Історія справи

Постанова ВГСУ від 07.12.2015 року у справі №916/4695/14
Постанова ВГСУ від 16.03.2015 року у справі №916/4695/14

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 грудня 2015 року Справа № 916/4695/14

Вищий господарський суд у складі колегії суддів:головуючого суддіЄвсікова О.О.,суддівКролевець О.А., Попікової О.В.,розглянувши касаційні скарги1. Компанії "Агрейн Оверсіс Лімітед" (Agrein Overseas Limited); 2. Компанії "Агрейн Інвестменс Лімітед" (Agrein Investments Limited)на постановуОдеського апеляційного господарського суду від 12.08.2015 (головуючий суддя Аленін О.Ю., судді Величко Т.А., Воронюк О.Л.)у справі№ 916/4695/14 Господарського суду Одеської областіза позовом1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Вайз Коін", 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Голден Трідл", 3. Товариства з обмеженою відповідальністю "Каренсі Клік", 4. Товариства з обмеженою відповідальністю "Лід Лайн", 5. Товариства з обмеженою відповідальністю "Уелс Хаус"до1. Компанії "Агрейн Оверсіс Лімітед" (Agrein Overseas Limited), 2. Компанії "Агрейн Інвестменс Лімітед" (Agrein Investments Limited), 3. Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропрайм Холдинг"третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів DNS Trust Settlement (ДНС Траст),пророзірвання договорів купівлі - продажу та скасування рішення загальних зборів,за участю представників:позивачівМельникова І.В.,відповідача-1не з'явились,відповідача-2не з'явились,відповідача-3Берєчкіна Я.В.,третьої особине з'явились,

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Господарського суду Одеської області від 15.06.2015 позовні вимоги задоволено частково: розірвано договір купівлі-продажу частки в статутному капіталі ТОВ "Агропрайм Холдинг" від 30.08.2012, укладений між ТОВ "Вайз Коін", ТОВ "Голден Трідл", ТОВ "Каренсі Клік", ТОВ "Лід Лайн", ТОВ "Уелс Хаус" та Компанією "Агрейн Оверсіс Лімітед"; розірвано договір купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ "Агропрайм Холдинг" від 30.08.2012, укладений між ТОВ "Каренсі Клік" та Компанією "Агрейн Оверсіс Лімітед". В частині скасування рішення загальних зборів учасників ТОВ "Агропрайм Холдинг", оформленого протоколом №9/2012 від 29.08.2012, в позові відмовлено.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 12.08.2015, рішення Господарського суду Одеської області від 15.06.2015 у справі №916/4695/14 скасовано, позов задоволено: розірвано договір купівлі-продажу частки в статутному капіталі ТОВ "Агропрайм Холдинг" від 30.08.2012, укладений між ТОВ "Вайз Коін", ТОВ "Голден Трідл", ТОВ "Каренсі Клік", ТОВ "Лід Лайн", ТОВ "Уелс Хаус" та Компанією "Агрейн Оверсіс Лімітед"; розірвано договір купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ "Агропрайм Холдинг" від 30.08.2012, укладений між ТОВ "Каренсі Клік" та Компанією "Агрейн Оверсіс Лімітед"; скасовано рішення загальних зборів учасників ТОВ "Агропрайм Холдинг", оформлене протоколом №9/2012 від 29.08.2012.

Не погодившись з постановою суду апеляційної інстанції та частково з рішенням місцевого суду, Компанія "Агрейн Оверсіс Лімітед" (Agrein Overseas Limited) та Компанія "Агрейн Інвестменс Лімітед" (Agrein Investments Limited) звернулися вся до Вищого господарського суду України з касаційними скаргами, в яких просять постанову апеляційного суду скасувати повністю, а рішення місцевого суду - в частині задоволення позовних вимог та прийняти у цій частині нове рішення про відмову у позові.

Вимоги касаційних скарг мотивовані тим, що судами попередніх інстанцій було неповно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, а також невірно застосовано норми матеріального та процесуального права, зокрема положення ч. 2 ст. 651 ЦК України. Також скаржники вважають, що судом апеляційної інстанції було безпідставно застосовано до спірних правовідносин положення ст. 694, п. 7 ч. 2 ст. 16, ст. 20 ЦК України.

Усіх учасників судового процесу відповідно до статті 111-4 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційних скарг, проте в судове засідання представники відповідачів - 1, 2 та третьої особи не з'явились. Зважаючи на те, що явку представників сторін не було визнано обов'язковою, а також на достатність матеріалів справи для прийняття рішення, колегія суддів, беручи до уваги встановлені ст. 111-8 ГПК України строки розгляду касаційних скарг, дійшла висновку про можливість розглянути справу за відсутності вказаних представників.

Колегія суддів, обговоривши доводи касаційних скарг, заслухавши представників учасників судового процесу, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, вважає, що касаційні скарги не підлягають задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, відповідачами у справі є, зокрема, Компанії "Агрейн Оверсіс Лімітед" (Agrein Overseas Limited) та "Агрейн Інвестменс Лімітед" (Agrein Investments Limited).

