Постанова ВГСУ від 08.04.2014 року у справі №5015/1763/12

Друк

Пошук

271

Просмотров

КОММЕНТАРИЙ от ресурса "ПРОТОКОЛ":

Постанова

вищий господарський суд україни ( ВГСУ )

Історія справи

Державний герб України

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 квітня 2014 року Справа № 5015/1763/12 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого:Панової І.Ю.,суддів:Білошкап О.В., Погребняка В.Я.,розглянувши касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Прикарпатпромарматура"на ухвалугосподарського суду Львівської області від 08.10.2013 про визнання кредиторських вимог ОСОБА_5та постановуЛьвівського апеляційного господарського суду від 26.11.2013у справі № 5015/1763/12 господарського суду Львівської областіза заявоюТовариства з обмеженою відповідальністю "Експансія"доВідкритого акціонерного товариства "Прикарпатпромапаратура"проБанкрутство

за участю представників сторін: від Приватного акціонерного товариства "Бізнес-центр "Підзамче" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Ва-Авто" - Нєнов Д.І., від Відкритого акціонерного товариства "Прикарпатпромапаратура" - Кунащук І.В.

ВСТАНОВИВ :

Ухвалою господарського суду Львівської області від 08.10.2013 у справі № 5015/1763/12 заяву ОСОБА_5 про визнання кредиторських вимог задоволено, включено грошові вимоги ОСОБА_5 в розмірі 656 150,00 грн. до реєстру вимог кредиторів ВАТ "Прикарпатпромарматура".

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 26.11.2013 у справі № 5015/1763/12 ухвалу господарського суду Львівської області від 08.10.2013 про визнання кредиторських вимог ОСОБА_5 у справі № 5015/1763/12 залишено без змін, а апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Прикарпатпромарматура" - без задоволення.

Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, ВАТ "Прикарпатпромарматура" звернулось до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, просило скасувати ухвалу господарського суду Львівської області від 08.10.2013 про визнання грошових вимог кредитора ОСОБА_5 до ВАТ "Прикарпатпромарматура" в сумі 656 150,00 грн. і включення їх до реєстру вимог кредиторів ВАТ "Прикарпатпромарматура" та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 26.11.2013 у справі № 5015/1763/12, прийняти нове рішення, яким відмовити ОСОБА_5 у визнанні його кредитором ВАТ "Прикарпатпромарматура" з грошовими вимогами на суму 656 150,00 грн. та включенні таких вимог до реєстру вимог кредиторів, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст.ст. 554, 575 ЦК України, ст. 1 Закону України "Про іпотеку", ст. 1, ч. 2 ст. 26 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Переглянувши у касаційному порядку прийняті у даній справі судові акти, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, з огляду на таке.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 04.05.2012 за заявою ТОВ "Експансія" порушено провадження у справі № 5015/1763/12 про банкрутство ВАТ "Прикарпатпромарматура".

Ухвалою господарського суду Львівської області від 25.07.2012 у справі № 5015/1763/12 введено процедуру розпорядження майном боржника та призначено розпорядника майна - арбітражного керуючого Босака О.Є., та зобов'язано ініціюючого кредитора подати до офіційних друкованих засобів оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство ВАТ "Прикарпатпромарматура".

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 03.09.2012 ухвалу господарського суду Львівської області від 25.07.2012 у справі №5015/1763/12 залишено без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Постановою Вищого господарського суду України від 04.12.2012 касаційну скаргу ВАТ "Прикарпатпромарматура" залишено без задоволення, ухвалу господарського суду Львівської області від 25.07.2012 та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 03.09.2012 у справі №5015/1763/12 залишено без змін.

Оголошення про порушення справи про банкрутство ВАТ "Прикарпатпромарматура" опубліковано в газеті "Голос України" № 140 (5390) від 02.08.2012.

ОСОБА_5 звернувся до господарського суду із заявою про грошові вимоги до боржника Відкритого акціонерного товариства "Прикарпатпромарматура".

Судом першої інстанції в оскаржуваній ухвалі встановлено, що заява ОСОБА_5 про грошові вимоги до боржника Відкритого акціонерного товариства "Прикарпатпромарматура" в сумі 656 150,00 грн. була подана як до іпотекодавця - майнового поручителя позичальника за договором позики - ОСОБА_11

Із заяви ОСОБА_5 господарським судом встановлено, що 11.06.2009 між ОСОБА_5 (іпотекодержатель) та ВАТ "Прикарпатпромарматура" (іпотекодавець) було укладено іпотечний договір, посвідчений приватним нотаріусом ОСОБА_10 та зареєстрований в реєстрі за №1313. ВАТ "Прикарпатпромарматура" передало в іпотеку ОСОБА_5 своє нерухоме майно (котельню (літ."Л-1") загальною площею 511,3 м.кв., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1).

Даний договір був укладений в забезпечення виконання зобов'язань ОСОБА_11 перед іпотекодержателем - ОСОБА_5 згідно договору позики від 11.06.2009, згідно якого ОСОБА_11 зобов'язувався повернути ОСОБА_5 безвідсоткову позику у сумі 656 150,00 грн. терміном до 11.06.2010.

