ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 вересня 2016 року Справа № 912/15/16

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді суддівШевчук С.Р. (доповідач) Демидової А.М., Кролевець О.А. розглянувши касаційну скаргуПублічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк" на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 13.06.2016у справі№ 912/15/16 господарського суду Кіровоградської області за позовомПублічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк" до третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Товариства з обмеженою відповідальністю "Креатив Постач" Приватне акціонерне товариство "Креатив" простягнення 27 400 816,18 дол США та 225 421 214,95 грн в судовому засіданні взяли участь представники:

- позивача: Малік Т.І., дов. № 010-01/556 від 08.02.2016

- відповідача: Пипко Р.П., дов. № 58Д-10 від 22.01.2016

- третьої особи: не з'явилися

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою господарського суду Кіровоградської області від 28.04.2016 у справі № 912/15/16 (у складі головуючого Болгар Н.В., суддів Змеула О.А., Наливайко Є.М.), залишеною без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 13.06.2016 (у складі головуючого судді Величко Н.Л., суддів Іванова О.Г., Подобєда І.М.) задоволено частково клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Креатив Постач" про призначення судової економічної експертизи, зупинено провадження у справі, призначено у справі № 912/15/16 судову економічну експертизу, проведення якої доручено Кіровоградському відділенню Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз; на вирішення судової експертизи поставлено наступні питання:

- Чи сума простроченої заборгованості за кредитом у розмірі 14 592 500 доларів США визначена у відповідності до умов Кредитного договору № 151213К17 від 21.08.2013 з усіма змінами та доповненнями, укладеного в межах Генеральної кредитної угоди № 151308N2 від 17.11.2008 з усіма змінами та доповненнями?

- Чи сума процентів за користування кредитом у розмірі 9 439 053,05 доларів США визначена у відповідності до умов Кредитного договору № 151213К17 від 21.08.2013 з усіма змінами та доповненнями, укладеного в межах Генеральної кредитної угоди № 151308N2 від 17.11.2008 з усіма змінами та доповненнями ?

- Чи сума процентів за користування кредитом у розмірі 1 742 483,88 доларів США визначена у відповідності до умов Кредитного договору № 151214К12 від 10.06.2014 з усіма змінами та доповненнями, укладеного в межах Генеральної кредитної угоди № 151308N2 від 17.11.2008 з усіма змінами та доповненнями з урахуванням ставки LIBOR?

- Чи сума процентів за користування кредитом у розмірі 83 346,56 доларів США визначена у відповідності до умов Кредитного договору № 151214К16/ЕЕР-17-ЕХІМ від 19.09.2014 з усіма змінами та доповненнями, укладеного в межах Генеральної кредитної угоди № 151308N2 від 17.11.2008 з усіма змінами та доповненнями з урахуванням ставки LIBOR?

- Чи заборгованість по процентам за користування кредитом у розмірі 9 439 053,05 доларів США визначена у відповідності до умов Кредитного договору № 151213К17 від 21.08.2013 з усіма змінами та доповненнями, укладеного в межах Генеральної кредитної угоди № 151308N2 від 17.11.2008 з усіма змінами та доповненнями, та первинних документів, які відображають надання кредиту, його повернення (за наявності) та часткову сплату процентів позичальником?

- Чи заборгованість по процентам за користування кредитом у розмірі 1 724 483,88 доларів США визначена у відповідності до умов Кредитного договору № 151214К12 від 10.06.2014 з усіма змінами та доповненнями, укладеного в межах Генеральної кредитної угоди № 151308N2 від 17.11.2008 з усіма змінами та доповненнями, та первинних документів, які відображають надання кредиту, його повернення (за наявності) та часткову сплату процентів позичальником?

