Історія справи

Постанова ВГСУ від 10.03.2015 року у справі №08/5026/186/2011
Ухвала КГС ВП від 14.05.2018 року у справі №08/5026/186/2011
Постанова ВГСУ від 01.11.2016 року у справі №08/5026/186/2011

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 березня 2015 року Справа № 08/5026/186/2011 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Плюшка І.А. - головуючого,

Самусенко С.С.,

Татькова В.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну

скаргу Приватного підприємства "Сандра-Ч"

на постанову Київського апеляційного господарського суду від 15 жовтня 2014 року

за заявою Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль"

про поновлення пропущеного строку для пред'явлення до виконання наказу

у справі № 08/5026/186/2011

господарського суду Черкаської області

за позовом Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в особі Черкаської обласної дирекції АТ "Райфайзен Банк Аваль"

до Приватного підприємства "Сандра - Ч"

третя особа Фізична особа-підприємець ОСОБА_6

про стягнення 1 163 009,55грн. шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки

за участю представників

позивача Рубан О.Г.

відповідача не з'явився

третьої особи ОСОБА_6

ВСТАНОВИВ:

На розгляд господарського суду Черкаської області передано заяву Публічного акціонерного товариства "Райфайзен Банк Аваль" про поновлення пропущеного строку для пред'явлення до виконання наказу.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 09 вересня 2014 року (суддя Пащенко А.Д.) у задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства "Райфайзен Банк Аваль" відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 15 жовтня 2014 року (судді Смірнова Л.Г., Кропивна Л.В., Руденко М.А.) ухвалу господарського суду Черкаської області від 09 вересня 2014 року скасовано, заяву Публічного акціонерного товариства "Райфайзен Банк Аваль" про поновлення пропущеного строку для пред'явлення до виконання наказу господарського суду Черкаської області від 24 жовтня 2011 року у справі №08/5026/186/2011 задоволено, поновлено строк для пред'явлення наказу господарського суду Черкаської області від 24 жовтня 2011 року у справі №08/5026/186/2011 до виконання з 15 жовтня 2014 року та встановили, що наказ господарського суду Черкаської області № 08/5026/186/2011 від 24 жовтня 2011 року дійсний для пред'явлення до виконання до 15 жовтня 2015 року.

Не погоджуючись вищезазначеною постановою Приватне підприємство "Сандра-Ч" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою в якій просить постанову Київського апеляційного господарського суду від 15 жовтня 2014 року скасувати та залишити в силі ухвалу господарського суду Черкаської області від 09 вересня 2014 року.

В обґрунтування зазначених вимог заявник касаційної скарги посилається на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що рішенням господарського суду Черкаської області від 26 липня 2011 року у справі №08/5026/186/2011, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 19 вересня 2011 року задоволено позовні вимоги та стягнуто з Приватного підприємства "Сандра-Ч" 1163009,55грн. заборгованості за кредитом шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки - двоповерхову нежитлову будівлю з підвалом загальною площею 1052,3 кв. м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, та стягнуто 11630,10грн. судового збору, 236,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

На виконання зазначеного рішення 24 жовтня 2011 року господарським судом був виданий наказ у справі №08/5026/186/2011 зі строком пред'явлення до виконання до 19 вересня 2012 року.

Наказ був поданий для виконання у Смілянський міський відділ ДВС Смілянського міськрайонного управління юстиції.

Постановою головного державного виконавця Смілянського міського відділу ДВС від 28 листопада 2011 року відкрито виконавче провадження №30123247 про примусове виконання наказу №08/5026/186/2011 виданого 24 жовтня 2011 року господарським судом Черкаської області.

Звертаючись з заявою про поновлення пропущеного строку для пред'явлення наказу до виконання позивач послався на постанову державного виконавця Смілянського міського відділу ДВС Гребенюка О.В. від 27 червня 2013 року, якою було закінчене виконавче провадження №35358034 з примусового виконання наказу №08/5026/186/2011 виданого господарським судом Черкаської області 24 жовтня 2011 року відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 49 Закону України "Про виконавче провадження" з підстави: "скасування рішення на підставі якого проводилось стягнення, а саме: рішенням №925/639/13 від 10 червня 2013 року суддею господарського суду Черкаської області припинено іпотеку - визнано договір іпотеки №010/02-44/757-08і від 05 червня 2008 року, предметом якої є двоповерхова нежитлова будівля з підвалом загальною площею 1052,3 кв. м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1".

04 липня 2013 року зазначена постанова про закінчення виконавчого провадження від 27 червня 2013 року надіслана сторонам виконавчого провадження листом від 04 липня 2013 року №7346 за підписом начальника Смілянського міського відділу ДВС Смілянського міськрайонного управління юстиції Степаненко В.В. та господарському суду Черкаської області, якому крім постанови було надіслано оригінал наказу №08/5026/186/2011 від 24 жовтня 2011 року.

31 липня 2014 року стягувач направив до господарського суду Черкаської області лист від 30 липня 2014 року про (видачу) повернення наказу №08/5026/186/2011 від 24 жовтня 2011 року, у відповідь на який 04 серпня 2014 року господарський суд надіслав стягувачу оригінал наказу №08/5026/186/2011 від 24 жовтня 2011 року.