Компанія "Агрейн Оверсіс Лімітед" (Agrein Overseas Limited) зареєстрована та діє відповідно до законодавства Республіки Кіпр, з реєстраційним номером НЕ 307343, з місцезнаходженням за адресою: Кіпр, 3106, Лімассол, Максіму Мікаіліді, 6 МАКСІМОС ПЛАЗА, ТАУЕР 3, 4-ий поверх, кв./офіс 401.

Компанія "Агрейн Інвестменс Лімітед" (Agrein Investments Limited) зареєстрована та діє відповідно до законодавства Республіки Кіпр, з реєстраційним номером НЕ 306763, з місцезнаходженням за адресою: Кіпр, 3106, Лімассол, Максіму Мікаіліді, 6 МАКСІМОС ПЛАЗА, ТАУЕР 3, 4-ий поверх, кв./офіс 401.

Відповідно до ч. ч. 1-5 ст. 4 ГПК України господарський суд вирішує господарські спори на підставі Конституції України, цього Кодексу, інших законодавчих актів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Господарський суд не застосовує акти державних та інших органів, якщо ці акти не відповідають законодавству України. Якщо в міжнародних договорах України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, встановлені інші правила, ніж ті, що передбачені законодавством України, то застосовуються правила міжнародного договору. Господарський суд у випадках, передбачених законом або міжнародним договором, застосовує норми права інших держав.

Згідно зі ст. 123 ГПК України іноземні суб'єкти господарювання мають такі самі процесуальні права і обов'язки, що і суб'єкти господарювання України, крім винятків, встановлених законом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.

Відповідно до ст. 125 ГПК України у разі якщо в процесі розгляду справи господарському суду необхідно вручити документи, отримати докази, провести окремі процесуальні дії на території іншої держави, господарський суд може звернутися з відповідним судовим дорученням до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави (далі - іноземний суд) у порядку, встановленому цим Кодексом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України. Судове доручення надсилається у порядку, встановленому цим Кодексом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, а якщо міжнародний договір не укладено - Міністерству юстиції України, яке надсилає доручення Міністерству закордонних справ України для передачі дипломатичними каналами.

Міжнародним договором, яким регулюється питання вчинення певних процесуальних дій на території іншої держави, є Конвенція про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах від 15.11.1965 (далі - Конвенція), до якої Україна приєдналась 19.10.2000.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 ця Конвенція застосовується у цивільних та комерційних справах щодо всіх випадків, коли існує потреба в передачі судових та позасудових документів для вручення за кордоном.

Згідно з ч. 1 ст. 2 Конвенції кожна Договірна Держава призначає Центральний Орган, обов'язком якого є отримання прохань про вручення документів, що виходять від інших Договірних Держав, і здійснення процесуальних дій відповідно до положень статей 3 - 6.

Відповідно до ст. 3 Конвенції орган влади чи судовий працівник, компетентний відповідно до права запитуючої Держави, направляють Центральному Органу запитуваної Держави прохання згідно з формуляром, що додається до цієї Конвенції, без потреби легалізації або виконання інших аналогічних формальностей. До прохання додається документ, що підлягає врученню, або його копія. Прохання і документ надаються в двох примірниках.

Відповідно до ст. 5 Конвенції Центральний Орган запитуваної Держави власноручно вручає документ або забезпечує його вручення відповідним органом: a) у спосіб, визначений його внутрішнім правом для вручення документів, складених в цій державі, особам, що перебувають на її території, або b) в особливий спосіб, обумовлений запитуючим органом, якщо такий спосіб не є несумісним з законами запитуваної Держави. З урахуванням положень пункту (b) частини першої цієї статті документ може завжди бути вручений шляхом безпосередньої доставки одержувачу, який приймає його добровільно. Якщо документ має бути вручений відповідно до частини першої цієї статті, то Центральний Орган може вимагати, щоб документ був складений або перекладений офіційною мовою або однією з офіційних мов запитуваної Держави. Частина прохання, яка відповідає формуляру, доданому до цієї Конвенції, що містить короткий виклад суті документу, що підлягає врученню, вручається разом з документом.

Статтею 10 Конвенції встановлено, якщо запитувана Держава не заперечує, то ця Конвенція не обмежує a) можливості надсилати судові документи безпосередньо поштою особам, які перебувають за кордоном, b) можливості для судових працівників, службовців або інших компетентних осіб запитуючої Держави здійснювати вручення судових документів безпосередньо через судових працівників, службовців або інших компетентних осіб запитуваної Держави, c) можливості для будь-якої заінтересованої в судовому процесі особи здійснювати вручення судових документів безпосередньо через судових працівників, службовців або інших компетентних осіб запитуваної Держави.

