Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2015 року Справа № 916/232/15-г

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючий суддя Судді:Борденюк Є.М., Вовк І.В., Могил С.К. (доповідач),

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу товариства з додатковою відповідальністю "Чорноморгідробуд" на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 13.05.2015 та рішення господарського суду Одеської області від 23.03.2015 у справі № 916/232/15-г господарського суду Одеської областіза позовомУправління Пенсійного фонду України в Приморському районі міста Одеси

до третя особатовариства з додатковою відповідальністю "Чорноморгідробуд" ОСОБА_5простягнення 86 523, 90 грн.,за участю представників

позивача: не з'явились,

відповідача: Туренка О.Б.,

третьої особи: не з'явились,

В С Т А Н О В И В :

У січні 2015 року Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі міста Одеси звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до товариства з додатковою відповідальністю "Чорноморгідробуд" про стягнення 86 523, 90 грн. надміру виплаченої суми пенсії.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 22.01.2015 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_5.

Рішенням господарського суду Одеської області від 23.03.2015, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суд від 13.05.2015, позов задоволено повністю. Стягнуто з відповідача на користь позивача 86 523, 90 грн. надміру виплаченої суми пенсій.

Не погоджуючись з прийнятими рішенням та постановою судів попередніх інстанцій, відповідач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення про відмову в позові.

В обґрунтування заявлених вимог скаржник посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Переглянувши в касаційному порядку оскаржені судові рішення, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з огляду на таке.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, громадянин ОСОБА_5 07.02.2003 звернувся до управління соціального захисту населення Приморської районної адміністрації із заявою про призначення пенсії по інвалідності. При цьому, до вказаної заяви додано довідку від 28.03.2003 № 76, видану спеціалізованим управлінням сантехнічних та вентиляційних робіт відкритого акціонерного товариства "Чорноморгідробуд" про заробіток для обчислення пенсії за період з 01.10.1993 по 30.09.1998, а також копію трудової книжки.

Громадянин ОСОБА_5 отримував пенсію по інвалідності, яка призначена та виплачувалась починаючи з 02.04.2003, відповідно до приписів Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців", що підтверджується наявним у матеріалах справи протоколом управління від 02.04.2003 № 2631.

У 2013 році відповідно до ст. 64 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" позивачем проведено зустрічну перевірку достовірності наданих документів про стаж (заробітну плату) для призначення пенсії ОСОБА_5, відображених у довідці про заробітну плату № 76 від 28.03.2003, за результатами якої складено акт від 08.07.2013, у якому вказано, що в наданих документах (книзі "Наказів по відділу кадрів та управлінню БУ СВР ВАТ "Чорноморгідробуд" за 1993-1999 роки, картках Т-2, особових рахунках для нарахування заробітної плати) ОСОБА_5 відсутній.

В подальшому позивачем проведено перерахунок пенсії ОСОБА_5 за період з 25.12.2002 по 31.08.2013, за результатами якого встановлено, що розмір переплати склав 86 523, 90 грн.

Позивач 13.09.2013 направив на адресу відповідача лист № 14553/11 з вимогою добровільно оплатити зазначену суму надмірно сплаченої пенсії, однак відповідач листом від 27.11.2013 № 07/205 повідомив управління про відмову відшкодовувати надміру виплачену суму пенсії у добровільному порядку, що і стало підставою для звернення до суду з даним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, місцевий господарський суд, з висновками якого погодився апеляційний господарський суд, виходив з того, що у довідці від 28.03.2003 № 76 зазначені недостовірні відомості щодо стажу роботи громадянина ОСОБА_5, що спричинило переплату пенсії в розмірі 86 523, 90 грн., яка повинна бути стягнута з відповідача.

Колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновками місцевого та апеляційного господарських судів з огляду на таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 50 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку.

Відповідно до ст. 101 Закону України "Про пенсійне забезпечення" органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі. Підприємства та організації несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну громадянам або державі внаслідок несвоєчасного оформлення або подання пенсійних документів, а також за видачу недостовірних документів, і відшкодовують її.

Судами обох інстанцій встановлено, що надані відповідачем для перерахування ОСОБА_5 розміру пенсії документи містили недостовірні дані щодо стажу роботи зазначеної особи, про що складено акт зустрічної перевірки достовірності документів про стаж (заробітну плату) для призначення пенсії від 08.07.2013.

Враховуючи встановлене судами порушення пенсійного законодавства, внаслідок чого завдано шкоди державі, та беручи до уваги те, що судами досліджено наявність доказів, які підтверджують заявлені позивачем вимоги, колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про задоволення позову.

Інші доводи скаржника вичерпно спростовані апеляційним господарським судом.

Згідно з ч. 2 ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Враховуючи викладене, суд касаційної інстанції не вбачає підстав для скасування рішення місцевого та постанови апеляційного господарських судів у даній справі, оскільки в межах касаційного провадження скаржником не доведено порушення або неправильного застосування судами норм матеріального та/або процесуального права, а викладені у касаційній скарзі доводи не спростовують висновків судів попередніх інстанцій.

Керуючись ст.ст. 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу залишити без задоволення, постанову Одеського апеляційного господарського суду від 13.05.2015 - без змін.

Головуючий суддя Борденюк Є.М.Судді: Вовк І.В.

Могил С.К.