- Чи заборгованість по процентам за користування кредитом у розмірі 83 346,56 доларів США визначена у відповідності до умов Кредитного договору № 151214К16/ЕЕР-17-ЕХІМ від 19.09.2014 з усіма змінами та доповненнями, укладеного в межах Генеральної кредитної угоди № 151308N2 від 17.11.2008 з усіма змінами та доповненнями, та первинних документів, які відображають надання кредиту, його повернення (за наявності) та часткову сплату процентів позичальником?

- Чи у відповідності до умов Кредитного договору №151213К17 від 21.08.2013 з усіма змінами та доповненнями, укладеного в межах Генеральної кредитної угоди №151308N2 від 17.11.2008 з усіма змінами та доповненнями, а також до положень ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України визначено пеню за несвоєчасне погашення кредиту у розмірі 11 061 546 грн 05 коп.?

- Чи у відповідності до умов Кредитного договору №151213К17 від 21.08.2013 з усіма змінами та доповненнями, укладеного в межах Генеральної кредитної угоди №151308N2 від 17.11.2008 з усіма змінами та доповненнями, а також до положень ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України визначено пеню за несвоєчасну сплату процентів у розмірі 36 874 757 грн 03 коп.?

- Чи у відповідності до умов Кредитного договору №151213К17 від 21.08.2013 з усіма змінами та доповненнями, укладеного в межах Генеральної кредитної угоди №151308N2 від 17.11.2008 з усіма змінами та доповненнями, а також до положень ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України визначено пеню за несвоєчасну сплату комісії за управління у розмірі 21 799 292 грн 24 коп.?

- Чи у відповідності до умов Кредитного договору №151213К17 від 21.08.2013 з усіма змінами та доповненнями, укладеного в межах Генеральної кредитної угоди №151308N2 від 17.11.2008 з усіма змінами та доповненнями, а також до положень ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України визначено пеню за несвоєчасну сплату комісії за зміну умов у розмірі 1 754 грн 04 коп.?

- Чи у відповідності до умов Кредитного договору №151214К12 від 10.06.2014 з усіма змінами та доповненнями, укладеного в межах Генеральної кредитної угоди №151308N2 від 17.11.2008 з усіма змінами та доповненнями, а також до положень ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України визначено пеню за несвоєчасну сплату процентів у розмірі 6 703 444 грн 52 коп.?

- Чи у відповідності до умов Кредитного договору №151214К12 від 10.06.2014 з усіма змінами та доповненнями, укладеного в межах Генеральної кредитної угоди №151308N2 від 17.11.2008 з усіма змінами та доповненнями, а також до положень ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України визначено пеню за несвоєчасну сплату комісії за управління у розмірі 671 856 грн 86 коп.?

- Чи у відповідності до умов Кредитного договору №151214К12 від 10.06.2014 з усіма змінами та доповненнями, укладеного в межах Генеральної кредитної угоди №151308N2 від 17.11.2008 з усіма змінами та доповненнями, а також до положень ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України визначено пеню за несвоєчасну сплату комісії за зміну умов у розмірі 1 169 грн 36 коп.?

- Чи у відповідності до умов Кредитного договору № 151214К16/ЕЕР-17-ЕХІМ від 19.09.2014 з усіма змінами та доповненнями, укладеного в межах Генеральної кредитної угоди №151308N2 від 17.11.2008 з усіма змінами та доповненнями, а також до положень ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України визначено пеню за несвоєчасну сплату процентів у розмірі 324 548 грн 97 коп.?

- Чи у відповідності до умов Кредитного договору № 151214К16/ЕЕР-17-ЕХІМ від 19.09.2014 з усіма змінами та доповненнями, укладеного в межах Генеральної кредитної угоди №151308N2 від 17.11.2008 з усіма змінами та доповненнями, а також до положень ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України визначено пеню за несвоєчасну сплату комісії за управління у розмірі 162 162 грн 36 коп.?

