Главная Сервисы для юристов ... База решений “Протокол” Постанова ВГСУ від 05.08.2015 року у справі №904/4543/14 Постанова ВГСУ від 05.08.2015 року у справі №904/4...
print
Друк
search Пошук

КОММЕНТАРИЙ от ресурса "ПРОТОКОЛ":

Історія справи

Постанова ВГСУ від 05.08.2015 року у справі №904/4543/14

Державний герб України

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 серпня 2015 року Справа № 904/4543/14 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого : Полянського А.Г.,

суддів: Кравчука Г.А., Мачульського Г.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"на постановуДніпропетровського апеляційного господарського суду від 21.05.2015у справі Господарського суду№ 904/4543/14 Дніпропетровської областіза скаргою на дії за позовомпублічного акціонерного товариства "Дніпродзержинська теплоелектроцентраль" Заводського відділу державної виконавчої служби Дніпродзержинського міського управління юстиції публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"до публічного акціонерного товариства "Дніпродзержинська теплоелектроцентраль"простягнення пені, 3% річних та інфляційних втрат у сумі 2 538 695,02 грн.

в судовому засіданні взяли участь представники:

позивача:Кость О.Г., дов. від 18.04.2014 № 14-105;відповідача: відділу ДВС:не з'явились; не з'явились;

В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство "Дніпродзержинська теплоелектроцентраль" (далі - Товариство) звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області зі скаргою на дії Заводського відділу державної виконавчої служби Дніпродзержинського міського управління юстиції, у якій просить:

- визнати дії державного виконавця Заводського відділу державної виконавчої служби Дніпродзержинського міського управління юстиції Журавльова С.Г. (далі - Відділ ДВС) по винесенню постанови про відкриття виконавчого провадження від 06.11.2014 з виконання наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 08.09.2014 № 904/4543/14 та постанови про арешт коштів боржника від 06.11.2014 з примусового виконання наказу від 08.09.2014 № 904/4543/14 такими, що суперечать чинному законодавству;

- скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження від 06.11.2014 з виконання наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 08.09.2014 № 904/4543/14, винесену Відділом ДВС;

- скасувати постанову про арешт коштів боржника від 06.11.2014 з примусового виконання наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 08.09.2014 № 904/4543/14, винесену Відділом ДВС.

Свої вимоги Товариство, із посиланням на приписи Закону України "Про виконавче провадження", Закону України "Про введення мораторію на примусову реалізацію майна", Закону України "Про теплопостачання", Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням" та постанови Кабінету Міністрів України від 18.06.2014 № 217 "Про затвердження Порядку розподілу коштів, що надходять на поточні рахунки із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків з гарантованим постачальником природного газу" обґрунтовувало тим, що в умовах наявності зведеного виконавчого провадження у якому боржником є Товариство, Відділ ДВС неправомірно відкрив виконавче провадження з виконання наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 08.09.2014 № 904/4543/14. Окрім того, в силу положень чинного законодавства на окремі рахунки та майно Товариства не може бути накладено арешт, у зв'язку із чим дії Відділу ДВС щодо винесення постанов про арешт усіх рахунків та майна боржника Товариство вважає незаконними, а відповідні постанови такими, що підлягають скасуванню в судовому порядку.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 02.04.2015 (суддя Крижний О.М.) скаргу Товариства на дії та рішення Відділу ДВС задоволено частково:

- визнано незаконними дії Відділу ДВС з винесення постанови від 06.11.2014 про відкриття виконавчого провадження з виконання наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 08.09.2014 № 904/4543/14 в частині накладення арешту на все майно, що належить боржнику у межах суми звернення стягнення - 2 589 280,77 грн. та заборони здійснювати відчуження будь-якого майна, що належить боржнику лише в межах суми боргу, та постанови про арешт коштів боржника від 06.11.2014 при примусовому виконанні наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 08.09.2014 № 904/4543/14;

- визнано недійсними постанову Відділу ДВС від 06.11.2014 про відкриття виконавчого провадження з виконання наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 08.09.2014 № 904/4543/14 в частині накладення арешту на все майно, що належить боржнику у межах суми звернення стягнення - 2 589 280,77 грн. та заборони здійснювати відчуження будь-якого майна, що належить боржнику лише в межах суми боргу, та постанову про арешт коштів боржника від 06.11.2014 при примусовому виконанні наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 08.09.2014 № 904/4543/14;

- у задоволенні решти вимог скарги відмовлено.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 21.05.2015 (колегія суддів: Коваль Л.А., Кузнецов В.О., Чередко А.Є.) ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 02.04.2015 залишено без змін.

