Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 грудня 2015 року № 927/742/15 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Гончарука П.А.суддів Кондратової І.Д. Стратієнко Л.В.за участі представників: позивача: відповідача: Нагапетян Н.О. Гнатченко П.М., Серик М.М.розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Укрсільгоспмаш"на рішення та постановуГосподарського суду Чернігівської області від 21 липня 2015 р. Київського апеляційного господарського суду від 20 жовтня 2015 р. у справі№ 927/742/15за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю "Укрсільгоспмаш"додержавного підприємства "Дослідне господарство "Іванівка" Інституту сільського господарства Північного сходу Національної академії аграрних наук України"про стягнення 132 077,20 грн. ВСТАНОВИВ:

У травні 2015 р. позивач звернувся в суд з позовом про стягнення з відповідача заборгованості за договором фінансового лізингу №ФЛ УСМ/2.07-2014 від 29.07.2014 року у сумі 51 942,72 грн. за період з 02.11.2014 року по 05.03.2015 року; 31 855,32 грн. пені за період з 02.11.2014 року по 05.05.2015 року, нарахованої згідно п.7.1 договору; 156,10 грн. штрафу, нарахованого згідно п. 7.3 договору; 22 114,16 грн. неустойки, нарахованої згідно п. 8.5 договору; 14 213,00 грн. відшкодування витрат за повернення предмета лізингу згідно п. 3.4.6 договору; 11 214,27 грн. індекс інфляції за період з 02.11.2014 року по 31.03.2015 року; 581,63грн. 3% річних за період з 02.11.2014 року по 05.05.2015 року, а всього - 132 077,20 грн.

Рішенням господарського суду Чернігівської області від 21.07.2015 року (суддя Книш Н.Ю.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 20.10.2015 р. (головуючий - Яковлєв М.Л., судді - Ільєнок Т.В., Куксов В.В.), позов задоволено частково. Стягнуто з ДП "Дослідне господарство "Іванівка" Інституту сільського господарства Північного сходу Національної академії аграрних наук України на користь ТОВ "Укрсільгоспмаш" 3 262,59 грн. боргу, 150,02 грн. пені, 156,10 грн. штрафу, 40,31 грн. 3% річних, 752,28 грн. індексу інфляції, 7 618,00 грн. транспортних витрат, 239,59 грн. судового збору. В решті позову відмовлено.

В касаційній скарзі позивач, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати постановлені у справі судові рішення та постановити нове, яким позов задовольнити.

У відзиві на касаційну скаргу відповідач просить залишити її без задоволення, а судові рішення - без змін.

Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено господарськими судами, 29.07.2014 року між ТОВ "Укрсільгоспмаш" (лізингодавець) та ДП "Дослідне господарство "Іванівка" Інституту сільського господарства Північного сходу Національної академії аграрних наук України (лізингоодержувач) укладено договір фінансового лізингу № ФЛ УСМ /2.07-2014 (а.с. 19-26, т. 1) та додатки до нього: "Специфікація. Найменування, кількість, ціна і вартість предмета лізингу" (додаток №1), "Графік сплати лізингових платежів" (додаток №2).

Відповідно до ч. 1 статті 292 Господарського кодексу України лізинг - це господарська діяльність, спрямована на інвестування власних чи залучених фінансових коштів, яка полягає в наданні за договором лізингу однією стороною (лізингодавцем) у виключне користування другій стороні (лізингоодержувачу) на визначений строк майна, що належить лізингодавцю або набувається ним у власність (господарське відання) за дорученням чи погодженням лізингоодержувача у відповідного постачальника (продавця) майна, за умови сплати лізингоодержувачем періодичних лізингових платежів.

Згідно ст. 806 Цивільного кодексу України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі). До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом. До відносин, пов'язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом.

Частина 2 ст. 1 Закону України "Про фінансовий лізинг" передбачає, що за договором фінансового лізингу лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).

Відповідно до п.1.1 договору лізингодавець передає лізингоодержувачу у користування на визначений договором строк предмет лізингу, який набувається ним у власність у постачальника, самостійно обраного лізингоодержувачем, та визначений у додатку №1 до договору "Найменування, кількість, ціна і вартість предмета лізингу", що є специфікацією предмету лізингу, а останній сплачує за це лізингові платежі на умовах договору.

Виробником/постачальником предмету лізингу - є ТОВ НВП "Херсонський машинобудівний завод" (п.1.3 договору).

