Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 лютого 2014 року Справа № 911/1226/13 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого - судді Карабаня В.Я.,

суддів Жаботиної Г.В., Ковтонюк Л.В.

у відкритому судовому засіданні за участю представників сторін:

від позивача: Павловський Б.М.

від відповідача: не з'явився

розглянувши касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2

на постанову Київського апеляційного господарського суду від 12.12.2013р.

у справі № 911/1226/13 Господарського суду Київської області

за позовом Публічного акціонерного товариства "АЕС Київобленерго"

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2

про стягнення 29 310,95 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство „АЕС Київобленерго" звернулося до Господарського суду Київської області з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення 29310,95грн. вартості використаної електричної енергії шляхом безоблікового споживання.

Рішенням Господарського суду Київської області від 03.07.2013р. (суддя Бацуца В.М.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 12.12.2013р. (судді: Коротун О.М., Гаврилюк О.М., Іоннікова І.А.), позов задоволено повністю, з відповідача на користь позивача стягнуто 29310,95грн. вартості використаної електричної енергії шляхом безоблікового споживання та судові витрати (1720,50 грн. судового збору).

Не погоджуючись з прийнятими у справі рішенням та постановою, фізична особа-підприємець ОСОБА_2 звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на помилкове застосування судами попередніх інстанцій до спірних правовідносин норм ст.ст. 526, 530, 610, 692 Цивільного кодексу України та не застосування ст.ст. 235-237 Господарського кодексу України, ст. 27 Закону України "Про електроенергетику", просить їх скасувати та прийняти нове рішення про відмову у позові.

Розглянувши касаційну скаргу, перевіривши правильність застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, Вищий господарський суд України дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Господарськими судами встановлено:

18.05.2010р. між позивачем (постачальник за умовами договору) та відповідачем (споживач за умовами договору) було укладено договір про постачання електричної енергії № 220040741 (далі - договір), згідно п. 1.1. якого постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю: 3,5 кВт, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) ним електричної енергії та здійснює інші платежі за умовами цього договору.

Згідно п. 1.2. договору точка продажу електричної енергії встановлюється сторонами згідно „Акту розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін", що є невід'ємною частиною даного договору.

Пунктом 2.1. договору передбачено, що під час виконання умов цього договору, а також вирішення всіх питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобов'язуються керуватися чинним законодавством України та Правилами користування електричною енергією.

Пунктом 4.2.3. договору сторони погодили, що споживач сплачує постачальнику вартість недоврахованої електроенергії, розраховану виходячи із приєднаної потужності струмоприймачів та кількості годин їх використання відповідно до Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами Правил користування електричною енергією, затвердженої постановою НКРЕ від 04.05.2006р. №562, за тарифами, що діяли протягом споживання електричної енергії з порушенням, у разі таких дій споживача:

- самовільного внесення змін у схеми обліку електроенергії;

- пошкодження засобів обліку електроенергії, втручання в їх роботу, зняття пломб з засобів обліку;

- споживання електроенергії поза засобами обліку;

- інших умов, визначених Методикою.

Пунктом 7.1. договору передбачено, що облік електроенергії, спожитої споживачем та (або) субспоживачами, приєднаними до елетричних мереж споживача, здійснюється згідно з вимогами ПУЕ та ПКЕЕ. У разі порушення споживачем вимог нормативно-технічних документів щодо встановлення та експлуатації засобів обліку, їх покази не використовуються при розрахунках за спожиту електроенергію, а обсяги спожитої електроенергії визначаються постачальником розрахунково згідно з вимогами Додатку № 4 „Порядок розрахунків за активну електроенергію" та Додатку № 5 (5а) „Порядок розрахунків за перетікання реактивної електроенергії".

26.01.2011р. відповідачем здійснено заміну приладу обліку електроенергї - лічильника СОЕ 5020Н №0107018 на НІК 2102-02 №2977582, який було опломбовано позивачем, за результатами чого складено та підписано акт технічної перевірки розрахункових засобів обліку електроенергії на напрузі 380/220В та передачі пломб на відповідальне збереження від 26.01.2011р.

08.09.2012р. під час технічної перевірки уповноваженими представниками позивача на об'єкті відповідача за адресою: АДРЕСА_1 виявлено невідповідності у роботі приладу обліку електроенергії - лічильника НІК 2102-02 № 2977582 шляхом вчинення споживачем дій, що призвели до зміни показників приладу обліку - лічильника (втручання в розрахунковий механізм приладу обліку з метою зниження його показників), про що позивачем складено та підписано акт про порушення №К017408 від 08.09.2012р.

