Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 серпня 2014 року Справа № 922/3942/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого: Полянського А.Г.,

суддів: Коробенка Г.П., Мачульського Г.М.,

розглянувши

касаційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

на постанову Харківського апеляційного господарського суду

від 03.06.2014 року

у справі № 922/3942/13 Господарського суду Харківськоїобласті

за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

до 1. регіонального відділення Фонду державного майна

України в Харківській області

2. головного управління Державної казначейської служби

України в Харківській області

про стягнення 157 113,70 грн.

за участю представників сторін:

позивача - не з"явились, відповідача - не з"явились.

Розпорядженням Секретаря другої судової палати Вищого господарського суду України від 05.08.2014 р. у зв'язку із відпусткою судді Кравчука Г.А. для розгляду касаційної скарги у цій справі, призначено колегію суддів у складі: головуючий - Полянський А.Г., судді - Коробенко Г.П., Мачульський Г.М.

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 07.04.2014 р. (суддя - Жиляєва Є.М.) в заяві представника Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню відмовлено.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 03.06.2014 р. (судді - Черленяк М.І., Камишева Л.М., Шепітько І.І.) ухвалу Господарського суду Харківської області від 07.04.2014 р. залишено без змін.

Не погоджуючиcь з ухвалою місцевого господарського суду та постановою апеляційного господарського суду, фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати, мотивуючи скаргу доводами про порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України прийшла до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи із наступного.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 21.10.2013 року у справі № 322/3942/13 позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнуто з державного бюджету України через головне управління Державної казначейської служби України у Харківській області на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 150000,00 грн. безпідставно збережених грошових коштів. Стягнуто з регіонального відділення Фонду державного майна України в Харківській області на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 7 103,02 грн. 3 % річних, 3 142, 05 грн. судового збору. В стягненні 10,68 грн. 3 % річних в позові відмовлено. Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 11.12.2013 року рішення Господарського суду Харківської області від 21.10.2013 року скасовано в частині стягнення з регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області 7103,02 грн. 3 % річних; в цій частині прийнято нове рішення, яким в позові відмовлено, в іншій частині рішення залишено без змін. Стягнуто з регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 судовий збір за розгляд справи у суді першої інстанції у розмірі 147,68 грн. Стягнуто з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на користь регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області судовий збір за розгляд апеляційної скарги у розмірі 73,83 грн.

На виконання рішення Господарського суду Харківської області від 21.10.2013 року та постанови Харківського апеляційного господарського суду від 11.12.2013 року по справі № 922/3942/13 Господарським судом Харківської області 20 грудня 2013 року було видано відповідний наказ про стягнення з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 на користь регіонального відділення Фонду державного майна України в Харківській області 73,83 грн. судового збору за розгляд апеляційної скарги.

Постановою Вищого господарського суду України від 26 лютого 2014 року касаційну скаргу регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області та головного управління державної казначейської служби України в Харківської області залишено без задоволення, постанову Харківського апеляційного господарського суду від 11.12.2013 року у справі № 922/3942/13 залишено без змін.

14.03.2014 року на адресу Господарського суду Харківської області від представника фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 надійшла заява (вх. № 8644 від 14.03.2014 року) про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню.

В обґрунтування заяви заявник вказував на те, що 14 березня 2014 року ФОП ОСОБА_1 здійснено зарахування зустрічних позовних вимог, що виникли на підставі постанови Харківського апеляційного господарського суду від 11.12.2013 року в частині стягнення з ФОП ОСОБА_1 на користь регіонального відділення Фонду державного майна України в Харківській області 73,83 грн. судового збору, у зв'язку з чим вважає, що обов'язок ФОП ОСОБА_1Я по сплаті 73.83 грн. судового збору на користь регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області припинений з моменту отримання відповідачем відповідного повідомлення про зарахування зустрічних вимог 14.03.2014 року.

Згідно ч. 4 ст. 117 ГПК України, господарський суд ухвалою вносить виправлення до наказу, а у разі якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин, господарський суд визнає наказ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково. Якщо стягнення за таким наказом уже відбулося повністю або частково, господарський суд одночасно на вимогу боржника стягує на його користь безпідставно одержане стягувачем за наказом.

Заявник вважав, що обидва зобов'язання виникли на підставі постанови Харківського апеляційного господарського суду від 11.12.2013 року по справі № 922/3942/13 і є грошовими, що свідчить про їх однорідний та зустрічний характер.

Однак, за змістом ст. 203 ГК України та ст. 601 ЦК України зарахування зустрічних однорідних вимог можливе за наявності умов зустрічності та однорідності вимог, настання строків виконаній зобов'язання, а також відсутності спору відносно характеру зобов'язання, його змісту, умов виконання тощо. Зобов'язанням є зустрічний обов'язок сторін (взаємних боржників) сплатити одна одній гроші.

При цьому вимоги сторін мають бути зустрічні, тобто такі, які випливають із двох різних зобов'язань між двома особами, у межах яких кредитор одного зобов'язання є боржником іншого та навпаки. Крім того, наявність боргу має бути обов'язково підтверджена належними доказами. Вимоги мають бути однорідними за своєю юридичною природою та матеріальним змістом.

Оскільки відповідачами у даній справі є регіональне відділення Фонду державного майна України в Харківській області та головне управління Державної казначейської служби України в Харківській області і відносини між сторонами у справі засновані на владному підпорядкуванні однієї сторони другій стороні, а також бюджетних відносинах, суди дійшли вірного висновку, що відповідно до ч. 2 ст. 1 Цивільного кодексу України неможливо у даній справі застосовувати положення, що регулюють зарахування зустрічних однорідних вимог.

Отже, господарський суд обґрунтовано відмовив у задоволенні заяви представника фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню.

Висновки суду апеляційної інстанції відповідають встановленим обставинам справи, доводи касаційної скарги їх не спростовують, а тому підстав для скасування оскаржуваного судового рішення у справі не вбачається.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, п. 1 ст. 1119, 11111 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду Харківського області від 07.04.2014 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 03.06.2014 у справі № 922/3942/13 залишити без змін.

Головуючий суддя Полянський А.Г.

Судді Коробенко Г.П.

Мачульський Г.М.