Пунктом 2.3 договору сторони передбачили, що постачальник, перелік, кількість, ціна, вартість, строк лізингу, строк передачі і адреси місця передачі предмета лізингу встановлюються додатком № 1 до договору "Найменування, кількість, ціна і вартість предмета лізингу". Передача предмета лізингу здійснюється на умовах EXW згідно з Міжнародними правилами Інкотермс в редакції 2010 року.

У додатку №1 (а.с. 27 т.1) сторони визначили, що предметом лізингу є кукурудзозбиральна машина КМС-6-03 2014 року випуску, ціна з ПДВ та вартість з ПДВ - 156 100 грн., еквівалент в євро - 9 794,41, строк лізингу 12 місяців, перший внесок 15%, курс НБУ - 15,937667, постачальник: товариство з обмеженою відповідальністю "Херсонський машинобудівний завод", код ЄДРПОУ 35788406, м. Херсон, вул. Тираспільська, 1.

Відповідно до п. 2.2. договору строк лізингу складає 1 рік та відраховується з дати підписання акту приймання-передачі між сторонами, що укладається у 3 автентичних примірниках.

Згідно п. 5.1 договору предмет лізингу передається лізингоодержувачу за актом прийому-передачі в строк до 5 банківських днів, після перерахування платежів в розмірі та в порядку, визначеному п. 4.2 договору.

Відповідно до п. 4.1 договору за користування предметом лізингу лізингоодержувач сплачує лізингодавцю лізингові платежі, що включають: попередній лізинговий платіж в частині відшкодування вартості предмета лізингу в розмірі 15% його вартості (включаючи ПДВ), на який не нараховується лізинговий платіж в частині одноразової комісії за організацію поставки предмета лізингу; відшкодування вартості предмета лізингу рівними частинами за весь термін лізингу від суми невідшкодованої попереднім платежем вартості предмета лізингу; комісію за супроводження договору в розмірі 7% річних від невідшкодованої попереднім лізинговим платежем та черговими платежами вартості предмета лізингу, відповідно до законодавства України щодо оподаткування податком на додану вартість; - одноразову комісію за укладення договору фінансового лізингу в розмірі 5% (без ПДВ).

Згідно п. 4.2 договору лізингоодержувач після укладання договору на підставі виставленого лізингодавцем рахунку перераховує на рахунок лізингодавця: - попередній платіж в розмірі, визначеному п. 4.1 договору; - одноразову комісію за укладання договору в розмірі, визначеному п. 4.1 договору. Датою сплати попереднього платежу та одноразової комісії за укладення договору лізингу є дата зарахування коштів на рахунок лізингодавця.

Лізингодавцем виставлено лізингоодержувачу рахунок на оплату № 3 від 14.08.2014 року на суму 23 415,00грн. (а.с.82, т.1) - попередній лізинговий платіж в частині відшкодування вартості жатки КЗС-6-03.

Відповідач попередній лізинговий платіж в сумі 23 415,00грн. сплатив, що підтверджується копією виписки банку від 21.08.2014 року (а.с. 83, т. 1).

14.08.2015 року позивачем виставлено відповідачу рахунок на оплату № 4 на суму 6 634,25грн. (а.с. 84, т. 1) - комісія за супроводження договору в розмірі 5%.

Відповідач комісію в сумі 6 634,25грн. сплатив, що підтверджується копією виписки банку від 27.08.2014 року (а.с. 85, т. 1).

На виконання умов договору 01.09.2014 року ТОВ "Укрсільгоспмаш" (лізингодавець), ТОВ науково-виробниче підприємство "Херсонський машинобудівний завод" (постачальник) та ДП "Дослідне господарство "Іванівка" Інституту сільського господарства Північного сходу Національної академії аграрних наук України (лізингоодержувач) підписали акт № 1 приймання-передачі предмету лізингу (а.с. 29 т. 1), згідно якого постачальник передав у власність покупцю (лізингодавцю) для подальшої передачі у користування лізингоодержувачу, а останній - прийняв за договором фінансового лізингу №ФЛ УСМ/2.07-2014 від 29.07.2014 року предмет лізингу згідно специфікації з наведеними характеристиками: кукурудзозбиральна машина КМС-6-03 2014 року випуску, зав.№1258 з комплектацією, вартість без ПДВ 130 083,33 грн., вартість з ПДВ 156 100,00 грн.

Відповідно до п. 4.3 договору після підписання акту прийому-передачі предмета лізингу лізингоодержувач за користування предметом лізингу сплачує лізингодавцю чергові лізингові платежі, що включають: відшкодування вартості предмета лізингу рівними частками за весь термін лізингу від суми невідшкодованої попереднім платежем вартості предмета лізингу; комісію за супроводження договору в розмірі, визначеному п.4.1 договору. Черговість сплати лізингових платежів складає один раз місяць в строки, визначені "Графіком сплати лізинговий платежів" додатком №2 до договору.