Враховуючи зазначене та керуючись ст.ст. 541, 543, 554 ЦК України, ст. 1 Закону України "Про заставу", ст.ст. 1, 11 Закону України "Про іпотеку", господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених кредиторських вимог ОСОБА_5 до боржника в сумі 656 150,00 грн.

Суд апеляційної інстанції, керуючись ст.ст. 541, 543, 554 ЦК України, ст.ст. 1, 11 Закону України "Про іпотеку", дійшов висновку, що вимоги кредитора (іпотекодержателя) до боржника (іпотекодавця) у сумі 656 450,00 грн. є грошовими та підлягають включенню в реєстр вимог кредиторів боржника, а тому ухвала господарського суду Львівської області від 08.10.2013 постановлена з дотриманням норм матеріального та процесуального права на підставі дослідження усіх матеріалів справи, скаржник належними і допустимими доказами не спростував висновків суду першої інстанції.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга ВАТ "Прикарпатпромарматура" підлягає частковому задоволенню, з огляду на таке.

Як вбачається з матеріалів справи, провадження у справі про банкрутство боржника порушено 04.05.2012.

Виходячи з вимог п.1-1 Розділу Х "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", в редакції, що набула чинності після 19.01.2013, положення цього Закону застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження в яких порушено після набрання чинності цим Законом", а саме Законом України № 4212-УІ, від 22 грудня 2011 року.

Відповідно до ч. 2 ст. 4-1 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Згідно ч. 1 ст. 5 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом",в редакції, що була чинною до 19.01.2013 , провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Відповідно до вимог статті 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції Закону від 30.06.1999, кредитор це юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника, щодо виплати заборгованості із заробітної плати працівникам боржника, а також органи державної податкової служби та інші державні органи, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів).

Грошове зобов'язання - зобов'язання боржника заплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового договору та на інших підставах, передбачених цивільним законодавством України.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що суди попередніх інстанцій в ухвалі та постанові не звернули увагу на те, що необхідною ознакою набуття статусу кредитора у справі про банкрутство, виходячи з вимог п.п.3, 7 ст. 1 Закону України " Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" є наявність у боржника перед кредитором зобов'язань саме грошового, тобто фінансового характеру.

Виходячи з вимог ст.ст. 14, 15 спеціального Закону, обов'язок розгляду грошових вимог та надання правового аналізу наданих кредитором письмових доказів, підставам виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру та змісту, а також, обов'язок встановлення розміру та моменту виникнення грошових вимог, покладений на господарський суд.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що слід розмежовувати юридичні поняття "поручитель" та "майновий поручитель", вказані особи є суб'єктами різних за змістом цивільних правовідносин, а саме - поручитель є суб'єктом такого виду забезпечення як порука на підставі ст.ст. 546, 553 ЦК України, а майновий поручитель є суб'єктом такого виду забезпечення зобов'язань як застава, правова природа якого визначена Законом України "Про заставу", Законом України "Про іпотеку".

Відповідно до вимог ст. 1 Закону України "Про заставу" застава - це спосіб забезпечення зобов'язань, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 575 ЦК України іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 583 ЦК України заставодавцем може бути боржник або третя особа ( майновий поручитель).

Згідно з ст. 1 Закону України "Про іпотеку" :

- іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким, іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

- майновий поручитель - особа, яка передає в іпотеку нерухоме майно для забезпечення виконання зобов'язання іншої особи-боржника.

Суд касаційної інстанції, враховуючи викладене, звертає увагу на те, що, виходячи з вказаних норм матеріального права, договір іпотеки в даному випадку, не породжує у іпотекодавця - майнового поручителя грошових зобов'язань перед іпотекодержателем, оскільки останній має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання, одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки, а не стягнення грошових коштів з іпотекодавця - майнового поручителя, іпотекодержатель, виходячи з вимог п.п. 3, 7 ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" не може бути кредитором у справі про банкрутство майнового поручителя, що не є позичальником за основним договором позики, та не є особою, яка отримувала кошти.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що заява ОСОБА_5 про грошові вимоги до боржника ВАТ "Прикарпатпромарматура" в сумі 656 150,00 грн. була подана як до іпотекодавця - майнового поручителя позичальника за договором позики - ОСОБА_11

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що в даному випадку, суди попередніх інстанцій прийняли рішення про визнання грошових вимог ОСОБА_5 до боржника з порушенням норм матеріального права та вимог спеціального Закону України про банкрутство, а також при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, надали невірну оцінку правовій природі вимог ОСОБА_5

Керуючись статтями 1117, 1119 - 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ :

Касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Прикарпатпромарматура" задовольнити частково.

Ухвалу господарського суду Львівської області від 08.10.2013 про визнання кредиторських вимог ОСОБА_5 та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 26.11.2013 у справі № 5015/1763/12 скасувати. Справу передати на новий розгляд до господарського суду Львівської області в іншому складі суду.

Головуючий І.Ю. Панова

Судді О.В. Білошкап

В.Я. Погребняк