18 серпня 2014 року стягувач звернувся до господарського суду із заявою про поновлення пропущеного строку для пред'явлення до виконання наказу, виданого господарським судом 24 жовтня 2011 року у справі №08/5026/186/2011, посилаючись на пропуск строку пред'явлення наказу до виконання з незалежних від нього причин та зазначив, що підстави для повторного пред'явлення наказу з'явились у Банка лише після винесення постанови ВГСУ від 18 червня 2014 року у справі № 925/639/13 (якою скасовано рішення суду, яке було підставою для закінчення виконавчого провадження в постанові ДВС від 27 червня 2013 року) та стягувач отримав оригінал наказу 06 серпня 2014 року, тому АТ "Райффайзен Банк Аваль" був позбавлений можливості повторно пред'явити наказ суду до виконання протягом строків, встановлених статтею 22 Закону України "Про виконавче провадження".

Відповідно до статті 115 ГПК України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження" (далі-Закон).

За приписом статті 116 ГПК України виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом. Наказ видається за заявою стягувачу чи прокурору, який здійснює у справі представництво інтересів громадянина або держави в суді, або надсилається стягувачу місцевим господарським судом після набрання судовим рішенням законної сили згідно з вимогами статті 85 ГПК України. Строк пред'явлення наказу до виконання повинен відповідати статті 22 Закону України "Про виконавче провадження", за якою наказ господарського суду повинен бути пред'явлений до виконання протягом року.

Згідно статті 25 Закону державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.

Постановою державного виконавця Смілянського міського відділу ДВС від 27 червня 2013 року ВП №35358034 з примусового виконання наказу господарського суду Черкаської області від 26 липня 2011 року у справі №08/5026/186/2011 було закінчене відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 49 Закону з підстави: "скасування рішення на підставі якого проводилось стягнення, а саме: рішенням господарського суду Черкаської області від 10 червня 2013 року у справі №925/639/13 припинено іпотеку - визнано договір іпотеки №010/02-44/757-08і від 05 червня 2008, предметом якої є двоповерхова нежитлова будівля з підвалом загальною площею 1052,3кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1".

Однак, як зазначалось вище, постановою Київського апеляційного господарського суду від 26 листопада 2013 року рішення господарського суду Черкаської області від 10 червня 2013 року у справі № 925/639/13 скасовано та прийнято нове рішення, яким відмовлено у задоволенні позовних вимог повністю.

Постановою Вищого господарського суду України від 18 червня 2014 року у справі № 925/639/13 постанову Київського апеляційного господарського суду від 26 листопада 2013 року та рішення господарського суду Черкаської області від 10 червня 2013 року у справі №925/639/13 скасовано, а справу передано на новий розгляд до господарського суду Черкаської області.

У пункті 4 частини 1 статті 49 Закону зазначено, що виконавче провадження підлягає закінченню у разі "скасування рішення суду або іншого органу (посадової особи), на підставі якого видано виконавчий документ, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню".

Проте, рішення господарського суду Черкаської області від 26 липня 2011 року у справі №08/5026/186/2011 переглядалося в апеляційному порядку та постановою Київського апеляційного господарського суду від 19 вересня 2011 року залишене без змін, ухвалою Вищого господарського суду України касаційна скарга третьої особи повернута скаржнику без розгляду. Тобто, рішення господарського суду від 26 липня 2011 року у справі № 08/5026/186/2011 залишене без змін.

Всупереч припису пункту 4 частини 1 статті 49 Закону у постанові головного державного виконавця підставою для закінчення виконавчого провадження зазначено рішення у іншій справі - №925/639/13, яким було вирішено інший спір, що хоч і має відношення до спірних правовідносин між стягувачем та боржником, проте не скасовує рішення господарського суду від 26 липня 2011 року у справі №08/5026/186/2011, на підставі та на виконання якого було видано наказ від 24 жовтня 2011 року.

Закінчення виконавчого провадження з примусового виконання наказу господарського суду з підстав прийняття іншого судового рішення, навіть якщо у ньому брали участь ті ж сторони чи мова йшла про той же предмет, не передбачено Законом. Визнання судом іпотеки припиненою могло бути підставою для подання заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду, яким стягнуто заборгованість шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, але ніяк не могло бути підставою для закінчення виконавчого провадження з виконання наказу у справі про стягнення без відповідного рішення суду.

Таким чином, на момент прийняття постанови державного виконавця від 27 червня 2013 року рішення про стягнення заборгованості з відповідача шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки у справі №08/5026/186/2011, а відповідно й виданий на його виконання наказ, були чинними, тому підстав для закінчення виконавчого провадження №35358034 у державного виконавця не було.

Згідно зі статтею 119 ГПК України у разі пропуску строку для пред'явлення наказу до виконання з причин, визнаних господарським судом поважними, пропущений строк може бути відновлено.

Згідно з статтею 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Колегія суддів Вищого господарського суду дійшла висновку про те, що оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції прийнята з повним, всебічним та об'єктивним з'ясуванням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим, правові підстави для задоволення касаційної скарги відсутні.

Таким чином, доводи заявника касаційної скарги про порушення і неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права під час прийняття оскаржуваного процесуального документу не знайшли свого підтвердження, в зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового рішення колегія суддів Вищого господарського суду України не вбачає.

З огляду на зазначене, Вищий господарський суд України дійшов висновку, що постанову суду апеляційної інстанції слід залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

На підставі наведеного вище і керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11110, 11111 Господарського процесуального кодексу України,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Приватного підприємства "Сандра-Ч" залишити без задоволення.

2. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 15 жовтня 2014 року зі справи № 08/5026/186/2011 залишити без змін.

Головуючий суддя І. А. Плюшко

Судді С. С. Самусенко

В. І. Татьков