ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 квітня 2017 року Справа № 922/2383/16

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Бакуліної С.В.(доповідач),суддів :Поляк О.І., Ходаківської І.П.розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали касаційної скарги Заступника прокурора Харківської областіна постановуХарківського апеляційного господарського суду від 14.12.2016у справі№ 922/2383/16Господарського суду Харківської областіза позовомКерівника Харківської місцевої прокуратури №1 Харківської області до1. Харківської міської ради 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Атмос"третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачаДепартамент земельних відносин Харківської міської радипровизнання недійсним рішенняв судовому засіданні взяли участь представники :від прокуратури: від відповідача-1: від відповідача-2: від третьої особи:Паршутіна Л.В. (прокурор відділу Генеральної прокуратури України) Маринушкіна Л.В. (довіреність від 05.01.2017) не з'явились не з'явилисьВ С Т А Н О В И В :

Рішенням Господарського суду Харківської області від 03.10.2016 (суддя Добреля Н.С.) позов задоволено частково; визнано незаконним та скасовано п.12.1. Додатку 1 до рішення 4 сесії Харківської міської ради 7 скликання №142/16 від 24.02.2016 "Про надання юридичним та фізичним особам земельних ділянок для експлуатації та обслуговування будівель і споруд", яким було надано в оренду строком до 01.03.2021 земельну ділянку площею житлової та громадської забудови, що належить територіальній громаді міста Харкова для експлуатації та обслуговування автостоянки по вул. Отакара Яроша, 18; стягнуто з Харківської міської ради на користь Прокуратури Харківської області 1378,00грн витрат зі сплати судового збору. В іншій частині позову відмовлено.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 14.12.2016 (головуючий суддя - Сіверін В.І., судді: Терещенко О.І., Ільїн О.В.), рішення Господарського суду Харківської області від 03.10.2016 скасовано та прийнято нове рішення про відмову в позові.

В касаційній скарзі Заступник прокурора Харківської області просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції, натомість залишити в силі рішення місцевого господарського суду, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, а саме: ст.ст.1, 25, 50 Закону України "Про землеустрій", ст.ст.18 - 20, 118, 123, 124, 134 Земельного кодексу України (далі - ЗК України), ст.ст.42, 47, 32, 33, 43 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

У відзиві на касаційну скаргу відповідач-1 заперечує проти її задоволення.

Заслухавши пояснення по касаційній скарзі прокурора відділу Генеральної прокуратури України, який підтримав викладені в ній доводи, заперечення на касаційну скаргу представника відповідача-2, перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в постанові апеляційного та рішенні місцевого господарських судів, Вищий господарський суд України дійшов до висновку, що касаційна скарга належить до часткового задоволення з огляду на таке.

Керівник Харківської місцевої прокуратури №1 звернувся в інтересах держави до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Харківської міської ради та Товариства з обмеженою відповідальністю "Атмос" (далі - ТОВ "Атмос"), в якій просив суд:

- визнати незаконним та скасувати п.12.1. Додатку до рішення 40 сесії Харківської міської ради 6 скликання "Про надання дозволу юридичним та фізичним особам на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі для експлуатації та обслуговування будівель та споруд" від 24.06.2015 №1912/15;

- визнати незаконним та скасувати п.5.1. Додатку до рішення 2 сесії Харківської міської ради 7 скликання "Про надання юридичним та фізичним особам на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі для експлуатації та обслуговування будівель та споруд" від 23.12.2015 №43/15;

- визнати незаконним та скасувати п.12.1. Додатку 1 до рішення 4 сесії Харківської міської ради 7 скликання №142/16 від 24.02.2016.

В обґрунтування позовних вимог, прокурор зазначив, що дані рішення були винесені Харківською міською радою з порушенням вимог чинного законодавства, а саме без проведення конкурсних торгів, що заподіює шкоди інтересам держави, оскільки призводить до ненадходження до бюджету додаткових коштів та, відповідно, до неефективного використання земельної ділянки.

Судами встановлено таке.

Пунктом 12 Додатку до рішення 40 сесії Харківської міської ради 6 скликання від 24.06.2015 №1912/15 ТОВ "Атмос" (відповідач) надано дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою, щодо об'єднання земельних ділянок для експлуатації і обслуговування будівель і споруд, за рахунок земель житлової та громадської забудови для експлуатації та обслуговування автостоянки по вул. Отакара Яроша, 18 в місті Харкові.

