ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 лютого 2017 року Справа № 906/587/16 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого - суддіГрека Б.М., - (доповідача у справі),суддів :Кондратової І.Д., Могил С.К.розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали касаційної скаргиПублічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Житомиробленерго"на постановуРівненського апеляційного господарського суду від 23.11.16у справі№906/587/16господарського судуЖитомирської областіза позовомПублічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Житомиробленерго"доПриватного підприємства "КВЖРЕП №8"простягнення суми за участю представників від:позивачаМалярчук Т.П. (дов. від 28.12.16),відповідачане з'явилися, були належно повідомленіВ С Т А Н О В И В :

Публічне акціонерне товариство "Енергопостачальна компанія "Житомиробленерго" звернулося до господарського суду Житомирської області з позовом до Приватного підприємства "КВЖРЕП №8" про стягнення збитків на суму 6 192,96 грн. внаслідок демонтажу останнім 16-ти засобів обліку електроенергії типу НІК 2102-04.М2 за адресою: м. Житомир, вул. Небесної Сотні,46.

Рішенням господарського суду міста Києва від 14.07.16 у справі №906/587/16 (суддя Шніт А.В.), залишеним без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 23.11.16 (колегія суддів у складі: головуючий суддя Юрчук М.І., судді: Крейбух О.Г, Саврій В.А.) у позові відмовлено.

Судові акти мотивовані тим, що позивачем не надано належних доказів передачі на відповідальність та збереження вказаних розрахункових засобів обліку електроенергії, вина останнього у пошкодженні вказаних засобів обліку відсутня і позивачем не доведена.

Не погоджуючись із судовими актами у справі, позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить її скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю. Скаржник зазначає, що судами у порушення норм матеріального права, а саме: п.11 постанови КМУ від 26.07.99 №1357 "Про затвердження ПКЕЕ" та ст.ст.43, 99, 101, 104 ГК України, не правильно та не повно надано юридичну оцінку обставинам справи, що призвело до не вірних висновків про відсутності підстав для стягнення з відповідача збитків та винесення не правомірних судових актів.

Відповідач подав заяву з клопотанням відмовити у задоволенні касаційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами, 25.09.15 Приватне підприємство "КВЖРЕП №8" звернулося до Публічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Житомиробленерго" з листом №1067, в якому повідомило товариство, що у вихідний день 19.09.15 близько 12-ти год. дня у 3-му під'їзді на 2-му поверсі житлового будинку №46 по вул. Небесної Сотні, через коротке замикання у поверховому електрощітку сталося загоряння електропроводів та електрообладнання. Гасіння пожежі проводилося силами ДСУ надзвичайних ситуацій. Внаслідок пожежі на 4-х поверхах вказаного під'їзду вогнем знищені засоби по квартирного обліку електроенергії у кількості 16-ти шт. та комплектуючі поверхових електрощитів. При ліквідації наслідків аварії, зменшення концентрації їдкого запаху у під'їзді, працівникам підприємства виконано демонтаж залишків електрообладнання та спільно з мешканцями квартир винесено до сміттєвого майданчика. Підприємство у листі зазначило, що враховуючи необізнаність його працівників і те, що події відбувалися у вихідний день за участю мешканців даного під'їзду, засоби по квартирного обліку електроенергії, які є обмінним фондом, були знищені. У листі підприємство просить ПАТ "ЕК "Житомиробленерго" розглянути на засіданні комісії та прийняти позитивне рішення про сприяння обмінного фонду (як виняток) та встановити нові засоби обліку у даному під'їзді (а.с.9).

Вказаний лист ПАТ "ЕК "Житомиробленерго" отриманий 30.09.15, згідно відмітки вхідної документації.

