Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 серпня 2014 року Справа № 910/25470/13 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Корсака В.А. - головуючого, Данилової М.В. (доповідача), Данилової Т.Б.,за участю представників: позивачаРижих С.В. (дов. від 09.10.2013 р. № 48-3347)відповідачаАкімова Л.Ю. (дов. від 28.07.2014 р.)прокуратуриКорнішко В.М. (посв. від 25.07.2014 р. № 027484)розглянувши матеріали касаційної скаргиКиївського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 10.06.2014 р.у справі№ 910/25470/13 господарського суду міста Києваза позовомДержавного підприємства "Завод 410 ЦА"доТовариства з обмеженою відповідальністю "Ві Ей Груп"простягнення 524 616, 78 грн.

В С Т А Н О В И В :

Державне підприємство "Завод 410 ЦА" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ві Ей Груп" земельного податку за земельну ділянку, яка розташована за адресою м. Київ, проспект Повітрофлотський, 80, у розмірі 524 616, 78 грн.

В обґрунтування позовних вимог Державне підприємство "Завод 410 ЦА" посилалось на те, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Ві Ей Груп" за договором купівлі-продажу нерухомого майна придбало спортивний комплекс, розташований за адресою: м. Київ, проспект Повітрофлотський, 80, а земельну ділянку не переоформило на себе, внаслідок чого позивач був змушений сплачувати земельний податок за період з 01.10.2010 р. до 31.12.2013 р.

07.03.2014 р. від Державного підприємства "Завод 410 ЦА" надійшла заява про збільшення позовних вимог в порядку статті 22 Господарського процесуального кодексу України, в якій позивач просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ві Ей Груп" 551 520, 20 грн., посилаючи на те, що у січні та лютому 2014 року позивачем було сплачено ще 26 903, 42 грн. земельного податку.

Рішенням господарського суду міста Києва від 08.04.2014 р. у справі №910/25470/13 (суддя Борисенко І.І.) позовні вимоги задоволено частково; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ві Ей Груп" на користь Державного підприємства "Завод 410 ЦА" матеріальну шкоду у розмірі 511 165, 06 грн.; у решті позову відмовлено.

В обґрунтування рішення в частині задоволення позовних вимог суд першої інстанції посилався на приписи статті 120 Земельного кодексу України та статті 337 Цивільного кодексу України, зазначаючи про те, що з моменту набуття Товариством з обмеженою відповідальністю "Ві Ей Груп" права власності на спортивний комплекс, останній набув статусу фактичного землекористувача земельної ділянки, яка розташована за адресою м. Київ, проспект Повітрофлотський, 80, разом з чим у нього з'явився обов'язок сплачувати за цю земельну ділянку земельний податок.

Відмовляючи в іншій частині позовних вимог, суд першої інстанції, посилаючись на приписи статті 267 Цивільного кодексу України, зазначав про пропуск Державним підприємством "Завод 410 ЦА" строку позовної давності.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 10.06.2014 р. (колегія суддів: головуючий Яковлєв М.Л., судді Авдеєв П.В., Куксов В.В.) рішення господарського суду міста Києва від 08.04.2014 р. скасовано повністю та прийнято нове рішення, яким у позові Державного підприємства "Завод 410 ЦА" відмовлено повністю, посилаючись на відсутність підстав для стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ві Ей Груп" земельного податку у розмірі 551 520, 20 грн. за земельну ділянку, яка розташована за адресою м. Київ, проспект Повітрофлотський, 80, та, як встановлено судом апеляційної інстанції, належить позивачу на підставі державного акту на право постійного користування землею І-КВ № 003946 від 08.10.1998 р.

Не погоджуючись з постановою апеляційної інстанції, Київський прокурор з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері звернувся до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій просить постанову Київського апеляційного господарського суду від 10.06.2014 р. скасувати та залишити в силі рішення господарського суду міста Києва від 08.04.2014 р., посилаючись на неналежне встановлення судом апеляційної інстанцій обставин справи та порушенням норм матеріального і процесуального права, що призвело до прийняття невірного рішення.

У відзиві на касаційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю "Ві Ей Груп" заперечує проти доводів касаційної скарги Київського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері та просить залишити оскаржувану постанову Київського апеляційного господарського суду у даній справі без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 24.07.2014 р. касаційну скаргу у справі № 910/25470/13 прийнято до провадження та призначено до розгляду на 06.08.2014 р.

Заслухавши доповідь судді-доповідача та пояснення присутніх у судовому засіданні прокурора та представників сторін, перевіривши оскаржувану постанову на предмет правильності застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, 08.05.2008 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Ві Ей Груп" (покупець) та Державним підприємством "Завод 410 ЦА" (продавець) було укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна - спортивного комплексу, розташованого за адресою: м. Київ, проспект Повітрофлотський, 80.

