Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 грудня 2014 року Справа № 910/9244/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів: Дерепи В.І. - головуючого (доповідача), Грека Б.М., Кривди Д.С.

за участю представників сторін: позивача - Сидорчука Р.Д.

відповідача - Шляхетського А.Л.

розглянувши касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 11 червня 2014 року у справі господарського суду міста Києва №910/9244/13 за позовом Публічного акціонерного товариства "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз" до Публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування" про стягнення 753 478, 10 грн.,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до господарського суду м.Києва з позовом до відповідача про стягнення 753 478, 10 грн. заборгованості, посилаючись на порушення відповідачем взятих на себе зобов'язань за укладеним між сторонами у справі договором на відповідальне зберігання товарно-матеріальних цінностей №УГВ-11498/11-09 від 26.10.2009 року.

Рішенням господарського суду м.Києва від 4 вересня 2013 року (суддя Митрохіна А.В.) позов задоволений повністю. Стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість за договором на відповідальне зберігання товарно-матеріальних цінностей №УГВ-11498/11-09 від 26.10.2009 року в сумі 753 478, 10 грн., судовий збір.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 11 червня 2014 року рішення суду скасоване. Прийняте нове рішення, яким відмовлено позивачеві в задоволенні його позовних вимог.

У касаційній скарзі позивач просить скасувати вказану постанову суду апеляційної інстанції, посилаючись на те, що вона прийнята з порушенням норм матеріального і процесуального права та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог позивача.

Перевіривши матеріали справи та на підставі встановлених в ній фактичних обставин, проаналізувавши правильність застосування апеляційним господарським судом при прийнятті оскаржуваної постанови норм матеріального і процесуального права, суд вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, 26 жовтня 2009 року між Державним акціонерним товариством "Чорноморнафтогаз" та дочірньою компанією "Укргазвидобування" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" було укладено договір на відповідальне зберігання товарно-матеріальних цінностей №УГВ-11498/11-09.

Відповідно до умов Договору (п. 1.1) відповідач довіряє, а позивач зобов'язується надати послуги з зберігання трубної продукції, надалі Майна, згідно з актами приймання - передач, які є невід'ємною частиною договору.

На виконання умов Договору відповідач передав, а позивач прийняв на зберігання Майно:

НазваКількість, штукКількість, тон (без врахування ізоляції)Кількість, тонн (з врахуванням ізоляції)Кількість, МетрівТруби б/ш г/д ДЕСТ 8732-78 ст.10Г2 Д325х14 в ізоляції833926,283956,8838 488,100Труби б/ш г/д ДЕСТ 8732-78 ст.10Г2 Д325х18 в ізоляції598842,003863,6356 017,620Всього:14311 768,2861 820,53614 505,720Факт виникнення між позивачем і відповідачем договірних відносин з надання позивачем відповідачу послуг зі зберігання даної трубної продукції на підставі вищезазначених Договору і акту №1 приймання-передачі трубної продукції на відповідальне зберігання від 26.10.2009р. встановлений рішенням Господарського суду м. Києва від 01.12.2011р. у справі №9/180, залишеного без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 27.02.2012р. і постановою Вищого Господарського суду України від 10.05.2012 року.

Відповідно до ч. 2 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Відповідно до п. 2.1 Договору, позивач зберігає Майно відповідача на базі ССМУ ДАТ "Чорноморнафтогаз" с. Яковенково, АР Крим.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 01.12.2011р. у справі №9/180, також встановлено, що Майно зберігалося на базі у період з 26.10.2009 по 03.09.2012 року.

Зазначений факт також підтверджується: актом контрольної перевірки інвентаризації цінностей на 03.08.2011р., актами приймання-передачі трубної продукції з відповідального зберігання: №3 від 20.07.2011р., №4 від 20.07.2011р., №5 від 29.07.2011р., №6 від 07.08.2012р., №7 від 12.08.2012р., №8 від 16.08.2012р., №9 від 24.08.2012 р., №10 від 28.08.2012р., №11 від 01.09.2012р., №12 від 03.09.2012р. копії яких містяться в матеріалах справи).

Загальна кількість трубної продукції, прийнятої на відповідальне зберігання позивачем прийнято від відповідача складає:

- трубна продукція - труби б/ш г/д ДЕСТ 8732-78 СТ.10Г2 Д325х14 в ізоляції у кількості 956,883 тонн (з врахуванням ізоляції), а також труби б/ш г/д ДЕСТ 8732-78 ст.10Г2 Д325х18 в ізоляції у кількості 863,635 тонн (з врахуванням ізоляції);

- трубна продукцію - труби б/ш г/д ДЕСТ 8732-78 ст.10Г2 Д325х18 в ізоляції у кількості 77,787 тонн (з врахуванням ізоляції).

Зазначене підтверджується підписаними повноважними представниками актів приймання-передачі трубної продукції на відповідальне зберігання за № 1 від 26.10.2009 р., та уточненого до нього акту № 2 від 08.07.2011р. (копії містяться в матеріалах справи).

Пунктом 2.2. Договору сторони погодили, що видача Майна здійснюється у тому числі часткова, здійснюється по пред'явленні необхідних документів та оформленні актів прийому - передачі (п. 2.2 Договору).

