Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 грудня 2015 року Справа № 9/68/2012/5003 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді суддівКорсака В.А. Данилової М.В., Данилової Т. Б.розглянувши матеріали касаційної скарги Фізичної особи підприємця ОСОБА_4на ухвали Рівненського апеляційного господарського суду від 23.07.2015у справі№ 9/68/2012/5003 Господарського суду Вінницької областіза позовомЗаступника прокурора міста Вінниці в інтересах держави в особі Вінницької міської радидоФізичної особи підприємця ОСОБА_4простягнення 132 907, 50 грн.в судовому засіданні взяли участь представники :- - позивачаБогачук С.А.- - відповідачаОСОБА_4, ОСОБА_6- - Генеральної прокуратури УкраїниТомчук М.О.В С Т А Н О В И В:

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 23.07.2015 (суддя Сініцина Л.М.) відмовлено Фізичній особі підприємцю ОСОБА_4 у задоволенні клопотання про відновлення процесуального строку подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Вінницької області від 23.10.2012 у справі № 9/68/2012/5003.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 23.07.2015 (у складі головуючого Сініциної Л.М., суддів: Бучинської Г.Б., Розізнаної І.В.) апеляційну скаргу та додані до неї документи повернуто скаржнику на підставі пункту 4 частини першої статті 97 Господарського процесуального кодексу України (далі по тексту - ГПК України).

Не погоджуючись з винесеними ухвалами апеляційної інстанції, Фізична особа-підприємець ОСОБА_4 звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить їх скасувати, а справу направити до Рівненського апеляційного господарського суду для вирішення питання про відновлення пропущеного процесуального строку на подання апеляційної скарги.

Вінницька міська рада не надіслала відзив на касаційну скаргу, що в силу положень статті 1112 ГПК України не перешкоджає перегляду судового акту, що оскаржується.

Перевіривши доводи касаційної скарги, юридичну оцінку встановлених фактичних обставин, проаналізувавши правильність застосування апеляційним господарським судом норм процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

За змістом частини першої статті 91 ГПК України апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили. Прийняття і розгляд апеляційної скарги на рішення, яке набрало законної сили, можливе лише з дотриманням приписів частини другої статті 93 цього кодексу, щодо поновлення строку подання скарги.

Відповідно до частини першої статті 93 ГПК України апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, а на ухвалу місцевого господарського суду - протягом п'яти днів з дня їх оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Апеляційний господарський суд встановив, що оскаржуване рішення прийнято місцевим господарським судом 23.10.2012 та складено 29.10.2012, а відповідна апеляційна скарга відповідача на рішення суду від 13.07.2015, подана до суду апеляційної інстанції із значним пропуском процесуального строку, встановленого частиною першою статті 93 ГПК України (а.с.158) (понад 2 роки 8 місяців). Ця обставина самим скаржником не заперечується.

Клопотання про відновлення пропущеного строку подання апеляційної скарги обґрунтовано тим, що про дану справу відповідач (скаржник) дізнався 06.07.2015, коли ознайомився з матеріалами виконавчого провадження № 45854950, відкритого за наказом Господарського суду Вінницької області № 9/68/2012/5003, після чого 08.07.2015, останній ознайомився з матеріалами справи Господарського суду Вінницької області № 9/68/2012/5003 та оскаржуваним рішенням по даній справі від 23.10.2012. Причиною ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження стало накладення арешту на рахунки відповідача, про що було повідомлено в обслуговуючому відповідача банку. До 06.07.2015 відповідачу не було відомо про те, що відносно нього відкрито виконавче провадження на виконання рішення Господарського суду Вінницької області № 9/68/2012/5003 від 23.10.2012. Таким чином, скаржник вважає, що він пропустив строк на апеляційне оскарження з поважних причин, а тому такий строк підлягає поновленню.

В судовому засіданні суду касаційної інстанції 09.12.2015 скаржник пояснив, що за місцем реєстрації він не проживає, тому копію направленого судом судового рішення він не отримав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом апеляційної інстанції, 24.09.2012 ухвалою Господарського суду Вінницької області порушено провадження у даній справі та призначено її до розгляду на 04.10.2012; дану ухвалу надіслано сторонам, прокуратурі міста Вінниці та третій особі рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення за належними адресами (а.с.1-2, 46-49).

04.10.2012 судом першої інстанції розгляд даної справи відкладено на 23.10.2012, зважаючи на відсутність в матеріалах справи доказів належного повідомлення відповідача та невиконання ним вимог ухвали суду від 24.09.2012, про що судом винесено відповідну ухвалу, яка також надсилалась рекомендованим листом з повідомленнями про вручення поштових відправлень (а.с.91).

