Постановою Господарського суду Запорізької області від 20.07.2011 у справі № 16/5009/3906/11 визнано ФОП ОСОБА_5 банкрутом; відкрито ліквідаційну процедуру; ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Боброва Д.Л., інше.

Під час ліквідаційної процедури ліквідатором ФОП ОСОБА_5 арбітражним керуючим Бобровим Д.Л. були здійснені заходи щодо реалізації майна, включеного ним до ліквідаційної маси банкрута, зокрема - нежилого приміщення першого поверху та підвалу літ. А-2, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 296,51 м2.

Зокрема, 09.12.2011 року, для проведення торгів, ліквідатор ФОП ОСОБА_5 арбітражний керуючий Бобров Д.Л. уклав з ТзОВ "Всеукраїнський аукціонний дім" Договір № 20, на підставі якого 13.12.2012 року, ТзОВ "Всеукраїнський аукціонний дім" були проведені відкриті торги, за результатами яких оформлено Протокол № 1 проведення відкритих торгів (аукціону) від 13.12.2012 року, згідно з яким переможцем торгів став ОСОБА_8, який запропонував за об'єкт 447 761 грн. 00 коп.

У вересні 2013 року ОСОБА_4 звернулась до Господарського суду Запорізької області із Заявою, у якій, посилаючись на ст. ст. 60, 61, 65 Сімейного кодексу України та ст. ст. 203, 215, 369 ЦК України, просила визнати недійсними публічні торги (аукціон), проведені ТзОВ "Всеукраїнський аукціонний дім", з продажу нежилого приміщення 1-го поверху та підвалу, що відбулись 13.02.2012 року в процедурі ліквідації ФОП ОСОБА_5; визнати недійсним Протокол проведення відкритих торгів (аукціону) № 1 від 13.02.2012 року, яким оформлено результати торгів з реалізації нежилого приміщення 1-го поверху та підвалу, проведених ТзОВ "Всеукраїнський аукціонний дім". В обґрунтування заявлених вимог ОСОБА_4 послалась на те, що продане на оспорюваному аукціоні майно є таким, що належить їй та її чоловіку ОСОБА_5 на праві спільної сумісної власності, а відтак, не могло бути було відчужене без її згоди.

Встановивши наведені вище обставини, а також перебування ОСОБА_5 та ОСОБА_4 у шлюбі з 18.12.2004 року (що підтверджено Свідоцтвом про одруження НОМЕР_1, виданим відділом реєстрації актів цивільного стану Заводського районного управління юстиції м. Запоріжжя), посилаючись на ст. 60, 61, 69 Сімейного кодексу України, ст. 51 ЦК України та ст. ст. 203, 215 ЦК України, місцевий господарський суд, ухвалою від 23.12.2013 року, дійшов висновку про наявність підстав для задоволення поданої ОСОБА_4 Заяви, оскільки включене до ліквідаційної маси та реалізоване під час ліквідаційної процедури майно, було продано без згоди ОСОБА_4, в той час як є майном, яке належить останній та боржнику на праві спільної сумісної власності.

Під час апеляційного провадження (за поданою ПАТ "Фідокомбанк" апеляційною скаргою) апеляційний господарський суд дійшов висновку про скасування ухвали Господарського суду Запорізької області від 23.12.2013 року та припинення провадження за Заявою ОСОБА_4, оскільки нормами Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції до 19.01.2013 року), яка діяла на час проведення оспорюваних ОСОБА_4 торгів, не передбачено можливості розгляду в межах справи про банкрутство спорів про оскарження результатів аукціону з продажу у ліквідаційній процедурі майна банкрута.

Не погоджуючись з такими висновками апеляційного господарського суду, ОСОБА_4 звернулась з касаційною скаргою, у якій, посилаючись на порушення господарським судом апеляційної інстанції ст. ст. 203, 215, 369 ЦК України, ст. ст. 60, 61, 65 Сімейного кодексу України та ст. 1 ГПК України, просить скасувати постанову Донецького апеляційного господарського суду від 05.02.2014 року, а ухвалу Господарського суду Запорізької області від 23.12.2013 року у справі № 16/5009/3906/11 залишити без змін.

Задовольняючи подану ОСОБА_4 касаційну скаргу частково, колегія суддів касаційної інстанції виходить з наступного.

Згідно зі ст. 41 ГПК України, господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Відповідно до ст. 5 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції, чинній на дату порушення провадження у справі № 16/5009/3906/11), провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом ГПК України, іншими законодавчими актами України. Провадження у справах про банкрутство окремих категорій суб'єктів підприємницької діяльності регулюється з урахуванням особливостей, передбачених розділом VI цього Закону.

