ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 листопада 2015 року Справа № 922/3034/15
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді Саранюка В.І. - доповідача у справісуддівІванової Л.Б. Кочерової Н.О. розглянувши матеріали касаційної скарги Публічного акціонерного товариства "Реал-Банк"на рішення від та на постанову відгосподарського суду Харківської області 17.06.2015 Харківського апеляційного господарського суду 03.08.2015у справі господарського суду№ 922/3034/15 Харківської областіза позовомПублічного акціонерного товариства "Реал-Банк"доТовариства з обмеженою відповідальністю "Енергоінвестпроект"провизнання недійсним правочинуза участю представників:
від позивача - не з'явилися
від відповідача - не з'явилися
В С Т А Н О В И В :
Рішенням господарського суду Харківської області від 17.06.2015 у справі № 922/3034/15 (суддя Ємельянова О.О.), залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 03.08.2015 (головуючий суддя Черленяк М.І., Ільїн О.В., Хачатрян В.С.), відмовлено Публічному акціонерному товариству "Реал-Банк" (позивач) у задоволенні позовних вимог.
Не погоджуючись із вказаними судовими актами, позивач звернувся з касаційною скаргою, в якій просить Вищий господарський суд України скасувати рішення господарського суду Харківської області від 17.06.2015, постанову Харківського апеляційного господарського суду від 03.08.2015 у справі № 922/3034/15 та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
В касаційній скарзі заявник вказує на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, зокрема, статей 36, 46 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", статті 35 Господарського процесуального кодексу України.
Обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, 28.03.2013 між ПАТ "Реал Банк" (Банк) та ТОВ "Енергоінвестпроект" (Позичальник) укладено договір про надання овердрафту № 466/09-2-08, за умовами якого Банк надав Позичальнику кредит у формі овердрафту на умовах цього договору, а Позичальник зобов'язався повернути Банку заборгованість за овердрафтом та сплатити проценти за користування овердрафтом та інші платежі на умовах, які передбачені цим договором. Овердрафт надається Позичальнику для оплати платіжних документів на суму, що перевищує залишок на його поточному рахунку, відкритому в банку, в межах встановленого йому ліміту.
Пунктом 2.2. договору встановлено, що Позичальник зобов'язується погасити залишок на рахунку за овердрафтом у межах строку, встановлено п. 1.4. та сплатити нараховані проценти за весь період фактичного знаходження залишку на рахунку.
Згідно з пунктом 2.4 договору банк має право на договірне списання, тобто в погашення заборгованості, яка виникла, позичальник доручає банку самостійно здійснювати перерахування грошових коштів зі свого поточного рахунку № 2600630127651 без надання додаткових платіжних або інших документів. Перерахування здійснюється впродовж поточного місяця, в якому настане строк виконання позичальником своїх грошових зобов'язань, які визначені цим договором. Списання грошових коштів з рахунку позичальника здійснюється однією сумою або частинами в залежності від залишку коштів на рахунку. Право банку на договірне списання є першочерговим та може здійснюватись Банком у першу чергу по відношенню до виконання будь-якого іншого платіжного доручення. Перерахування за цим договором не потребує надання ніяких додаткових документів Позичальником і здійснюється Банком самостійно.
Постановою Правління Національного банку України № 109 від 28.02.2014 ПАТ "Реал Банк" віднесений до категорії неплатоспроможних, а з 03.03.2014 рішенням від 28.02.2014 виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб розпочато процедуру виведення ПАТ "Реал Банк" з ринку та здійснення у ньому тимчасової адміністрації.
Відповідно до банківської виписки з рахунку 2600630127651 перераховано на додатковий рахунок грошові кошти в розмірі 730,76 грн.