В частині задоволення вимог Товариства вказані судові рішення прийнято з мотивів, викладених ним у скарзі на дії Відділу ДВС. В частині відмови у задоволенні вимог Товариства судові рішення мотивовано законністю дій Відділу ДВС щодо відкриття виконавчого провадження з виконання наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 08.09.2014 № 904/4543/14.

Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (далі - Компанія) звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, у якій просить скасувати постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 21.05.2015 і ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 02.04.2015 в частині задоволення скарги Товариства на дії Відділу ДВС та прийняти в цій частині нове рішення, яким скаргу Товариства залишити без задоволення у повному обсязі. Викладені у касаційній скарзі вимоги Компанія обґрунтовує посиланням на обставини справи, положення ст. 19 Конституції України, ст. 43 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), ст. ст. 1, 6, 11, 19, 25, 27, 32, 52, 57, 60 Закону України "Про виконавче провадження" та окремі роз'яснення пленуму Вищого господарського суду України.

Інші особи, які беруть участь у справі, не скористались правом, наданим ст. 1112 ГПК України, та відзив на касаційну скаргу Товариства до Вищого господарського суду України не надіслали, що не перешкоджає касаційному перегляду судових актів, які оскаржуються.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставини справи, застосування господарськими судами першої та другої інстанції норм процесуального права при прийнятті ухвали та постанови в оскаржуваній частині колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга Компанії не підлягає задоволенню, враховуючи наступне.

Місцевим та апеляційним господарськими судами на підставі матеріалів справи встановлено, що:

- рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 21.08.2014 у справі № 904/4543/14 з Товариства на користь Компанії стягнуто пеню у розмірі 496 965,55 грн., 3% річних у розмірі 917 176,70 грн., інфляційні втрати у розмірі 1 124 368,31 грн. та судовий збір у розмірі 50 770,21 грн.;

- 08.09.2014 на виконання вказаного рішення Господарського суду Дніпропетровської області було видано наказ;

- Компанія звернулась до Відділу ДВС з заявою від 20.10.2014 № 14/2-4623 про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 08.09.2014 № 904/4543/14 та клопотанням про те, щоб одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження Відділ ДВС провів опис майна боржника, наклав арешт на кошти та майно боржника в межах суми боргу, оголосив заборону на його відчуження;

- 06.11.2014 Відділом ДВС прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження (ВП № 45290420) з виконання наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 08.09.2014 № 904/4543/14 про стягнення з Товариства на користь Компанії 2 589 280,77 грн. заборгованості. Постановою про відкриття виконавчого провадження боржнику надано строк для добровільного виконання виконавчого документа - до 13.11.2014, накладено арешт на все майно, що належить боржнику, у межах суми звернення стягнення, заборонено здійснювати відчуження будь-якого майна, яке належить боржнику, в межах суми боргу;

- окрім того, у день відкриття виконавчого провадження (06.11.2014) Відділом ДВС прийнято постанову про арешт коштів боржника, якою накладено арешт на кошти, що містяться на рахунках Товариства у банківських установах згідно переліку, наведеному у постанові, в межах суми боргу.

Як вже частково зазначалось вище Компанія просить скасувати оскаржувані судові рішення в частині задоволення вимог Товариства про визнання незаконними дій та скасування постанов Відділу ДВС по накладенню арешту на все майно, що належить боржнику, у межах суми звернення стягнення, заборони здійснювати відчуження будь-якого його майна та арешту коштів на рахунках боржника у банківських установах, в межах суми боргу, у день відкриття виконавчого провадження.

За приписами статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" (далі - Закон) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до частини другої статті 25 Закону передбачено, що у постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.

Згідно з частиною першою статті 27 Закону у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.

Статтею 32 Закону визначено перелік заходів примусового виконання рішень, якими є: звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб; звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника; вилучення в боржника і передача стягувачу певних предметів, зазначених у рішенні; інші заходи, передбачені рішенням.

