Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 березня 2015 року Справа № 910/12404/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді: суддів:Кота О.В., Кочерової Н.О., Саранюка В.І.розглянувши у відкритому судовому засіданнікасаційну скаргуПублічного акціонерного товариства "Реал Банк"на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 08.12.2014у справі№ 910/12404/14 господарського суду Київської областіза позовом до третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача проПублічного акціонерного товариства "Реал Банк" Товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрно-промислова група "Південь" Приватне акціонерне товариство "Київський страховий дім" стягнення 5 241 644,83 грн.за участю представників сторін:позивача: відповідача: третьої особи:Саєнка В.В., Мартяна О.В. Подолянко Т.В. Подолянко Т.В., Дерев'янчука В.А.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Київської області від 12.09.2014 (суддя Лилак Т.Д.) задоволено позов Публічного акціонерного товариства "Реал Банк" (надалі - ПАТ "Реал Банк") до Товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрно-промислова група "Південь" (надалі - ТОВ "АПГ "Південь"): стягнуто з відповідача на користь позивача 5 000 000,00 грн заборгованості по поверненню кредитних коштів, 55 567,12 грн простроченої заборгованості за процентами, 183 835,62 грн пені на суму простроченого кредиту, 2 242,09 грн пені на суму прострочених процентів.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 08.12.2014 (судді: Суховий В.Г., Мальченко А.О., Жук Г.А.) рішення господарського суду Київської області від 12.09.2014 змінено, викладено його резолютивну частину в іншій редакції: позовні вимоги задоволені частково; стягнуто з ТОВ "АПГ "Південь" на користь ПАТ "Реал Банк" 26 800,00 грн заборгованості по поверненню кредитних коштів, 28 767,12 грн простроченої заборгованості за процентами, 985,36 грн пені на суму простроченого кредиту, 286,88 грн пені на суму прострочених процентів; в іншій частині позову відмовлено.

Не погоджуючись із прийнятою у справі постановою суду апеляційної інстанції, ПАТ "Реал Банк" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою про її скасування, просить рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Скаржник посилається на порушення апеляційним господарським судом норм матеріального та процесуального права, зокрема статей 590, 602, 629 Цивільного кодексу України, статті 20 Закону України "Про заставу", частини 5 статті 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

У відзиві на касаційну скаргу ТОВ "АПГ "Південь" просить залишити без змін оскаржувану постанову апеляційного господарського суду.

За правилами статті 77 ГПК України в засіданні суду касаційної інстанції 26.02.2015 була оголошена перерва до 05.03.2015.

Заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши повноту встановлення господарськими судами обставин справи та правильність застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, 29.03.2013 між ПАТ "Реал Банк" та ТОВ "АПГ "Південь" (позичальник) укладено договір № 482/09-2-08 про надання кредитної лінії, відповідно до пункту 1.1 якого банк надає позичальнику у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти, на умовах, визначених цим договором та додатковими угодами до нього, що складають невід'ємну частину договору.

Кредит надається у формі поновлювальної кредитної лінії з максимальним лімітом у сумі 5 000 000,00 грн. Термін остаточного повернення кредиту - 28.03.2014, фіксована процентна ставка за користування кредитом на момент укладання договору - 7,5 % річних (пункти 1.2, 1.3, 1.4 кредитного договору).

Відповідно до пункту 4.2 кредитного договору нараховані проценти за користування кредитом сплачуються позичальником щомісячно у валюті наданого кредиту платіжним дорученням не пізніше 5-го числа місяця, наступного за місяцем нарахування процентів.

Пунктом 4.5 договору передбачено, що за порушення строків повернення кредиту та процентів за користування кредитом позичальник зобов'язується сплачувати банку пеню в розмірі 0,5 % від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.

29.03.2013 між банком та позичальником укладено додаткову угоду № 485/09-2-08 до договору про надання кредитної лінії, відповідно до пункту 1 якої банк надає позичальнику частину кредитних коштів на поповнення оборотних коштів у сумі 5 000 000,00 грн шляхом перерахування кредитних коштів на поточний рахунок позичальника. Банк надає кредитні кошти строком з 29.03.2013 до 28.03.2014 зі сплатою 7,5 % процентів річних (пункт 2 додаткової угоди).

