Історія справи

Постанова ВГСУ від 08.07.2014 року у справі №910/20149/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 липня 2014 року Справа № 910/20149/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого - Ткаченко Н.Г.

Суддів - Катеринчук Л.Й.

Куровського С.В.

За участю представників : ПрАТ "Бліц-Інформ" - Сєнь К.В.; ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" - Сандрович Л.В.; Фірма "Мюллер-Мартіні Сп. з.о.о." - Шкреда В.В.; арбітражного керуючого Хоменка О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційні скарги ПрАТ "Бліц-Інформ" та арбітражного керуючого Гусака Ю.М.

на постанову Київського апеляційного господарського суду від 09.04.2014 та ухвалу Господарського суду м.Києва від 18.11.2013 по справі № 910/20149/13 за заявою Muller Martini Sp.z.o.o. (Мюллер-Мартіні) до ПрАТ "Бліц-Інформ" про банкрутство, -

В С Т А Н О В И В :

Ухвалою Господарського суду м.Києва від 22.10.2013 прийнято до розгляду заяву кредитора Muller Martini Sp.z.o.o. (Мюллер-Мартіні) про порушення справи про банкрутство ПрАТ "Бліц-Інформ", відповідно до ст.9-12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", в редакції, чинній після 19.01.2013, призначене підготовче засідання суду, зобов'язано арбітражного керуючого Микитьона В.В. надати заяву про участь у справі.

Ухвалою підготовчого засідання Господарського суду м.Києва від 18.11.2013 порушено провадження по справі № 910/20149/13 /суддя Мандичев Д.В./ про банкрутство до ПрАТ "Бліц-Інформ", на підставі ст.16 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", визнано грошові вимоги ініціюючого кредитора до боржника в сумі 14 941 967,13 грн, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, введено процедуру розпорядження майном боржника, призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Хоменка О.А., якого зобов'язано провести інвентаризацію майна боржника у строк до 18.01.2014, призначено попереднє засідання на 15.05.2014, зобов'язано розпорядника майна боржника надати суду відомості про результати розгляду кредиторських вимог до 17.01.2014, скласти та надати на затвердження суду реєстр вимог кредиторів до 17.01.2014.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 09.04.2014 по справі № 910/20149/13 /судді : Остапенко О.М., Разіна Т.І., Сотніков С.В./ ухвалу Господарського суду м.Києва від 18.11.2013 залишено без змін.

В касаційній скарзі ПрАТ "Бліц-Інформ" просить постанову Київського апеляційного господарського суду від 09.04.2014 та ухвалу Господарського суду м.Києва від 18.11.2013 скасувати, посилаючись на те, що вони постановлені з неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, прийняти постанову, якою відмовити у порушенні провадження по справі про банкрутство ПрАТ "Бліц-Інформ".

В касаційній скарзі арбітражний керуючий Гусак Ю.М. просить постанову Київського апеляційного господарського суду від 09.04.2014 та ухвалу Господарського суду м.Києва від 18.11.2013 в частині призначення розпорядником майна боржника Хоменка О.М. скасувати, посилаючись на те, що вони постановлені з неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, справу в цій частині направити на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.

Заслухавши доповідь судді Ткаченко Н.Г., пояснення представника ПрАТ "Бліц-Інформ", яка підтримала подану касаційну скаргу, представника Muller Martini Sp.z.o.o. та арбітражного керуючого Хоменка О.А., які пояснили, що стосовно поданих касаційних скарг покладаються на розсуд суду, представника ПАТ "Райффайзен Банк Аваль", яка заперечували проти задоволення касаційних скарг, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційних скарг, колегія суддів прийшла до висновку, що касаційні скарги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Провадження по даній справі про банкрутство здійснюється за Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції, чинній після 19.01.2013 року.

Як вбачається із матеріалів справи, 19.01.2011 Арбітраж Швейцарських Палат Торгової палати Цюриха виніс арбітражне рішення на узгоджених умовах по справі № 600166-2009 між Muller Martini Sp.z.o.o. та ЗАТ "Холдингова компанія "Бліц-Інформ" , правонаступником якого є ПрАТ „Бліц-Інформ". Предметом арбітражу була неоплата боржником поставки типографського обладнання "Темпо 22" за контрактом № 32 від 07.06.2007. Між сторонами, відповідно до вказаного арбітражного рішення укладено мирову угоду від 28.09.2010, відповідно до умов якої боржник зобов'язаний сплатити Muller Martini Sp.z.o.o. 1 473 252 євро у вигляді дванадцяти часткових платежів по 125 000 євро кожний протягом одинадцяти наступних місяців, а дванадцятий, він же останній, платіж становитиме 98 252 євро (т.1, а.с.19-25).