- Чи у відповідності до умов Кредитного договору № 151214К16/ЕЕР-17-ЕХІМ від 19.09.2014 з усіма змінами та доповненнями, укладеного в межах Генеральної кредитної угоди №151308N2 від 17.11.2008 з усіма змінами та доповненнями, а також до положень ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України визначено пеню за несвоєчасну сплату комісії за зміну умов у розмірі 801 грн 60 коп.?

- Чи заборгованість по простроченій комісії за управління кредитом у розмірі 226017418 грн. 40 коп. визначена у відповідності до умов Кредитного договору № 151213К17 від 21.08.2013 з усіма змінами та доповненнями, укладеного в межах Генеральної кредитної угоди № 151308N2 від 17.11.2008 з усіма змінами та доповненнями?

- Чи заборгованість по простроченій комісії за управління кредитом у розмірі 6097517 грн. 81 коп. визначена у відповідності до умов Кредитного договору № 151214К12 від 10.06.2014 з усіма змінами та доповненнями, укладеного в межах Генеральної кредитної угоди № 151308N2 від 17.11.2008 з усіма змінами та доповненнями?

- Чи заборгованість по простроченій комісії за управління кредитом у розмірі 1512123 грн 14 коп. визначена у відповідності до умов Кредитного договору № 151214К16/ЕЕР-17-ЕХІМ від 19.09.2014 з усіма змінами та доповненнями, укладеного в межах Генеральної кредитної угоди № 151308N2 від 17.11.2008 з усіма змінами та доповненнями?

- Чи заборгованість по простроченій комісії за зобов'язання у розмірі 647 816 грн 69 коп. визначена у відповідності до умов Кредитного договору № 151214К16/ЕЕР-17-ЕХІМ від 19.09.2014 з усіма змінами та доповненнями, укладеного в межах Генеральної кредитної угоди № 151308N2 від 17.11.2008 з усіма змінами та доповненнями?

- Чи правильно визначена заборгованість 3% річних у зв'язку із несвоєчасним погашенням кредиту у розмірі 29 984,59 дол. США, по 3% річних у зв'язку із несвоєчасною сплатою процентів у розмірі 102 495,36 доларів США, по 3% річних у зв'язку із несвоєчасною сплатою комісії за управління кредитом у розмірі 1 542 196 грн 29 коп. та по 3% річних у зв'язку із несвоєчасною сплатою комісії за зміну умов у розмірі 88,77 грн за Кредитним договором №151213К17 від 21.08.2013 з усіма змінами та доповненнями, укладеного в межах Генеральної кредитної угоди № 151308N2 від 17.11.2008 з усіма змінами та доповненнями?

- Чи правильно визначена заборгованість по 3% річних у зв'язку із несвоєчасною сплатою процентів у розмірі 18 515,07 доларів США та по 3% річних у зв'язку із несвоєчасною сплатою комісії за управління кредитом у розмірі 47 913 грн 13 коп. та по 3% річних у зв'язку із несвоєчасною сплатою комісії за зміну умов у розмірі 59 грн 18 коп. за Кредитним договором №151214К12 від 10.06.2014 з усіма змінами та доповненнями, укладеного в межах Генеральної кредитної угоди № 151308N2 від 17.11.2008 з усіма змінами та доповненнями?

- Чи правильно визначена заборгованість по 3% річних у зв'язку із несвоєчасною сплатою процентів у розмірі 865,83 доларів США, по 3% річних у зв'язку із несвоєчасною сплатою комісії за управління кредитом у розмірі 10 971 грн 94 коп., по 3% річних у зв'язку із несвоєчасною сплатою комісії за зобов'язання у розмірі 6 282 грн 24 коп., по 3% річних у зв'язку із несвоєчасною сплатою комісії за зміну умов у розмірі 40,24 грн за Кредитним договором № 151214К16/ЕЕР-17-ЕХІМ від 19.09.2014 з усіма змінами та доповненнями, укладеного в межах Генеральної кредитної угоди № 151308N2 від 17.11.2008 з усіма змінами та доповненнями?

