Історія справи

Постанова ВГСУ від 09.04.2015 року у справі №918/1179/14
Постанова ВГСУ від 05.03.2015 року у справі №918/1179/14
Постанова ВГСУ від 30.10.2014 року у справі №918/1179/14
Постанова ВГСУ від 09.04.2015 року у справі №918/1179/14
Постанова ВГСУ від 09.04.2015 року у справі №918/1179/14
Постанова ВГСУ від 09.04.2015 року у справі №918/1179/14

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 квітня 2015 року Справа № 918/1179/14

Вищий господарського суду України у складі колегії суддів:

головуючого:Удовиченка О.С.,суддів:Міщенка П.К., Поліщука В.Ю.розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Габен"на ухвалу та на постановугосподарського суду Рівненської області від 28.11.2014 (про визнання недійсними правочинів між ПрАТ "Агрофірма "Зоря ім. Плютинського" та ТОВ "Габен") Рівненського апеляційного господарського суду від 20.01.2015 у справі№ 918/1179/14 за заявоюПриватного підприємства "Айслаг"доПриватного акціонерного товариства "Агрофірма "Зоря ім. Плютинського"пробанкрутстворозпорядник майнаМатущак В.І.

В судове засідання представники не з'явились

В С Т А Н О В И В :

Ухвалою господарського суду Рівненської області від 26.08.2014 порушено провадження у справі про банкрутство Приватного акціонерного товариства Агрофірма "Зоря імені Плютинського" (далі - ПрАТ Агрофірма "Зоря ім. Плютинського"); визнано грошові вимоги Приватного підприємства "Айслаг" (далі - ПП "Айсланг"); введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; введено процедуру розпорядження майном; призначено розпорядником майна арбітражного керуючого Ткачука Дмитра Володимировича.

Ухвалою господарського суду Рівненської області від 03.10.2014 звільнено Ткачука Д.В. від виконання повноважень розпорядника майна ПрАТ Агрофірма "Зоря ім. Плютинського"; призначено розпорядником майна ПрАТ Агрофірма "Зоря ім. Плютинського" арбітражного керуючого Матущака В.І.

Розпорядником майна ПрАТ Агрофірма "Зоря ім. Плютинського" арбітражним керуючим Матущаком В.І. подано 17.11.2014 заяву №3 про визнання недійсними договорів купівлі-продажу від 02.06.2014 №148/2/14 та від 27.06.2014 №115/14, укладених між ПрАТ Агрофірма "Зоря ім. Плютинського" та ТОВ "Габен".

В обґрунтування заяви розпорядник майна боржника посилався на те, що боржник здійснив відчуження молодняка ВРХ з відгодівлі та коров основного стада за договорами купівлі-продажу протягом року, що передував порушенню провадження у справі про банкрутство. Внаслідок укладення договорів боржник став неплатоспроможнім, оскільки за реалізоване майно не отримано оплати, що є підставою для визнання цих правочинів недійсними та застосування наслідків, передбачених ч.2 ст.20 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Ухвалою господарського суду Рівненської області від 28.11.2014 (суддя Трускавецький В.П.), яка залишена без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 20.01.2015 (колегія суддів: Огороднік К.М., Тимошенко О.М., Димидюк О.О.), заяву №3 розпорядника майна ПрАТ Агрофірма "Зоря ім. Плютинського" арбітражного керуючого Матущака В.І. задоволено, визнано недійсним договори купівлі-продажу молодняка ВРХ з відгодівлі та коров основного стада, укладені між ПрАТ Агрофірма "Зоря ім. Плютинського" та ТОВ "Габен" від 02.06.2014 №148/2/14 та від 27.06.2014 №115/14; зобов'язано ТОВ "Габен" повернути ПрАТ Агрофірма "Зоря ім. Плютинського" майно: молодняк ВРХ з відгодівлі у кількості 240 голів на суму 662012,50 грн., передані по накладній №24 від 23.09.2014, корови основного стада у кількості 230 голів на суму 1322750,00 грн. (передані по накладній №24 від 23.09.2014).

ТОВ "Габен" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Рівненської області від 28.11.2014 (про визнання недійсним договорів купівлі-продажу молодняка ВРХ з відгодівлі та коров основного стада, укладені між ПрАТ Агрофірма "Зоря ім. Плютинського" та ТОВ "Габен" від 02.06.2014 №148/2/14 та від 27.06.2014 №115/14; та зобов'язання ТОВ "Габен" повернути ПрАТ Агрофірма "Зоря ім. Плютинського" майно, передане за договорами) та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 20.01.2015, прийняти нове рішення, яким відмовити арбітражному керуючому у задоволенні заяви.

В обґрунтування касаційних вимог заявник посилається на порушення судами попередніх інстанцій при винесенні оскаржуваних судових рішень норм матеріального та процесуального права, зокрема: ст.20 Закону України " Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст.233 ЦК України.

Судова колегія, розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч. 4 ст. 10 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон) суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, вирішує усі майнові спори з вимогами до боржника, у тому числі спори про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником.

