Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 березня 2014 року Справа № 16/5005/8055/2012 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого - суддіДерепи В.І.,суддів :Бондар С.В., Грека Б.М. - (доповідача у справі)розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційні скаргиДержавної виконавчої служби України на постановиДніпропетровського апеляційного господарського суду від 10.12.13у справі№ 16/5005/8055/2012господарського судуДніпропетровської областіза позовомПублічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"доКомунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа"простягнення сумиза участю представників від:скаржникаМалиш Т.О. (дов. від 01.11.12)позивачаСіндряков О.В. (дов. від 22.08.13)відповідачаЛотанюк С.В. (дов. від 13.01.14)

В С Т А Н О В И В :

КПТМ"Криворіжтепломережа" звернулося до господарського суду зі скаргами на дії ДВС, в яких просило визнати дії державного виконавця Кеди М.В. незаконними, скасувати постанову про арешт коштів боржника від 22.07.13 в сумі 13892247,50 грн. та постанову від 22.07.13 (ВП №37508864) про стягнення з підприємства виконавчого збору в сумі 1 262 931грн.59коп.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 03.10.13 (суддя Загинайко Т.В.), залишеною без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 10.12.13 (колегія суддів у складі: головуючого-судді

Кузнецової І.Л., суддів: Широбокової Л.П., Герасименко І.М.), скасована постанова відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України від 22.07.13 в частині стягнення з відповідача виконавчого збору в сумі 1 175 770грн.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 29.10.13 (суддя Назаренко Н.Г.) скарга відповідача на дії відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України задоволена частково, постанова відділу від 22.07.13 про арешт коштів боржника в частині накладення арешту на кошти відповідача в сумі 12933477,38 грн. скасована. За результатом апеляційного перегляду даної ухвали Дніпропетровський апеляційний господарський суд (колегія суддів у складі: головуючого-судді Кузнецової І.Л., суддів: Широбокової Л.П., Герасименко І.М.) виніс постанову, якою ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 29.10.13 скасував в частині відхилення скарги відповідача по визнанню дій державного виконавця Кеди М.В. незаконними, в цій частині скаргу задоволено, визнано дії державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України по винесенню постанови про арешт коштів боржника від 22.07.13 в частині накладення арешту на кошти комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа" в сумі 12933477,38 грн. незаконними; в іншій частині ухвалу залишено без змін.

Судові акти мотивовані тим, що відповідач самостійного погасив заборгованість до порушення виконавчого провадження.

Не погоджуючись із судовими актами у справі, Державна виконавча служба України звернулася до Вищого господарського суду України з касаційними скаргами, в яких просить їх скасувати, а у задоволенні скарг на дії ДВС відмовити. Касаційні скарги мотивовані тим, що боржник тривалий час не реагував на постанову державного виконавця про відкриття виконавчого провадження, у зв'язку з чим, застосовано один із заходів примусового виконання рішення шляхом винесення постанови про арешт коштів боржника, та стягнення виконавчого збору, такі дії є послідовними, проведеними в межах Закону України "Про виконавче провадження".

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційних скарг щодо дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами попередній інстанцій та вбачається з матеріалів справи, рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 06.11.12 у цій справі позов Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" задоволено частково, з КПТМ"Криворіжтепломережа" на користь позивача стягнуто 11757706,35 грн. заборгованості, 53455,63 грн. інфляційних нарахувань, 158334,24 грн. річних та 595439,69 грн. пені, в частині стягнення з відповідача штрафу в сумі 1160053,40 грн. в позові відмовлено. Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 17.12.12 прийняте господарським судом рішення залишено без змін. На виконання прийнятого рішення 02.01.13 господарським судом видано відповідний наказ.

03.04.13 державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України, за заявою позивача, винесена постанова про відкриття виконавчого провадження з виконання наказу господарського суду Дніпропетровської області №16/5005/8055/2012, виданого 02.01.13. Вказаною постановою боржнику приписано самостійно виконати рішення в семиденний строк з дня винесення (отримання) цієї постанови.

22.07.13 державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України винесена постанова про стягнення з боржника виконавчого збору в сумі 1262931,59 грн. Також, 22.07.13 державним виконавцем відділу винесена постанова про накладення арешту на кошти відповідача, що містяться на його рахунках у межах суми 13892247,50 грн. Вказана постанова винесена у зв'язку з невиконанням відповідачем рішення господарського суду в строк, наданий для самосійного виконання та винесенням 22.07.13 постанови про стягнення з відповідача виконавчого збору.

