Історія справи

Постанова ВГСУ від 07.10.2015 року у справі №4350/5-12

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2015 року Справа № 4350/5-12 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Корсака В.А. - головуючого, Данилової М.В. (доповідача), Данилової Т.Б.,за участю представників: позивача, відповідача не з'явились (про час та місце судового засідання повідомлено належним чином)прокуратуриСуходольський С.М. (посв. від 05.09.2013 р. №020273)розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Комунального підприємства "Харківводоканал"на постановуХарківського апеляційного господарського суду від 23.06.2015 р.у справі № 4350/5-12 господарського суду Харківської областіза позовомХарківського міськрайонного природоохоронного прокурора в інтересах держави в особі: 1) Харківської міської ради; 2) Комунального підприємства "Харківводоканал"до проДержавного підприємства "Завод ім. Малишева" стягнення 4 532 489,17 грн.

В С Т А Н О В И В :

Державне підприємство "Завод ім. В.О. Малишева" звернулося до господарського суду Харківської області із заявою в порядку ч. 4 ст. 117 Господарського процесуального кодексу України, про визнання наказу господарського суду Харківської області у справі № 4350/3-12 від 31.05.2001 р. таким, що не підлягає виконанню.

Свою заяву Державне підприємство "Завод ім. В.О. Малишева" мотивує тим, що, відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України "Про деякі питання заборгованості підприємств оборонно-промислового комплексу - учасників Державного концерну "Укроборонпром" та забезпечення їх стабільного розвитку", списання заборгованості (у тому числі з пені, штрафних та фінансових санкцій) відповідно до цієї статті здійснюється підприємствам оборонно-промислового комплексу відповідними суб'єктами господарювання, які здійснюють постачання природного газу та електричної енергії за регульованим тарифом, оптовим постачальником електричної енергії, підприємствами, що виробляють електричну енергію, а також суб'єктами господарювання, які постачають теплову енергію, надають послуги з водопостачання та водовідведення.

В своїй заяві зазначає про те, що на виконання вимог вищевказаного закону в передбаченому порядку КП "Харківводоканал" та ДП "Завод ім. В.О. Малишева" було підписано акт звіряння заборгованості з урахуванням штрафних санкцій, 3% річних, інфляції, судових витрат, індексації, що обліковувалась станом на 01.09.2012 р. і не сплачена станом на 30.10.2012 р., узгоджена, зокрема, сума до списання кредитором становить 18 570 782, 33 грн.

Вказане, за твердженням заявника, враховуючи приписи п. 4 ч. 2 ст. 2 Закону України "Про деякі питання заборгованості підприємств оборонно-промислового комплексу - учасників Державного концерну "Укроборонпром" та забезпечення їх стабільного розвитку", свідчить про те, що заборгованість боржника перед стягувачем у розмірі 18 570 782, 33 грн., згідно акту звіряння заборгованості є списаною з дати підписання такого акту, а тому наказ від 31.05.2001 р. у справі № 4350/5-12 слід визнати таким, що не підлягає виконанню.

При цьому боржник зазначає, що факт списання заборгованості підтверджується рішенням господарського суду Харківської області від 18.01.2013 р. по справі № 5023/10655/11 (а.с. 13-14) та постановою Вищого Господарського суду України по справі № 5023/10655/11 від 23.04.2013 р. (а.с. 15-16), якими вимоги стягувача до боржника в сумі 18 570 782,33 грн. відхилені під час розгляду справи про визнання банкрутом ДП "Завод ім. Малишева".

Ухвалою господарського суду Харківської області від 20.04.2015 р. у даній справі (суддя Бринцев О.В.), у задоволенні заяви Державного підприємства "Завод ім. Малишева" про визнання виконавчого наказу таким, що не підлягає виконанню від 31.05.2001 р. № 4350/3-12 відмовлено.

Не погоджуючись із прийнятою судом першої інстанції ухвалою від 20.04.2015 р., Державне підприємство "Завод ім. Малишева" звернулось до Харківського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 23.06.2015 р. (колегія суддів у складі: головуючий суддя Камишева Л.В., судді Івакіна В.О., Черленяк М.І.), ухвалу господарського суду Харківської області від 20.04.2015 р. скасовано, прийняти нове рішення, яким заяву ДП "Завод імені В.О. Малишева" про визнання судового наказу від 31.05.2001 р. у справі №4350/3-12 таким, що не підлягає виконанню, задоволено. Визнано наказ Арбітражного суду Харківської області.

Не погоджуючись із прийнятою судом апеляційної інстанції постановою, Комунальне підприємство "Харківводоканал" звернулась до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою.