Згідно зі ст. 15 Конвенції якщо документ про виклик до суду або аналогічний документ підлягав передачі за кордон з метою вручення відповідно до положень цієї Конвенції, і якщо відповідач не з'явився, то судове рішення не може бути винесено, поки не буде встановлено, що a) документ був вручений у спосіб, передбачений внутрішнім правом запитуваної Держави для вручення документів, складених у цій країні, особам, які перебувають на її території, b) документ був дійсно доставлений особисто відповідачеві або за його місцем проживання в інший спосіб, передбачений цією Конвенцією, і що, в кожному з цих випадків, вручення або безпосередня доставка були здійснені в належний строк, достатній для здійснення відповідачем захисту.

Отже, Конвенцією чітко встановлений способи та порядок вручення судових та позасудових документів за кордоном.

Так, ст. 3 Конвенції встановлений вичерпний перелік уповноважених осіб на вручення судових та позасудових документів за кордоном, якими є орган влади чи судовий працівник, компетентний відповідно до права запитуючої Держави.

Нотою, датованою 05.01.1984, Уряд Кіпру зазначив, що не заперечує проти способів передачі документів, передбачених у ст. 10 Конвенції, тобто безпосередньо поштою особам, які перебувають на території Республіки Кіпр.

Таким чином Республіка Кіпр погодилась на вручення судових та позасудових документів безпосередньо як через судових працівників, службовців або інших компетентних осіб запитуваної Держави, так і безпосередньо поштою особам, які перебувають на території Республіки Кіпр.

Судова колегія відзначає, що чинним законодавством не передбачено інших способів повідомлення осіб-нерезидентів, окрім тих, що встановлені Конвенцією.

Враховуючи викладені вище приписи, місцевий суд був зобов'язаний або особисто звернутися до уповноваженого органу іноземної держави із відповідним дорученням про вручення судових документів відповідачам-нерезидентам у справі, або особисто направити відповідні перекладені судові документи поштою безпосередньо відповідачам, які перебувають на території Республіки Кіпр, - Компаніям "Агрейн Оверсіс Лімітед" (Agrein Overseas Limited) та "Агрейн Інвестменс Лімітед" (Agrein Investments Limited), з обов'язковим дотриманням ч. 4 ст. 5 Конвенції.

Натомість судом першої інстанції під час розгляду даної справи, ухвалами від 03.02.2015, 08.04.2015, 20.05.2015, було зобов'язано позивачів зробити нотаріально засвідчений переклад даних судових ухвал, а також копії позовної заяви та доданих до неї документів та направити відповідні засвідчені документи відповідачам "Агрейн Оверсіс Лімітед" (Agrein Overseas Limited) та Компанії "Агрейн Інвестменс Лімітед" (Agrein Investments Limited), докази направлення надати до суду.

Таким чином обраний судом першої інстанції спосіб повідомлення відповідачів-нерезидентів у справі не відповідає вимогам Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах від 15.11.1965.

Апеляційний суд підставно не взяв до уваги наявні в матеріалах справи накладні на відправлення поштової кореспонденції та листи АТ "ДХЛ Інтернешнл Україна", де зазначено про вручення поштових відправлень на території Республіки Кіпр та на підставі яких судом першої інстанції було зроблено висновок про належне повідомлення відповідачів-нерезидентів про час, дату та місце розгляду справи, оскільки з даних доказів не вбачається, які саме документи було направлено на адреси відповідачів.

Отже, приймаючи оскаржуване рішення, місцевий господарський суд не переконався у тому, що судові документи у цій справі були вручені у спосіб, передбачений Конвенцією, з урахуванням застережень запитуваної Держави для вручення документів, а також, що документ був дійсно доставлений особисто відповідачеві або за його місцем проживання, що є безумовним порушенням норм процесуально права, оскільки справу розглянуто господарським судом за відсутністю відповідачів, не повідомлених належним чином про час, дату та місце розгляду справи.

На підставі викладеного вище апеляційний суд дійшов обґрунтованого висновку, що оскаржуване рішення підлягає скасуванню на підставі п. 2 ч. 3 ст. 104 ГПК України.

Водночас апеляційний суд дійшов висновку, з яким погоджується суд касаційної інстанції, що позовна заява ТОВ "Вайз Коін", ТОВ "Голден Трідл", ТОВ "Каренсі Клік", ТОВ "Лід Лайн", ТОВ "Уелс Хаус" підлягає задоволенню у повному обсязі з таких підстав.

