Історія справи

Постанова ВГСУ від 09.12.2015 року у справі №922/4848/14

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 грудня 2015 року Справа № 922/4848/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Іванової Л.Б. - головуючого, Козир Т.П., Шевчук С.Р.,

за участю прокурора ГПУ Романова Р.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну скаргу Харківської міської ради на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 29 липня 2015 року у справі Господарського суду Харківської області за позовом Заступника прокурора Харківської області в інтересах держави в особі Харківської міської ради до Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області та ТОВ "Ланет Україна" про зобов'язання вчинити дії,

УСТАНОВИВ:

У жовтні 2014 року Заступник прокурора Харківської області звернувся до суду з позовом в інтересах держави в особі Харківської міської ради (далі - позивач) до Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області (далі - відповідач-1) та ТОВ "Ланет Україна" (далі - відповідач-2) з позовом про зобов'язання відповідача-2 привести у попередній, тобто, такий, що існував до початку здійснення реконструкції, стан приміщення 1 поверху №4-1-:-4-10, загальною площею 63,5 кв.м. у житловому будинку літ. "А-9" за адресою: АДРЕСА_1.

Позовні вимоги обгрунтовані невиконанням відповідачем-2 приписів про приведення будівлі у відповідність до вимог чинного законодавства.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 15 травня 2015 року в задоволенні позову відмовлено.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 29 липня 2015 року апеляційну скаргу Харківської міської ради залишено без задоволення, рішення Господарського суду Харківської області від 15 травня 2015 року залишено без змін.

У касаційній скарзі Харківська міська рада просить скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 15 травня 2015 року та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 29 липня 2015 року, прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Посилається на порушення судами попередніх інстанцій норм ст. 9 Закону України "Про архітектурну діяльність", ст. 36, п. 8 ст. 39 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності",

Вказує, що на час виконання будівельних робіт у відповідача-2 були відсутні дозвільні документи, а реконструкцію приміщень здійснено самовільно.

Представники Харківської міської ради та відповідачів у судове засідання не з'явились.

Враховуючи, що про час та місце розгляду касаційної скарги Харківська міська рада та відповідачі повідомлені належним чином, суд вважає за можливе розглянути справу за їх відсутності.

Заслухавши пояснення прокурора, обговоривши доводи касаційної скарги та вивчивши матеріали справи, суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що 29 серпня 2011 року між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_5 та TOB "Ланет Україна" укладено договір купівлі-продажу, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Зубарєвим І.Ю. та зареєстрований в реєстрі за № 8311, відповідно до умов якого на користь відповідача-2 відчужено нежитлові приміщення 1-го поверху № 4-1-:-4-10 в літ. "А-9" загальною площею 63,5 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 3 жовтня 2012 року у справі № 5023/3730/12 визнано право власності ТОВ "Ланет Україна" на нежитлові приміщення 1-го поверху № 4-1-:-4-10 в літ. "А-9" загальною площею 63,5 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 4 березня 2013 року у вказаній справі рішення місцевого господарського суду скасовано, у позові відмовлено.

Обгрунтовуючи заявлені вимоги, прокурор посилається на те, що вказане приміщення самовільно за власні кошти реконструйовано TOB "Ланет Україна" протягом 2011 року, а саме, демонтовано несучу перегородку між приміщеннями 4-3 та 4-2, розібрано комірні приміщення 4- 9 та 4-10, та на місці раніше існуючого балкону влаштовано окремий вхід (ґанок зі сходами). Окремий вхід з нежитлових приміщень здійснюється через існуючі раніше двері без зміни розмірів дверного прорізу, тобто, без зміни розміру стіни житлового будинку.

Разом з тим, згідно акту обстеження земельної ділянки № 274 від 31 липня 2013 року, складеного інспектором Держсільгоспінспекції у Харківській області, документи на право власності або користування земельною ділянкою, на якій розташовані спірні об'єкти самочинного будівництва, не оформлені. Землі відносяться до комунальної форми власності, категорія: землі житлової та громадської забудови.

Прокурор також зазначив, що в ході перевірки встановлено, що спірні нежитлові приміщення реконструйовано без відповідного дозволу, без розроблення проекту та його затвердження, що істотно порушує будівельні норми та правила, а також суперечить суспільним інтересам, а приведення цього об'єкту до вимог проекту є неможливим, збереження також є неможливим, а тому ТОВ "Ланет Україна" зобов'язаний привести приміщення 1 поверху № 4-1-:-4-10, загальною площею 63,5 кв.м. у житловому будинку літ. "А-9" за адресою: АДРЕСА_1, у стан, що існував до початку здійснення реконструкції.

