Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 червня 2014 року Справа № 902/542/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючий суддяБакуліна С.В.,суддіВолковицька Н.О., Яценко О.В.розглянувши матеріали касаційної скарги Квартирно-експлуатаційного відділу м. Вінниціна постановуРівненського апеляційного господарського суду від 12.02.2014 рокуу справі№ 902/542/13господарського судуВінницької областіза позовомЗаступника Вінницького прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в інтересах держави в особі: Міністерства оборони України та Квартирно-експлуатаційного відділу м. ВінницідоРегіонального відділення міжнародної асоціації офіцерів спеціальних підрозділів по боротьбі з організованою злочинністю "Центр" у Вінницькій області "Центр-Вінниця"простягнення коштів

В засіданні взяли участь представники:

- прокуратури:Яговдік С.М. посвідчення № 000730 від 09.08.2012 року,- позивача:МО України: не з'явився, КЕВ м. Вінниці: не з'явився,- відповідача:не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

Заступник Вінницького прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в інтересах держави в особі Міністерства оборони України та квартирно-експлуатаційного відділу м. Вінниці (далі за текстом - КЕВ м. Вінниці) звернувся до господарського суду Вінницької області з позовом до регіонального відділення міжнародної асоціації офіцерів спеціальних підрозділів по боротьбі з організованою злочинністю "Центр" у Вінницькій області "Центр-Вінниця" (далі за текстом - РВ міжнародна асоціація офіцерів "Центр" у Вінницькій області "Центр-Вінниця") про стягнення коштів.

Рішенням господарського суду Вінницької області від 11.12.2013 року у справі № 902/542/13 у задоволенні позовних вимог заступнику Вінницького прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в інтересах держави в особі Міністерства оборони України та КЕВ м. Вінниці - відмовлено.

Не погодившись з рішенням місцевого господарського суду, заступник Вінницького прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері звернувся до Рівненського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати рішення господарського суду Вінницької області від 11.12.2013 року та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 12.02.2014 року у справі № 902/542/13 апеляційну скаргу заступник Вінницького прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері залишено без задоволення, а рішення господарського суду Вінницької області від 11.12.2013 року - без змін.

Не погоджуючись з вказаними судовими актами, КЕВ м. Вінниці звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Вінницької області від 11.12.2013 року та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 12.02.2014 року у справі № 902/542/13 та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги, аргументуючи порушення норм права, зокрема, ст. ст. 763, 785, 793 Цивільного кодексу України.

Розпорядженням секретаря другої судової палати Вищого господарського суду України від 03.06.2014 року № 03-05/723 для розгляду касаційної скарги у справі № 902/542/13 у зв'язку з перебуванням у відпустці судді Ходаківської І.П. та тимчасовою непрацездатністю судді Фролової Г.М.., сформовано колегію суддів у складі: головуючий - Бакуліна С.В., судді Волковицька Н.О., Яценко О.В. (доповідач).

Учасників судового процесу відповідно до статті 1114 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, переглянувши у касаційному порядку рішення суду першої інстанції та постанову апеляційної інстанції, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що 01.11.2003 року між Будинком офіцерів Військово-повітряних сил Збройних Сил України (далі за текстом - Будинок офіцерів ВПС ЗС України) та приватним підприємцем ОСОБА_5 було укладено договір № 36, відповідно до умов якого: орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове платне користування приміщення площею 51, 50 кв. м АДРЕСА_2, що знаходиться на балансі Будинку офіцерів ВПС ЗС України, вартість якого визначена відповідно до експертного висновку про оцінку майна (додаток № 3) і становить кім. АДРЕСА_2 - 32 464, 00 грн.; частина майданчика з благоустроєм - 20 101, 00 грн. (п.1.1.); орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої КМУ і складає 1 685, 76 грн. за рік (п. 3.1.); орендна плата за перший місяць оренди (листопад 2003 року) розраховується згідно з додатком № 4 до цього договору та складає 140, 48 грн. Орендна плата перераховується орендарем до державного бюджету не пізніше 5 числа місяця, з урахуванням щомісячного індексу інфляції (п. 3.2.); орендар зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі здійснювати внесення орендної плати (п. 5.2.); орендар має право передавати з дозволу орендодавця приміщення орендованого майна в суборенду за умови, що не тягне зміни вартості майна і не порушує інших положень цього договору (п. 6.5.); даний договір діє з 01.11.2003 року по 01.11.2018 року, строком на 15 (п'ятнадцять) років (п. 10.1.); в п. 12.1 перераховані додатки до договору.

Факт передачі приміщень та частини майданчика підтверджується актом прийому-передачі від 01.11.2003 року.