Як встановлено судами, 29.08.2012 відбулись загальні збори учасників ТОВ "Агропрайм Холдинг" (оформлені протоколом №9/2012 від 29.08.2012), на яких були прийняті такі рішення:

- вивести ТОВ "Вайз Коін", ТОВ "Голден Трідл", ТОВ "Каренсі Клік", ТОВ "Лід Лайн" ТОВ "Уелс Хаус" зі складу учасників Товариства, та ввести Компанію "Агрейн Оверсіс Лімітед" та Компанію "Агрейн Інвестменс Лімітед" до складу учасників Товариства у зв'язку із відступленням (продажем) цими учасниками корпоративних прав (своїх часток у статутному капіталі ТОВ "Агропрайм Холдинг") Компанії "Агрейн Оверсіс Лімітед" та Компанію "Агрейн Інвестменс Лімітед";

- у зв'язку зі змінами, що сталися в складі Учасників Товариства та змінами, що сталися в його органах управління та контролю, внести зміни до Статуту Товариства, виклавши його в новій редакції (додається), затвердити та підписати його новим Учасникам, що володіють у сукупності 100 % статутного капіталу Товариства;

- доручити генеральному директору ТОВ "Агропрайм Холдинг" провести всі необхідні дії, пов'язані з державною реєстрацією Статуту ТОВ "Агропрайм Холдинг" в новій редакції та внесенням змін, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, інших органах, що сталися у зв'язку із змінами складу учасників Товариства.

30.08.2012 між Компанією "Агрейн Оверсіс Лімітед" (Agrein Overseas Limited) (Покупцем) та ТОВ "Вайз Коін" (Продавцем-1), ТОВ "Голден Трідл" (Продавцем-2), ТОВ "Каренсі Клік" (Продавцем-3), ТОВ "Лід Лайн" (Продавцем-4) та ТОВ "Уелс Хаус" (Продавцем-5) було укладено договір купівлі - продажу частки у статутному капіталі ТОВ "Агропрайм холдинг" (Договір-1). Договір посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Скляром О.Л., про що в реєстрі зроблено запис № 3001.

Відповідно до п. 1.1 Договору-1 Продавці зобов'язуються передати у власність Покупця частку у розмірі 99 відсотків статутного капіталу ТОВ "Агропрайм холдинг" (Товариство), а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити вказану частку, що належить Продавцям, у тому числі:

п. 1.1.1 Продавець-1 зобов'язується передати у власність Покупця належну йому частку у розмірі 21,0248 відсотка статутного капіталу ТОВ "Агропрайм холдинг", що еквівалентно 12.720,00 грн., а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити вказану частку Продавця-1;

п. 1.1.2 Продавець - 2 зобов'язується передати у власність Покупця належну йому частку у розмірі 19,1736 відсотка статутного капіталу ТОВ "Агропрайм холдинг", що еквівалентно 11.600,00 грн., а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити вказану частку Продавця-2;

п. 1.1.3 Продавець - 3 зобов'язується передати у власність Покупця належну йому частку у розмірі 17,5124 відсотків статутного капіталу ТОВ "Агропрайм холдинг", що еквівалентно 10.595,00 грн., а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити вказану частку Продавця-3;

п. 1.1.4 Продавець-4 зобов'язується передати у власність Покупця належну йому частку у розмірі 20,9587 відсотка статутного капіталу ТОВ "Агропрайм холдинг", що еквівалентно 12.680,00 грн., а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити вказану частку Продавця-4;

п. 1.1.5 Продавець - 5 зобов'язується передати у власність Покупця належну йому частку у розмірі 20.3306 відсотка статутного капіталу ТОВ "Агропрайм холдинг", що еквівалентно 12.300,00 грн., а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити вказану частку Продавця-5.

Відповідно до п. 2.1 Договору-1 сторонами встановлено, що за домовленістю Сторін ціна продажу частки у розмірі 99 відсотків статутного капіталу ТОВ "Агропрайм холдинг" становить 59.895,00 грн.

Згідно з пунктом 2.2 Договору-1 Покупець зобов'язаний сплатити вартість частки, зазначеної у п. 2.1 цього Договору, до 31 грудня 2013 року шляхом безготівкового перерахування коштів на поточні рахунки Продавців. Можлива дострокова (авансова) оплата Покупцем суми, визначеної у п. 2.1 цього договору (як повністю так і частково).

Відповідно до пп. 3.1, 3.3 Договору-1 до Покупця переходять всі права та обов'язки учасника ТОВ "Агропрайм холдинг", передбачені чинним законодавством та установчими документами ТОВ "Агропрайм холдинг", з моменту внесення державним реєстратором відповідних змін до відомостей про Товариство, що містяться в Єдиному державному реєстрі, стосовно Покупця як учасника Товариства. Цей договір є підставою для внесення змін до установчих та реєстраційних документів Товариства, що затвердять участь Покупця у Товаристві.

Цей договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до повного виконання Сторонами своїх зобов'язань за цим договором (п. 6.1 Договору 1).

Крім того 30.08.2012 між Компанією "Агрейн Інвестменс Лімітед" (Agrein Investments Limited) (Покупцем) та ТОВ "Каренсі Клік" (Продавцем) укладено договір-продажу частки у статутному капіталі ТОВ "Агропрайм холдинг" (Договір-2), Договір посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Скляром О.Л., про що в реєстрі зроблено запис № 3008.