Відповідно до статті 6 Закону державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

З урахуванням наведених положень Закону, з огляду на те, що накладаючи арешт в період дії строку для добровільного виконання рішення суду, без наявності достатніх доказів того, що майно боржника може зникнути, без проведення його опису і визначення його вартості та з огляду на те, що у разі невиконання боржником у строк для добровільного виконання рішення суду, державним виконавцем здійснюється звернення стягнення яке здійснюється в першу чергу за рахунок коштів, які знаходяться на рахунках боржника і лише потім за рахунок наявного у боржника майна, колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується із правовою позицією господарських судів попередніх інстанцій про те, що державний виконавець вчиняючи такі дії порушив баланс інтересів сторін виконавчого провадження, а відтак і вимоги чинного законодавства.

Окрім того, як з'ясовано судами попередніх інстанцій, постановою від 06.11.2014 про арешт коштів боржника, Відділом ДВС було накладено арешт на кошти, що містяться:

- на рахунках із спеціальним режимом використання, які відкриті відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 18.06.2014 № 217 "Про затвердження Порядку розподілу коштів, що надходять на поточні рахунки із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків з гарантованим постачальником природного газу" та Закону України "Про теплопостачання";

- на рахунку, відкритому для зарахування страхових коштів у відповідності до вимог Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням".

За приписами частин першої, п'ятої та шостої статті 191 Закону України "Про теплопостачання" оплата теплової енергії, для виробництва якої повністю або частково постачається природний газ гарантованим постачальником, здійснюється споживачами теплової енергії шляхом перерахування коштів на рахунки із спеціальним режимом використання, які відкривають теплопостачальні організації в уповноваженому банку. Оплата теплової енергії шляхом перерахування коштів на інші рахунки забороняється. На кошти, що перебувають на рахунках із спеціальним режимом використання, не може бути звернено стягнення за зобов'язаннями гарантованого постачальника, теплогенеруючих, теплопостачальних та теплотранспортуючих організацій. Операції на поточних рахунках із спеціальним режимом використання не підлягають зупиненню.

Відповідно до пунктів 4 та 5 частини другої статті 21 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням" (чинного на момент винесення оскаржуваної постанови Відділу ДВС) страхові кошти, зараховані на окремий поточний рахунок у банку або на окремий рахунок в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів (далі - окремий рахунок), можуть бути використані страхувальником виключно на надання матеріального забезпечення та соціальних послуг застрахованим особам. Страхові кошти, зараховані на окремий рахунок, не можуть бути спрямовані на задоволення вимог кредиторів, на стягнення на підставі виконавчих та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до закону.

За таких обставин колегія суддів Вищого господарського суду України вважає правомірними і обґрунтованими висновки судів попередніх інстанцій про те, що дії Відділу ДВС в частині накладення постановою про відкриття виконавчого провадження арешту на майно боржника і накладення заборони здійснювати його відчуження та в частині винесення постанови про арешт коштів боржника слід визнати незаконними, а постанову від 06.11.2014 про відкриття виконавчого провадження в зазначеній частині, а також постанову від 06.11.2014 про арешт коштів боржника - недійсними.

Доводи касаційної скарги Компанії вказаних висновків не спростовують.

Посилання Компанії у касаційній скарзі на порушення господарськими судами попередніх інстанцій норм процесуального права не знайшли свого підтвердження в процесі перегляду справи, у зв'язку із чим відхиляються колегією суддів Вищого господарського суду України як необґрунтовані.

На підставі викладеного колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що постанова Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 21.05.2015 та ухвала Господарського суду Дніпропетровської області від 02.04.2015 в оскаржуваній частині відповідають нормам процесуального права, доводи касаційної скарги Компанії не спростовують висновків господарських судів попередніх інстанцій, у зв'язку з чим підстав для їх скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119 та 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" залишити без задоволення, а постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 21.05.2015 у справі № 904/4543/14 Господарського суду Дніпропетровської області - без змін.

Головуючий суддя А.Г. Полянський

Суддя Г.А. Кравчук

Суддя Г.М. Мачульський

logo

Юридические оговорки

Protocol.ua обладает авторскими правами на информацию, размещенную на веб - страницах данного ресурса, если не указано иное. Под информацией понимаются тексты, комментарии, статьи, фотоизображения, рисунки, ящик-шота, сканы, видео, аудио, другие материалы. При использовании материалов, размещенных на веб - страницах «Протокол» наличие гиперссылки открытого для индексации поисковыми системами на protocol.ua обязательна. Под использованием понимается копирования, адаптация, рерайтинг, модификация и тому подобное.

Полный текст

Приймаємо до оплати