Листом від 07.08.13 №1731/07 КПТМ"Криворіжтепломережа" повідомило відділ примусового виконання рішень про те, що станом на 01.08.13 заборгованість сплачена в сумі 11757 706,35 грн. та направило копію акту звіряння розрахунків.

Враховуючи, що факт самостійного погашення відповідачем заборгованості є встановленим та сторонами не заперечується, судами скасовані постанови ДВС про арешт коштів та про стягнення виконавчого збору. Колегія Вищого господарського суду України вважає за необхідне підтримати висновки судів попередніх інстанцій та відхилити доводи касаційної скарги ДВС з огляду на наступне.

Ч.1 ст.27 названого Закону передбачено, що у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.

Згідно з п.1 ч.1 ст.32 Закону заходами примусового виконання рішень є звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі, якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб.

Отже з наведених норм випливає, що заходи по примусовому виконанню рішення суду мають бути вжиті державним виконавцем до боржника виключно у разі невиконання останнім виконавчого документа, з метою виконання якого відкрито виконавче провадження, у строк, встановлений державним виконавцем у відповідній постанові.

Судами встановлено, що частина заборгованості в сумі 11757706,35 грн. сплачена КПТМ"Криворіжтепломережа" протягом листопада 2012р.- січня 2013р. Факт оплати відповідачем вказаної суми заборгованості позивачем не оспорюється та підтверджується підписаним представниками сторін актом звірки розрахунків від 31.03.13. Таким чином, рішення господарського суду виконане відповідачем частково ще до винесення відділом примусового виконання рішень постанови про відкриття виконавчого провадження.

Статтею 57 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. А якщо в даному випадку реальне виконання рішення суду щодо стягнення 11757706,35 грн. з боржника ДВС не здійснювалося та здійснюватися вже не буде, то в цій частині арешт накладено безпідставно.

Щодо стягнення виконавчого збору, то слід вказати наступне. Згідно з ч.1 ст.28 названого Закону у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом. У зазначених розмірах виконавчий збір стягується з боржника також у разі повернення виконавчого документа без виконання за письмовою заявою стягувача та у разі самостійного виконання боржником рішення після початку його примусового виконання, зокрема шляхом перерахування коштів безпосередньо на рахунок стягувача. Постанова про стягнення виконавчого збору може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.

За приписами п.3.7.2 п.3.7 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.12 №512/5 якщо рішення про стягнення коштів виконане боржником частково до початку його примусового виконання, виконавчий збір стягується з суми, яка не сплачена боржником самостійно. Зі змісту наведених норм вбачається, що виконавчий збір стягується з боржника виключно у разі невиконання останнім виконавчого документа, з метою виконання якого відкрито виконавче провадження, у строк, встановлений державним виконавцем. Як уже зазначалося частина заборгованості в сумі 11757706,35 грн. сплачена КПТМ"Криворіжтепломережа" протягом листопада 2012- січня 2013. Таким чином, рішення господарського суду виконане відповідачем частково ще до винесення відділом примусового виконання рішень постанови про відкриття виконавчого провадження.

Відповідно до п.п.4.1.1 п.4.1 Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 15.12.99 №74/5 державний виконавець, починаючи виконувати рішення, повинен пересвідчитись, чи отримана боржником копія постанови про відкриття виконавчого провадження і чи здійснені ним дії, спрямовані на добровільне виконання рішення у встановлений постановою строк.

Щодо даної справи, то всупереч вимогам названої Інструкції у сплаті відповідачем заборгованості за наказом господарського суду від 02.01.13 державний виконавець не пересвідчився та не врахував вищезазначені обставини при винесенні постанови про стягнення виконавчого збору, обчисленого, виходячи з повної суми, яку відповідач мав сплатити на користь позивача за цим наказом.

Таким чином, дії відділу примусового виконання рішень по винесенню постанови про стягнення з боржника виконавчого збору в сумі 1175770 грн. не відповідають наведеним нормам. З урахуванням викладеного господарський суд правомірно скасував оскаржувану постанову відділу в частині стягнення з відповідача виконавчого збору в сумі 1 175 770грн., а апеляційний суд правомірно підтримав такий висновок.

Отже, доводи касаційних скарг спростовуються вищевикладеним та не можуть бути підставою для скасування постанов Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 10.12.13 у справі, а тому, постанови апеляційного господарського суду слід залишити без змін, так як вони ухвалена при повному з'ясуванні всіх обставин справи та при вірному правозастосуванні.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 ГПК України Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційні скарги Державної виконавчої служби України залишити без задоволення, постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 10.12.13 у справі

№ 16/5005/8055/2012 залишити без змін.

Головуючий - суддя В.І. Дерепа

Судді С.В. Бондар

Б.М. Грек