Відповідно до п. 1.1 Договору-2 Продавець зобов'язується передати у власність Покупця частку у розмірі 1 відсотку статутного капіталу ТОВ "Агропрайм холдинг" (Товариство), а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити вказану частку, що належить Продавцю.

Згідно з п. 1.1.1 Договору-2 Покупець зобов'язується передати у власність Покупця частку у розмірі 1 відсотку статутного капіталу ТОВ "Агропрайм холдинг", що еквівалентно 605,00 грн., а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити вказану частку Продавця.

Відповідно до п. 2.1 Договору-2 за домовленістю Сторін ціна продажу належної Продавцеві частки у розмірі 1 відсоток статутного капіталу ТОВ "Агропрайм холдинг" становить 605,00 грн. без ПДВ.

Пунктом 2.2 Договору-2 встановлено, що Покупець зобов'язаний сплатити вартість частки, зазначеної у п. 2.1 цього договору, до 31.12.2013 шляхом безготівкового перерахування коштів на поточні рахунки Продавця. Можлива дострокова (авансова) оплата Покупцем суми, визначеної у п. 2.1 цього договору (як повністю так і частково).

Пунктами 3.1, 3.3 Договору-2 передбачено, що до Покупця переходять всі права та обов'язки учасника ТОВ "Агропрайм холдинг", передбачені чинним законодавством та установчими документами ТОВ "Агропрайм холдинг", з моменту внесення державним реєстратором відповідних змін до відомостей про Товариство, що містяться в Єдиному державному реєстрі, стосовно Покупця як учасника Товариства. Цей договір є підставою для внесення змін до установчих та реєстраційних документів Товариства, що затвердять участь Покупця у Товаристві.

Цей договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до повного виконання Сторонами своїх зобов'язань за цим договором (п. 6.1 Договору-2).

Апеляційним судом встановлено, що позивачі належним чином виконали умови договору від 30.08.2012, вийшли зі складу учасників ТОВ "Агропрайм Холдинг", що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб підприємців №19504781 від 27.10.2014. Проте відповідач-1 Компанія "Агрейн Оверсіс Лімітед" (Agrein Overseas Limited) в порушення п. 2.2 договору від 30.08.2012 станом на день звернення з позовом до суду не виконав свої зобов'язання в частині оплати вартості часток в статутному капіталі ТОВ "Агропрайм Холдинг", що підтверджується довідками обслуговуючих банків. Відповідач Компанія "Агрейн Оверсіс Лімітед" (Agrein Overseas Limited) набув право власності на корпоративні права за договором від 30.08.2012, що підтверджується витягом з ЄДРПОУ та протоколом загальних зборів учасників ТОВ "Агропрайм Холдинг" №9/20012 від 29.08.2012, відповідно до якого позивачі вийшли зі складу учасників товариства, а зазначений відповідач увійшов до складу учасників товариства.

Крім того ТОВ "Каренсі Клік" також належним чином виконало умови договору від 30.08.2012, вийшовши зі складу учасників ТОВ "Агропрайм Холдинг", що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб підприємців від 27.10.2014 № 19504781. Однак відповідач-2 Компанія "Агрейн Інвестменс Лімітед" (Agrein Investments Limited) в порушення п. 2.2 договору від 30.08.2012, станом на день звернення з позовом до суду, не виконав свої зобов'язання в частині оплати вартості частки в статутному капіталі ТОВ "Агропрайм Холдинг", що підтверджується довідкою обслуговуючого банку. Відповідач-2 Компанія "Агрейн Інвестменс Лімітед" (Agrein Investments Limited) набув право власності на корпоративні права за договором від 30.08.2012, що підтверджується витягом з ЄДРПОУ та протоколом загальних зборів учасників ТОВ "Агропрайм Холдинг" №9/2012 від 29.08.2012, відповідно до якого позивач ТОВ "Каренсі Клік" вийшов зі складу учасників товариства, а відповідач-2 Компанія "Агрейн Інвестменс Лімітед" (Agrein Investments Limited) увійшов до складу учасників товариства.

Позивачами надані докази, а саме виписки з банківських рахунків позивачів, відомості про які зазначені в договорах купівлі-продажу від 30.08.2012, про рух коштів на рахунках позивачів в період з 01.08.2012 по 27.10.2014, з яких не вбачається зарахування грошових коштів в оплату придбаних відповідачами 1, 2 часток в ТОВ "Агропрайм Холдинг" ані частково, ані повністю.

Як встановлено судами, відповідачі не надали жодного доказу на підтвердження виконання повністю чи частково своїх зобов'язань зі сплати за спірними договорами купівлі-продажу. Не надано останніми і інших доказів, із якими пов'язується припинення зобов'язань.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст.629 ЦК України). Відповідно до ст. 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права та виконати обов'язки відповідно до договору.

За визначенням ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 ЦК України оплата товару за договором купівлі-продажу здійснюється після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. У випадку, якщо договором купівлі-продажу передбачена оплата товару через певний час після його передачі покупцю, покупець повинен провести оплату в строк, передбачений договором.

