Історія справи

Постанова ВГСУ від 07.10.2015 року у справі №910/15639/14
Постанова ВГСУ від 25.02.2015 року у справі №910/15639/14

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2015 року Справа № 910/15639/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Мележик Н.І. - головуючого (доповідача),

Владимиренко С.В.,

Самусенко С.С.,

розглянувши у відкритому

судовому засіданні касаційну

скаргу Публічного акціонерного товариства

"Укрнафта"

на ухвалу господарського суду міста Києва

від 13.05.2015 року

на постанову Київського апеляційного господарського

суду від 23.06.2015 року

у справі № 910/15639/14

господарського суду міста Києва

за скаргою UniCredit Bank Austria AG

(УніКредит Банк Австрія АГ)

на дії державного виконавця Відділу примусового

виконання рішень ДВС України

за позовом UniCredit Bank Austria AG

(УніКредит Банк Австрія АГ)

до Публічного акціонерного товариства

"Укрнафта"

за участю третьої особи, яка не

заявляє самостійних вимог на

предмет спору на стороні

відповідача Приватного акціонерного товариства "Фінансова компанія "Укрнафтогаз"

про стягнення коштів

за участю представників:

ВДВС - Шаповал О.В.

позивача - Рибака - Сікорського А.Б.

відповідача - Дубчака С.Є.

третьої особи - не з"явились

В С Т А Н О В И В:

В липні 2014 року UniCredit Bank Austria AG (УніКредит Банк Австрія АГ) звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" про стягнення, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, 20 678 647,54 грн. за невиконання відповідачем зобов'язань по виплаті дивідендів позивачу за 2006, 2007 роки, як власнику простих іменних акцій ПАТ "Укрнафта", 3 430 587,63 грн. інфляційних витрат, 3 % річних у розмірі 1 983 446,24 грн. та збитків в сумі 9 472 646,80 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 10.09.2014 року до участі у справі залучено третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Приватне акціонерне товариство "Фінансова компанія "Укрнафтогаз".

Рішенням господарського суду міста Києва від 15.10.2014 року, залишеним без змін постановами Київського апеляційного господарського суду від 17.12.2014 року та Вищого господарського суду України від 25.02.2015 року, позов задоволено частково; стягнуто з відповідача на користь позивача 18610782,79 грн. заборгованості з виплати дивідендів, 3 074 960,95 грн. інфляційних витрат, 3 % річних в сумі 1 785 101,62 грн. та 48 228,13 грн. судового збору; в іншій частині позову відмовлено.

26.12.2014 року на виконання рішення господарського суду міста Києва від 15.10.2014 року у справі № 910/15639/14 видано наказ про його примусове виконання.

22.01.2015 року головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Селезньовим М.О. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 46133814.

13.02.2015 року ПАТ "Укрнафта", в свою чергу, звернулось до ВДВС із заявою про зупинення виконавчого провадження у зв'язку з тим, що воно є підприємством паливно-енергетичного комплексу, яке внесене до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, що беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу".

24.02.2015 року головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Селезньовим М.О. винесено постанову про зупинення виконавчого провадження на підставі п. 15 ч.1 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження", згідно якої виконавче провадження підлягає обов'язковому зупиненню у разі внесення підприємства паливно-енергетичного комплексу до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу"

04.03.2015 року UniCredit Bank Austria AG (УніКредит Банк Австрія АГ) звернувся до господарського суду міста Києва зі скаргою на дії державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України, в якій просило визнати недійсною постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Селезньова М.О. про зупинення виконавчого провадження № 46133814 від 24.02.2015 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 13.05.2015 р. (суддя Літвінова М.Є.) скаргу банку задоволено; скасовано постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Селезньова М.О. про зупинення виконавчого провадження № 46133814 від 24.02.2015 р.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 23.06.2015 року (судді: Суховий В.Г., Жук Г.А., Мальченко А.О.) ухвалу господарського суду міста Києва від 13.05.2015 року змінено; постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Селезньова М.О. про зупинення виконавчого провадження №46133814 від 24.02.2015 року визнано недійсною; в іншій частині ухвалу господарського суду міста Києва від 13.05.2015 року залишено без змін.

ПАТ "Укрнафта" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу місцевого та постанову апеляційного господарських судів, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права.

