Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 травня 2014 року Справа № 905/7619/13 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Бакуліної С.В. (доповідач),суддів :Фролової Г.М., Ходаківської І.П.розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали касаційної скаргиДержавного підприємства "Донецька залізниця"на постановувід 18.02.2014 Донецького апеляційного господарського судуу справі№ 905/7619/13господарського суду Донецької областіза позовомДержавного підприємства "Донецька залізниця"доПублічного акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь" третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача1. Державне підприємство "Український державний центр по експлуатації спеціалізованих вагонів"; 2. Державне підприємство "Дарницький вагоноремонтний завод"простягнення 24 479,28 грнв судовому засіданні взяли участь представники :від позивача: від відповідача:не з'явились Плотникова Е.А. (довіреність № 09-18/3581 від 26.12.2013) від третіх осіб:1. не з'явились 2. Павлюк С.О. (довіреність № 3351 від 25.12.2013)

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Господарського суду Донецької області (суддя Забарющий М.І.) від 03.12.2013, залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду (головуючий суддя - Шевкова Т.А., судді - Бойченко К.І., Чернота Л.Ф.) від 18.02.2014, у справі № 905/7619/13 в задоволенні позову відмовлено.

В касаційній скарзі позивач просить скасувати ухвалені по справі судові акти та задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, а саме: п.3 розділу ІІ, п.15 "Правил користування вагонами і контейнерами", ч.2 ст.213 ЦК України, п.3 "Правил складання актів", ст.43 ГПК України.

Відзиву на касаційну скаргу сторони не надіслали.

Позивач та третя особа-1 не скористалися наданим процесуальним правом на участь в засіданні суду касаційної інстанції.

Заслухавши пояснення по касаційній скарзі представника третьої особи-2, який підтримав викладені в ній доводи, заперечення на касаційну скаргу представника відповідача, перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в постанові апеляційного господарського суду, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Державне підприємство "Донецька залізниця" звернулось до Господарського суду Донецької області з позовом про стягнення з Публічного акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь" 24 479,28 грн плати за користування вагонами №№ 67702522, 65399933, 65761884, 66238833, 67571406, 67665109. Обґрунтовуючи підстави звернення із вказаним позовом до суду, позивач посилається на те, що відповідачеві на під'їзну колію під вивантаження подавалися вагони державних вагонних компаній, під час вивантаження вантажу зазначені вагони були пошкоджені, нарахування плати за користування вагонами здійснювалось позивачем за відомостями плати за користування вагонами, які підписані відповідачем із запереченнями, відповідач має оплатити плату за користування вагонами за весь час їх знаходження на залізничній під'їзній колії з моменту прийняття їх від залізниці до пред'явлення вагонів залізниці для перевезення в ремонт.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суди виходили із того, що оскільки всі вагони щодо оплати за користування якими виник спір є власними вагонами третіх осіб - Державного підприємства "Український державний центр по експлуатації спеціалізованих вагонів", Державного підприємства "Дарницький вагоноремонтний завод", у позивача відсутнє право на стягнення цієї плати; у позивача були відсутні підстави для затримки вагонів до моменту оплати відповідачем вартості ремонту спірних вагонів.

Судами встановлено, що Дорожній центр управління перевезеннями Донецької залізниці (позивач є правонаступником цього Центру) та ВАТ "Металургійний комбінат "Азовсталь" уклали договір №1/27 на експлуатацію під'їзної колії ВАТ "Металургійний комбінат "Азовсталь" по станції Сартана Донецької залізниці від 14.06.1999, згідно з умовами якого здійснюється експлуатація під'їзної колії, яка належить комбінату, і примикає до станції Сартана Донецької залізниці через стрілки №№ 75, 77 з'єднувальною колією №№49, 51, які обслуговуються власними локомотивами.

Даний договір укладений сторонами строком на 5 років з 01.07.1999 по 30.06.2004, договір був чинним у спірний період.

Рішенням Господарського суду Донецької області від 20.08.2004 у справі №21/270пд в умови договору №1/27 внесені зміни; §13 договору був доповнений п.11 - "час знаходження вагонів на під'їзній колії визначається з моменту закінчення приймально-здавальних операцій при передачі вагонів залізницею власнику колії до моменту закінчення цих операцій при поверненні вагонів залізниці".

Сторонами 23.08.2006 року укладено додаткову угоду до договору №1/27 у якій §13 доповнили п.12 наступного змісту "за час затримки вагонів на станції Сартана і на підходах до неї в очікуванні подачі їх під вивантаження з причин, які залежать від власника колії, останній сплачує Залізниці плату за користування вагонами у відповідності до ст.119 Статуту залізниць України".