Разом з тим, 01.12.15 позивач - ПАТ "ЕК "Житомиробленерго" звернувся з письмовою вимогою №08/18570 до ПП "КВЖРЕП №8", в якій зазначив, що 19.09.15 у результаті пожежі у житловому №46 по вказаній адресі, який знаходиться на балансі підприємства відповідача та за технічний стан електроустановок якого, останній несе відповідальність, були знищені 16 засобів обліку електроенергії типу НІК 2102-04.М2, які належать ПАТ "ЕК "Житомиробленерго". Загальна сума відшкодування відновленої вартості становить 6 192,96 грн. На підставі викладеного, товариство вимагає у строк до 10.12.15 відшкодувати відновлену вартість пошкодженого майна і перерахувати кошти на розрахунковий рахунок позивача. Товариством зазначено, що при незадоволенні вказаних вимог у зазначений строк, буде змушене звернутися до господарського суду Житомирської області з позовом про примусове стягнення суми, що потягне за собою додаткові витрати зі сторони підприємства відповідача, пов'язані з відшкодуванням судового збору (а.с.10).

Факт знищення 16-ти засобів обліку електроенергії через пожежу сторонами у справі не заперечувався.

Матеріали справи не містять жодних документів, на підтвердження доказів щодо розгляду та вирішення сторонами питання по матеріальним збиткам, завданим знищенням 16-ти засобів обліку електроенергії.

За наведених обставин, у травні 2016 року позивач звернувся до господарського суду Житомирської області з позовною заявою про стягнення з ПП "КВЖРЕП №8" 6 192,96 грн. матеріальних збитків, завданих знищенням 16-ти засобів обліку електроенергії. В обґрунтування вимог позивач посилається на завдані йому відповідачем матеріальних збитків внаслідок демонтажу останнім 16-ти засобів обліку електроенергії типу НІК 2102-04.М2 за адресою: м. Житомир, вул. Небесної Сотні,46 (а.с.3-5).

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог про стягнення збитків, суди попередніх інстанцій виходили з того, що позивачем не надано доказів наявності підписаних повноважними представниками відповідача актів про пломбування спірних засобів обліку електроенергії. Подані ж акти датовані 24.11.15, тоді як спірні 16-ть засобів обліку електроенергії були знищені внаслідок пожежі 19.09.15, відповідно дані акти не підтверджують факт встановлення нових засобів обліку електроенергії. Матеріали справи не містять доказів на підтвердження наявності передачі на відповідальне зберігання відповідачеві вказаних засобів обліку, відповідно, вина останнього у їх пошкодженні відсутня. Позивачем не підтверджено право власності чи інше речове право на спірні засоби обліку, а тому немає жодних нормативних підстав для вимог про відшкодування матеріальних збитків по відновленню вказаних засобів обліку електроенергії.

Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, зважаючи на таке.

Положеннями ч.2 ст.22 ЦК України визначено, що збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

За змістом ст.224 ГК України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. При цьому, у відповідності з ч.2 цієї норми, під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також неодержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Відповідно до ст.218 ГК України, підставою для господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин, у т.ч. у вигляді відшкодування збитків, є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Таким чином, підставою для настання господарсько-правової відповідальності, передбаченої ст.224 ГК України, є правопорушення, що включає у себе певні елементи: збитки, протиправність поведінки особи, яка заподіяла збитки; причинний зв'язок між ними; вина. Відсутність хоча б одного елемента складу правопорушення, за загальним правилом, виключає настання відповідальності у вигляді відшкодування збитків.

Роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 01.04.94 №02-5/215 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з відшкодуванням шкоди" (зі змінами і доповненнями) (п.6) визначено, що для правильного вирішення спорів, пов'язаних з відшкодуванням шкоди, важливе значення має розподіл між сторонами обов'язку доказування, тобто визначення, які юридичні факти повинен довести позивач або відповідач. За загальними правилами судового процесу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень (ст.33 ГПК України). Як у випадках порушення зобов'язання за договором, так і за зобов'язанням, що виникає внаслідок заподіяння шкоди, цивільне законодавство (ст.ст.614, 1166 ЦК України) передбачає презумпцію вини правопорушника. Позивач не повинен доказувати наявність вини відповідача у заподіянні шкоди. Навпаки, на відповідача покладено тягар доказування того, що в його діях (діях його працівників) відсутня вина у заподіянні шкоди.