Вказаний договір посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_8 за № 433.

Відчуження вказаного нерухомого майна відбулося шляхом проведення аукціону відповідно до встановленого чинним законодавством порядку з урахуванням згоди Фонду державного майна України (погодження № 10-24-19230 від 03.12.2007 р.), Міністерства промислової політики України (наказ № 678 від 04.12.2007 р.), та за погодженням з Міністерством України у справах сім'ї, молоді та спорту (№ 1/11277 від 15.11.2007 р.).

Відповідно до пункту 1.4 договору земельна ділянка, яка розташована під об'єктом, на момент укладання цього договору знаходиться у постійному користуванні продавця на підставі Державного акту на право постійного користування землею виданого продавцю, відповідно до розпорядження Київської міської державної адміністрації № 1244 від 17.06.1998 р. Питання користування земельною ділянкою, на якій розташований об'єкт вирішується покупцем в установленому законодавством порядку. Розмір земельної ділянки становить 2,5459 га.

Судами встановлено, що 29.09.2010 р. Державне підприємство "Завод 410 ЦА" актом прийому-передачі передало Товариству з обмеженою відповідальністю "Ві Ей Груп" спортивний комплекс за адресою Повітрофлотський проспект, 80 у м. Києві, відповідно до умов договору купівлі-продажу нерухомого майна від 08.05.2008 р.

Право на постійне користування землею площею 2,5459 га. належить Державному підприємству "Завод 410 ЦА", що підтверджується наявною в матеріалах справи копією державного акту на право постійного користування землею І-КВ №003946 від 08.10.1998 р., відповідно до розпорядження Київської міської державної адміністрації від 17.06.1998 р. № 1244.

Судами встановлено, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Ві Ей Груп" не здійснювалось обчислення суми земельного податку за період з ІV квартал 2010 року по 2012 року, не подавалось декларації із земельного податку та земельного податку не сплачувалось.

Оскільки Товариством з обмеженою відповідальністю "Ві Ей Груп" не подано до ДПІ у Солом'янському районі інформації щодо зміни власника земельної ділянки, то Державним підприємством "Завод 410 ЦА" було сплачено земельний податок за земельну ділянку, землекористувачем якої є Товариство з обмеженою відповідальністю "Ві Ей Груп" на загальну суму 242 130,78 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, 06.06.2012 р. Державним підприємством "Завод 410 ЦА" на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ві Ей Груп" було направлено претензію № 48-2154 про наявність заборгованості за період ІV квартал 2010 року по І квартал 2012 року (включно) на суму 242 130, 78 грн.

Однак, зазначена претензія була залишена без задоволення, що стало підставою для звернення Державного підприємства "Завод 410 ЦА" до суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ві Ей Груп" земельного податку за земельну ділянку, яка розташована за адресою м. Київ, проспект Повітрофлотський, 80.

Задовольняючи позовні вимоги в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ві Ей Груп" на користь Державного підприємства "Завод 410 ЦА" матеріальну шкоду у розмірі 511 165, 06 грн., суд першої інстанції керувався приписами статті 120 Земельного кодексу України та статті 337 Цивільного кодексу України, посилаючись на відмову Державного підприємства "Завод 410 ЦА" від земельної ділянки площею 2,5459 м2, розташованої за адресою Повітрофлотський проспект, 80, у м. Києві, та зазначаючи про те, що з моменту набуття Товариством з обмеженою відповідальністю "Ві Ей Груп" права власності на спортивний комплекс, останній набув статусу фактичного землекористувача вказаної земельної ділянки, разом з чим у відповідача з'явився обов'язок сплачувати за цю земельну ділянку земельний податок.

В іншій частині позовних вимог про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ві Ей Груп" на користь Державного підприємства "Завод 410 ЦА" матеріальної шкоди в сумі 40 355, 14 грн. за період з 01.10.2010 р. по 31.12.2010 р., суд першої інстанції, керуючись приписами статті 267 Цивільного кодексу України, дійшов висновку про відмову у їх задоволенні у зв'язку з пропуском строку позовної давності.

Натомість суд апеляційної інстанції, проаналізувавши приписи чинного законодавства України, дослідивши обставини та матеріали справи, дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог Державного підприємства "Завод 410 ЦА" з огляду на наступне.

Відповідно до приписів статті 142 Земельного кодексу України, (у редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин), припинення права постійного користування земельною ділянкою у разі добровільної відмови землекористувача здійснюється за його заявою до власника земельної ділянки. Власник земельної ділянки на підставі заяви землекористувача приймає рішення про припинення права користування земельною ділянкою, про що повідомляє органи державної реєстрації.