За нормою ч. 2 ст. 692 ЦК України покупець повинен виконати свій обов'язок щодо оплати одразу в повному обсязі, тобто сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Сторони можуть відійти від цього положення, застосувавши розстрочення платежу.

Якщо покупець не виконує свого обов'язку щодо оплати переданого йому товару в установлений договором купівлі-продажу строк, продавець набуває право вимоги такої оплати (ч. 3 ст. 692 ЦК України), або розірвання договору з підстав, передбачених ст. 651 ЦК України.

Частиною 1 статті 188 ГК України та статті 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

Приписами ст. 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, в т.ч. розірвання договору.

За загальним правилом, закріпленим у частині першій статті 651 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено законом або договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладанні договору.

Як зазначено вище, відповідачами 1, 2 порушено встановлені договорами купівлі-продажу зобов'язання з оплати придбаних часток в ТОВ "Агропрайм Холдинг".

З аналізу норм ст.ст. 638, 655-657, 689, 691, 692 ЦК України вбачається, що ціна є істотною умовою договору купівлі-продажу, а обов'язок з оплати товару є основним обов'язком покупця. Отже, порушення покупцем обов'язку щодо оплати фактично переданої частки є істотним порушенням договору і достатньою підставою для задоволення позовних вимог позивачів про розірвання договорів купівлі-продажу часток в статутному капіталі ТОВ "Агропрайм Холдинг" від 30.08.2012, укладених з відповідачем-1 та відповідачем-2.

Колегія суддів відхиляє посилання скаржників - Компаній "Агрейн Оверсіс Лімітед" (Agrein Overseas Limited) та "Агрейн Інвестменс Лімітед" (Agrein Investments Limited) на те, що судами не встановлено та позивачами не доведено того, що неоплата за спірними договорами є істотним порушенням умов договору та що позивачі мали довести збитки, які отримали в результаті неотримання грошових коштів за спірними договорами, з таких підстав.

Так, договорами встановлена вартість даних договорів та терміни сплати грошових коштів на користь позивачів. Не сплативши грошові кошти за передані корпоративні права в ТОВ "Агропрайм Холдинг", відповідачі позбавилио позивачів права на отримання тих результатів, на які вони розраховували.

Враховуючи викладені обставини, наявність істотного порушення Компаніями "Агрейн Оверсіс Лімітед" (Agrein Overseas Limited) та "Агрейн Інвестменс Лімітед" (Agrein Investments Limited) умов договорів купівлі-продажу частки в статутному капіталі ТОВ "Агропрайм Холдинг" від 30.08.2012, та те, що позивачі позбавляються того, на що розраховували при укладені даних договорів, апеляційний суд дійшов правильного висновку, що позовні вимоги про розірвання договору купівлі продажу частки в статутному капіталі ТОВ "Агропрайм Холдинг" від 30.08.2012, укладеного між ТОВ "Вайз Коін", ТОВ "Голден Трідл", ТОВ "Каренсі Клік", ТОВ "Лід Лайн", ТОВ "Уелс Хаус" та Компанією "Агрейн Оверсіс Лімітед" (Agrein Overseas Limited), та розірвання договору купівлі продажу частки в статутному капіталі ТОВ "Агропрайм Холдинг" від 30.08.2012, укладеного між ТОВ "Каренсі Клік" та Компанією "Агрейн Інвестменс Лімітед" (Agrein Investments Limited), є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо вимоги позивачів про скасування рішення загальних зборів учасників ТОВ "Агропрайм Холдинг", яке оформлене протоколом №9/2012 від 29.08.2012, колегія суддів зазначає таке.

За приписами ст. 653 ЦК України у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються. У разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили. Сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов'язанням до моменту зміни або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Між тим законодавством унормовані певні особливості врегулювання відносин, які виникають із договорів купівлі-продажу майна з відстрочкою або розстрочкою платежу.

Так, за приписами ст. 694 ЦК України договором купівлі-продажу може бути передбачений продаж товару в кредит з відстроченням або з розстроченням платежу. Якщо покупець прострочив оплату товару, проданого в кредит, продавець має право вимагати повернення неоплаченого товару.

Відповідно ст. 695 ЦК України договором про продаж товару в кредит може бути передбачено оплату товару з розстроченням платежу. Якщо покупець не здійснив у встановлений договором строк чергового платежу за проданий з розстроченням платежу і переданий йому товар, продавець має право відмовитися від договору і вимагати повернення проданого товару.

Судова колегія, досліджуючи зміст зобов'язань за спірними договорами, погоджується з висновком апеляційного суду, що останні за своєю правовою природою є договорами купівлі-продажу в кредит з відстроченням платежу, а тому для врегулювання цих спірних відносин мають бути застосовані саме положення ст. 694 ЦК України, які передбачають право продавця вимагати повернення неоплаченого покупцем товару.