Разом з цим, судами встановлено, що відповідач в обґрунтування відсутності вини у заподіюванні позивачу шкоди послався на п.3.3. ПКЕЕ, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31.07.96№28 (зі змінами і доповненнями), за яким відповідальність за збереження і цілісність розрахункових засобів обліку електроенергії та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акта про пломбування покладається на власника (користувача) електроустановки або організацію, на території (у приміщенні) якої вони встановлені.

При цьому, п.3.32 вказаних ПКЕЕ визначено, що при пломбуванні та/або встановленні індикаторів та приладів обліку з вмонтованими індикаторами оформляється акт про пломбування та встановлення індикаторів. У ньому мають зазначатися: місце встановлення кожної пломби та/або індикаторів, сторона, яка їх встановила, сторона, відповідальна за збереження і цілісність розрахункових засобів обліку електроенергії та пломб й індикаторів на них. Акт підписується керівниками або уповноваженими особами сторін, які брали участь у пломбуванні приладу обліку.

Наразі, матеріали справи не містять доказів на підтвердження передачі вказаних 16-ти розрахункових засобів обліку електроенергії та пломб й індикаторів на них на зберігання відповідачеві.

Щодо актів про пломбування (а.с.79, 81, 83, 85, 87, 89, 91, 93, 95, 97, 99, 101, 103, 105, 107, 109), наданих позивачем на підтвердження обгрунтованості свої вимог, то вони обгрунтовано і правомірно відхилені судами попередніх інстанцій, оскільки датовані 24.11.15, тобто після переустановлення нових засобів обліку після пожежі за вказаною адресою і жодним чином не відносяться до знищених 19.09.15, які на зберігання відповідачеві не передавалися.

Щодо доводів скаржника про ігнорування судами вимог п.11 постанови КМУ від 26.07.99 №1357 "Про затвердження ПКЕЕ" при вирішенні вказаного спору, то на думку колегії суддів касаційної інстанції, судами попередніх інстанцій правомірно не застосовані положення вказаної постанови, оскільки вона є підзаконним нормативно-правовим документом, який регулює саме договірні відносини між громадянами (споживачі електроенергії) та енергопостачальниками (п.1 ПКЕЕ). Тоді як, ст.1166 ЦК України, на яку позивач посилається як на правову підставу позовних вимог, поширює свою правову дію на позадоговірні (деліктні) правовідносини.

Суд касаційної інстанції вважає, що попередніми інстанціями вірно встановлена відсутність у наявних матеріалах справи доказів на підтвердження суб'єктів спричинення збитки; відсутність будь-яких висновків щодо стану знищених 16-ти засобів обліку електроенергії; сам факт спричинення збитків належними доказами не зафіксований.

При цьому, судами встановлено, що жодних документів на підтвердження доказів по розгляду та вирішення сторонами питання про матеріальні збитки, завдані знищенням 16-ти засобів обліку електроенергії матеріали справи не містять. А право власності чи інше речове право на спірні засоби обліку позивачем не підтверджені, отже, немає жодних нормативних підстав для вимог про відшкодування матеріальних збитків по відновленню вказаних засобів обліку електроенергії.

Отже, доводи касаційної скарги спростовуються вищевикладеним та не можуть бути підставою для скасування постанови у справі, а тому її слід залишити без змін, як таку, що ухвалена при повному з'ясуванні всіх обставин справи та при вірному правозастосуванні.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 ГПК України Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Житомиробленерго" залишити без задоволення.

Постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 23.11.16 у справі №906/587/16 залишити без змін.

Головуючий - суддя Б.М. Грек

Судді І.Д. Кондратова

С. К. Могил