Історія справи

Постанова ВГСУ від 11.11.2015 року у справі №4/1155-40/122
Постанова ВГСУ від 23.02.2017 року у справі №4/1155-40/122
Постанова ВГСУ від 08.04.2015 року у справі №4/1155-40/122

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 квітня 2015 року Справа № 4/1155-40/122

Колегія суддів Вищого господарського суду України у складі:

Головуючого судді Кузьменка М.В.,

суддів Студенця В.І,

Харченка В.М.,

розглянувши

касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Нафтопереробний

комплекс "Галичина";

на постанову Львівського апеляційного

господарського суду від 21.01.2015 р.

за скаргою Відкритого акціонерного товариства

"Нафтопереробний комплекс "Галичина"

на дії Відділу примусового виконання рішень Державної

виконавчої служби України (Старшого державного виконавця Кеди Михайла Валентиновича та

В.о. начальника відділу примусового виконання рішень Кузьменко О.С.)

у справі № 4/1155-40/122 господарського суду Львівської області

за первісним

позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Авіс ЛТД"

до Відкритого акціонерного товариства "Нафтопереробний

комплекс "Галичина";

Дочірнього виробничо-комерційного підприємства

"Торговий дім "Галичина"

про примусове виконання зобов'язань

за зустрічним

позовом Відкритого акціонерного товариства "Нафтопереробний

комплекс "Галичина"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Авіс ЛТД"

про стягнення 164 595,53 грн.

за участю представників:

ТОВ "Авіс ЛТД" - не з'явилися;

ВАТ "НК "Галичина" - Валага Ю.С.;

ДВКП "ТД "Галичина" - не з'явилися;

Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України - не з'явилися;

в с т а н о в и л а :

Ухвалою господарського суду Львівської області від 30.07.2014 р. задоволено повністю скаргу Відкритого акціонерного товариства "Нафтопереробний комплекс "Галичина" на дії органу державної виконавчої служби. Визнано незаконними дії В.о. начальника відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України з винесення постанови від 21.05.2014 р., якою скасовано постанову про закінчення виконавчого провадження ВП № 3197107 від 27.12.2013 р., зазначену постанову скасовано. Крім того, визнано незаконними дії старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України з винесення постанови ВП № 3197107 від 21.05.2014 р. про відновлення виконавчого провадження, зазначену постанову скасовано (т.1 матеріали оскарження ухвали а.с.68-72).

Задовольняючи скаргу, суд першої інстанції виходив з того, що В.о. начальника відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України виніс постанову від 21.05.2014 р. з порушенням встановленого законом строку, який є присічним. Оскільки постанову від 21.05.2014 р. визнано судом незаконною, то підстав для відновлення виконавчого провадження немає, а постанова ДВС про відновлення провадження є також незаконною.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 21.01.2015 р. ухвала господарського суду Львівської області від 30.07.2014 р. скасована, у задоволенні скарги відмовлено (т.2 матеріали оскарження ухвали а.с.16-20).

Скасовуючи ухвалу суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні скарги, суд апеляційної інстанції виходив з того, що рішення суду фактично не виконано, а отже, підстав для закінчення виконавчого провадження не було. Таким чином, В.о. начальника відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України правомірно виніс постанову від 21.05.2014 р., якою скасував постанову про закінчення виконавчого провадження ВП № 3197107 від 27.12.2013 р.

Не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції, ВАТ "Нафтопереробний комплекс "Галичина" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою та просить її скасувати, залишивши в силі ухвалу суду першої інстанції.

Вимоги касаційної скарги мотивовані порушенням судами норм процесуального права (т.2 матеріали оскарження ухвали а.с.25-27).

Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права при винесенні оспорюваного судового акта, знаходить касаційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Під час розгляду поданої скарги судами першої та апеляційної інстанції встановлені наступні обставини.

Господарським судом Львівської області відповідно до рішення від 27.05.2002 р. частково задоволено позов ТОВ "Авіс ЛТД" до ВАТ "Нафтопереробний комплекс "Галичина" та до ДВКП "Торговий дім "Галичина". Зобов'язано ВАТ "Нафтопереробний комплекс "Галичина" в 10-ти денний термін з дня винесення рішення поставити через ДВКП "Торговий дім "Галичина" 1758,319 тонн бензину А-80, 0,368 тонн дизпалива та мазуту паливного - 5,998 тонн.

На виконанні Державної виконавчої служби перебував наказ-дублікат № 4/1155-40/122 від 09.07.2002 р. з примусового виконання вищеназваного рішення господарського суду Львівської області, виконавче провадження ВП № 3197107.

Постановою старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Кеди М.В. від 27.12.2013 р. виконавче провадження ВП № 3197107 закінчено на підставі п. 8 ч. 1 ст. 49 Закону України "Про виконавче провадження", у зв'язку з поданням стягувачем заяви № 23/12 від 23.12.2013 р. про виконання боржником рішення суду. Постанова затверджена 27.12.2013 р. начальником відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України.

В подальшому, з Міністерства юстиції України до відділу державної виконавчої служби 04.03.2014 р. надійшло звернення генерального директора ТОВ "Авіс ЛТД" Чорної Н.П. про те, що викладені у заяві № 23/12 від 23.12.2013 р. відомості про добровільне виконання боржником рішення суду не відповідають дійсності.