- Чи правильно визначена заборгованість по втратам від інфляції у зв'язку з несвоєчасною сплатою комісії за управління кредитом у розмірі 2 476 070 грн 18 коп. за Кредитним договором № 151213К17 від 21.08.2013 з усіма змінами та доповненнями, укладеного в межах Генеральної кредитної угоди № 151308N2 від 17.11.2008 з усіма змінами та доповненнями?

- Чи правильно визначена заборгованість по втратам від інфляції у зв'язку з несвоєчасною сплатою комісії за зміну умов у розмірі 258 грн 13 коп. за Кредитним договором № 151213К17 від 21.08.2013 з усіма змінами та доповненнями, укладеного в межах Генеральної кредитної угоди № 151308N2 від 17.11.2008 з усіма змінами та доповненнями?

- Чи правильно визначена заборгованість по втратам від інфляції у зв'язку із несвоєчасною сплатою комісії за управління кредитом у розмірі 82 383 грн 47 коп. за Кредитним договором № 151214К12 від 10.06.2014 з усіма змінами та доповненнями, укладеного в межах Генеральної кредитної угоди № 151308N2 від 17.11.2008 з усіма змінами та доповненнями?

- Чи правильно визначена заборгованість по втратам від інфляції у зв'язку із несвоєчасною сплатою комісії за зміну умов у розмірі 172 грн 09 коп. за Кредитним договором № 151214К12 від 10.06.2014 з усіма змінами та доповненнями, укладеного в межах Генеральної кредитної угоди № 151308N2 від 17.11.2008 з усіма змінами та доповненнями?

- Чи правильно визначена заборгованість по втратам від інфляції у зв'язку з несвоєчасною сплатою комісії за управління кредитом у розмірі 18 000 грн 30 коп. за Кредитним договором № 151214К16/ЕЕР-17-ЕХІМ від 19.09.2014 з усіма змінами та доповненнями, укладеного в межах Генеральної кредитної угоди № 151308N2 від 17.11.2008 з усіма змінами та доповненнями?

- Чи правильно визначена заборгованість по втратам від інфляції у зв'язку з несвоєчасною сплатою комісії за зобов'язання у розмірі 11 677 грн 40 коп. за Кредитним договором № 151214К16/ЕЕР-17-ЕХІМ від 19.09.2014 з усіма змінами та доповненнями, укладеного в межах Генеральної кредитної угоди № 151308N2 від 17.11.2008 з усіма змінами та доповненнями?

- Чи правильно визначена заборгованість по втратам від інфляції у зв'язку з несвоєчасною сплатою комісії за зміну умов у розмірі 97 грн 77 коп. за Кредитним договором № 151214К16/ЕЕР-17-ЕХІМ від 19.09.2014 з усіма змінами та доповненнями, укладеного в межах Генеральної кредитної угоди № 151308N2 від 17.11.2008 з усіма змінами та доповненнями?

- Чи відповідає метод нарахування банком процентів за користування кредитом за Кредитними договорами № 151213К17 від 21.08.2013, № 151214К12 від 10.06.2014, №151214К16/ЕЕР-17-ЕХІМ від 19.09.2014 з усіма змінами та доповненнями укладених в межах Генеральної кредитної угоди № 151308N2 від 17.11.2008 з усіма змінами та доповненнями вимогам Положення про кредитування Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України"?

Не погоджуючись з прийнятими у даній справі судовими актами, ПАТ "Державний експортно-імпортний банк" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення норм процесуального і матеріального права, зокрема ст.ст. 41, 43, 79, 86 ГПК України, просить скасувати постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 13.06.2016 та ухвалу господарського суду Кіровоградської області від 28.04.2016 у справі № 912/15/16 про зупинення провадження і передати справу на розгляд до суду першої інстанції.

Відповідач та третя особа не скористалися правом, наданим ст.1112 Господарського процесуального кодексу України, не надали відзивів на касаційну скаргу, що в силу положень ст.1112 Господарського процесуального кодексу України не перешкоджає перегляду судових актів, що оскаржуються.