Відповідно до п. 34 т. 1 Швейцарських арбітражних правил мирова угода Сторін була занесена у матеріали справи у формі остаточного Арбітражного рішення на узгоджених умовах. Згідно з п. 2 ст. 32 Швейцарського регламенту міжнародного арбітражу рішення є остаточним та обов'язковим для сторін.

Muller Martini Sp.z.o.o. в березні 2011 року подано клопотання до Деснянського району м. Києва про визнання та надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду в Україні.

Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 13.07.2011 по справі №2к-3/11, залишеною без змін ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 22.09.2011, клопотання Muller Martini Sp.z.o.o. задоволено, визнано та надано дозвіл на примусове виконання в Україні рішення Арбітражу Швейцарської Палати Торгової палати Цюриху від 19.01.2011 (т.1, а.с.30-34).

На виконання вказаного судового рішення, Деснянським районним судом м. Києва 25.10.2011 видано виконавчий лист про стягнення з ЗАТ "ХК "Бліц-Інформ" на користь Muller Martini Sp.z.o.o. грошових коштів у розмірі 16 412 027,28 грн (т.1, а.с.35).

ВДВ України 28.04.2012 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 32454199 за вищевказаним виконавчим листом Деснянського районного суду м.Києва (т.1, а.с.40).

Оскаржувана ухвала суду першої інстанції від 18.11.2013 постановлена за результатами підготовчого засідання суду, на підставі ст.16 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", мотивована тим, що грошові вимоги ініціюючого кредитора в сумі 14 941 967,13 грн, підтверджуються відповідним судовим рішенням, виконавчим листом від 25.10.2011, постановою ВДВС про відкриття виконавчого провадження від 28.04.2012, а отже, є безспірними, вказані кредиторські вимоги перевищують суму в триста мінімальних розмірів заробітної плати та несплачені боржником понад трьох місяців після встановленого строку їх сплати.

Також, оскаржуваною ухвалою підготовчого засідання Господарського суду м. Києва 18.11.2013, призначено розпорядника майна боржника арбітражного керуючого Хоменка О.А., відповідно до ст.114 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" виходячи з того, що визначений автоматизованою системою призначення арбітражних керуючих /розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор/ Микитьон В.В. відмовився від участі у даній справі, а кандидатура арбітражного керуючого Хоменко О.А. на посаду розпорядника майна боржника відповідає всім вимогам ст.97 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Київський апеляційний господарський суд погодився з висновками суду першої інстанції та залишив ухвалу підготовчого засідання Господарського суду м. Києва від 18.11.2013 без змін.

Але з такими висновками суду першої та апеляційної інстанції погодитись не можна.

Згідно ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до чинного законодавства рішення суду є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.

Оскаржувана ухвала суду першої інстанції та апеляційна постанова вимогам закону не відповідають.

Згідно із ст. 41 ГПК України, господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Відповідно до вимог ст. 11 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" умовами порушення справи про банкрутство є наявність обов'язкових складових, що підтверджені доказами у справі, якими є безспірність вимог кредитора (кредиторів) до боржника, розмір цих вимог, що сукупно складають не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, а також незадоволення боржником цих вимог протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим Законом.

Наявність та підтвердженість цих обов'язкових умов складає предмет спору у справі про банкрутство, що порушується за визначеною Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" загальною процедурою.

Відповідно до ст.16 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" перевірка обґрунтованості вимог заявника, а також з'ясування наявності підстав для порушення провадження у справі про банкрутство здійснюються господарським судом у підготовчому засіданні, яке проводиться в порядку, передбаченому цим Законом. У підготовчому засіданні господарський суд розглядає подані документи, заслуховує пояснення сторін, оцінює обґрунтованість заперечень боржника, а також вирішує інші питання, пов'язані з розглядом справи. Якщо справа порушується за заявою кредитора, господарський суд перевіряє обґрунтованість його вимог, їх безспірність, вжиття заходів щодо примусового стягнення за цими вимогами в порядку виконавчого провадження.

Тобто, основне завдання підготовчого засідання суду полягає в з'ясуванні: ознак неплатоспроможності боржника, наявності чи відсутності перешкод подальшому руху справи про банкрутство.

Як вбачається із матеріалів справи і не заперечується ініціюючим кредитором, ПрАТ "Бліц-Інформ" було частково погашено заборгованість перед Muller Martini Sp.z.o.o. у сумі 94 752,75 євро і непогашеною залишилась заборгованість у сумі 1 378 499,27євро, що становить 14 941 967,13 грн. по курсу НБУ 10,8393 грн. за 1 євро, станом на 17.10.2011 року (дата подання кредитором заяви про порушення справи про банкрутство).