В своїй касаційній скарзі скаржник просить скасувати постанову Харківського апеляційного господарського суду від 23.06.2015 р., а ухвалу господарського суду Харківської області від 20.04.2015 р. залишити в силі, посилаючись на порушення апеляційним господарським судом норм матеріального та процесуального права.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 02.10.2015 р. касаційну скаргу у справі №4350/5-12 прийнято до провадження та призначено до розгляду.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення присутнього у судовому засіданні касаційної інстанції 07.10.2015 р. представника прокуратури, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Так, приймаючи рішення у даній справі, місцевий господарський суд виходив з того, що форма наданого підприємством акту звірки взаєморозрахунків станом на 30.10.2012 р., не відповідає вимогам ДСТУ, а в рішенні господарського суду Харківської області від 18.01.2013 р. та постанові Вищого Господарського суду України по справі № 5023/10655/11 від 23.04.2013 р. відсутні посилання на справу №4350/5-12.

Крім того, місцевий господарський суд зазначив, що боржником не було надано до суду доказів підтвердження створення комісії ДП "Харківський бронетанковий завод", передбаченої п. 2 ч. 2 ст. 2 Законом України "Про деякі питання заборгованості підприємств оборонно-промислового комплексу - учасників Державного концерну "Укроборонпром та забезпечення їх стабільного розвитку".

Натомість, суд апеляційної інстанції з такими висновками не погодився та зазначив про те, що акт звірки взаєморозрахунків хоч і має окремі формальні дефекти, однак, його було підписаний уповноваженими представниками КП "Харківводоканал" та ДП "Завод ім. Малишева", погоджено з ДК "Укроборонпром", про що свідчить відповідний підпис та печатка на акту, а тому заборгованість ДП "Завод ім. Малишева" є списаною з моменту (з дати) підписання такого акту.

Також, приймаючи рішення у даній справі, суд апеляційної інстанції керувався обставинами встановленими у справі №5023/10655/11, предметом розгляду якої була заява КП "Харківводоканал" про визнання кредиторських вимог на суму 18722634, 67 грн., яка складається з боргу у розмірі 2000611,08 грн., 114317, 39 грн. індексації та 547731,73 грн. підвищеного платежу, стягнутих за рішенням Арбітражного суду Харківської області від 31..05.2001 р. у справі №4350/3-12.

Суд апеляційної інстанції виходив з того, що судовими рішеннями у справі №5023/10655/11 було встановлено, що грошові вимоги боржника ДП "Завод ім. Малишева" у розмірі 18570782, 33 грн. є списаними, відповідно до вимог Закону України "Про деякі питання заборгованості підприємств оборонно-промислового комплексу - учасників Державного концерну "Укроборонпром та забезпечення їх стабільного розвитку".

Однак, у колегії суддів касаційної інстанції відсутні підстави визнати постанову суду апеляційної інстанції такою, що повністю відповідає вимогам законодавства з огляду на наступне.

Законом України "Про деякі питання заборгованості підприємств оборонно-промислового комплексу - учасників Державного концерну "Укроборонпром" та забезпечення їх стабільного розвитку" від 06.09.2012 р. № 5213-VI, який набрав чинності 30.10.2012 р., передбачено, що він визначає комплекс економічних заходів, спрямованих на вирішення питань заборгованості та забезпечення стабільного розвитку державних підприємств оборонно-промислового комплексу, в тому числі казенних підприємств, які включені до складу Державного концерну "Укроборонпром".

Постановою Кабінету Міністрів України від 31.08.2011 р. №993 "Про утворення Державного концерну "Укроборонпром" підприємство боржника - ДП "Завод ім. В.О. Малишева" включено до складу Державного концерну " Укроборонпром ".

Частиною 1 ст. 2 Закону України "Про деякі питання заборгованості підприємств оборонно-промислового комплексу - учасників Державного концерну "Укроборонпром та забезпечення їх стабільного розвитку" передбачено, що вирішення питань заборгованості за природний газ, електричну та теплову енергію, водопостачання та водовідведення, на умовах, визначених цією статтею, підлягають списання відповідно до п. 3 заборгованості підприємств оборонно-промислового комплексу (встановлена судовими рішеннями та реструктуризована) за надані їм послуги з водопостачання та водовідведення перед суб'єктами господарювання, що надають послуги з водопостачання та водовідведення, яка виникла станом на 1 вересня 2012 року і не сплачена станом на дату набрання чинності цим Законом, а також, заборгованість (у тому числі встановлена судовими рішеннями та реструктуризована) з пені, штрафних та фінансових санкцій (3 відсотки річних та індекс інфляції), які нараховані підприємствам оборонно-промислового комплексу на заборгованість за природний газ та послуги з його транспортування, теплову енергію, електричну енергію та надані послуги з водопостачання та водовідведення станом на 1 вересня 2012 року і не сплачені станом на дату набрання чинності цим Законом.

