ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 грудня 2015 року Справа № 917/379/15

Вищий господарський суд України у складі: суддя Селіваненко В.П. - головуючий, судді Васищак І.М. і Палій В.В. (доповідач)

розглянув касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "АІС-КРЕМЕНЧУК", м. Кременчук,

на рішення господарського суду Полтавської області від 20.05.2015

та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 14.09.2015

зі справи № 917/379/15

за позовом Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (далі - Відділення), м. Полтава,

до товариства з обмеженою відповідальністю "АІС-КРЕМЕНЧУК" (далі - ТОВ "АІС-Кременчук"), м. Кременчук,

про стягнення 34 000,00 грн. пені.

Судове засідання проведено за участю представників сторін:

Відділення - Новицький М.З. предст. (дов. від 02.12.2015)

Товариства - Заброда М.Л. предст. (дов. від 07.12.2015)

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий господарський суд України

ВСТАНОВИВ:

Відділення звернулося до господарського суду Полтавської області з позовом про стягнення з ТОВ "АІС-Кременчук" 34 000,00 грн. пені за прострочення сплати штрафу за порушення законодавства про захист економічної конкуренції, накладеного рішенням Антимонопольного комітету України від 24.01.2012 № 02/10-рш у справі № 01-01-50/112-2011 "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції " (далі - Рішення АМК).

Рішенням господарського суду Полтавської області від 20.05.2015 у справі № 917/379/15 (суддя Бунякіна Г.І.), яке залишено без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 14.09.2015 (судді Россолов В.В. - головуючий, Бондаренко В.П., Тихий П.В.), позов задоволено з посиланням на його обґрунтованість.

У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України ТОВ "АІС-Кременчук" просить судові рішення попередніх інстанцій скасувати та прийняти нове рішення про відмову в позові. Скаргу мотивовано прийняттям оскаржуваних судових актів з порушенням норм матеріального та процесуального права.

У відзиві на касаційну скаргу Відділення просило залишити судові рішення попередніх інстанцій без змін, а касаційну скаргу без задоволення.

Сторони відповідно до статті 1114 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) належним чином повідомлені про час і місце розгляду скарги.

Перевіривши на підставі встановлених попередніми судовими інстанціями обставин справи правильність застосування ними норм процесуального та матеріального права, заслухавши пояснення представників сторін, Вищий господарський суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з урахуванням такого.

Місцевим та апеляційним господарськими судами у справі, зокрема, встановлено, що:

- Рішенням АМК:

визнано, що ТОВ "Автотехспорт", ПП "СТАНДАРТ АВТО" та ТОВ "АІС-Кременчук" вчинено порушення законодавства про захист економічної конкуренції, що кваліфікується за пунктом 1 статті 50, пунктом 4 частини другої статті 6 Закону № 2210 у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів (тендеру), які полягали у погодженні ними поведінки про проведенні у серпні 2010 року тендеру із закупівлі автомобіля ГАЗ-322132-218 Відділом освіти Глобинської райдержадміністрації Полтавської області;

· за вчинення зазначеного порушення на ТОВ "Автотехспорт", ПП "СТАНДАРТ АВТО" та ТОВ "АІС-Кременчук" накладено штраф - по 34 000,00грн. на кожного;

- копію Рішення АМК одержано ТОВ "АІС-Кременчук" 01.02.2012;

- до закінчення кінцевого терміну для добровільної сплати штрафу, а саме 15.03.2012 ТОВ "АІС-Кременчук" оскаржило Рішення АМК до господарського суду Полтавської області;

- рішенням господарського суду Полтавської області від 26.12.2013 зі справи № 18/496/12 позовні вимоги ТОВ "АІС-Кременчук" задоволені частково; визнано недійсним та скасовано пункт 1 Рішення АМК в частині визнання дій ТОВ "АІС-Кременчук" антиконкурентними узгодженими діями, які стосуються спотворення результатів торгів (тендеру) та пункт 2 цього рішення в частині накладення на ТОВ "АІС-Кременчук" штрафу в сумі 34 000,00 грн.;

- постановою Харківського апеляційного господарського суду від 17.03.2014 у справі №18/496/12 апеляційну скаргу Відділення залишено без задоволення, а рішення господарського суду Полтавської області від 26.12.2013 - без змін;

- постановою Вищого господарського суду України від 10.06.2014 у справі № 18/496/12 судові акти попередніх інстанцій скасовано, справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції;

- у новому розгляді справи № 18/496/12 рішенням господарського суду Полтавської області від 17.09.2014 позовні вимоги ТОВ "АІС-Кременчук" задоволені частково; визнано недійсним та скасовано пункт 1 Рішення АМК в частині визнання дій ТОВ "АІС-Кременчук" антиконкурентними узгодженими діями, які стосуються спотворення результатів торгів (тендеру) та пункт 2 цього рішення в частині накладення на ТОВ "АІС-Кременчук" штрафу в сумі 34000,00 грн.;

- постановою Харківського апеляційного господарського суду від 01.12.2014 у справі №18/496/12 апеляційну скаргу Відділення залишено без задоволення, а рішення господарського суду Полтавської області від 17.09.2014 зі справи № 18/496/12 - без змін;

- постановою Вищого господарського суду України від 10.02.2015 судові акти попередніх інстанцій зі справи № 18/496/12 скасовані в частині задоволення позову ТОВ "АІС-Кременчук" до Відділення про визнання недійсним та скасування Рішення АМК; прийнято нове рішення у скасованій частині про відмову в задоволенні позову;

- згідно з платіжним дорученням від 12.02.2015 № 120 ТОВ "АІС-Кременчук" сплатило в доход державного бюджету 34 000,00 грн. штрафу, накладеного відповідно до Рішення АМК;

- за прострочення сплати штрафу Відділенням нараховано до стягнення 34 000,00 грн. пені за 90 днів (за періоди з 18.09.2014 по 22.10.2014 та з 02.12.2014 по 25.01.2015 включно).