Як вбачається із матеріалів справи, та було зазначено вище, ухвалою Деснянського районного суду м.Києва від 13.07.2011 за клопотанням Muller Martini Sp.z.o.o. було визнано та надано дозвіл на примусове виконання арбітражного рішення від 19.12.2011 про стягнення з боржника коштів у національній валюті України в сумі 16 412027,28 грн, видано виконавчий лист № 2к-3/11 від 25.10.2011 , на підставі якого Постановою старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень ДВС України від 28.04.2012 відкрите виконавче провадження № 32454199.

Крім того, із матеріалів справи вбачається, що боржником здійснювались заходи по сплаті заборгованості, про що свідчать платіжні доручення №№ 3 від 17.05.2012 , 25 від 05.06.2012, 61 від 02.07.2012, 3 від 14.11.2012 на суму 1 392 500, 00 грн , кожне і які повернені без виконання, у зв"язку із неможливістю здійснення оплати на користь стягувача - нерезидента Muller Martini Sp.z.o.o. в національній валюті - гривні .

Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 01.03.2013 по справі № 2-к/2603/5016/2к-3/11 змінено порядок і спосіб виконання ухвали від 13.07.2011 року, за наслідками якої був виданий виконавчий лист № 2к-3/11 від 25.10.2011 року, шляхом визначення стягнення з ПАТ "Бліц-інформ" на користь Muller Martini Sp.z.o.o. еквіваленту боргу в грошовій одиниці - євро (т.1, а.с.36-39).

Дана ухвала Деснянського районного суду м. Києва від 01.03.2013 не скасована у встановленому Законом порядку та є чинною.

Відповідно до ст.17 Закону України "Про виконавче провадження" підлягають виконанню державною виконавчою службою такі виконавчі документи, зокрема : ухвали, постанови судів у цивільних, господарських, адміністративних справах, кримінальних провадженнях та справах про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом.

Згідно із ст.25 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.

Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.

Проте, як вбачається із матеріалів справи, ініціюючим кредитором - Muller Martini Sp.z.o.o. не пред'являлась для виконання до відділу примусового виконання рішень ДВС України ухвала Деснянського районного суду м. Києва від 01.03.2013 по справі № 2-к/2603/5016/2к-3/11 про зміну способу виконання рішення суду, як виконавчий документ, у відповідності до ст.ст. 17, 25 Закону України " Про виконавче провадження" (т.2 апеляц. провадж. а.с.138.190).

Також в матеріалах справи відсутня відповідна постанова ВДВС про відкриття виконавчого провадження по стягненню з боржника на користь кредитора боргу в іноземній валюті - євро, відповідно до ухвали Деснянського районного суду м. Києва від 01.03.2013 , з дати якої повинен визначатись тримісячний строк, відповідно до ст.10 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Згідно ст.10 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно складають не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим Законом.

Безспірні вимоги кредиторів - грошові вимоги кредиторів, підтверджені судовим рішенням, що набрало законної сили, і постановою про відкриття виконавчого провадження, згідно з яким відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника. До складу цих вимог, у тому числі щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції.

Порушення справи про банкрутство можливе лише після відкриття виконавчого провадження державною виконавчою службою, оскільки відповідно до чинного законодавства списання коштів з рахунків боржника в безспірному порядку здійснюється державною виконавчою службою.

Таким чином, порушення справи про банкрутство можливе лише після спливу тримісячного терміну після відкриття виконавчого провадження державною виконавчою службою.

Крім того, як вбачається із матеріалів справи, з заявою про порушення справи про банкрутство ПрАТ "Бліц-Інформ" кредитор звернувся 16.10.2013 (т.1, а.с.9-12), проте, заборгованість ПрАТ "Бліц-Інформ" перед Muller Martini Sp.z.o.o. перераховувалась на рахунок останнього платіжними дорученнями від 29.04.2013 року та від 23.09.2013 року в сумі 31 677,23 євро та 63 075,50 євро (т.1, а.с.46, 47).

Таким чином, кредитором - Muller Martini Sp.z.o.o. подана заява про порушення справи про банкрутство ПрАТ "Бліц-Інформ" без дотримання, визначеного ст.10 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", тримісячного строку, встановленого для погашення боргу, а отже, за відсутності безспірних кредиторських вимог до ПрАТ "Бліц-Інформ".

Крім того, згідно із ст.1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" боржник - суб'єкт підприємницької діяльності (юридична особа або фізична особа - підприємець), неспроможний виконати протягом трьох місяців свої грошові зобов'язання після настання встановленого строку їх виконання, які підтверджені судовим рішенням, що набрало законної сили, та постановою про відкриття виконавчого провадження, якщо інше не передбачено цим Законом.