Постановою від 21.05.2014 р. В.о. начальника відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Кузьменко О.С., керуючись ч. 2 ст. 83 Закону України "Про виконавче провадження", скасував постанову про закінчення виконавчого провадження ВП №3197107 від 27.12.2013 р. та зобов'язав державного виконавця витребувати від сторін виконавчого провадження документи, які підтверджують вчинення боржником дій, що свідчать про повне фактичне виконання рішення суду, посилаючись на те, що старший державний виконавець відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Кеда М.В. не перевірив виконання боржником рішення суду, не витребував доказів цього. У матеріалах виконавчого провадження відсутні докази добровільного виконання боржником рішення суду (акти приймання-передачі майна, тощо). Без додаткових доказів фактичного виконання рішення суду боржником неможливо встановити підставність доводів стягувача.

Постановою від 21.05.2014 р. ВП №3197107 старший державний виконавець відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Кеда М.В. відновив виконавче провадження з виконання наказу-дублікату № 4/1155-40/122, виданого 09.07.2002 р. господарським судом Львівської області. Постанова прийнята на підставі ч. 1 ст. 51 Закону України "Про виконавче провадження", оскільки постанова про закінчення виконавчого провадження скасована.

Зазначені постанови є предметом оскарження у даній справі.

Суд першої інстанції скасував вказані постанови, посилаючись на порушення В.о. начальника відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України строків розгляду скарги, передбачених ч. 8 ст. 82 Закону України "Про виконавче провадження". Так, за змістом вказаної статті, скарга, подана у виконавчому провадженні начальнику відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, розглядається у десятиденний строк з дня її надходження.

Між тим, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про законність оскаржуваних постанов, винесених в межах виконавчого провадження, та про необхідність скасування ухвали суду першої інстанції.

Так, відповідно до ст. 49 Закону України "Про виконавче провадження" встановлені підстави закінчення виконавчого провадження. Зокрема, виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом (п. 8 ч. 1).

Про закінчення виконавчого провадження державний виконавець виносить постанову з обов'язковим мотивуванням підстав її винесення, яка затверджується начальником відділу, якому він безпосередньо підпорядкований. Копія постанови у триденний строк надсилається сторонам і може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом (ч. 3 ст. 49 Закону).

Згідно ст. 51 Закону, у разі якщо постанова державного виконавця про закінчення виконавчого провадження скасована начальником відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або керівником відповідного органу державної виконавчої служби виконавче провадження підлягає відновленню. Про відновлення виконавчого провадження державний виконавець виносить постанову. У разі відновлення виконавчого провадження стягувач, суд або орган (посадова особа), якому повернуто виконавчий документ, зобов'язаний у тримісячний строк з дня надходження відповідної постанови пред'явити його до виконання.

Згідно з положеннями статті 82 Закону рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби можуть бути оскаржені стягувачем та іншими учасниками виконавчого провадження (крім боржника) до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або до керівника відповідного органу державної виконавчої служби вищого рівня чи до суду (ч.1 ст.82). Рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами до суду, який видав виконавчий документ (ч.4 ст.82). Рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби можуть бути оскаржені до керівництва органів державної виконавчої служби, якщо їх оскарження передбачено цим Законом (ч.6 ст.82).

За змістом ст. 83 Закону контроль за своєчасністю, правильністю і повнотою виконання рішень державним виконавцем здійснюють начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, а також керівник вищестоящого органу державної виконавчої служби (ч.1 ст.83). Начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, при здійсненні контролю за рішеннями, діями державного виконавця під час виконання рішень має право у разі, якщо вони суперечать вимогам закону, своєю постановою скасувати постанову або інший процесуальний документ (або їх частину), винесені у виконавчому провадженні державним виконавцем, визнати недійсним складений державним виконавцем акт, зобов'язати державного виконавця провести виконавчі дії в порядку, встановленому цим Законом (ч.2 ст.83). Контроль за законністю виконавчого провадження здійснюють Міністерство юстиції України через Департамент державної виконавчої служби (ч.6 ст.82).

В силу ст. 124 Конституції України, ч. 1 ст. 45, ч. 1 ст. 84 ГПК України судові рішення ухвалюються іменем України і є обов'язковими до виконання на всій її території.

Як встановлено судом апеляційної інстанції, в матеріалах справи відсутні докази виконання боржником рішення господарського суду Львівської області від 27.05.2002 р. у справі № 4/1155-40/122. Таким чином постанови від 21.05.2014 р. ВП № 3197107 є законними.

Зважаючи на викладені обставини, вірним є висновок суду апеляційної інстанції про правомірність дій державних виконавців та законність постанов від 21.05.2014 р.

Враховуючи зазначене, підстав для зміни чи скасування постанови Львівського апеляційного господарського суду від 21.01.2015 р. немає.

З огляду на викладене, керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119- 11111 ГПК України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А :

Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 21.01.2015 р. у справі № 4/1155-40/122 господарського суду Львівської області залишити без змін, а касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Нафтопереробний комплекс "Галичина"- без задоволення.

Головуючий суддя Кузьменко М.В.

Судді Студенець В.І.

Харченко В.М.