29.03.2013 між ПАТ "Реал Банк" (заставодержатель) та Приватним акціонерним товариством "Київський страховий дім" (надалі - ПАТ "Київський страховий дім", заставодавець) укладено договір № Д-483/09-2-08 застави майнових прав, відповідно до пункту 1.1 якого заставодавець передає в заставу майнові права на грошові кошти в сумі 5 000 000,00 грн, які знаходяться на депозитному рахунку в ПАТ "Реал Банк", термін повернення яких 28.03.2014, відповідно до договору № 64/29-19/БТ про залучення на строковий депозит грошових коштів суб'єкта господарювання (з щомісячною сплатою відсотків) від 29.03.2013 та додатковими угодами до нього, укладеним між заставодавцем та ПАТ "Реал Банк".

Зазначені в пункті 1.1 договору застави майнові права на грошові кошти надані у заставу в забезпечення зобов'язань ТОВ "АПГ "Південь" за договором № 482/09-2-08 про надання кредитної лінії від 29.03.2013 (пункт 1.3 договору застави).

Відповідно до пункту 2.2 договору застави заставодержатель набуває право звернення на предмет застави в разі, якщо кредит, забезпечений заставою, не буде погашено в строк, передбачений кредитним договором, або проценти за користування кредитом не буде сплачено в строк, передбачений кредитним договором. У першу чергу проводиться звернення стягнення на прострочені проценти, потім на прострочену суму кредиту.

Згідно з пунктом 2.3 договору застави реалізація заставлених майнових прав здійснюється шляхом укладання сторонами договору відступлення права вимоги або на підставі рішення суду.

На виконання умов договору застави 29.03.2013 між ПАТ "Київський страховий дім" (первісний кредитор) та ПАТ "Реал Банк" (новий кредитор) укладено договір № 484-09-2-08 відступлення права вимоги, за умовами якого первісний кредитор відступає новому кредитору право вимоги за договором про залучення на строковий депозит грошових коштів суб'єктів господарювання у національній валюті (з щомісячною сплатою відсотків) № 64/29-19/БТ від 29.03.2013 та додаткових угод до нього, що укладений ПАТ "Київський страховий дім" та ПАТ "Реал Банк" на суму 5 000 000,00 грн.

Цей договір укладено для виконання зобов'язань за договором про надання кредитної лінії № 482/09-2-08 від 29.03.2013 (пункт 1.2 договору відступлення права вимоги).

Відповідно до пункту 2.3 договору відступлення новий кредитор за рахунок отриманих після відступлення права вимоги коштів відшкодовує заборгованість позичальника, яка виникла внаслідок несвоєчасного виконання зобов'язань останнього за кредитним договором, самостійно проводячи перерахування відповідних коштів з депозитного рахунку на рахунки, які зазначені в кредитному договорі.

Згідно з пунктом 4.5 цього договору договір набирає чинності в разі невиконання позичальником умов кредитного договору.

Судами встановлені факти: виконання банком належним чином та в повному обсязі зобов'язань згідно з умовами кредитного договору; невиконання позичальником належним чином зобов'язань у частині повернення кредиту та сплати процентів за вказаним кредитним договором.

З урахуванням викладеного, керуючись, зокрема приписами статей 509, 537, 610, 611, 1048, 1049, 1054 ЦК України, статей 173,193, 217, 230, 231 Господарського кодексу України, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову в повному обсязі.

Суд апеляційної інстанції погодився з висновком суду першої інстанції у частині наявності заборгованості за договором, проте, дійшов висновку, що розмір такої заборгованості судом встановлено неправильно. Керуючись, зокрема приписами статей 525, 526, 599, 606, 1049, 1054 ЦК України, умовами вищевказаного договору про відступлення права вимоги (зокрема, пунктів 2.3, 4.5), апеляційний господарський суд зазначив: договір відступлення права вимоги набирає чинності автоматично, у разі виникнення заборгованості позичальника за кредитним договором, а заборгованість позичальника погашається в порядку, закріпленому в пункті 2.3 договору, шляхом самостійного проведення перерахування відповідних коштів з депозитного рахунку на рахунки, зазначені в кредитному договорі; оскільки договір відступлення права вимоги набрав чинності з 06.03.2014 (у день невиконання позичальником умов договору по сплаті процентів), то в цей день до банку перейшло право вимоги на суму 5 000 000,00 грн, що має наслідком припинення зобов'язань за депозитним договором на суму 5 000 000,00 грн поєднанням боржника та кредитора в одній особі та подальше погашення заборгованості за кредитним договором у порядку пункту 2.3 договору відступлення; перехід до банку права вимоги та відшкодування заборгованості позичальника за рахунок отриманих коштів є фактично виконанням зобов'язання за кредитним договором іншою особою.