Частина 2 ст. 2 Закону України "Про деякі питання заборгованості підприємств оборонно-промислового комплексу - учасників Державного концерну "Укроборонпром та забезпечення їх стабільного розвитку" визначає порядок списання заборгованості.

Так, списання заборгованості (у тому числі з пені, штрафних та фінансових санкцій) відповідно до цієї статті здійснюється підприємствам оборонно-промислового комплексу відповідними суб'єктами господарювання, які здійснюють постачання природного газу та електричної енергії за регульованим тарифом, оптовим постачальником електричної енергії, підприємствами, що виробляють електричну енергію, Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України" та її дочірніми компаніями (підприємствами), а також суб'єктами господарювання, які постачають теплову енергію, надають послуги з водопостачання та водовідведення (далі - учасники процедури списання), у такому порядку:

1) обсяг заборгованості (у тому числі реструктуризованої) визначається з урахуванням вимог законодавства з питань інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, коштів, документів та розрахунків і списується учасниками процедури списання у сумах, що обліковуються в бухгалтерському обліку таких учасників, враховуючи у тому числі суми пені, штрафних санкцій, 3 відсотки річних та індекс інфляції на дату списання;

2) для списання заборгованості кожен учасник процедури списання утворює комісію з питань списання заборгованості, до складу якої обов'язково входять керівник підприємства як голова комісії та головний бухгалтер і яка визначає обсяг та період виникнення заборгованості, що підлягає списанню, у розрізі контрагентів;

3) списання заборгованості проводиться на підставі взаємно погоджених актів звіряння учасників процедури списання, в яких зазначаються обсяг та період виникнення заборгованості, що підлягає списанню;

4) датою списання заборгованості є дата підписання взаємно погоджених актів звіряння учасниками процедури списання;

5) у разі якщо у статутному капіталі підприємства - учасника процедури списання 50 і більше відсотків акцій (часток, паїв) належить державі, взаємно погоджений акт погоджується органом, уповноваженим управляти таким підприємством.

За змістом п. 2 ч. 2 ст. 2 Закону України "Про деякі питання заборгованості підприємств оборонно-промислового комплексу - учасників Державного концерну "Укроборонпром та забезпечення їх стабільного розвитку" визначено, що для списання заборгованості кожен учасник процедури списання утворює комісію з питань списання заборгованості, до складу якої обов'язково входять керівник підприємства як голова комісії та головний бухгалтер і яка визначає обсяг та період виникнення заборгованості, що підлягає списанню, у розрізі контрагентів.

Списання заборгованості (у тому числі з пені, штрафних та фінансових санкцій) відповідно до цієї статті здійснюється підприємствам оборонно-промислового комплексу відповідними суб'єктами господарювання, які здійснюють постачання природного газу та електричної енергії за регульованим тарифом, оптовим постачальником електричної енергії, підприємствами, що виробляють електричну енергію, а також суб'єктами господарювання, які постачають теплову енергію, надають послуги з водопостачання та водовідведення.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів касаційної інстанції зауважує, що приймаючи рішення у даній справі, суд апеляційної інстанції описуючи порядок списання заборгованості, взагалі не встановив чи було дотримано процедуру списання такої заборгованості сторонами.

Також, керуючись обставинами встановленими у справі №5023/10655/11, суд апеляційної інстанції достеменно не встановив, чи включено грошову суму у розмірі 2000611,08 грн. у справі №4350/5-12, у суму 18570782,33 грн., яка була списана у справі №5023/10655/11.

Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обгрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обгрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

З викладеного вбачається, що скасовуючи рішення суду першої інстанції, апеляційний господарський суд, взагалі, не зазначив підстави скасування цього рішення, а саме: в чому неповне з'ясування обставин, в чому недоведеність обставин, а також порушення норм матеріального права.

А тому, у колегії суддів касаційної інстанції відсутні підстави визнати постанову апеляційної інстанції такою, що повністю відповідає вимогам законодавства, адже, з'ясування вказаних питань має суттєве значення для правильного вирішення даного спору.

Відповідно до пунктів 1, 2 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про судове рішення" № 6 від 23.03.2012 із змінами і доповненнями рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

Рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Оскаржуване в касаційному порядку судове рішення наведеним вимогам не відповідає.

Відповідно до пункту 3 статті 1119 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції і передати справу на новий розгляд.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,-

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Комунального підприємства "Харківводоканал" задовольнити частково.

Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 23.06.2015 р. у справі № 4350/5-12 скасувати, справу направити на новий розгляд до Харківського апеляційного господарського суду.

Головуючий суддя В. Корсак

Судді: М. Данилова

Т. Данилова