Рішенням господарського суду Харківської області від 12.06.2014 у справі № 922/1449/14, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 05.08.2014 та постановою Вищого господарського суду України від 24.09.2014, частково задоволені позовні вимоги ПАТ "Реал Банк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергоінвестпроект" про стягнення заборгованості за Договором овердрафту № 466/09-2-08 від 28.03.2013. Як зазначено у вказаному рішенні, часткове погашення заборгованості за кредитним договором здійснено платіжним дорученням № 3158 від 28.04.2014 ТОВ "НТЦ Енерготех" зі свого поточного рахунку здійснило перерахування заборгованості за відповідача в справі № 922/1449/14 у сумі 74810,16 грн.; - платіжним дорученням № 1218 від 28.04.2014 ТОВ "НТЦ Енерготехінвест" зі свого поточного рахунку здійснило перерахування заборгованості за відповідача у сумі 455736,84 грн.; - платіжним дорученням № 897 від 20.05.2014 ТОВ "Трістар Енергія" - здійснило перерахування заборгованості за відповідача у сумі 1336,90 грн.; - платіжним дорученням № 35 від 21.05.2014 TOB "НВП "Компел" - здійснило перерахування заборгованості за відповідача у сумі 373 000,00 грн.; - платіжним дорученням № 24 від 19.05.2014 TOB Фірма "РЕМ" - здійснило перерахування заборгованості за відповідача у сумі 263 000,00 грн. - з поточного рахунку ТОВ "Енергоінвестпроект" № 2600630127651, відповідно до положень п.2.4. договору про надання овердрафту відповідачем було доручено самостійно перерахувати позивачу (банку) без надання додаткових платіжних або інших документів у розмірі 730,76 грн.
Публічне акціонерне товариство "Реал-Банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Реал-Банк" звернулося до суду з позовом про визнання недійсним правочину, яким здійснено договірне списання з рахунку № 2600630127651 ТОВ "Енергоінвестпроект" в рахунок погашення заборгованості за договором овердрафту № 466/09-2-08 від 28.03.2013 у розмірі 730,76 грн. недійсним.
Позовні вимоги мотивовані нормами статей 203, 215 Цивільного кодексу України, статтями 3, 36, 52 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".
Судами попередніх інстанцій, з позицією яких погоджується Вищий господарський суд України, відмовлено позивачеві в задоволенні позовних вимог.
Згідно зі статтею 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Одностороннім правочином є дія однієї сторони, яка може бути представлена однією або кількома особами. Односторонній правочин може створювати обов'язки лише для особи, яка його вчинила. Односторонній правочин може створювати обов'язки для інших осіб лише у випадках, встановлених законом, або за домовленістю з цими особами. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін. До правовідносин, які виникли з односторонніх правочинів, застосовуються загальні положення про зобов'язання та про договори, якщо це не суперечить актам цивільного законодавства або суті одностороннього правочину.
Статтею 1066 Цивільного кодексу України за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.
Пленумом Верховного Суду України у Постанові від 06.11.2009 № 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" судам роз'яснено, що відповідно до частини першої статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання стороною (сторонами) вимог, які встановлені статтею 203 Цивільного кодексу України, саме на момент вчинення правочину. Судам необхідно враховувати, що виконання чи невиконання сторонами зобов'язань, які виникли з правочину, має значення лише для визначення наслідків його недійсності, а не для визнання правочину недійсним.
Списання коштів є дією проведеною в межах існуючих правовідносин за договором розрахунково-касового обслуговування та не може вважатися правочином в розумінні статті 202 Цивільного кодексу України.
Таким чином, ПАТ "Реал Банк" безпідставно ототожнено два різні поняття: вчинення правочину та виконання такого правочину після його вчинення.
Виходячи із встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи, з урахуванням того, що господарські суди у порядку статті 43 Господарського процесуального кодексу України всебічно і повно дослідили подані сторонами докази, усім доводам надали обґрунтовану та належну правову оцінку, проаналізували відносини сторін та правильно застосували до спірних правовідносин норми матеріального і процесуального права, відсутні підстави для зміни або скасування рішень судів попередніх інстанцій.
Доводи касаційної скарги не спростовують правильного висновку судів попередніх інстанцій, зводяться передусім до переоцінки доказів у справі, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції, передбачених статтями 111-5, 111-7 Господарського процесуального кодексу України.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 1115 - 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Реал-Банк" залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Харківської області від 17.06.2015 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 03.08.2015 у справі № 922/3034/15 залишити без змін.
Головуючий суддя В. Саранюк
Судді Л. Іванова
Н. Кочерова