Відповідно до ст. 9 Закону України "Про архітектурну діяльність" будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об'єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил у порядку, визначеному Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності", яким визначено правові та організаційні основи містобудівної діяльності.

Відповідно до ст. 10 Закону України "Про архітектурну діяльність" для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об'єктів архітектури, додержання суб'єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції, здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд. Державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю.

Згідно ст. 7 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" управління у сфері містобудівної діяльності здійснюється шляхом, зокрема, контролю за дотриманням законодавства у сфері містобудівної діяльності, вимог державних будівельних норм, стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об'єктів містобудування (далі - вихідні дані), проектної документації.

Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю є єдиним органом державної влади, уповноваженим на встановлення факту готовності об'єкту до експлуатації. Прийняття в експлуатацію об'єктів проводиться шляхом реєстрації Державною архітектурно-будівельною інспекцією та її територіальними органами поданої замовником декларації про готовність об'єкта до експлуатації або на підставі акта готовності об'єкта до експлуатації шляхом видачі Інспекцією сертифікату.

Відповідно до Положення про Департамент архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області, затвердженого наказом № 235 від 1 жовтня 2014 року та Наказу Державної архітектурно-будівельної інспекції України № 288 від 21 жовтня 2014 року Департамент з 21 жовтня 2014 року є територіальним органом - структурним підрозділом апарату Держархбудінспекції.

За вимогами ст. 34 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" замовник має право виконувати будівельні роботи після реєстрації повідомлення або декларації про початок виконання будівельних робіт - щодо об'єктів будівництва, що належать до I-III категорій складності, чи видачі Інспекцією дозволу на виконання будівельних робіт.

Статтею 4 Закону України "Про архітектурну діяльність" передбачено, що під час створення об'єкта архітектури виконується комплекс робіт, який включає:

- підготовку містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки у випадках і порядку, передбачених законодавством;

- здійснення, в необхідних випадках, передпроектних робіт, а також заходів з охорони нововиявлених під час здійснення будівництва або зміни (у тому числі шляхом знесення) об'єктів містобудування, що відповідно до закону мають антропологічне, археологічне, естетичне, етнографічне, історичне, мистецьке, наукове чи художнє значення;

- пошук архітектурного рішення, розроблення, погодження у визначених законом випадках і затвердження проекту;

- виконання робочої документації для будівництва, а в разі виконання її або окремих її частин іншим виконавцем - здійснення авторського нагляду за таким виконанням;

- будівництво (нове будівництво, реконструкцію, реставрацію, капітальний ремонт) та знесення об'єкта архітектури, архітектурно-будівельний контроль, технічний та авторський нагляди під час здійснення будівництва або зміни (у тому числі шляхом знесення) об'єкта містобудування;

- прийняття спорудженого об'єкта в експлуатацію.

Статтею 26 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" передбачено, що проектування та будівництво об'єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку:

1) отримання замовником або проектувальником вихідних даних;

2) розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи;

3) затвердження проектної документації;

4) виконання підготовчих та будівельних робіт;

5) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів;

6) реєстрація права власності на об'єкт містобудування.

Відповідно до п. 8 ст. 39 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" датою прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта є дата реєстрації декларації про готовність об'єкта до експлуатації або видачі сертифіката. Експлуатація закінчених будівництвом об'єктів, не прийнятих в експлуатацію забороняється.

Разом з тим, згідно ст. 39 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, що належать до I-III категорій складності, та об'єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації відповідною інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об'єкта до експлуатації.

Форма декларації про готовність об'єкта до експлуатації, порядок її подання і реєстрації визначаються Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 3 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 461 від 13 квітня 2011 року, передбачено, що прийняття в експлуатацію об'єктів, що належать до І-ІІІ категорії складності, та об'єктів, будівництво яких здійснено на підставі будівельного паспорта, проводиться шляхом реєстрації Державною архітектурно-будівельною інспекцією та її територіальними органами (далі - Інспекції) поданої замовником декларації про готовність об'єкта до експлуатації (далі - декларація), яка складається за формою, наведеною у додатку 1 до Порядку.