Неплатоспроможність - це неспроможність суб'єкта підприємницької діяльності виконати після настання встановленого строку грошові зобов'язання перед кредиторами не інакше, як через відновлення його платоспроможності.

Порушуючи справу про банкрутство ПрАТ "Бліц-Інформ", суд першої інстанції належним чином не перевірив наявність неплатоспроможності боржника , зокрема, не дав ніякої оцінки тим обставинам, що боржник здійснює підприємницьку діяльність; вартість його активів, станом на час порушення провадження по справі про банкрутство, значно перевищує заявлені грошові вимоги ініціюючого кредитора; боржник є бюджетоутворюючим підприємством Деснянського району м. Києва, податки , збори і внески сплачуються своєчасно і у нього відсутня заборгованість з податків та зборів, що контролюється органами доходів і зборів(т.2апеляц.провадж. а.с.134, 130-131); боржник продовжував здійснювати погашення заборгованість перед кредитором - Muller Martini Sp.z.o.o., відповідно до арбітражного рішення Арбітражу Швейцарських Палат Торгової палати Цюриха від 19.01.2011, а прострочення оплати ПрАТ "Бліц-Інформ" боргу за контрактом № 32 від 07.06.2007, згідно ухвали Деснянського районного суду м. Києва від 13.07.2011 по справі № 2к-3/11, пов'язане саме із неможливістю здійснити перерахування боргу у національній валюті України - гривні на рахунок нерезидента - Muller Martini Sp.z.o.o.

Таким чином, з урахуванням фактичних обставин справи і вимог закону, колегія суддів приходить до висновку, що справа про банкрутство ПрАТ "Бліц-Інформ" порушена судом першої інстанції безпідставно, без належного дотримання вимог ст. ст.10, 11 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Відповідно до вимог ст. 99 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі.

Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Згідно ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Переглядаючи справу в апеляційному порядку та залишаючи без змін ухвалу Господарського суду м. Києва від 18.11.2013, в порушення вимог ст.ст.99-101 ГПК України, суд апеляційної інстанції на зазначені вище обставини, вимоги закону та безпідставність порушення провадження по справі уваги не звернув та не дав зазначеним вище обставинам належної оцінки.

Крім того, колегія суддів зазначає, що суд апеляційної інстанції , мотивуючи обгрунтованість призначення судом першої інстанції арбітражного керуючого по справі Хоменко О.А., помилково послався на відповідність даної кандидатури вимогам ст.ст. 31 та 13 Закону України " Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції чинній до 19 січня 2013, в той час, як провадження по даній справі здійснювалось на підставі нової редакції Закону, яка чинна з 19 січня 2013р.

За таких обставин, постанову Київського апеляційного господарського суду від 09.04.2014 та ухвалу підготовчого засідання Господарського суду м.Києва від 18.11.2013 по справі про банкрутство ПрАТ "Бліц-Інформ" не можна визнати як такі, що відповідають фактичним обставинам справи і вимогам закону і вони підлягають скасуванню, а провадження по справі № 910/20149/13 - припиненню на підставі п.1-1,ч.1 ст.80 ГПК України, як таке, що порушене безпідставно.

Оскільки колегія судів прийшла до висновку, що постанова Київського апеляційного господарського суду від 09.04.2014 та ухвала підготовчого засідання Господарського суду м. Києва від 18.11.2013 по справі про банкрутство ПрАТ "Бліц-Інформ" підлягають скасуванню, а провадження по справі № 910/20149/13 - припиненню, то вимоги касаційної скарги арбітражного керуючого Гусака Ю.М. щодо скасування зазначених вище судових рішень в частині призначення розпорядника майна ПрАТ "Бліц-Інформ" і направлення справи в цій частині на новий розгляд до суду першої інстанції, задоволенню не підлягають.

На підставі викладеного та керуючись ч.1 п.1-1 ст.80 ГПК України, ст. ст. 1115, 1117 - 11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційні скарги ПрАТ "Бліц-Інформ" та арбітражного керуючого Гусака Ю.М. задовольнити частково.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 09.04.2014 та ухвалу Господарського суду м.Києва від 18.11.2013 по справі № 910/20149/13 скасувати.

Провадження по справі №910/20149/13 припинити.

Державному реєстратору за місцезнаходженням юридичної особи відмінити державну реєстрацію порушення справи про банкрутство ПрАТ "Бліц-Інформ", м.Київ, вул. Кіото, б.25 ( код ЄДРПОУ 20050164), проведену відповідно до ухвали Господарського суду м.Києва від 18.11.2013 по справі № 910/20149/13.

Головуючий - Ткаченко Н.Г.

Судді - Катеринчук Л.Й.

Куровський С.В.