Отже, здійснивши відчуження нерухомого майна, продавець мав можливість припинити своє право постійного користування земельною ділянкою.

Відповідно до вимог частини 2 статті 120 Земельного Кодексу України якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Процедура оформлення (переоформлення) прав на земельну ділянку регламентована, зокрема, Земельним кодексом України, рішенням Київської міської Ради від 15.07.2014 р. № 457/1867 (в редакції від 23.06.2011 р. № 302/5686).

Відповідно до положень статті 123 Земельного кодексу України надання у користування земельної ділянки (яку було виділено, без зміни її меж та цільового призначення) здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Відповідно до статті 5 Тимчасового порядку передачі (надання) земельних ділянок у користування або у власність у місті Києві, затвердженого рішенням Київської міської ради від 15.07.2004 р. № 457/1867 (в редакції від 23.06.2011 р. №302/5686), зацікавлена особа, яка має намір одержати земельну ділянку в користування або у власність (крім осіб, які подають клопотання про встановлення сервітуту (права на обмежене користування), з метою одержання дозволу на розроблення документації із землеустрою звертається в дозвільний центр до державного адміністратора із заявою на одержання документа дозвільного характеру за формою, встановленою Кабінетом Міністрів України.

До заяви на одержання документа дозвільного характеру додається клопотання до Київської міської ради про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою.

До клопотання про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою додаються: викопіювання з кадастрового плану міста; графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки; письмова згода землекористувача, засвідчена нотаріально (у разі наявності землекористувача); документи щодо правового статусу будівель та споруд, якщо такі розташовані на земельній ділянці; копії документів, що посвідчують право користування земельною ділянкою (за наявності); копії рішень уповноважених органів про передачу (надання) земельної ділянки в користування або довідка Головного управління містобудування та архітектури виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) про відсутність в архіві документів щодо відведення відповідної земельної ділянки; засвідчені нотаріально копії установчих документів (для юридичних осіб), витяг або виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (для юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців), копія довідки про присвоєння ідентифікаційного номера (для фізичних осіб - підприємців), а для громадянина - копія документа, що посвідчує особу, та копія довідки про присвоєння ідентифікаційного номера; копія довіреності, на підставі якої інтереси заявника представлятиме його уповноважена особа (у разі якщо клопотання подається представником).

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом апеляційної інстанції, з метою оформлення прав на земельну ділянку за адресою: м. Київ, пр. Повітрофлотський, 80 Товариство з обмеженою відповідальністю "Ві Ей Груп" зверталося до компетентних органів і до Державного підприємства "Завод 410 ЦА" з проханням надати нотаріально посвідчену відмову від землекористування (лист №10082011/1 від 10.08.2011 р., лист № 22/21.12.2012 від 21.12.2012 р.).

15.08.2011 р. Державним підприємством "Завод 410 ЦА" направлено на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ві Ей Груп" лист № 48-2855, в якому зазначено, що після повернення земельного податку Завод посприятиме у вирішенні питання щодо оформлення нотаріальної відмови поточного землекористувача.

Однак, нотаріально посвідченої відмови Державного підприємства "Завод 410 ЦА" від землекористування Товариством з обмеженою відповідальністю "Ві Ей Груп" отримано не було.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що в подальшому рішенням Київської міської ради від 28.02.2013 р. № 63/9120 було змінено порядок надання земельних ділянок.

Приписи статті 5 Тимчасового порядку передачі (надання) земельних ділянок у користування або у власність із земель комунальної власності в місті Києві, затвердженого рішенням Київської міської ради від 28.02.2013 р. № 63/9120, вже не вимагають від особи, яка набула право власності на житловий будинок, будівлю або споруду на земельній ділянці надавати нотаріально посвідчену письмову згоду землекористувача на вилучення земельної ділянки. Разом з тим, вказано на необхідність надання витягу з державного земельного кадастру про земельну ділянку. Зазначений витяг може отримати лише власник землі або землекористувач.

Відповідно до положення пунктів 4, 5 статті 38 Закону України "Про Державний земельний кадастр" порядок користування відомостями та документами Державного земельного кадастру встановлюється Кабінетом Міністрів України.

На отримання відомостей Державного земельного кадастру про земельну ділянку мають право: власник (власники) та користувачі земельної ділянки або уповноважені ними особи; спадкоємці (правонаступники - для юридичних осіб) осіб, зазначених в абзаці другому цієї частини, або уповноважені ними особи; особа (особи), в інтересах якої (яких) встановлено обмеження, або уповноважені ними особи; органи державної влади та органи місцевого самоврядування для реалізації своїх повноважень, визначених законом; особи, які в установленому законом порядку включені до Державного реєстру сертифікованих інженерів-землевпорядників та Державного реєстру інженерів-геодезистів, і особи, які отримали ліцензії на проведення землеоціночних робіт та земельних торгів, землеоціночних робіт, для виконання зазначених робіт.