Сторони підписали додаток № 2 до договору "Графік сплати лізинговий платежів" (а.с.28, т.1), в якому визначили вартість предмета лізингу 156 100,00 грн., в т.ч. ПДВ 26 016,67 грн. та дати здійснення лізингових платежів з визначенням в їх складі сум відшкодування частини вартості техніки та річної комісії 7 %. Всього за рік сума відшкодування частини вартості техніки - 132 685,00 грн., річна комісія 7 % - 5 045,82 грн., всього лізингові платежі 137 730,82 грн.

На виконання умов договору позивачем було виставлено відповідачу рахунки на плату (а.с. 30-33, 86, 88, т.1).

Проте, відповідач взяте на себе зобов'язання зі сплати лізингових платежів виконав не в повному обсязі, у зв'язку із чим за ним утворилась заборгованість у розмірі 51 942,72 грн.

19.11.2014 року позивачем направлено на адресу відповідачу претензію № 742 та претензію № 908 від 17.12.2014 року про невиконання лізингоодержувачем договірних зобов'язань та сплату штрафних санкцій.

Однак, зазначені претензії залишено відповідачем без реагування, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з цим позовом.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону України "Про фінансовий лізинг" сплата лізингових платежів здійснюється в порядку, встановленому договором, а пунктом 3 ч. 2 ст. 11 Закону України "Про фінансовий лізинг" передбачено, що лізингоодержувач зобов'язаний своєчасно сплачувати лізингові платежі.

Згідно п. 3.4.3 договору лізингоодержувач зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати лізингові платежі відповідно до умов договору.

Відповідно до ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 762 Цивільного кодексу України визначено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном може вноситися за вибором сторін у грошовій або натуральній формі. Форма плати за користування майном встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором. Наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.

Належне виконання лізингоодержувачем обов'язків зі сплати всіх лізингових платежів, передбачених договором лізингу, означає реалізацію ним права на викуп отриманого в лізинг майна.

Таким чином, на правовідносини, що складаються між сторонами договору лізингу щодо одержання лізингодавцем лізингових платежів у частині покупної плати за надання майна в майбутньому у власність лізингоодержувача, поширюються загальні положення про купівлю-продаж.

Статтею 692 Цивільного кодексу України встановлено, що покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару, встановлену в договорі. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Згідно зі статтею 697 Цивільного кодексу України договором може бути встановлено, що право власності на переданий покупцеві товар зберігається за продавцем до оплати товару або настання інших обставин.

Частинами 2 та 3 статті 7 Закону України "Про фінансовий лізинг" встановлено, що лізингодавець має право відмовитися від договору лізингу та вимагати повернення предмету лізингу від лізингоодержувача у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо лізингоодержувач не сплатив лізинговий платіж частково або у повному обсязі та прострочка сплати становить більше 30 днів. Відмова від договору лізингу є вчиненою з моменту, коли інша сторона довідалась або могла довідатися про таку відмову.

Згідно п.8.3 договору лізингодавець має право повністю або частково відмовитися від договору, зокрема, у зв'язку з несплатою лізингоодержувачем протягом 30 календарних днів лізингового платежу з його вини. При цьому договір вважається розірваним в день отримання вказаного листа лізингоодержувачем, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення або якщо такого повідомлення не отримано протягом 20-ти календарних днів з дати відправлення - починаючи з 21-го дня дати відправлення цінного листа з повідомленням про відмову від договору на адресу лізингоодержувача.

На підставі п. 8.3. договору, лізингодавець повідомив лізингоодержувача про відмову від договору фінансового лізингу № ФЛ УСМ/2.07-2014 від 29.07.2014 року і вимагав повернення предмета лізингу: кукурудзозбиральної машини КМС-6-03 зав. № 1258, 2014 року випуску в технічно справному та комплектному стані разом з технічною документацією на неї, в строки визначені договором за адресою: м. Херсон, вул.Тираспольська, 1 (майданчик ТОВ "Укрсільгоспмаш").

Зазначену вимогу відповідач отримав 05.02.2015 року, тобто договір фінансового лізингу №ФЛ УСМ/2.07-2014 від 29.07.2014 року є розірваним з 05.02.2015 року.

Частиною 2 ст.653 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються.

За приписами ч.3 статті ст.653 Цивільного кодексу України у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняється з моменту досягнення домовленості про розірвання договору, якщо інше не встановлено договором .