Частиною 1 ст. 20 Закону визначено, що правочини (договори) або майнові дії боржника, які були вчинені боржником після порушення справи про банкрутство або протягом одного року, що передував порушенню справи про банкрутство, можуть бути відповідно визнані недійсними або спростовані господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство за заявою арбітражного керуючого або конкурсного кредитора з таких підстав: боржник безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов'язання без відповідних майнових дій іншої сторони, відмовився від власних майнових вимог; боржник виконав майнові зобов'язання раніше встановленого строку; боржник до порушення справи про банкрутство взяв на себе зобов'язання, в результаті чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю або частково стало неможливим; боржник здійснив відчуження або придбав майно за цінами відповідно нижчими або вищими від ринкових, за умови, що в момент прийняття зобов'язання або внаслідок його виконання майна боржника було (стало) недостатньо для задоволення вимог кредиторів; боржник оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів боржнику перевищувала вартість майна; боржник прийняв на себе заставні зобов'язання для забезпечення виконання грошових вимог.

Таким чином, Законом визначено підстави, відповідно до яких господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство може бути визнано недійсним правочини (договори) боржника, які були вчинені ним протягом одного року, що передував порушенню справи про банкрутство

З матеріалів справи вбачається, що між ПрАТ "Агрофірма "Зоря ім. Плютинського" (продавець) та ТОВ "Габен" (покупець) укладено договір купівлі-продажу №148/2/14 від 02.06.2014, предметом якого є молодняк ВРХ з вигодівлі та корови основного стада, загальна суму договору 2381715,00 грн. На виконання цього продавцем передано покупцю за накладною №24 від 23.09.2014 корови основного стада 230 голів на суму 1322750,00 грн. та молодняк ВРХ з вигодівлі 240 голів на суму 662012,50 грн. Договором передбачено оплату товару протягом 5 банківських днів з моменту передачі товару.

В матеріалах справи т.5 а.с.10 наявна копія договору купівлі-продажу №115/14 від 27.06.2014 між ПрАТ "Агрофірма "Зоря ім. Плютинського" (продавець) та ТОВ Фірма "Габен" (покупець), предметом якого є молодняк ВРХ з вигодівлі та корови основного стада, загальна суму договору 4339658,69 грн. Судом першої інстанції встановлено, що на виконання договору №115/14 від 27.06.2014 накладні не виписувались і не вчинялись інші дії щодо виконання умов цього договору.

Судами встановлено, що покупець не оплатив товар. Згідно бухгалтерської довідки від 17.11.2014 надходження коштів за період з липня по листопад 2014 року від ТОВ "Агрофірма "Зоря ім. Плютинського" та ТОВ "Габен" не було у зв'язку з заблокуванням банківських рахунків ПрАТ "Агрофірма "Зоря ім. Плютинського". Крім того, судом встановлено, що все рухоме майно боржника під час його передачі перебувало під арештом, накладеним виконавчою службою та під податковою заставою.

Суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, задовольняючи заяву розпорядника майна, послався на ч.1 ст.233 ЦК України, ч.1 ст. 20, ч.1 ст.10 Закону України " Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та виходив з того, що ПрАТ Агрофірма "Зоря ім. Плютинського" протягом року, що передував порушенню провадження у справі про банкрутство, за оскаржуваними договорами відчужено майно безоплатно, в результаті чого боржник став неплатоспроможним, і виконання його грошових зобов'язань перед кредиторами повністю або частково стало неможливим.

Таким чином, враховуючи наявність обставин вчинення боржником правочинів без відповідних майнових дій іншої сторони протягом одного року, що передував порушенню справи про банкрутство на шкоду власним інтересам та, як наслідок, інтересам інших кредиторів, суд першої інстанції правомірно задовольнив заяву розпорядника майна ПрАТ Агрофірма "Зоря ім. Плютинського" арбітражного керуючого Матущака В.І. про визнання недійсними правочинів між ПрАТ "Агрофірма "Зоря ім. Плютинського" та ТОВ "Габен".

Доводи заявника касаційної скарги щодо невірного застосування ст.233 ЦК України є обґрунтованими з огляду на те, що для визнання правочину недійсним за ст. 233 ЦК України необхідна обов'язкова наявність двох умов у сукупності: вплив тяжкої обставини і вкрай невигідні умови. Крім того, має бути причинно-наслідковий зв'язок між тяжкими обставинами та укладеним правочином (його укладання саме з метою усунення обставин). Втім, підставами для визнання правочинів недійсними в даному випадку є встановлені судами попередніх інстанцій факти вчинення боржником безоплатного відчуження майна та прийняття на себе зобов'язань без відповідних майнових дій іншої сторони на шкоду власним інтересам. Зазначені підстави є достатніми для визнання недійсними правочинів (договорів) та спростування майнових дій боржника в порядку статті 20 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

За таких обставин, колегія дійшла висновку, що доводи касаційної скарги не є підставою для скасування оскаржуваних рішень судів попередніх інстанцій.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119-11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Габен" залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Рівненської області від 28.11.2014 (про визнання недійсними правочинів між ПрАТ "Агрофірма "Зоря ім. Плютинського" та ТОВ "Габен") та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 20.01.2015 у справі №918/1179/14 залишити без змін.

Головуючий О.С. Удовиченко

Судді П.К. Міщенко

В.Ю. Поліщук