На підставі п.5.1. додатку 4 до рішення Харківської міської ради 7 скликання "Про надання юридичним та фізичним особам дозволу на розробку документації із землеустрою для експлуатації та обслуговування будівель та споруд" від 23.12.2015 №43/15 погоджено ТОВ "Атмос" технічну документацію із землеустрою щодо об'єднання земельних ділянок площею 0,1185га (кадастровий номер 6310136300:09:004:0019) та земельної ділянки площею 0,0432га (кадастровий номер 6310136300:09:004:0016) в земельну ділянку площею 0,1617га за рахунок земель житлової та громадської забудови, (код КВЦПЗ 03) по вул. Отакара Яроша, 18.

Пунктом 12.1. додатку 1 до рішення 4 сесії Харківської міської ради 7 скликання №142/16 від 24.02.2016 затверджено технічну документацію із землеустрою, ТОВ "Атмос" надано в оренду строком до 01.03.2021 земельну ділянку площею житлової та громадської забудови, що належить територіальній громаді міста Харкова для експлуатації та обслуговування автостоянки по вул. Отакара Яроша, 18.

Вирішуючи спір, місцевий господарський суд зазначив, що оскільки в матеріалах справи відсутні докази того, що спірну земельну ділянку було передано в оренду ТОВ "Атмос" для обслуговування об'єктів інженерної інфраструктури, адже майно придбане ТОВ "Атмос" за договорами купівлі-продажу від 11.05.2010 не відноситься до інженерних споруд, а є будівельними матеріалами, прийняття міською радою п.12.1. додатку 1 до рішення №142/16 від 24.02.2016, мало здійснюватись за наслідком проведення земельних торгів. У зв'язку з викладеним, встановивши, що конкурсні торги не проводились, місцевий господарський суд визнав обґрунтованими вимоги про визнання незаконним та скасування пункту 12.1 додатку 1 до рішення 4 сесії Харківської міської ради 7 скликання №142/16 від 24.02.2016. В іншій частині позову, суд, зазначивши, що непроведення земельних торгів Харківською міською радою не може бути підставою для визнання незаконними та скасування рішень про надання згоди на розроблення проекту та затвердження технічної документації, оскільки чинним законодавством не передбачено проведення торгів для винесення відповідних рішень, відмовив у позові.

Апеляційний господарський суд, вирішуючи спір зазначив, що за договором купівлі-продажу будівельних матеріалів від 11.05.2010 відповідач набув права власності, зокрема, і на інженерні споруди, а отже, з огляду на норму ч.2 ст.134 ЗК України, земельні торги не мали проводитись. Дійшовши таких висновків, апеляційний суд визнав безпідставними доводи прокурора про невідповідність вимогам законодавства пункту 12.1. додатку 1 до рішення 4 сесії Харківської міської ради 7 скликання №142/16 від 24.02.2016 та відмовив у задоволенні такої вимоги. В задоволенні іншої частини позову, судом апеляційної інстанції було відмовлено з тих же підстав, що і судом першої інстанції.

Касаційний суд дійшов до висновку, що суди розглянули спір по суті з порушенням правил його підвідомчості господарським судам України, виходячи із такого.

Згідно ст.1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Відповідно до ч.1 ст.12 ГПК України господарським судам підвідомчі справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у т.ч. щодо приватизації майна, та з інших підстав, крім, зокрема, спорів, що виникають із публічно-правових відносин та віднесені до компетенції Конституційного Суду України та адміністративних судів.

Стаття 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) завданням адміністративного судочинства визначає захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій (далі - суб'єкт владних повноважень).

З огляду на положення статей 3, 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цього суб'єкта, відповідно прийнятих або вчинених ним при здійсненні владних управлінських функцій.

Таким чином, до адміністративної відноситься справа, яка виникає зі спору в публічно-правових відносинах, що стосується цих відносин, коли один із його учасників - суб'єкт владних повноважень, здійснює владні управлінські функції, в цьому процесі або за його результатами владно впливає на фізичну чи юридичну особу та порушує їх права, свободи чи інтереси в межах публічно-правових відносин.