А згідно із ч.4 ст.653 Цивільного кодексу України сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов'язанням до моменту зміни або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відтак, наслідком розірвання договору фінансового лізингу №ФЛ УСМ/2.07-2014 від 29.07.2014р. є відсутність у позивача обов'язку надати предмет лізингу у майбутньому у власність відповідача і, відповідно, відсутність права вимагати його оплати.

Відповідна правова позиція наведена у постановах Верховного Суду України від 29.10.2013 у справі №7/5005/2240/2012 та від 01.10.2013 у справі № 11/5005/2290/2012.

Оскільки, право власності на предмет лізингу від позивача до відповідача не перейшло, то суд прийшов до правильного висновку про те, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості з оплати лізингових платежів у сумі 44228,32грн., що становить відшкодування вартості предмета лізингу, задоволенню не підлягають.

Разом з тим, суд правильно стягнув з відповідача борг в частині лізингових платежів за період з 02.11.2014 року по 03.02.2015 року, що складається з комісії за супроводження договору у розмірі 7% річних у сумі 2 193,00 грн.

Також правильно судом задоволено частково вимоги про стягнення з відповідача такої складової частини боргу, як доплата за лізинговим платежем згідно п. 4.4 договору та стягнуто лише доплати на платежі зі строком платежу від 01.09.2014 року та від 01.10.2014 року у сумі 1 069,59 грн., виходячи з того, що право власності на предмет лізингу від позивача до відповідача не перейшло, а тому відсутня правова підстава для нарахування доплати (курсової різниці) по лізинговому платежу в частині відшкодування вартості предмета лізингу, за період з 02.11.2014 року по 03.02.2015 року.

Отже, загальна сума заборгованості за лізинговими платежами правильно визначена судом у розмірі 3 262,59 грн.

Відповідно до п. 3.4.6 договору відповідач зобов'язався компенсувати позивачу витрати, пов'язані з транспортуванням предмета лізингу та відрядженням працівників лізингодавця для його повернення у випадку не здійснення лізингоодержувачем самостійного повернення предмету лізингу протягом 10 календарних днів (п.3.4.5 та 8.5. договору), а тому судом обгрунтовано частково задоволені вимоги з компенсації цих витрат у сумі 7618,00 грн., що складається з понесення витрат на відрядження працівників у сумі 1 030,00грн. та витрат на безпосереднє транспортування предмету лізингу від відповідача до позивача на суму 6 588,00 грн.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, має на вимогу кредитора сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до вимог цієї норми суд правильно задовольнив вимоги позивача про стягнення 3% річних у розмірі 40,31 грн. та інфляційних втрат у розмірі 752,28 грн.

Згідно з п. 7.1 договору за порушення строків сплати лізингових платежів лізингоодержувач за кожний календарний день прострочення від вартості предмета лізингу сплачує лізингодавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Виходячи з цього судом частково задоволено вимоги щодо стягнення пені у розмірі 150,02 грн.

Щодо стягнення з відповідача 22 114,16 грн. неустойки, обчисленої як 11 057,08 грн. х 2 = 22 114,16 грн. на підставі п. 8.5 договору, то судом обгрунтовано відмовлено у її стягненні, оскільки вказаним пунктом договору не встановлено виконання якого саме зобов'язання забезпечується сплатою відповідачем неустойки.

У п.7.3 договору сторони встановили, що за порушення умов розділу 6 договору лізингоодержувач сплачує штраф в розмірі 0,1 від вартості предмету лізингу за кожен випадок порушення.

Відповідачем порушено вимоги п.3.4.8 договору щодо обов'язку зобов'язався застрахувати предмет лізингу на умовах, передбачених розділом 6 договору, в зв'язку з чим судом правильно задоволені вимоги про стягнення з відповідача штрафу у розмірі 156,10 грн.

Доводи касаційної скарги, в основному повторюють доводи апеляційної скарги, які були предметом розгляду у суді апеляційної інстанції та спростовані обгрунтованими висновками цього суду, викладеними в постанові.

Рішення місцевого господарського суду, з яким погодився суд апеляційної інстанції, відповідно до вимог ст. 84 ГПК України містить детальні розрахунки всіх спірних сум з правовим обгрунтуванням відхилення доводів позивача в частині позовних вимог, які судом залишені без задоволення.

Враховуючи викладене, підстав для скасування судових рішень не вбачається.

На підставі викладеного, керуючись статтями 1115, 1117, 1119 - 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Укрсільгоспмаш" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Чернігівської області від 21 липня 2015 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 20 жовтня 2015 року у справі за № 927/742/15 - без змін.

Головуючий, суддя П. ГончарукСуддя І. КондратоваСуддяЛ. Стратієнко