Пунктом 10 цього ж Порядку передбачено, що у випадку визнання права власності на самочинно збудований об'єкт за рішенням суду він приймається в експлуатацію згідно з цим Порядком за умови можливості його надійної та безпечної експлуатації за результатами проведення технічного обстеження такого об'єкта.

Відповідно до ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю.

Разом з тим, використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі (ч. 7 ст. 41 Конституції України).

За ч. 2 ст. 8 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" планування та забудова земельних ділянок здійснюється їх власниками чи користувачами в установленому законодавством порядку.

Частиною 1 ст. 376 Цивільного кодексу України передбачено, що житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 38 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" у разі виявлення факту самочинного будівництва об'єкта, перебудова якого з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб, істотного порушення будівельних норм є неможливою, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю видає особі, яка здійснила (здійснює) таке будівництво, припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил з визначенням строку для добровільного виконання припису.

У разі, якщо особа, в установлений строк, добровільно не виконала вимоги, встановлені у приписі, орган державного архітектурно-будівельного контролю подає позов до суду про знесення самочинно збудованого об'єкта та компенсацію витрат, пов'язаних з таким знесенням.

За рішенням суду самочинно збудований об'єкт підлягає знесенню в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, з компенсацією витрат, пов'язаних із знесенням об'єкта, за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) таке самочинне будівництво.

Замовником робіт із знесення зазначеного об'єкта є орган державного архітектурно-будівельного контролю, за позовом якого прийнято відповідне рішення суду.

Виконання рішення суду, що набрало законної сили, щодо знесення самочинно збудованого об'єкта здійснюється відповідно до Закону України "Про виконавче провадження".

Згідно ч. ч. 4, 7 ст. 376 Цивільного кодексу України якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок.

У разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил, суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов'язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову.

Якщо проведення такої перебудови є неможливим або особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від її проведення, таке нерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) будівництво. Особа, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, зобов'язана відшкодувати витрати, пов'язані з приведенням земельної ділянки до попереднього стану.

Аналіз зазначених положень свідчить про те, що в законодавстві розмежовано повноваження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю (його територіальних органів) з винесення припису про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності та з приводу звернення до суду про знесення самочинно збудованого об'єкта.

Отже, звернення контролюючого органу до суду із позовом про знесення самочинного будівництва можливе лише за наявності певних обставин, як крайній захід, коли використано всі передбачені законодавством заходи, наявні істотні порушення будівельних норм і правил або наявна шкода суспільним інтересам чи інтересам інших осіб, за умови неможливості перебудови.

Відповідно до п. 8 ст. 39 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" встановлено, що експлуатація закінчених будівництвом об'єктів, не прийнятих в експлуатацію, забороняється.

При цьому, використання об'єкту реконструкції у підприємницькій діяльності як самостійно, так і шляхом передачі в найм або іншим чином третім особам, до вводу його в експлуатацію суперечить встановленим законом приписам.

Судами встановлено, що 11 грудня 2013 року Інспекцією зареєстровано декларацію про початок виконання будівельних робіт на об'єкт "Реконструкція нежитлових приміщень першого поверху №4-1-:-4-10 літ. "А-9" по АДРЕСА_1, під офісні приміщення" № ХК 083133440917 (ТОВ "Ланет Україна"), в якій відсутня інформація, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, з посиланням на проведення робіт з реконструкції, реставрації або капітального ремонту об'єктів без зміни зовнішніх геометричних розмірів їх фундаментів у плані.

Разом з тим, відповідно до ст. 34 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" реконструкція, реставрація або капітальний ремонт об'єктів без зміни зовнішніх геометричних розмірів їх фундаментів у плані може бути проведено за відсутності документа, що засвідчує право власності чи користування земельною ділянкою.

Аналогічні положення містить п. 2.3 Порядку надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, їх склад та зміст, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства № 109 від 7 липня 2001 року.

Пунктом 25 Переліку об'єктів будівництва, для яких містобудівні умови та обмеження не надаються, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку будівництва та житлово-комунального господарства № 109 від 7 липня 2001 року, встановлено, що містобудівні обмеження не надаються під час реконструкції житлових та нежитлових приміщень без зміни їх зовнішньої конфігурації, улаштування в існуючих житлових будинках, адміністративно-побутових будівлях підприємств та громадських будівлях вбудованих приміщень громадського призначення.

Судами встановлено, що відповідачем виконано реконструкцію приміщень без збільшення площі по фундаменту.