Перевіривши доводи касаційної скарги, юридичну оцінку встановлених фактичних обставин, проаналізувавши правильність застосування господарськими судами норм процесуального і матеріального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" звернулося до господарського суду з позовною заявою про стягнення з ТОВ "Креатив Постач" як поручителя за договорами поруки № 151214Р20 від 30.07.2014, № 151213Р23 від 21.08.2013 (зі змінами та доповненнями) заборгованість ПрАТ "Креатив", що утворилась станом на 16.12.2015 в розмірі 7 839 205,56 дол. США та 57 705 458 грн 87 коп.

29.02.2016 ТОВ "Креатив Постач" звернулося до господарського суду з клопотанням про призначення у справі судової бухгалтерсько-економічної експертизи та про зупинення провадження у справі.

Клопотання відповідача обґрунтоване тим, що наданий позивачем розрахунок заборгованості є основним та єдиним документом, який підтверджує розмір заборгованості, в розрахунку заборгованості не зазначено, в якій саме валюті проведено цей розрахунок, зокрема, в нарахуванні процентів по кредитним договорам; ані у розрахунку, ані у позовній заяві не вказується розміру ставки LIBOR та період його існування; до позову не додано жодних документів, що підтверджують розмір ставки LIBOR, та не проведено розрахунок процентної ставки за кредитними договорами, використовуючи ставку LIBOR; позивачем невірно обраховано пеню та не доведено розміру заборгованості в цілому, що виключає можливість розглядати розрахунок як належний доказ.

02.03.2016 банком подана заява про збільшення розміру позовних вимог, в якій він просив стягнути з ТОВ "Креатив Постач" заборгованість, що утворилась станом на 16.02.2016 в розмірі 10 382 823,57 дол. США та 142 408 432 грн 60 коп.

13.04.2016 банком подана заява про збільшення розміру позовних вимог та стягнення з ТОВ "Креатив Постач" заборгованості, що станом на 11.04.2016 становить 27 400 816,18 доларів США та 255 421 214 грн 95 коп.

Згідно з ч. 2 ст. 79 ГПК України господарський суд має право зупинити провадження у справі за клопотанням сторони, прокурора, який бере участь в судовому процесі, або за своєю ініціативою, зокрема, у випадку призначення господарським судом судової експертизи.

Як визначено у ст. 1 Закону України "Про судову експертизу", судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні, зокрема, суду.

Водночас, згідно з ч. 1 ст. 41 ГПК України судова експертиза призначається для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань.

Як роз'яснено у п.п. 2, 5 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 № 4 "Про деякі питання практики призначення судової експертизи", судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи. Питання про призначення судової експертизи повинно вирішуватися лише після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення.

Про призначення судової експертизи виноситься ухвала, в якій, крім відомостей, передбачених частиною другою статті 86 ГПК України, зазначаються, зокрема: обставини справи, які мають значення для проведення судової експертизи; підстави та мотиви призначення судової експертизи, у тому числі додаткової, повторної, комісійної, комплексної експертизи; організація або особа, якій доручається проведення судової експертизи; перелік питань, що потребують роз'яснення; мотиви, за якими відхилено пропозиції учасників судового процесу стосовно проведення судової експертизи; об'єкти експертного дослідження (предмети, матеріали, документи тощо), які надаються судовому експерту, а якщо йдеться про об'єкти, які не може бути доставлено до суду чи судовому експерту (наприклад, нерухоме майно), - їх місцезнаходження; обов'язок експертної організації (експерта) надіслати копії експертного висновку сторонам згідно з частиною першою статті 42 ГПК України (п. 9 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 № 4 "Про деякі питання практики призначення судової експертизи").

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 86 ГПК України ухвала господарського суду має містити мотиви її винесення з посиланням на законодавство.