Як встановлено апеляційним судом та вбачається з матеріалів справи, листом Департаменту земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації від 06.09.2013 р. № 057029-19334 повідомлено Товариство з обмеженою відповідальністю "Ві Ей Груп" про повернення справи - клопотання № К-21741 у зв'язку з відсутністю витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку.

Таким чином, вбачається, що у відсутності рішення власника земельної ділянки щодо припинення права постійного користування земельною ділянкою Державного підприємства "Завод 410 ЦА" за адресою: м. Київ, Повітрофлотський проспект, 80 немає вини Товариство з обмеженою відповідальністю "Ві Ей Груп".

Крім того, як встановлено судом апеляційної інстанції та вбачається з пункту 1.4. договору купівлі-продажу нерухомого майна - спортивного комплексу, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Ві Ей Груп" і Державним підприємством "Завод 410 ЦА" 08.05.2008 р., земельна ділянка, яка розташована під спортивним комплексом, розмір якої становить 2,5459 га., знаходиться у постійному користуванні Державного підприємства "Завод 410 ЦА" на підставі Державного акту на право постійного користування землею, виданого продавцю відповідно до Розпорядження Київської міської державної адміністрації №1244 від 17.06.1998 р.

Згідно з положенням цього ж пункту 1.4 договору питання користування земельною ділянкою, на якій розташований об'єкт, вирішується покупцем в установленому законом порядку.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що Державним підприємством "Завод 410 ЦА" не надано жодної вимоги до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ві Ей Груп" щодо оформлення прав на земельну ділянку ні з моменту підписання договору, ні з моменту передачі спортивного комплексу.

Земельне законодавство України також не містить положень, які зобов'язують переоформлювати права на земельні ділянки. Переоформлення прав на земельні ділянки є правом, а не обов'язком зацікавленої особи, якщо інше не встановлено домовленостями між суб'єктами господарювання.

Відповідно до положень пункту 286.1 статті 286 Податкового кодексу України підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.

Державний земельний кадастр - єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах кордонів України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власником і користувачами (стаття 193 Земельного кодексу України).

Відповідно до пункту 286.2 статті 286 Податкового кодексу України платники плати за землю самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями.

Згідно з пунктом 287.1. статті 287 Податкового кодексу України власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою. У разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою плата за землю сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році.

Враховуючи встановлені судом апеляційної інстанції обставини справи, Державне підприємство "Завод 410 ЦА" як платник податку на землю, що належить йому на праві постійного користування, повинно самостійно обчислювати суми земельного податку відповідно до грошової оцінки земельної ділянки, з чого вбачається, що Державне підприємство "Завод 410 ЦА" цілком правомірно складало податкові розрахунки податку на землю в спірному періоді і сплачувало земельний податок - доки Товариством з обмеженою відповідальністю "Ві Ей Груп" не оформлене право на земельну ділянку та не внесено відповідних змін до відомостей державного земельного кадастру щодо зміни користувача земельної ділянки.

Крім того, суд апеляційної інстанції зазначає, що витрати Державного підприємства "Завод 410 ЦА" у зв'язку із сплатою земельного податку не є матеріальною шкодою, і причинно-наслідковий зв'язок між податковими витратами останнього та придбанням Товариством з обмеженою відповідальністю "Ві Ей Груп" у власність спортивного комплексу відсутній.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів касаційної інстанції погоджується з обґрунтованим висновком апеляційного суду щодо відсутності правових підстав для задоволення позовних вимог Державного підприємства "Завод 410 ЦА" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ві Ей Груп" земельного податку у розмірі 551 520, 20 грн. за земельну ділянку, яка розташована за адресою м. Київ, проспект Повітрофлотський, 80, та належить позивачу на підставі державного акту на право постійного користування землею І-КВ № 003946 від 08.10.1998 р.

Відповідно до статті 1117 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Таким чином, враховуючи встановлені обставини справи та досліджені докази, судова колегія вважає прийняту у справі постанову апеляційного суду, якою було скасовано рішення першої інстанції, такою, що відповідає нормам матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим підстав для її зміни чи скасування не вбачається. Натомість доводи скаржника, викладені у касаційній скарзі, судова колегія вважає непереконливими та такими, що спростовуються наявними доказами та встановленими матеріалами справи.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Київського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 10.06.2014 р. у справі № 910/25470/13 господарського суду міста Києва залишити без змін.

Головуючий суддя В. Корсак

Судді: М. Данилова

Т. Данилова