Місцевим та апеляційним господарськими судами досліджено, що 01.04.2007 року за погодженням з Вінницьким КЕВ між приватним підприємцем ОСОБА_5 (орендодавець) і "Центр-Вінниця" (суборендар) було укладено договір суборенди № 168, згідно умов якого: орендодавець здав, а суборендар прийняв в строкове платне користування приміщення площею 51, 5 м. кв. АДРЕСА_2, що знаходиться на балансі КЕВ м. Вінниці, вартість якого визначена відповідно до експертного висновку про оцінку майна (додаток № 3) і становить 32 464 тис. грн. (п. 1.1.); термін оренди становить 11 (одинадцять) років 6 (шість) місяців з моменту прийняття орендованого об'єкта за актом прийому-передачі (п. 3.1.); даний договір діє з 01.04.2007 року по 01.11.2018 рік строком на 11 (одинадцять) років 6 (шість) місяців (п. 7.1.). Додатки до договору: додаток № 1 - акт інвентаризації з поверховим планом приміщень та викопіювання з плану з експлікацією, додаток № 2 - акт прийому-передачі, додаток № 3 - розрахунок орендної плати на конкретну дату, додаток № 4 - розрахунок комунальних та експлуатаційних витрат на утримання орендованого майна, додаток № 5 - копія свідоцтва про державну реєстрацію суборендаря (п. 9.1. - 9.5.).

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що вказаний Договір не посвідчувався нотаріально та не містить відмітки про його державну реєстрацію.

Факт передачі приміщень підтверджується актом від 01.04.2007 року.

Судами досліджено, що згідно довідки МКП-ЖЕК № 18 № 961 від 24.03.2011 року ОСОБА_5 була зареєстрована у АДРЕСА_1 з 31.05.2002 року по день її смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 і знята з реєстрації 19.03.10 року.

15.04.2011 року КЕВ м. Вінниці рекомендованим листом направило директору "Центр-Вінниця" Творуну П.Н. лист № 676 від 10.03.2011 року з вимогою протягом трьох днів з моменту отримання даного листа звільнити займане приміщення та передати його згідно акту прийому-передачі КЕВ м. Вінниця в належному стані, не гіршому ніж на момент передачі його в оренду, який вручено уповноваженій особі 20.04.2011 року.

Місцевим та апеляційним господарськими судами досліджено, що актом ревізії фінансово-господарської діяльності КЕВ м. Вінниці за період з 01.06.2010 року по 01.02.2012 року від 27.04.2012 року № 08-07/11, зокрема, встановлено, що КЕВ м. Вінниці за період з 25.03.2011 року (дата надходження довідки про смерть ОСОБА_5) по 13.03.2012 рік не виставлені рахунки СПД ОСОБА_7 та відділенню Міжнародної асоціації у Вінницькій області "Центр-Вінниця" у подвійному розмірі, чим порушені вимоги ч. 2 ст. 785 Цивільного Кодексу України, де передбачено, що якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмір подвійної плати за користування річчю (майном) за час прострочення. Вказане порушення допущено начальником КЕВ м. Вінниці, оскільки керівник установи зобов'язаний створити необхідні умови для правильного ведення бухгалтерського обліку, як наслідок недоотримано доходів спеціальним фондом КЕВ м. Вінниці на загальну суму 26 950, 31 грн. (СПД ОСОБА_7 - 10424,13 грн., Відділення Міжнародної асоціації у Вінницькій області "Центр-Вінниця" - 16 526,1 8 грн.) та суперечить вимогам ч. 1 ст. 3, ч. 2, 3, 6 ст. 8, ч. 7 ст. 8, ч. 8 ст. 9 Закону №996.

Так, згідно Положенням про КЕВ м. Вінниці: квартирно-експлуатаційний відділ міста Вінниці є державною установою, яка заснована на базі Вінницької квартирно-експлуатаційної частини району згідно директиви Міністерства оборони України № 322\1\10 від 20.04.2005 року та створене Міністерством оборони України і підпорядковано Західному Територіальному квартирно-експлуатаційному управлінню. Квартирно-експлуатаційний відділ міста Вінниці є правонаступником Вінницької КЕЧ району (преамбула ).

Актом огляду приміщень, затвердженим начальником КЕВ м. Вінниці 07.05.2013 року, встановлено, що приміщення АДРЕСА_2 60 будинку офіцерів використовує Регіональне відділення міжнародної асоціації офіцерів спеціальних підрозділів по боротьбі з організованою злочинністю "Центр" у Вінницькій області "Центр-Вінниця".

Судами досліджено, що на даний час договір оренди відсутній. Приміщення знаходиться у задовільному стані.

Згідно письмового розрахунку, проведеного КЕВ м. Вінниці, з відповідача слід стягнути 50 536, 32 грн., з яких орендна плата - 7 221, 53 грн., неустойка за фактичне користування - 11 772, 94 грн., холодна вода - 58, 14 грн., компенсація податку за землю - 371, 80 грн., теплове навантаження - 8 404, 09 грн., електроенергія - 487, 36 грн., донарахована неустойка в ході ревізії ДФІ - 22 220, 46 грн.

Відповідно до ст. 774 Цивільного кодексу України передання наймачем речі у користування іншій особі (піднайм) можливе лише за згодою наймодавця, якщо інше не встановлено договором або законом. Строк договору піднайму не може перевищувати строку договору найму. До договору піднайму застосовуються положення про договір найму.