При винесенні ухвали про призначення у даній справі судової експертизи та зупинення провадження у справі, місцевий господарський суд виходив з того, що визначений позивачем розмір заборгованості, відповідно до заяв про збільшення позовних вимог, за один і той самий період (з 01.01.2015 по 31.01.2016) по прострочених процентах за кредитним договором є різним; позивачем при здійсненні розрахунку пені за несвоєчасну сплату процентів за кредитним договором, встановлено її еквівалент у національній валюті України за офіційним курсом НБУ не на день нарахування, а на день оплати; позивачем нарахована та заявлена до стягнення пеня за порушення грошових зобов'язань та 3% річних у доларах США.

Як наслідок, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний господарський суд, дійшов висновку, що дані обставини підтверджують сумнівність у правильності здійснених позивачем розрахунків простроченої заборгованості, і на підставі п. 1 ч. 2 ст. 79 ГПК України, зупинив провадження у даній справі.

Проте суди попередніх інстанцій не навели обґрунтувань необхідності призначення у справі судової експертизи, оскільки не вказали, які саме спеціальні знання необхідні для перевірки розрахунку боргу за кредитними договорами, і чому таку перевірку не може здійснити суд.

У зв'язку з викладеним, оскаржувану ухвалу не можна визнати обґрунтованою та такою, що винесена з дотриманням норм процесуального права.

У підсумку, необґрунтоване призначення судової експертизи призвело до прийняття судом неправильного рішення (ухвали) про зупинення провадження у справі.

Колегія суддів касаційної інстанції наголошує на тому, що недотримання порядку призначення та проведення судової експертизи має наслідком затягування судового процесу і призводить до порушення вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку. Відтак безпідставне призначення судової експертизи та зупинення у зв'язку з цим провадження у справі перешкоджає подальшому розгляду справи.

При цьому колегія суддів бере до уваги, що зупинення провадження у справі є наслідком призначення судом експертизи, а отже ухвала в частині призначення судової експертизи та в частині зупинення провадження у справі перебувають у нерозривному зв'язку одна з одною.

Таким чином, призначення судової експертизи з одночасним зупиненням у зв'язку з цим провадження у справі є одноактною (нерозривною) процесуальною дією і не може розцінюватись як два самостійних акта - окремо щодо призначення судової експертизи і щодо зупинення провадження у справі. Зазначене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України, викладеною, зокрема, у постанові від 20.01.2009 у справі № 24/489, щодо одноактної (нерозривної) процесуальної дії.

У зв'язку з наведеним, скасування ухвали лише в частині зупинення провадження у справі не призведе до усунення обставин, що зумовили неможливість здійснення судом процесуальних дій - проведення експертною установою судової експертизи.

Враховуючи викладене, а також те, що обґрунтовані доводи позивача, викладені в касаційній скарзі, зводяться до недоцільності та безпідставності призначення судової експертизи, що зумовило зупинення провадження у справі, зважаючи на те, що однією з основних засад судочинства є законність (п. 1 ч. 3 ст. 129 Конституції України), а завданням суду, який здійснює правосуддя на засадах верховенства права, - забезпечення кожному права на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України (ст. 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів"), беручи до уваги повноваження касаційної інстанції стосовно перевірки правильності застосування місцевим і апеляційним господарськими судами норм матеріального та процесуального права, Вищий господарський суд України, діючи з метою забезпечення дієвого судового захисту усіх учасників судового процесу, дійшов висновку про необхідність скасування ухвали як в частині зупинення провадження у справі, так і в частині призначення судової експертизи.

При цьому, слід зазначити, що статтею 55 Конституції України кожному гарантується право на судовий захист. Відмова суду в прийнятті позовних заяв, скарг, оформлених відповідно до процесуального закону, є порушенням права на судовий захист, яке за статтею 64 Конституції України не може бути обмежене.

Пунктом 8 частини 3 статті 129 Конституції України передбачено, що основними засадами судочинства є, зокрема, забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.