За висновком експертного дослідження № 9341/12-33/9342/12-37 за результатами проведення трасологічного та електротехнічного досліджень від 31.10.2012р. Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України в принципову схему рахункового механізму досліджуваного лічильника "НІК 2102-02" № 2977582 вносились конструктивні зміни у вигляді монтування електромеханічного пристрою (геркону) в електричне коло між електронною платою та кроковим двигуном лічильного механізму, що надає можливість здійснювати безоблікове споживання електричної енергії.

17.12.2012р. на підставі акту про порушення № К 017408 від 08.09.2012р. в присутності представника споживача (відповідача) було проведено засідання комісії позивача по розгляду актів про виявлені порушення, за результатами якого, вирішено нарахувати до сплати відповідачу вартість використаної ним електричної енергії шляхом безоблікового споживання у розмірі 29310,95грн., про що складено та підписано протокол № 0297. На вказану суму виписаний рахунок. Названі протокол та рахунок були вручені відповідачеві.

На час розгляду справи судами попередніх інстанцій відповідач вищезазначений рахунок не оплатив.

Відповідно до 6.40. Правил користування електричною енергією, затверджених постановою НКРЕ № 28 від 31.07.1996р., у разі виявлення представниками електропередавальної організації або представниками постачальника електричної енергії пошкоджень чи зриву пломб, установлених у місцях, указаних в акті про пломбування, або пошкоджень відбитків тавр на цих пломбах, пошкодження розрахункових засобів обліку, явних ознак втручання в параметри розрахункових засобів (систем) обліку з метою зміни їх показів перерахунок обсягу електричної енергії, який підлягає оплаті, здійснюється відповідно до Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої постановою НКРЕ від 04.05.2006 N 562, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 04.07.2006 за N 782/12656.

Згідно з п. 6.41 Правил користування електричною енергією у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником постачальника електричної енергії, від якого споживач одержує електричну енергію, або електропередавальної організації порушень цих Правил або умов договору на місці виявлення порушення у присутності представника споживача оформляється акт порушень. В акті мають бути зазначені зміст виявленого порушення із посиланням на відповідні пункти цих Правил та вихідні дані, необхідні та достатні для визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та/або суми завданих споживачем збитків. За необхідності в акті зазначаються заходи, яких необхідно вжити для усунення допущених порушень.

Акт складається в двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві. Акт підписується представником постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) та представником споживача. У разі відмови споживача підписати акт в ньому робиться запис про відмову. У цьому разі акт вважається дійсним, якщо він підписаний не менше ніж трьома уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації). Споживач має право подати пояснення і зауваження щодо змісту акта, які зазначаються в акті, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання. Акт підписують тільки особи, які брали участь в контрольному огляді або технічній перевірці.

Частинами 1, 4 п. 6.42 Правил користування електричною енергією встановлено, що на підставі акта порушень уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг недоврахованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків. Рішення комісії оформляється протоколом і набирає чинності з дня вручення протоколу споживачу.

Судами попередніх інстанцій встановлено факт порушення відповідачем Правил користування електричною енергією, за яке передбачена відповідальність у вигляді нарахування вартості необлікованої електричної енергії, спожитої внаслідок такого порушення. Більш того, така відповідальність передбачена і умовами укладеного між сторонами договору. Акт про порушення, як вбачається із встановлених судами обставин, складений у відповідності з приписами п. 6.41 названих Правил, засідання комісії енергопостачальника відбулось у встановленому Правилами порядку, протокол засідання комісії був вручений споживачеві, тобто рішення комісії енергопостачальника набрало законної сили. Разом з тим, господарськими судами перевірено поданий позивачем розрахунок позовних вимог та визнаний правильним. А відтак, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Щодо доводів касаційної скарги про не застосування ст.ст. 235-237 Господарського кодексу України, ст. 27 Закону України "Про електроенергетику", то це не вплинуло на правильність оскаржених судових рішень, оскільки спірні правовідносини врегульовані Правилами користування електричною енергією, норми яких були застосовані судами попередніх інстанцій при вирішенні даного спору.

З урахуванням викладеного підстави для скасування оскаржених рішення та постанови відсутні.

Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного господарського суду від 12.12.2013р. у справі №911/1226/13 - без змін.

Головуючий суддя Карабань В.Я. Судді Жаботина Г.В. Ковтонюк Л.В.