Колегія суддів відхиляє доводи відповідачів 1, 2 щодо нездійснення позивачами свого права на пред'явлення вимоги з оплати, визначеного ст. 692 ЦК України, оскільки за приписами ст. 12 ЦК України особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд та відповідно нездійснення особою своїх цивільних прав не є підставою для їх припинення, крім випадків, встановлених законом.

Враховуючи встановлені законодавцем права покупця вимагати оплати товару чи права покупця вимагати повернення неоплаченого товару у спірних відносинах, обрання позивачами права вимоги від відповідачів 1, 2 повернення неоплачених за спірними договорами корпоративних прав повністю узгоджується із наведеними нормами ЦК України.

Корпоративними правами, згідно зі ст. 167 ГК України, є права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами. Під корпоративними відносинами маються на увазі відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав.

Корпоративні права за своєю правовою природою є сукупністю майнових та особистих немайнових прав, які згідно ч. 2 ст. 656 ЦК України можуть виступати предметом договору купівлі-продажу, до договору купівлі-продажу майнових прав застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не випливає зі змісту або характеру цих прав.

Відповідно до ст. 50 Закону України "Про господарські товариства" та ст. 140 ЦК України товариством з обмеженою відповідальністю визнається товариство, що має статутний (складений) капітал, розділений на частки, розмір яких визначається установчими документами. Учасники товариства несуть відповідальність в межах їх вкладів.

Стаття 53 Закону України "Про господарські товариства" визначає перехід частки (її частини) учасника у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю до іншої особи. Учасник товариства з обмеженою відповідальністю має право продати чи іншим чином відступити свою частку (її частину) у статутному капіталі одному або кільком учасникам цього товариства. Відчуження учасником товариства з обмеженою відповідальністю своєї частки (її частини) третім особам допускається, якщо інше не встановлено статутом товариства.

Таким чином, при передачі частки (її частини) третій особі відбувається одночасний перехід до неї всіх прав та обов'язків, що належали учаснику, який відступив її повністю або частково.

Відповідно до ч. 2 ст. 653 ЦК України у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються.

За загальним правилом, встановленим ч. 2 ст. 334 ЦК України, переданням майна вважається вручення його набувачеві або перевізникові, організації зв'язку тощо для відправлення, пересилання набувачеві майна; до передання майна прирівнюється вручення коносамента або іншого товаророзпорядчого документа на майно. Але зважаючи на особливості об'єкту продажу, який є нематеріальним об'єктом і фізично не може бути переданий, норми даної статті не можуть бути застосовані для визначення дієвого способу захисту прав позивачів.

У свою чергу згідно з п. 10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008 № 13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" судам при вирішенні корпоративних спорів необхідно звернути увагу на неможливість застосування способів захисту прав та законних інтересів осіб, не передбачених чинним законодавством, зокрема ст. 16 ЦК України, ст. 20 ГК України, та які не випливають із положень законодавства.

Визначені ст. 16 ЦК України способи захисту цивільних прав та інтересів можуть застосовуватися як окремо, так і в сукупності, тому цілком правомірним є застосування при вирішенні даної справи способів захисту, передбачених п. 7 (припинення правовідношення) ч. 2 ст. 16 ЦК України.

У вирішенні корпоративних спорів господарським судам слід виходити з того, що особа стає носієм корпоративних прав з моменту набуття права власності на акції акціонерного товариства або вступу до інших господарських товариств.

Таким чином, апеляційний суд дійшов обґрунтованого висновку, що повернення корпоративних прав позивачам можливе в т.ч. шляхом припинення корпоративних правовідносин відповідача-1 та відповідача-2 як учасників ТОВ "Агропрайм Холдинг" та застосування механізму поновлення у цих корпоративних правовідносинах позивачів, виходячи з приписів чинного законодавства, яким врегульовані правовідносини набуття, припинення корпоративних прав та їх реєстрації.

Правовий статус учасника товариства з обмеженою відповідальністю встановлюється статутом останнього як установчим документом. Згідно з приписами ст. 88 та ст. 143 ЦК України, ст. 4 та ст. 51 Закону України "Про господарські товариства" установчим документом товариства з обмеженою відповідальністю є статут, який має містити, зокрема, відомості про розмір статутного капіталу з визначенням частки кожного учасника.

Згідно зі ст. 89 ЦК України, ст.ст. 6, 7 Закону України "Про господарські товариства" юридична особа підлягає державній реєстрації, до Єдиного державного реєстру включаються дані державної реєстрації, встановлені законом відомості про юридичну особу; зміни до установчих документів юридичної особи, які стосуються відомостей, включених до Єдиного державного реєстру, набирають чинності для третіх осіб з дня державної реєстрації. Згідно зі ст. 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" до відомостей, які включаються до Єдиного державного реєстру відноситься перелік засновників (учасників) юридичної особи.