Причиною виникнення спору стало питання щодо наявності чи відсутності підстав для стягнення з ТОВ "АІС-Кременчук" пені, внаслідок прострочення сплати штрафу, накладеного Рішенням АМК.

Відповідно до приписів статті 56 Закону:

- рішення органів Антимонопольного комітету України є обов'язковими до виконання (частина друга);

- особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу (частина третя);

- за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України. Нарахування пені припиняється з дня прийняття господарським судом рішення про стягнення відповідного штрафу. Нарахування пені зупиняється на час розгляду чи перегляду господарським судом: справи про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України про накладення штрафу; відповідного рішення (постанови) господарського суду (частина п'ята);

- у разі несплати штрафу у строки, передбачені рішенням, та пені органи Антимонопольного комітету України стягують штраф та пеню в судовому порядку (частина сьома);

- суми стягнутих штрафів та пені зараховуються до державного бюджету (частина дев'ята).

Як зазначено в підпункті 20.2 пункту 20 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 15 "Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства", абзацами третім-п'ятим статті 56 Закону передбачено зупинення нарахування пені на час розгляду чи перегляду господарським судом: справи про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України про накладення штрафу; відповідного рішення (постанови) господарського суду. Отже, тривалість такого зупинення визначається виключно періодом часу, протягом якого фактично здійснювався зазначений розгляд чи перегляд (наприклад, у суді першої інстанції - від дня порушення провадження у справі до дня прийняття рішення в ній; у судах апеляційної та касаційної інстанцій - від дня прийняття апеляційної чи касаційної скарги до дня прийняття постанови), і в цей період не включається час знаходження матеріалів справи у суді, коли згадані розгляд чи перегляд не здійснювалися.

Слід також мати на увазі, що припинення та зупинення нарахування пені, про які йдеться у цих нормах, відбувається лише у зв'язку з прийняттям рішення, розглядом чи переглядом справи саме господарським судом, а не будь-яким органом, що вирішив (вирішує) спір.

Як вірно зазначено апеляційним господарським судом, положення чинного законодавства України не пов'язують зупинення нарахування пені з безпосереднім кінцевим результатом судового розгляду справи про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України про накладення штраф (задоволення позову чи відмову в позові), а передбачають зупинення нарахування пені на час розгляду чи перегляду господарським судом справи про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України про накладення штрафу та відповідного рішення (постанови) господарського суду.

Позивачем нараховано до стягнення пеню за періоди: з 18.09.2014 по 22.10.2014 (35 днів - за період з наступного дня після винесення рішення господарським судом Полтавської від 17.09.2014 і по день, який передував прийняттю 23.10.2014 Харківським апеляційним господарським судом апеляційної скарги відповідача до провадження), з 02.12.2014 по 25.01.2015 (55 днів - за період з наступного дня після винесення судом апеляційної інстанції постанови від 01.12.2014 і по день, який передував прийняттю 26.01.2015 Вищим господарським судом України касаційної скарги відповідача до провадження), без включення часу протягом якого судом розглядалася справа про визнання недійсним Рішення АМК та здійснювався перегляд рішення місцевого господарського суду в апеляційному і касаційному порядку.

Місцевий та апеляційний господарські суди, перевіривши правильність нарахування позивачем суми пені до стягнення (з урахуванням законодавчого обмеження її максимального розміру), врахувавши, що Відділенням нараховано пеню виключно за періоди часу, протягом яких розгляд справи про визнання недійсним Рішення АМК не здійснювався, - дійшли обґрунтованого висновку щодо наявності підстав для задоволення позову, у зв'язку з чим правомірно задовольнили позов.

Доводи ТОВ "АІС-Кременчук" не спростовують висновків, викладених у оскаржуваних судових рішеннях попередніх інстанцій. При цьому в частині встановлення фактичних обставин справи, переоцінки наявних доказів касаційна скарга не відповідає вимогам статті 1117 ГПК України стосовно меж перегляду справи в касаційній інстанції.

Таким чином, рішення місцевого господарського суду та постанова апеляційного господарського суду зі справи відповідають встановленим ними фактичним обставинам, прийняті з дотриманням норм матеріального і процесуального права та передбачені законом підстави для їх скасування відсутні.

Керуючись статтями 1117, 1119-11111 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Полтавської області від 20.05.2015 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 14.09.2015 зі справи № 917/379/15 залишити без змін, а касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "АІС-КРЕМЕНЧУК" - без задоволення.

Суддя В. Селіваненко

Суддя І. Васищак

Суддя В. Палій