Однак, колегія суддів касаційної інстанції вважає передчасними висновки судів попередніх інстанцій, оскільки не було враховано наступне.

Відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з пунктами 3, 4 частини 1 статті 512 цього Кодексу кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); виконання обов'язку боржника третьою особою.

Отже, при заміні кредитора в зобов'язанні права до нового кредитора переходять у момент, коли такий юридичний факт настав.

Судами попередніх інстанцій з урахуванням приписів статті 514 ЦК України не надано правової оцінки наявному в матеріалах справи листу ПАТ "Реал Банк" від 03.06.2014 № 14-04/2391, адресованому ПАТ "Київський страховий дім", щодо непогашення заборгованості ТОВ "АПГ "Південь" та заблокування депозитних коштів ПАТ "Київський страховий дім" до повного виконання ТОВ "АПГ "Південь" кредитних зобов'язань перед ПАТ "Реал Банк".

При цьому, не враховані висновку Верховного Суду України, викладені в постанові від 23.12.2014 у справі № 5011-64/1736-2012.

Відповідно до частини 3 статті 2 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" законодавство про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом при розгляді судом справи про визнання неплатоспроможним (банкрутом) банку застосовується з урахуванням норм законодавства про банки і банківську діяльність.

Згідно зі статтею 77 Закону України "Про банки і банківську діяльність" банк може бути ліквідований: 1) за рішенням власників банку; 2) у разі відкликання Національним банком України банківської ліцензії з власної ініціативи або за пропозицією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Фонд гарантування вкладів фізичних осіб у день отримання рішення Національного банку України про ліквідацію банку набуває прав ліквідатора банку та розпочинає процедуру його ліквідації відповідно до Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Відповідно до статті 50 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" з дня свого призначення уповноважена особа Фонду приступає до інвентаризації та оцінки майна банку з метою формування ліквідаційної маси банку. До ліквідаційної маси банку включаються будь-яке нерухоме та рухоме майно, кошти, майнові права та інші активи банку. До ліквідаційної маси банку не включається майно у випадках, прямо передбачених законом, а також індивідуально визначене майно та майнові права, що належать банку на підставі речових прав (ліцензії, гудвіл тощо).

Статтею 52 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" встановлено черговість та порядок задоволення вимог до банку, оплата витрат та здійснення платежів.

У пункті 4 частини 5 статті 36 цього Закону зазначено, що під час тимчасової адміністрації не здійснюється зарахування зустрічних однорідних вимог, якщо це може призвести до порушення порядку погашення вимог кредиторів, встановленого цим Законом.

Згідно з пунктом 8 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" законодавчі та інші нормативно-правові акти, прийняті до набрання чинності цим Законом, застосовуються у частині, що не суперечить цьому Закону.

А як встановлено судом апеляційної інстанції, постановою Правління Національного банку України від 28.02.2014 № 109 ПАТ "Реал Банк" віднесений до категорії неплатоспроможних, з 03.03.2014 рішенням № 10 від 28.02.2014 виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб розпочато процедуру виведення банку з ринку та здійснення в ньому тимчасової адміністрації; рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 21.05.2014 № 34 "Про початок ліквідації ПАТ "Реал Банк" та призначення уповноваженої особи фонду" вирішено розпочати ліквідацію банку.

Отже, судами не з'ясовано питання щодо можливості звернення стягнення на заставлене майно шляхом списання депозитних коштів поза межами ліквідаційної процедури банку з урахуванням вищезазначених законодавчих актів.

За таких обставин, судами попередніх інстанцій при винесенні оскаржуваних судових актів були неповно з'ясовані обставини справи, що мають значення для правильного вирішення спору, порушено та неправильно застосовано до спірних правовідносин норми матеріального права, у зв'язку з чим суди прийшли до передчасних висновків у справі, а постановлені судові рішення не можна визнати законними та обґрунтованими.

Встановлення зазначених обставин виходить за межі перегляду справи в порядку касації та є підставою для скасування рішення і постанови з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

При новому розгляді справи суду необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з'ясувати обставини справи, перевірити доводи, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін, а також вжити заходів щодо всебічного, повного та об'єктивного розгляду справи та прийняти рішення відповідно до норм матеріального та процесуального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119-11112 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Реал Банк" у справі № 910/12404/14 задовольнити частково .

Рішення господарського суду Київської області від 12.09.2014 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 08.12.2014 у справі № 910/12404/14 скасувати.

Справу № 910/12404/14 передати на новий розгляд до господарського суду Київської області.

Головуючий суддя: О. Кот

судді: Н. Кочерова

В. Саранюк