Відповідно до ст. 29 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" для внесення змін до установчих документів, які пов'язані із зміною складу засновників (учасників) юридичної особи, подається або копія рішення про вихід юридичної особи із складу засновників (учасників), завірена в установленому порядку, або нотаріально засвідчена копія заяви фізичної особи про вихід зі складу засновників (учасників), або нотаріально засвідчена копія документа про перехід чи передання частки учасника у статутному капіталі товариства, або нотаріально посвідчений договір про такий перехід чи передання, або рішення уповноваженого органу юридичної особи про примусове виключення засновника (учасника) зі складу засновників (учасників) юридичної особи, якщо це передбачено законом або установчими документами юридичної особи.

Оскільки позивачі не мають правового статусу учасників товариства, то вони позбавлені можливості провести загальні збори учасників товариства з обмеженою відповідальністю, а також не вправі спонукати відповідачів як дійсних учасників товариства провести такі збори та прийняти рішення про внесення змін до статуту щодо зміни учасників. Неможливо в даному випадку провести реєстрацію змін до статуту на підставі інших правочинів, передбачених ст. 29 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", оскільки для їх вчинення вимагається волевиявлення обох сторін.

Крім того вміщений у статті 16 ЦК України перелік способів захисту цивільних прав не є вичерпним; на вимогу позивача суд може застосувати й інші, ніж передбачені цією статтею, способи захисту прав, якщо вони не суперечать законодавству і не порушують права інших осіб. Згідно ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Враховуючи обставини даної справи, особливості правовідносин між сторонами та специфічний характер корпоративних прав як нематеріального об'єкту, апеляційний суд дійшов обґрунтованого висновку про правомірність використання способу захисту, передбаченого законом.

Так, згідно зі ст. 31 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" у разі постановлення судового рішення щодо скасування рішення засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу про внесення змін до установчих документів юридичної особи або про визнання повністю або частково недійсними змін до установчих документів юридичної особи суд у день набрання законної сили судовим рішенням надсилає його юридичній особі - відповідачу для вжиття заходів до приведення установчих документів у відповідність із прийнятим судовим рішенням, а також державному реєстратору для внесення запису про судове рішення щодо скасування державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи.

Як вбачається з наведеної вище норми Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", чинним законодавством передбачений правовий механізм скасування рішення засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу про внесення змін до установчих документів юридичної особи та визнання повністю або частково недійсними змін до установчих документів юридичної особи.

Колегія суддів також відзначає, що такий спосіб захисту як скасування акта (що має правовим наслідком припинення його дії/чинності з моменту набрання чинності рішенням як суду, так і іншого компетентного органу (в т. ч., наприклад, зборів учасників господарського товариства чи органу управління товариством)) аж ніяк не протирічить чинному законодавству, не обмежений у використанні різними юрисдикціями (див., наприклад, також ст. ст. 105, 163 Кодексу адміністративного судочинства) та може бути реалізований як у судовому, так і в позасудовому порядку.

А тому, керуючись ч. 2 ст. 16, ст.ст. 88, 89, 143 та ч. 4 ст. 694 ЦК України, ст.ст. 4, 6, 7 та 51 Закону України "Про господарські товариства", ст.ст. 29 та 31 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", враховуючи правильність висновку суду про розірвання договорів купівлі-продажу часток в ТОВ "Агропрайм Холдинг", колегія суддів погоджується з висновком апеляційного суду про обґрунтованість заявленого позову в частині вимог про скасування рішення загальних зборів від 29.08.2012 внаслідок припинення правовідносин купівлі-продажу часток в товаристві.

Відповідно до ст. 111-5 ГПК України касаційна інстанція використовує процесуальні права суду першої інстанції виключно для перевірки юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення у рішенні або постанові господарського суду.

Згідно зі ст. 111-7 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на обмеженість процесуальних дій касаційної інстанції, пов'язаних із встановленням обставин справи та їх доказуванням, колегія суддів відхиляє всі інші доводи скаржників, які фактично зводяться до переоцінки доказів та необхідності додаткового встановлення обставин справи, а також на довільному тлумаченні чинного законодавства.

Відповідно до ст. 111-9 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право, зокрема, залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

На думку колегії суддів, висновок апеляційного суду про наявність правових підстав для задоволення заявлених позовних вимог є законним, обґрунтованим, відповідає нормам чинного законодавства, фактичним обставинам справи і наявним у ній матеріалам, а доводи касаційних скарг його не спростовують.

З огляду на викладене, підстав для зміни або скасування прийнятої у справі постанови апеляційної інстанції не вбачається.

Керуючись статтями 85, 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційні скарги Компанії "Агрейн Оверсіс Лімітед" (Agrein Overseas Limited), Компанії "Агрейн Інвестменс Лімітед" (Agrein Investments Limited) залишити без задоволення, а постанову Одеського апеляційного господарського суду від 12.08.2015 у справі № 916/4695/14 - без змін.

Головуючий суддя О.О. Євсіков суддіО.А. Кролевець О.В. Попікова