Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 червня 2015 року Справа № 916/2118/14 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Карабаня В.Я. - головуючого, Ємельянова А.С., Ковтонюк Л.В., розглянувши матеріали касаційної

скаргиПриватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ВУСО" напостанову Одеського апеляційного господарського суду від 10.03.2015р. у справігосподарського суду Одеської області №916/2118/14за позовомПриватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ВУСО" доПублічного акціонерного товариства "Одеський коровай"третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору стороні відповідача:Товариство з обмеженою відповідальністю "Союз 20"простягнення 13 535,50грн. за участі представників сторін:

від позивача - Герасименко Р.І.,

від відповідача - не з'явилися,

від третьої особи - не з'явилися,

У С Т А Н О В И В:

28.05.2014 приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "ВУСО" звернулися до господарського суду Одеської області з позовом про стягнення з публічного акціонерного товариства "Одеський коровай" 13 535,50грн. страхового відшкодування майнової шкоди в порядку регресу.

23.12.2014 рішенням господарського суду Одеської області (судді Демешин О.А., Щавинська Ю.М., Шаратов Ю.А.), залишеним без змін 10.03.2015 постановою Одеського апеляційного господарського суду (судді Філінюк І.Г., Лавриненко Л.В., Пироговський В.Т.) у задоволенні позову відмовлено повністю, мотивуючи тим, що на момент дорожньо-транспортної пригоди автомобіль ГАЗ-33021, кузов № 330120R1507488 знаходився в оренді у ТОВ "Союз 20" на підставі договору оренди №1 від 01.03.2013 та акту приймання-передачі від 01.03.2013, а відповідачу не було відомо про настання дорожньо-транспортої пригоди, яка мала місце 09.04.2013.

У касаційній скарзі приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "ВУСО" посилалися на неправильне застосування попередніми судовими інстанціями норм матеріального та процесуального права, тому просили судові рішення скасувати, ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги. Зазначали, що Гусаков О.С., який є винним у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди 09.04.2013, в момент її настання перебував у трудових відносинах з відповідачем, тому факт неповідомлення страховика про ДТП протягом трьох днів з дня його настання є підставою для відшкодування шкоди за рахунок відповідача.

Проаналізувавши касаційну скаргу на предмет її обґрунтованості у сукупності з іншими матеріалами справи, колегія суддів частково погоджується з доводами заявника та приходить до висновку про скасування рішень обох інстанцій з направленням справи для нового розгляду.

Судами обох інстанцій установлено, що 01.12.2012 між позивачем (страховик) та відповідачем (страхувальник) укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземного транспорту №АВ/9925585, предметом якого є зобов'язання страховика відшкодовувати шкоду, заподіяну страхувальником життю, здоров'ю та майну потерпілих при експлуатації забезпеченого транспортного засобу - автомобіля ГАЗ33021, державний номер 09519 ОВ.

Відповідно до договору оренди №1 від 01.03.2013, укладеного між публічним акціонерним товариством "Одеський каравай" та товариством з обмеженою відповідальністю "Союз 20", на підставі акту приймання-передачі від 01.03.2014 ПАТ "Одеський каравай" передав ТОВ "Союз 20" в оренду автомобіль ГАЗ-33021, кузов № 330120R1507488.

09.04.2013 у місті Одесі по вул. Рішельєвській сталася дорожньо-транспортна пригода за участю застрахованого автомобіля під керуванням Гусакова О.С., якого відповідно до постанови Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 16.05.2013 визнано винним у скоєнні ДТП, та за участю автомобіля Mersedes-benz, державний номер ВН 1158 ВО.

Загальний розмір матеріальної шкоди, завданої власнику транспортного засобу Mersedes-benz, в результаті його пошкодження при ДТП, відповідно до рахунку №0000008410 від 18.04.2013, складеного ТОВ "Автомобільний дім Одеса" з урахуванням фізичного зносу складає 18 558,86грн.

За страховим випадком, згідно складеного страхового акту № 1.001.13.04215/VESKO14397 від 18.04.2013 по договору страхування визначено суму страхового відшкодування в загальному розмірі 13 535,50грн., виплата якого підтверджується платіжним дорученням №26554 від 22.04.2013.

Виплата позивачем страхового відшкодування за договором страхування стала приводом для звернення до суду з позовом про стягнення з відповідача на свою користь 13 535,50грн. в порядку регресу на підставі ст.38 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (надалі - Закон), ст.1187, 1172 Цивільного кодексу України.

Відповідно до положень статті 1166 Цивільного кодексу України, шкода, завдана неправомірними діями майну фізичної чи юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Статтею 1191 Цивільного кодексу України унормовано, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Відповідно до підпункту "г" п.38.1.1.1. Закону страховик (позивач у справі) після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, якщо він не повідомив страховика у строки і за умов, визначених у пункті 33.1 статті 33 цього Закону, а згідно з п. 33.1.4 ст.33 у разі настання дорожньо-транспортної пригоди, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування, застрахована особа має невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання дорожньо-транспортної пригоди, письмово надати страховику, з яким укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду.

Вказана норма не містить підстав для відмови у задоволенні вимоги страховика, який виплатив страхове відшкодування згідно з договором майнового страхування, до особи, відповідальної за завдані збитки, про відшкодування виплачених ним фактичних сум коштів у межах, передбачених договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд апеляційної інстанції виходив з того, що на момент скоєння дорожньо-транспортної пригоди застрахований автомобіль ГАЗ33021, кузов № 330120R1507488, державний номер 09519 ОВ знаходився в тимчасовому користуванні ТОВ "Союз 20" на підставі договору оренди №1 від 01.03.2013 та акту приймання-передачі від 01.03.2014, тому відповідач не міг бути обізнаний про дорожньо-транспортну пригоду.

Судами залишено без належної правової оцінки доводи заявника про те, що Гусаков О.С., який керував застрахованим транспортним засобом в момент дорожньо-транспортної пригоди перебував у трудових відносинах з відповідачем.

Зважаючи на положення ст.1172 Цивільного кодексу України, відповідно до яких юридична особа відшкодовує шкоду, завдану їх працівником чи іншою особою, без встановлення обставин перебування Гусакова О.С. у трудових відносинах з відповідачем, який є страхувальником, з яким укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, та власником транспортного засобу, передчасним є висновок судів про відмову у задоволенні позову.

Вказане свідчить про те, що господарські суди обох інстанцій самоусунулись від встановлення обставин, які мають суттєве значення у справі, та фактично своїми діями обмежили скаржника у здійсненні прав, передбачених ст.129 Конституції України.

Зважаючи на викладене, повноваження касаційної інстанції, оскаржувані судові рішення підлягають скасуванню з направленням справи для нового розгляду, під час якого господарському суду необхідно всебічно і повно з'ясувати та перевірити всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінити докази, що мають юридичне значення для її розгляду та вирішення спору по суті, встановити дійсні права та обов'язки сторін, і в залежності від установленого правильно застосувати норми матеріального та процесуального права, якими урегульовано спірні правовідносини, та ухвалити законне й обґрунтоване рішення.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 -11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ВУСО" задоволити частково.

Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 10.03.2015 та рішення господарського суду Одеської області від 23.12.2014 у справі №916/2118/14 скасувати, а справу направити для нового розгляду до суду першої інстанції.

Головуючий суддяВ.Я. Карабань СуддяА.С. Ємельянов СуддяЛ.В. Ковтонюк