Положеннями ч. 3 ст. 1 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" (в редакції чинній на час укладення договору оренди та договору суборенди) передбачено, що відносини оренди рухомого та нерухомого майна, закріпленого за військовими частинами, закладами, установами та організаціями Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також за спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань організації спеціального зв'язку та захисту інформації, підпорядкованими йому регіональними органами та територіальними підрозділами, закладами та установами Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, які ведуть його облік у спеціальному порядку, регулюються цим Законом з урахуванням особливостей, передбачених Законом України "Про господарську діяльність у Збройних Силах України".

Згідно ст. 7 Закону України "Про господарську діяльність у Збройних Силах" (в редакції чинній на час укладення договору оренди та договору суборенди) порядок надання дозволу військовим частинам на передачу закріпленого за ними рухомого та нерухомого майна в оренду встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 1 Порядку надання дозволу військовим частинам Збройних Сил на передачу закріпленого за ними рухомого та нерухомого майна в оренду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 778 від 11.05.2000 року (в редакції чинній на час укладення договору оренди та договору суборенди) зазначено, що цей порядок визначає процедуру надання дозволу військовим частинам, закладам, установам та організаціям Збройних Сил на передачу закріпленого за ними рухомого та нерухомого військового майна в оренду.

Обґрунтованим є висновок судів попередніх інстанцій стосовно того, що спеціальне законодавство врегульовує відносини оренди нерухомого майна, закріпленого за військовими частинами, закладами, установами та організаціями Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань, однак не містить вказівок щодо форми укладення договору, яка з урахуванням ст. 639 Цивільного кодексу України встановлена для такого роду правочинів ст. ст. 793, 794 Цивільного кодексу України.

За таких обставин, колегія суддів касаційної інстанції, враховуючи приписи ст. 774 Цивільного кодексу України, погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що договір суборенди частини нерухомого майна № 168 від 01.04.2007 року на дату його укладення підлягав нотаріальному посвідченню (ст. 793 ч. 2 ЦК України) та державній реєстрації (ст. 794 ч. 1 ЦК України).

Частиною 3 ст. 640 Цивільного кодексу України встановлено, що договір, який підлягає нотаріальному посвідченню або державній реєстрації, є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення або державної реєстрації, а в разі необхідності і нотаріального посвідчення, і державної реєстрації - з моменту державної реєстрації.

Згідно ч. 1 ст. 210 Цивільного кодексу України правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації.

При недотриманні вимоги стосовно реєстрації правочину, у тих випадках, коли така реєстрація визнана законом обов'язковою, такий правочин не є укладеним, а отже не створює прав та обов'язків для його сторін.

Отже, оскільки договір суборенди є неукладеним, то обґрунтованим є висновок судів попередніх інстанцій про те, що вимоги про стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати, неустойки за фактичне користування приміщеннями, компенсації податку за землю, заборгованості з теплового навантаження, заборгованості за електричну енергію, донарахованої неустойки в ході ревізії та пені за її несвоєчасну сплату задоволенню не підлягають, тому що договір суборенди від 01.04.2007 року не створює прав та обов'язків для сторін.

Також, обґрунтованим є висновок судів про безпідставність вимоги до "Центр Вінниця" на підставі договору оренди від 01.11.2003 року, укладеного між Будинком офіцерів ВПС ЗСУ та СПД-ФО ОСОБА_5, з урахуванням змісту ч. 1 ст. 626, ч. 1 ст. 629 Цивільного кодексу України, оскільки відповідач не був стороною вказаного правочину, а отже не набув в зв'язку з його укладенням та припиненням в результаті смерті ОСОБА_5, а ні прав, а ні обов'язків.

Всі інші доводи скаржника не спростовують висновків суду апеляційної інстанцій та зводяться до переоцінки доказів, яким вже було надано оцінку судами попередніх інстанцій.

За таких обставин, колегія суддів касаційної інстанції приходить до висновку, що під час розгляду справи місцевим та апеляційним господарськими судами фактичні обставини справи встановлено на основі повного, всебічного і об'єктивного дослідження поданих доказів, господарськими судами вірно застосовані норми права, а доводи скаржника не спростовують законності прийнятих у справі судових актів.

Відповідно до п. 1 ст. 1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу - без задоволення.

Касаційна скарга залишається без задоволення, коли суд визнає, що рішення місцевого та постанова апеляційного господарських судів прийняті з дотриманням вимог матеріального та процесуального права, з'ясуванням всіх обставин, які мають значення для правильного вирішення спору.

Таким чином, колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновками місцевого та апеляційного господарських судів, які відповідають матеріалам справи та чинному законодавству, у зв'язку з чим підстав для скасування чи зміни оскаржуваних судових актів не вбачається.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу квартирно-експлуатаційного відділу м. Вінниці на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 12.02.2014 року у справі № 902/542/13 залишити без задоволення.

2. Постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 12.02.2014 року у справі № 902/542/13 залишити без змін.

Головуючий суддяС.В. Бакуліна СуддіН.О. Волковицька О.В. Яценко