Статтею 48 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" встановлено, що з дня прийняття господарським судом постанови про визнання громадянина-підприємця банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури: строки виконання зобов'язань громадянина-підприємця вважаються такими, що настали; припиняється нарахування неустойки (штрафу, пені), процентів та інших фінансових (економічних) санкцій за всіма зобов'язаннями громадянина-підприємця; припиняється стягнення з громадянина-підприємця за всіма виконавчими документами, за винятком виконавчих документів за вимогами про стягнення аліментів, а також за вимогами про відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров'ю громадян. Постанова господарського суду про визнання громадянина-підприємця банкрутом та виконавчий лист про звернення стягнення на майно громадянина-підприємця направляються судовому виконавцю для здійснення реалізації майна банкрута. Продажу підлягає все майно громадянина-підприємця, за винятком майна, що не включається до складу ліквідаційної маси згідно з цим Законом. У разі необхідності постійного управління нерухомим майном або цінним рухомим майном громадянина-підприємця, визнаного банкрутом, господарський суд призначає для цієї мети ліквідатора та визначає розмір його винагороди. У цьому разі продаж майна громадянина-підприємця здійснюється ліквідатором.

Згідно зі ст. 25 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ліквідатор з дня свого призначення, зокрема, реалізує майно банкрута для задоволення вимог, включених до реєстру вимог кредиторів, у порядку, передбаченому цим Законом. Дії ліквідатора (ліквідаційної комісії) можуть бути оскаржені до господарського суду власником майна (органом, уповноваженим управляти майном) банкрута; особою, яка відповідає за зобов'язаннями банкрута; кожним кредитором окремо або комітетом кредиторів; особою, яка, посилаючись на свої права власника або іншу підставу, передбачену законом чи договором, оспорює правомірність віднесення майнових активів або коштів до ліквідаційної маси.

Пунктами 1) та 7) ч. 1 ст. 12 ГПК України встановлено, що господарським судам підвідомчі, зокрема, справи про банкрутство та справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого порушено справу про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів, пов'язаних із визначенням та сплатою (стягненням) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також справ у спорах про визнання недійсними правочинів (договорів), якщо з відповідним позовом звертається на виконання своїх повноважень контролюючий орган, визначений Податковим кодексом України.

Постановою Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам" № 10 від 24.10.2011 року, з метою однакового і правильного визначення підвідомчості і підсудності справ господарським судам роз'яснено, що до компетенції господарських судів віднесено розгляд усіх справ про банкрутство, а також справ у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого порушено справу про банкрутство, за певними винятками (п. 7) ч. 1 ст. 12 ГПК України). Зазначені справи відповідно до ч. 2 ст. 41 ГПК України розглядаються в порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законами України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та "Про банки і банківську діяльність".

Згідно зі ст. ст. 12, 16 ЦК України, особа здійснює свої цивільні права на власний розсуд; способи захисту майнових прав, визначені ст. 16 цього Кодексу не є вичерпними, суд може захистити цивільне право іншим способом, що встановлений договором або законом, і таким спеціальним законом, яким підлягає застосуванню, у цьому випадку, є Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", оскільки господарський суд, у провадженні якого знаходиться справа про банкрутство, надає оцінку діям ліквідатора щодо формування ліквідаційної маси та дотримання порядку продажу майна банкрута з метою задоволення кредиторських вимог, включених до реєстру, а відтак, оскарження результатів аукціону, визнання недійсним протоколу про проведення публічних торгів, як одна з дій ліквідатора в ході ліквідаційної процедури, здійснюється в межах відповідної справи про банкрутство.

Враховуючи наведене, колегія суддів касаційної інстанції відзначає, що, скасовуючи прийняту місцевим господарським судом ухвалу, апеляційний господарський суд дійшов помилкового висновку, що Заява ОСОБА_4 не підлягає розгляду у справі про банкрутство та, скасувавши ухвалу господарського суду першої інстанції, припинив порушене за цією Заявою провадження. Таким чином, апеляційний господарський суд не здійснив апеляційного перегляду прийнятої місцевим господарським судом ухвали з встановленням обставин, наведених ОСОБА_4 у поданій Заяві, як обґрунтування її вимог, та обставин справи, як щодо формування ліквідаційної маси та реалізації майна ліквідатором на оспорюваних торгах, так і щодо обставин, за яких спірне майно було набуте боржником у власність, у яких відносинах (кредит, порука, іпотека) з кредитором перебували ОСОБА_5 та ОСОБА_4, тощо, як цього вимагають приписи ст. ст. 99, 101 ГПК України.

За таких підстав, прийнята апеляційним господарським судом постанова від 05.02.2014 року має бути скасована, а справа № 16/5009/3906/11 - направлена до господарського суду апеляційної інстанції на розгляд.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119 - 11112 ГПК України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити частково.

2. Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 05.02.2014 року у справі № 16/5009/3906/11 Господарського суду Запорізької області скасувати.

3. Справу № 16/5009/3906/11 Господарського суду Запорізької області направити на розгляд до Донецького апеляційного господарського суду.

Головуючий суддяВ.Ю. Поліщук судді:О.В. Білошкап П.К. Міщенко