Перевіривши у відкритому судовому засіданні доводи касаційної скарги та правильність застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та дотримання положень процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Мотивуючи скаргу на дії ВДВС, стягувач посилався на невірне застосування державним виконавцем положень п. 15 ч. 1 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження" та відсутність підстав для зупинення виконавчого провадження, оскільки згідно Рішення Конституційного Суду України № 18-рп/2012 від 13.12.2012 р. зі справи № 1-26/2012, про який повідомлено в Інформаційному листі Вищого господарського суду України №01-06/77/2013 від 21.01.2013 року, обов'язкове зупинення виконавчого провадження та заходів примусового виконання судових рішень здійснюється лише щодо стягнення заборгованості, яка виникла через неповні розрахунки за енергоносії, та щодо учасників розрахунків, визначених Законом України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу", а внесення юридичної особи, незалежно від форми власності, до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості, не є підставою для зупинення виконавчого провадження та заходів примусового виконання судових рішень щодо стягнення з неї заборгованості, яка не стосується неповних розрахунків за енергоносії і не визначена Законом України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу", тому дія цього Закону не поширюється на стягнення заборгованості з виплати прострочених дивідендів за 2006, 2007 роки.

ВДВС України, в свою чергу, заперечив проти доводів банку з тих підстав, що ПАТ "Укрнафта" внесено до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу", про що свідчать виписки від 14.01.2015 та від 18.03.2015 №№ 15, 88, видані ДП ,,Енергоринок", що, в силу п. 15 ч. 1 ст. 37, 39 Закону України "Про виконавче провадження", є самостійною безумовною підставою для зупинення виконавчого провадження.

Скасовуючи постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Селезньова М.О. про зупинення виконавчого провадження № 46133814 від 24.02.2015 року, місцевий господарський суд вказав на неправильне застосування державним виконавцем до спірних відносин вимог п. 15 ч. 1 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження" під час винесення оскаржуваної постанови, оскільки заборгованість відповідача не стосується розрахунків за енергоносії, а є виплатою позивачу дивідендів, як акціонеру ПАТ "Укрнафта", що знаходиться поза сферою регулювання Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу".

Переглядаючи ухвалу місцевого господарського суду в апеляційному порядку, та, погоджуючись з висновками суду першої інстанції про порушення державним відділом примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Селезньовим М.О. під час зупинення виконавчого провадження приписів п. 15 ч. 1 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження", апеляційний господарський суд правильно змінив резолютивну частину судового акта господарського суду міста Києва, усунувши недоліки у правильності застосування судом норм процесуального права, та визнав постанову державного виконавця недійсною.

Вказане відповідає положенням пункту 9.13. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" від 17.10.2012 року № 9, згідно яких: "За результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.".

Водночас, встановлюючи наявність обставин порушення державним виконавцем норм Закону, суди попередніх інстанцій виходили з наступного.

За змістом Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" його прийнято з метою сприяння поліпшенню фінансового стану підприємств паливно-енергетичного комплексу, запобіганню їх банкрутству та підвищенню рівня інвестиційної привабливості через здійснення заходів, спрямованих на зменшення та/або розстрочення кредиторської та дебіторської заборгованостей шляхом застосування механізмів списання, взаєморозрахунків, реструктуризації, часткової оплати на умовах, визначених Законом; його дія поширюється на підприємства паливно-енергетичного комплексу, а також інших учасників розрахунків, які мають або перед якими є заборгованість, що виникла внаслідок неповних розрахунків за енергоносії.

Пунктом 1.5 статті 1 цього Закону визначено, що енергоносіями є кам'яне і буре вугілля, торф, інші види первинного твердого палива, кам'яновугільні брикети, інші види вторинного твердого палива, буровугільні і торф'яні брикети, газ нафтопереробки, нафтопродукти, природний газ, природні енергетичні ресурси (ядерна, гідравлічна та геотермальна енергія, інші природні ресурси), електрична і теплова енергія.

Відповідно до частин 1, 2 статті 11 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

Згідно пункту 15 частини першої статті 37 цього ж Закону внесення підприємства паливно-енергетичного комплексу до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу", зумовлює обов'язкове зупинення виконавчого провадження.

В силу приписів пунктів 3.1, 3.2 статті 3 Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" для участі у процедурі погашення заборгованості шляхом застосування механізмів, визначених цим Законом, орган управління підприємства паливно-енергетичного комплексу приймає відповідне рішення. Підприємство паливно-енергетичного комплексу, яке прийняло рішення про участь у процедурі погашення заборгованості, підлягає реєстрації шляхом внесення цього підприємства до Реєстру. Порядок ведення та користування даними Реєстру визначається Кабінетом Міністрів України. Порядок участі підприємств паливно-енергетичного комплексу у процедурі погашення заборгованості підтверджується внесенням підприємства паливно-енергетичного комплексу до Реєстру.