За правовою позицією Конституційного Суду України, викладеною у пункті 9 мотивувальної частини Рішення від 30.01.2003 № 3-рп/2003, правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.

Відповідно до пп. 3.2 п. 3 Рішення Конституційного Суду України від 25.04.2012 № 11-рп/2012 у справі № 1-12/2012 право на оскарження судових рішень у судах апеляційної та касаційної інстанцій є складовою конституційного права особи на судовий захист. Воно гарантується визначеними Конституцією України основними засадами судочинства, які є обов'язковими для всіх форм судочинства та судових інстанцій, зокрема забезпеченням апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом (пункт 8 частини третьої статті 129). Перегляд судових рішень в апеляційному та касаційному порядку гарантує відновлення порушених прав і охоронюваних законом інтересів людини і громадянина (абзац третій підпункту 3.1 пункту 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 11 грудня 2007 року № 11-рп/2007). Конституційний принцип забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом, гарантує право звернення до суду зі скаргою в апеляційному чи в касаційному порядку, яке має бути забезпечене, за винятком встановленої законом заборони на таке оскарження.

Таким чином, однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом (пункт 8 частини третьої статті 129 Основного Закону України), що передбачає можливість перевірки в апеляційному та касаційному порядку судових рішень. Це конституційне положення реалізовано у розділах ХІІ, ХІІ1 ГПК України, де врегульовано питання апеляційного та касаційного оскарження судових рішень. Зокрема, у статті 106 ГПК України наведено перелік ухвал суду першої інстанції, що можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від рішення суду. У ч. 1 ст. 11113 ГПК України визначено, що ухвали місцевого та апеляційного господарського суду можуть бути оскаржені в касаційному порядку у випадках, передбачених частиною першою статті 106 цього Кодексу.

При цьому, приписи ст.ст. 106 та 11113 ГПК України не містять заборони стосовно апеляційного та касаційного оскарження ухвал, постанов господарського суду.

Водночас стаття 41 ГПК України, якою врегульовано питання призначення і проведення судової експертизи, не містить положень, які б встановлювали заборону на оскарження ухвал про призначення судової експертизи.

Відсутність у Господарському процесуальному кодексі України прямих вказівок на можливість оскарження ухвал, які суттєво впливають на права та обов'язки учасників судового процесу, не може бути підставою для відмови у прийнятті апеляційної чи касаційної скарги, оформленої згідно з вимогами господарського процесуального законодавства, за відсутності прямої заборони в Законі на їх оскарження. Ця відмова розглядається як порушення конституційного права на судовий захист, яке за ст. 64 Конституції України не може бути обмежене.

Враховуючи викладене та те, що основним принципом судочинства, закріпленим Конституцією України, є законність і, що відповідно до статті 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд, колегія суддів вважає, що відсутність законодавчого закріплення можливості оскарження ухвали про призначення судової експертизи не є перешкодою для її перегляду в апеляційному та касаційному порядку.

Згідно зі ст. 11113 ГПК України касаційні скарги на ухвали місцевого або апеляційного господарських судів розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення місцевого господарського суду, постанови апеляційного господарського суду.

Відповідно до ст. 1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право, зокрема, скасувати рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції повністю або частково і прийняти нове рішення.

Враховуючи викладене, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що оскаржувані ухвала та постанова підлягають скасуванню.

Зважаючи на те, що інших підстав для зупинення провадження у справі судами не встановлено, справа підлягає направленню до господарського суду Кіровоградської області для розгляду по суті.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 - 11111, 11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк" задовольнити.

Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 13.06.2016 та ухвалу господарського суду Кіровоградської області від 28.04.2016 у справі № 912/15/16 скасувати, справу передати до господарського суду Кіровоградської області для розгляду по суті.

Головуючий суддя С.Р. Шевчук

С у д д я А.М. Демидова

С у д д я О.А. Кролевець