Сторонами 09.09.2008 року укладена додаткова угода до договору №1/27, в якій §13 договору доповнений у т.ч. абзацем - "за пошкодження вантажних вагонів власник колії відшкодовує залізниці збитки, сума яких у відповідності з вимогами п.22 розділу 6 Правил користування вагонами складається з плати за користування вагонами за нормативний час знаходження пошкодженого вагону в деповському, капітальному ремонті або технічному обслуговуванні з відчепленням, визначеною згідно ставок плати за користування вагонами, у відповідності з п.14 Правил користування вагонами і контейнерами".

29.12.2011 року сторонами укладений договір №1/27а/211 про надання послуг з проведення розрахунків за користування власними вагонами на під'їзних коліях", яким врегульовані взаємовідносини сторін стосовно оплати комбінатом послуг за весь час користування власними вантажними вагонами. За умовами договору сторони, зокрема, домовились, що: виконавець зобов'язаний нараховувати плату за користування ними (власними вагонами) на під'їзних коліях; сторони погодили нараховувати плату за користування власними вагонами за ставками, наведеними у Збірнику тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ними послуги Тарифне керівництво №1 як для вантажних вагонів залізниць з урахуванням оголошених Укрзалізницею коефіцієнтів підвищення (п.2.1); клієнт зобов'язаний оплачувати послуги за весь час користування вагонами виконавця на під'їзних коліях відповідно до відомості плати за користування вагонами форми ГУ - 46 на підставі пам'яток про подавання/забирання вагонів форми ГУ - 45 (п.3.1); клієнт зобов'язується здійснювати попередню оплату за користування вагонами на умовах цього договору шляхом перерахування коштів у сумах відповідних до обсягу перевезення та вагонообігу на під'їзній колії на поточний рахунок Виконавця з особливим режимом використання в ЄТехПД Ясинувата...(п.4.1); розмір попередньої оплати та періодичність її внесення визначається Клієнтом виходячи із очікуваного обсягу вагонообігу на під'їзній колії (п.4.2); договір вважається укладеним і набирає силу з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.2012 (п.7.2); після набрання чинності цим договором всі...попередні договори... письмові домовленості сторін з питань, що так чи інакше стосуються цього договору, втрачають юридичну силу, але можуть братися до уваги при тлумаченні умов цього договору (п.10.3).

Сторони не надали суду доказів того, що хтось із них звернувся до іншої сторони з заявою про припинення дії цього договору. Тому згідно з п. 7.2 договору № 27а/211, строк його дії вважається продовженим на 2013 рік.

Матеріалами справи підтверджено, що на станцію Сартана ДП "Донецька залізниця" на адресу відповідача надходили вантажі у вагонах державної вагонної компанії ДП "Український державний центр по експлуатації спеціалізованих вагонів", а саме:

08.06.2013 - вантаж "руда залізна" у вагоні №67702522 за залізничною накладною №45425675;

14.06.2013 - вантаж "брухт чорних металів" у вагоні №65399933 за залізничною накладною №41328279;

08.07.2013 - вантаж "руда залізна" у вагонах №№65761884, 66238833 за залізничною накладною №46469409;

15.07.2013 - вантаж "концентрат вугільний" у вагоні №67571406 за залізничною накладною №49042609;

22.07.2013 - вантаж "брухт чорних металів" у вагоні №67665109 за залізничною накладною №49605447.

Відповідно до умов договору про експлуатацію залізничної під'їзної колії №1/27 зазначені вагони передавалися відповідачу на під'їзну колію під вивантаження за пам'ятками про подавання вагонів.

У процесі проведення робіт, пов'язаних із вивантаженням вантажу, зазначені вагони були пошкоджені, що зафіксовано в актах про пошкодження вагонів ВУ - 25М №100 від 10.06.2013, №111 від 18.06.2013, №№123, 124 від 09.07.2013, №130 від 17.07.2013, №137 від 24.07.2013.

Облік часу знаходження вагонів №№ 67702522, 65399933, 65761884, 66238833, 67571406, 67665109 на залізничній під'їзній колії відповідача та нарахування плати за користування ними здійснювалось станцією Сартана за відомостями плати за користування вагонами №№ 19063560, 28063710, 12073939, 24074128, 05084363, які підписані відповідачем із запереченнями, із загальної нарахованої плати сума 24 479,28 грн відповідачем не визнана та не оплачена.

Позивач, вважаючи, що відповідач має оплатити плату за користування вагонами №№ 67702522, 65399933, 65761884, 66238833, 67571406, 67665109 за весь час їх знаходження на залізничній під'їзній колії з моменту прийняття їх від залізниці до пред'явлення вагонів залізниці для перевезення в ремонт, звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з відповідача плати за користування вагонами, нарахованої за відомостями плати за користування вагонами №№19063560, 28063710, 12073939, 24074128, 05084363 в неоплаченій сумі 24 479,28 грн у примусовому порядку.