Перелік підприємств паливно-енергетичного комплексу, які прийняли рішення про участь у процедурі погашення заборгованості та відповідають вимогам пункту 1.1 статті 1 Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" затверджено наказом Міністерства палива та енергетики України від 10.11.2005р. № 568 "Про затвердження переліку підприємств".

Згідно абзацу 6 пункту 3.7 статті 3 Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" на строк участі підприємства паливно-енергетичного комплексу у процедурі погашення заборгованості підлягають зупиненню виконавчі провадження та заходи примусового виконання рішень щодо цього підприємства із стягнення заборгованості, яка виникла до 1 січня 2013 року.

Відхиляючи вимоги ПАТ "Укрнафта" щодо зупинення виконавчого провадження, суди попередніх інстанцій мотивовано виходили з того, що виконавче провадження щодо виконання рішення господарського суду міста Києва від 15.10.2014 року у справі № 910/15639/14 не може бути зупинено з підстав, визначених у вказаних нормах, оскільки заборгованість скаржника виникла у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язань з виплати банку, як власнику простих іменних акцій ПАТ "Укрнафта", дивідендів за 2006, 2007 роки, тобто скаржник не є учасником розрахунків щодо заборгованості, яка виникла внаслідок несплати або несвоєчасних розрахунків за енергоносії.

Згідно Рішення Конституційного Суду України № 18-рп/2012 від 13.12.2012 року у справі № 1-26/2012 за конституційним зверненням Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІД Конс" щодо офіційного тлумачення положень пункту 15 частини першої статті 37 Закону України "Про виконавче провадження" у взаємозв'язку з положеннями частини першої статті 41, частини п'ятої статті 124, пункту 9 частини третьої статті 129 Конституції України, статті 115 Господарського процесуального кодексу України, пунктів 1.3, 1.4 статті 1, частини другої статті 2, абзацу шостого пункту 3.7 статті 3 Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" (справа про стягнення заборгованості з підприємств паливно-енергетичного комплексу:

- обов'язкове зупинення виконавчого провадження та заходів примусового виконання судових рішень здійснюється лише щодо стягнення заборгованості, яка виникла через неповні розрахунки за енергоносії, та щодо учасників розрахунків, визначених Законом України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу";

- внесення юридичної особи, незалежно від форми власності, до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості, не є підставою для зупинення виконавчого провадження та заходів примусового виконання судових рішень щодо стягнення з неї заборгованості, яка не стосується неповних розрахунків за енергоносії і не визначена Законом України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу".

Відповідно до статті 69 Закону України "Про Конституційний Суд України" рішення і висновки Конституційного Суду України рівною мірою є обов'язковими до виконання.

Відтак, задовольняючи скаргу позивача щодо незаконності постанови державного виконавця про зупинення виконавчого провадження, господарські суди, керуючись нормами ст.ст. 1, 2, 17-19, 25, 27, 37, 38 Закону України "Про виконавче провадження", ст.ст. 1-3 Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу", обгрунтовано виходили з встановленого ними факту, що підставою зупинення державним виконавцем виконавчого провадження стала наявність відповідача в Реєстрі підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до положень Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу", в той час як нормами цього Закону не регулюються правовідносини стосовно погашення заборгованості, не визначеної в п. 1.4 ст. 1 Закону, зокрема, такої, яка не стосується розрахунків за енергоносії.

Таким чином, в даному випадку, судами попередніх інстанцій вірно встановлено, що відносини сторін, які виникли зі спору щодо виплати позивачу девідендів, як акціонеру відповідача, знаходяться поза сферою регулювання Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу".

За вказаних обставин, місцевий й апеляційний господарські суди правильно вказали, що постанова головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Селезньова М.О. про зупинення виконавчого провадження № 46133814 від 24.02.2015 року є неправомірною й такою, що порушує принцип верховенства права.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, а тому підстав для скасування ухвали господарського суду міста Києва від 13.05.2015 року та постанови Київського апеляційного господарського суду від 23.06.2015 року, за наведених у касаційній скарзі мотивів, судова колегія не вбачає.

Керуючись ст.ст. 1115 - 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 23.06.2015 року у справі № 910/15639/14 залишити без змін.

Головуючий суддяН.І. Мележик СуддіС.В. Владимиренко С.С. Самусенко