А тому, враховуючи умови договору, у період з 20.07.2011 року по 03.09.2012 року позивачем здійснювалося повернення (передача) відповідачу Майна з відповідального зберігання (трубної продукції - труби б/ш г/д ДЕСТ 8732-78 ст.10Г2 Д325х14 в ізоляції у загальній кількості 956,883 тонн (з врахуванням ізоляції), а також труби б/ш г/д ДЕСТ 8732-78 ст.10Г2 Д325х18 в ізоляції у загальній кількості 941,422 тонн (з врахуванням ізоляції), згідно Договору, що підтверджується актами приймання-передачі трубної продукції з відповідального зберігання: №3 від 20.07.2011р, №4 від 20.07.2011р., №6 від 07.08.2012р., №7 від 12.08.2012р., №8 від 16.08.2012р., №9 від 24.08.2012р., №10 від 28.08.2012р., №11 від 01.09.2012р.,№12 від 03.09.2012р. (копії містяться в матеріалах справи).

Залишкова кількість трубної продукції була передана позивачу 03.09.2012 року, що підтверджується актом приймання - передачі.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилався на те, що відповідачем не було відшкодовано позивачу фактичні витрати на зберігання трубної продукції у період з 01.01.2011 по 31.08.2012 року включно, що за розрахунком позивача складають 753 478,10 грн.

Приймаючи постанову про скасування рішення місцевого господарського суду, яким позовні вимоги позивача у справі були задоволені та приймаючи нове рішення про відмову позивачу в позові, апеляційний господарський суд виходив з того, що в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження обставин щодо понесення позивачем втрат, пов'язаних із зберіганням трубної продукції саме відповідача у період з 01.01.2011 по 31.08.2012 року.

В обґрунтування зазначених висновків апеляційний господарський суд послався на висновки судово-економічної експертизи Київського НДІ судових експертиз №13554/13555/13-45 від 29.04.2014 року згідно яких за результатами дослідження наявних в матеріалах справи та додатково наданих документів, підтвердити чи спростувати суму витрат, понесених ПАТ "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз" при зберіганні трубної продукції згідно договору на відповідальне зберігання товарно-матеріальних цінностей №УГВ-11498/11-09 від 26.10.2009 року, за період з 01.01.2011 року по 31.08.2012 року не видається за можливе.

Проте, з вказаними висновками апеляційної інстанції погодитись не можна враховуючи наступне.

Відповідно до вимог ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Поряд з цим згідно ч.5 ст.42 ГПК України висновок судового експерта для господарського суду не є обов'язковим і оцінюється господарським судом за правилами встановленими статтею 43 цього Кодексу.

Враховуючи зазначені вимоги ГПК України, суд вважає, що обґрунтування висновків апеляційного господарського суду тільки висновками судово-економічної експертизи, без всебічного і повного дослідження та оцінки зібраних у справі доказів в їх сукупності, визнати законними і обґрунтованими не можна.

Суд, також, не може погодитись з висновками апеляційної інстанції і в тому, що правовідносини сторін виникли на підставі договірних відносин з надання позивачем відповідачу послуг зі зберігання трубної продукції у період з 01.01.2011 року по 31.08.2012 року згідно договору на відповідальне зберігання товарно-матеріальних цінностей №УГВ-11498/11-09 від 26.10.2009 року, оскільки розглядаючи спір апеляційний господарський суд не звернув уваги та не дав правової оцінки тим обставинам, що згідно п.8.3 договору, останній починає свою дію з моменту підписання його сторонами і діє у питанні надання послуг до 31.12.2010 року, а у питанні розрахунків - до повного виконання зобов'язання, що відповідає вимогам ч.3 ст.946 ЦК України.

При цьому, апеляційний господарський суд, також, не звернув уваги та не дав правової оцінки тим обставинам, що згідно п.4.2 договору вартість надання послуг по зберіганню труб визначається згідно з кошторисом (додаток №1), який є невід'ємною частиною договору.

Відповідно до вимог п.п. 1, 4 Постанови пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 року №6 "Про судове рішення" рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

Господарським судам слід виходити з того, що рішення може ґрунтуватись лише на тих доказах, які були предметом дослідження і оцінки судом. При цьому необхідно мати на увазі, що згідно зі статтею 43 ГПК наявні докази підлягають оцінці у їх сукупності і жодний доказ не має для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Відхиляючи будь-які доводи сторін чи спростовуючи подані стороною докази, господарські суди повинні у мотивувальній частині рішення навести правове обґрунтування і ті доведені фактичні обставини, з огляду на які ці доводи або докази не взято до уваги судом.

Постанова апеляційної інстанції зазначеним вимогам та вимогам ст.ст. 43, 105 ГПК України не відповідає.

За вказаних обставин постанова апеляційної інстанції як прийнята з порушенням норм матеріального і процесуального права не може залишатись без змін і підлягає скасуванню.

Оскільки розглядаючи даний спір та приймаючи рішення у справі місцевий господарський суд зазначені в мотивувальній частині постанови обставини з достовірністю не з'ясував і не перевіряв та вони не були покладені в оцінку зібраних доказів в їх сукупності, суд вважає, що рішення суду першої інстанції також підлягає скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд.

При новому розгляді справи господарському суду необхідно врахувати наведене, більш повно і всебічно з'ясувати обставини справи, суть позовних вимог і заперечень, їх обґрунтованість, зібраним у справі доказам дати правову оцінку і відповідно до вимог закону вирішити спір.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11110, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

П О С Т А Н О В И В:

Рішення господарського суду міста Києва від 4 вересня 2013 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 11 червня 2014 року скасувати, частково задовольнивши касаційну скаргу.

Справу передати на новий розгляд до господарського суду міста Києва в іншому складі суду.

Головуючий, суддя В.Дерепа

Судді Б.Грек

Д.Кривда