Згідно із пунктом 3 Правил користування вагонами і контейнерами, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 25.02.1999 №113 (далі - Правила), для власних вагонів, що мають нумерацію інвентарного парку, державних вагонних компаній застосовуються порядок та умови користування, які встановлено для вагонів парку залізниць.

Як передбачено статтею 119 Статуту залізниць України за користування вагонами і контейнерами залізниці вантажовідправниками, вантажоодержувачами, власниками під'їзних колій, портами, організаціями, установами, громадянами - суб'єктами підприємницької діяльності вноситься плата. Порядок визначення плати за користування вагонами (контейнерами) та звільнення вантажовідправника від зазначеної плати у разі затримки забирання вагонів (контейнерів), що виникла з вини залізниці, встановлюється Правилами.

Діюче транспортне законодавство розмежовує залізничні вагони не тільки за їхніми технічними характеристиками та можливостями перевезення відповідних вантажів (напіввагони, контейнеровози, обкотишовози тощо), але й за їх "юридичним" статусом, а саме: на вагони "інвентарного парку залізниць" та "власні (орендовані) вагони".

Як встановлено судами всі вищевказані вагони за своїм статусом є "власними вагонами" третіх осіб - Державного підприємства "Український державний центр по експлуатації спеціалізованих вагонів", смт. Панютине, м. Лозова, Харківська область, Державного підприємства "Дарницький вагоноремонтний завод", м. Київ.

Договір №27а/211 від 27.12.2011, укладений сторонами спору в тому числі на підставі укладеного 27.12.2011 позивачем з третьою особою агентського договору №Д\М-11013/НЮ та довіреності від 28.12.2011 №1/9685.

За умовами зазначеного агентського договору позивач (комерційний агент), діючи від імені та за рахунок третьої особи (п.1.1. Агентських договорів), зобов'язався вчинити наступні юридичні дії:

- укласти з вантажовласниками договори про надання послуг із проведення розрахунків за користування власними вагонами третіх осіб під час їх перебування на під'їзних коліях вантажовластників;

- нараховувати плату за користування цими вагонами.

Висновок судів, що права на отримання позивачем зазначеної плати від вантажовласників та її примусового стягнення зазначений агентський договір не передбачав, зроблений судами без дослідження тих умов агентського договору, які встановлюють розрахунки між сторонами щомісячно до 10 числа місяця наступного за звітним згідно з порядком економічних взаємовідносин, що встановлений нормативними документами: залізниці із Довірителем - по утриманій з клієнтів платі за користування вагонами, Довірителем із залізницею - по агентській винагороді (п.п.2.5, 3.5), що є порушенням положень ст.43 ГПК України.

Крім того, право на отримання позивачем, як виконавцем, від відповідача, як клієнта, плати за користування власними вантажними вагонами передбачене безпосередньо п.4 договору №27а/211 від 28.12.2011, який є дійсним і не припинив своєї дії, тому висновок про відсутність у позивача права вимоги щодо стягнення з відповідача плати за користування власними вантажними вагонами третіх осіб суперечить положенням ст.629 ЦК України щодо обов'язковості договору.

Касаційна інстанція також вбачає порушення ст.43 ГПК України у недосліджені судами обставин повідомлення відповідачем позивача про час повернення вагонів у відповідності до п.2 параграфу 5 договору №1/27 від 14.06.1999 з метою визначення моменту пред'явлення вагонів відповідачем залізниці для перевезення в ремонт, дійсних обставин затримки вагонів з посиланням на матеріали справи.

Касаційна інстанція відзначає, що всі вагони, щодо оплати за користування якими виник спір, знаходились до моменту їх фактичного забирання залізницею до перевезення в ремонт на під'їзній колії відповідача, що виключає необхідність складання актів загальної форми про їх затримку з вини відповідача.

З огляду на викладене, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку про часткове задоволення касаційної скарги Державного підприємства "Донецька залізниця", оскільки судами було порушено положення ст.43 ГПК України щодо повноти встановлення обставин справи.

Керуючись ст.ст.1115, 1117, 1118, п.3 ч.1 ст.1119, ст.11111 ГПК України, Вищий господарський суд України ,-

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Державного підприємства "Донецька залізниця" задовольнити частково.

Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 18.02.2014 та рішення Господарського суду Донецької області від 03.12.2013 у справі №905/7619/13 скасувати.

Справу № 905/7619/13 направити на новий розгляд до Господарського суду Донецької області.

Головуючий-суддя С.Бакуліна

Судді Г.Фролова

І.Ходаківська