Натомість визначальні ознаки приватноправових відносин - юридична рівність та майнова самостійність їх учасників, наявність майнового чи немайнового, особистого інтересу суб'єкта. Спір буде мати приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням приватного права (як правило майнового) певного суб'єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть і в тому випадку, якщо до порушення приватного права призвели владні управлінські дії суб'єкта владних повноважень.

Згідно з частинами першою та четвертою статті 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування. Згідно з пунктом 10 частини другої статті 16 ЦК України цивільні права та інтереси суд може захистити в спосіб визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

ЗК України є, зокрема, тим актом цивільного законодавства, який передбачає підставою виникнення цивільних прав та обов'язків акти органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування.

Згідно з частиною першою статті 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

За статтею 122 ЗК України вирішення питань щодо передачі земельних ділянок у власність або у користування із земель державної чи комунальної власності належить до компетенції відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, через які також згідно зі статтями 83, 84 ЗК України набувається та реалізується право комунальної власності на землю та право державної власності на землю. Комунальною власністю є землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, в державній власності перебувають усі землі України, крім земель комунальної та приватної власності. Статтею 80 ЗК України установлено, що самостійними суб'єктами права власності на землю є, зокрема, територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, - на землі комунальної власності, а також держава, яка реалізує це право через відповідні органи державної влади, - на землі державної власності.

З огляду на положення статті 11 ЦК України, статей 78, 116, 122 ЗК України, в зв'язку з прийняттям суб'єктом владних повноважень ненормативного акта виникають правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, зокрема, в сфері земельних правовідносин відповідний акт слугує підставою виникнення, зміни або припинення конкретних прав та обов'язків фізичних і юридичних осіб приватного права.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Вищого адміністративного суду України щодо офіційного тлумачення положень частини першої статті 143 Конституції України, пунктів "а", "б", "в", "г" статті 12 Земельного кодексу України, пункту 1 частини першої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України від 01.04.2010 №10-рп/2010 Справа №1-6/2010 положення пунктів "а", "б", "в", "г" ст.12 ЗК України у частині повноважень сільських, селищних, міських рад відповідно до цього кодексу вирішувати питання розпорядження землями територіальних громад, передачі земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб, надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності, вилучення земельних ділянок із земель комунальної власності треба розуміти так, що при вирішенні таких питань ці ради діють як суб'єкти владних повноважень; положення пункту 1 частини першої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України стосовно поширення компетенції адміністративних судів на "спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності" слід розуміти так, що до публічно-правових спорів, на які поширюється юрисдикція адміністративних судів, належать і земельні спори фізичних чи юридичних осіб з органом місцевого самоврядування як суб'єктом владних повноважень, пов'язані з оскарженням його рішень, дій чи бездіяльності.

Відтак, з огляду на те, що у спірних правовідносинах прийняття відповідачем-1 оскаржуваних рішень є наслідком здійснення органом місцевого самоврядування управлінських функцій, враховуючи, що такі рішення не є самостійною підставою для констатації наявності спору про право цивільне, яке набувається за наслідком укладення відповідного правочину, окремо заявлений позов про визнання незаконними та скасування п.12.1. додатку до рішення 40 сесії Харківської міської ради 6 скликання від 24.06.2015 № 912/15, п.5.1. додатку до рішення 2 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 23.12.2015 №43/15 та п.12.1. додатку 1 до рішення 4 сесії Харківської міської ради 7 скликання №142/16 від 24.02.2016, за межами спору про право цивільне, вказує на публічно-правовий характер такого спору, що в свою чергу, свідчить про підвідомчість цього спору адміністративному суду.

Беручи до уваги все наведене та вимоги чинного законодавства в їх сукупності, колегія суддів зазначає, що рішення місцевого та постанова апеляційного господарських судів підлягають скасуванню, а провадження у справі підлягає припиненню на підставі п.1 ч.1 ст.80 ГПК України.

Керуючись п.1 ч.1 ст.80, ст.ст.1115, 1117, 1118, п.1 ч.1 ст.1119, ст.11111 ГПК України, Вищий господарський суд України ,-

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Заступника прокурора Харківської області задовольнити частково.

Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 14.12.2016 та рішення Господарського суду Харківської області від 03.10.2016 у справі №922/2383/16 скасувати.

Провадження у справі №922/2383/16 припинити.

Головуючий-суддя С. Бакуліна

Судді О. Поляк

І. Ходаківська