Приписи ст. 13 Конституції України визначають, що від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією.

Відповідно ст. ст. 142 - 145 Конституції України до матеріальної основи органів місцевого самоврядування, крім інших об'єктів, належить земля, управління якою здійснюють територіальної громади через органи самоврядування в межах їх повноважень шляхом прийняття рішень. Права органів самоврядування захищаються у судовому порядку.

Статтею 19 Конституції України встановлено обов'язок органів місцевого самоврядування діяти тільки на підставах, у межах повноважень і спосіб, які передбачені Конституцією і законами України.

З огляду на викладене, суди попередніх інстанцій дійшли мотивованого висновку про необгрунтованість посилань позивача на відсутність у відповідача дозволу на реконструкцію приміщень, затвердженої проектної документації та порушення будівельних норм та правил.

Встановлено, що 10 червня 2014 року ТОВ "Ланет Україна" на підставі розробленої та узгодженої з дозвільними органами проектної документації, Інспекцією ДАБК у Харківської області надано та зареєстровано Декларацію про готовність об'єкта до експлуатації № ХК 143141640434, яка, згідно Постанови Кабінету Міністрів України № 461 від 13 квітня 2011 року "Питання прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів", є документом, який встановлює, що закінчений будівництвом об'єкт готовий до експлуатації.

З вказаної Декларації про готовність об'єкту до експлуатації вбачається, що об'єкт - реконструйовані нежитлові приміщення першого поверху № 4-1-:-4-10 літ. "А-9" по АДРЕСА_1, під офісні приміщення, введені в експлуатацію.

Згідно з даними декларації, будівельні роботи на об'єкті будівництва проводилися на підставі проектної документації, розробленої Приватним підприємством "Архітектурне бюро РІЧ" та затвердженої замовником ТОВ "Ланет Україна" під керівництвом головного архітектора (інженера) проекту ОСОБА_7 (наказ № 144.1/13 від 11 червня 2013 року ПП "Архітектурне бюро РІЧ"), відповідальною особою проектувальника, що здійснює авторський нагляд визначено ОСОБА_7

Встановлено, що дії Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у судовому порядку оскаржені не були.

Враховуючи викладене, а також ті, встановлені судами обставини, що спірні реконструйовані приміщення першого поверху №4-1-:-4-10 літ. "А-9" по АДРЕСА_1, під офісні приміщення, введені в експлуатацію Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю на підставі Декларації про готовність об'єкта до експлуатації № ХК 143141640434, з видачею на них свідоцтва на право власності та їх реєстрацією, суди попередніх інстанцій дійшли обгрунтованого висновку про те, що позивачем не доведено наявності правових підстав для зобов'язання ТОВ "Ланет Україна" привести у попередній, тобто, такий, що існував до початку здійснення реконструкції, стан приміщення 1 поверху №4-1-:-4-10, загальною площею 63,5 м. кв. у житловому будинку літ. "А-9" за адресою: АДРЕСА_1, у зв'язку з чим підставно відмовили у позові.

Доводи касаційної скарги про порушення судами норм ст. 9 Закону України "Про архітектурну діяльність", ст. 36, п. 8 ст. 39 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" не знайшли свого підтвердження під час касаційного перегляду та спростовуються встановленими у справі обставинами.

За таких обставин судові рішення прийняті за повного встановлення усіх істотних обставин справи, надання їм належної правової оцінки у сукупності, вірного застосування норм ст. ст. 13, 19, 41, 142 - 145 Конституції України, ст.ст. 4, 9, 10 Закону України "Про архітектурну діяльність", ст. ст. 7, 8, 26, 34, 38, 39 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", ст. 376 Цивільного кодексу України, положень Порядку надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, їх склад та зміст, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства № 109 від 7 липня 2001 року, Переліку об'єктів будівництва, для яких містобудівні умови та обмеження не надаються, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку будівництва та житлово-комунального господарства № 109 від 7 липня 2001 року, та Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 461 від 13 квітня 2011 року, що регулюють спірні правовідносини, у зв'язку з чим рішення та постанова місцевого та апеляційного господарських судів законні та обгрунтовані, а тому зміні чи скасуванню не підлягають.

Керуючись ст. ст. 111-5 111-7- 111-9 111-11 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ :

Касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову Харківського апеляційного господарського суду від 29 липня 2015 року - без зміни.

Головуючий Л. Іванова

Судді Т. Козир

С. Шевчук