Однак, ухвала суду від 24.09.2012 про призначення справи до розгляду у даній справі, що направлялася відповідачу - ФОП ОСОБА_4, за адресою реєстрації (а.с.160): АДРЕСА_1, повернута 08.10.2012 на адресу суду підприємством зв'язку з посиланням на закінчення строку зберігання поштового відправлення (а.с.92-93).

Крім того, копія рішення Господарського суду Вінницької області від 23.10.2012 у справі № 9/68/2012/5003 надсилалась судом першої інстанції відповідачу - ФОП ОСОБА_4 за адресою реєстрації: АДРЕСА_1, яку апелянт зазначив і в апеляційній скарзі, однак її було повернуто підприємством зв'язку з посиланням на закінчення строку зберігання (а.с.138-139).

В пункті 3.9.1 своєї постанови № 18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" пленум Вищого господарського суду України роз'яснив, що особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто, повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

В пункті 11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 № 01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місце проживання фізичних осіб-учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними у матеріалах справи.

В даному випадку, враховуючи, що процесуальні документи направлялись відповідачу своєчасно та за належною адресою, тобто за місцем його реєстрації, вважається, що адресат був повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

В матеріалах справи міститься повідомлення про вручення поштового відправлення відповідачу про розгляд справи 23.10.2012, яке отримано останнім особисто (а.с.130), що свідчить про обізнаність відповідача про розгляд справи судом першої інстанції.

Крім того, суд апеляційної інстанції обґрунтовано зазначив, що процесуальні документи Господарського суду Вінницької області у даній справі № 9/68/2012/5003, зокрема, оскаржуване рішення від 23.10.2012, були внесені до бази даних Єдиного державного реєстру судових рішень, яка є загально доступною і скаржник, після отримання ухвали про відкладення розгляду справи № 9/68/2012/5003 за його участю як відповідача, при бажанні, міг би ознайомитися з відповідними процесуальними документами суду першої інстанції за номером справи, назвою сторін у справі в Єдиному державному реєстрі судових рішень ще у 2012 році.

Частиною другою статті 93 ГПК України визначено, що апеляційний господарський суд постановляє ухвалу про повернення апеляційної скарги у випадках, якщо вона подана після закінчення строків, установлених цією статтею, і суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку.

Статтею 53 ГПК України передбачено, що господарський суд може відновити пропущений процесуальний строк за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи, якщо визнає причину пропуску строку поважною. Виходячи зі змісту даної статті, поважними визнаються лише ті обставини, які є об'єктивно непереборними і пов'язані з дійсними істотними труднощами для вчинення процесуальних дій.

ГПК України не пов'язує право суду поновити пропущений строк з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Отже, в кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює докази, що наведені в обґрунтування клопотання про його поновлення, та робить мотивований висновок щодо поважності чи не поважності причин пропуску строку.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 97 ГПК України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо скаргу подано після закінчення строку, встановленого для її подання, без клопотання про відновлення цього строку або таке клопотання відхилено.

В даному випадку, судом апеляційної інстанції не було встановлено обставин, які об'єктивно перешкоджали скаржнику реалізувати своє право на подання апеляційної скарги протягом законодавчо встановленого строку. Отже, можливість вчасного подання апеляційної скарги залежала виключно від волевиявлення самого скаржника, тобто мала суб'єктивний характер.

Клопотання про відновлення строку подання апеляційної скарги не містить посилань на будь-які поважні причини несвоєчасного вчинення процесуальних дій, пов'язаних з процедурою подання апеляційної скарги.

Твердження відповідача (скаржника) про ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження та матеріалами господарської справи тільки 06.07.2015 та 08.07.2015 відповідно обґрунтовано відхилені судом апеляційної інстанції, оскільки не підтверджені жодними належними та допустимими доказами.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції щодо недоведеності поважності причин пропуску строку подання апеляційної скарги на рішення місцевого господарського суду та відсутності правових підстав для задоволення поданого клопотання про його відновлення.

Таким чином, оскаржувані ухвали Рівненського апеляційного господарського суду від 23.07.2015 у справі № 9/68/2012/5003 відповідають вимогам чинного законодавства, що свідчить про відсутність підстав для їх зміни або скасування.

Відповідно до пункту 1 статті 1119 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Доводи, що викладені в касаційній скарзі пов'язані з вирішенням питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими і фактично зводяться до необхідності надання нової оцінки доказів по справі, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції.

Керуючись статями 1115, 1117, 1119, 11111, 11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу залишити без задоволення.

Ухвали Рівненського апеляційного господарського суду від 23.07.2015 у справі № 9/68/2012/5003 залишити без змін.

Головуючий суддя В.А. Корсак

С у д д і М.В. Данилова

Т.Б. Данилова