Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 листопада 2014 року Справа № 915/1712/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого - Ткаченко Н.Г.

Суддів - Катеринчук Л.Й.

Поліщука В.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну скаргу ПАТ "Всеукраїнський Акціонерний Банк"

на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 19.08.2014 та рішення Господарського суду Миколаївської області від 19.11.2013 по справі № 915/1712/13 за позовом ПАТ "Всеукраїнський Акціонерний Банк" до ФОП ОСОБА_3, за участю третьої особи : АТВТ "Гілєя" про відшкодування майнової шкоди в сумі 4489185,00 грн, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач - ПАТ "Всеукраїнський Акціонерний Банк" в вересні 2013 звернувся з позовом до Господарського суду Миколаївської області про стягнення з ФОП ОСОБА_3 майнової шкоди в сумі 4489185,00 грн.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 21.10.2013 залучено до участі у справі № 915/1712/13 третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача : АТВТ "Гілєя".

Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 19.11.2013 по справі № 915/1712/13 /суддя : Ржепецький В.О./ в задоволенні позовних вимог відмовлено у повному обсязі.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 19.08.2014 по справі № 915/1712/13 /судді : Ліпчанська Н.В., Мацюра П.Ф., Лисенко В.А./ рішення Господарського суду Миколаївської області від 19.11.2013 залишено без змін, а апеляційна скарга позивача без задоволення.

В касаційній скарзі ПАТ "Всеукраїнський Акціонерний Банк" просить скасувати постанову Одеського апеляційного господарського суду від 19.08.2014 та рішення Господарського суду Миколаївської області від 19.11.2013, посилаючись на те, що вони постановлені з порушенням норм матеріального та процесуального права, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Представники сторін в судове засідання не з'явилися, про день та час розгляду справи повідомлені належним чином.

Заслухавши доповідь судді Ткаченко Н.Г., перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається із матеріалів справи, ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 31.01.2008 порушено провадження по справі № 14/44/08 про банкрутство АТВТ "Гілєя".

Постановою Господарського суду Миколаївської області від 13.09.2010, яка залишена без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 05.10.2010, по справі № 14/44/08 визнано АТВТ "Гілєя" банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатором боржника арбітражного керуючого ОСОБА_3 (а.с.22-24).

Постановою ВГСУ від 25.01.2011 по справі № 14/44/08 скасовано постанову Одеського апеляційного господарського суду від 05.10.2010 та постанову Господарського суду Миколаївської області від 13.09.2010, справу про банкрутство АТВТ "Гілєя" направлено на новий розгляд до суду першої інстанції, на стадію розпорядження майном боржника.

Під час здійснення ліквідаційної процедури по справі про банкрутство АТВТ "Гілєя" ліквідатором боржника ОСОБА_3 04.10.2010 реалізовано заставне майно боржника на відкритих торгах, проведених Товарною біржею "Ізумруд" на загальну суму 4 489 185,00 грн. Вказане майно перебувало в заставі ПАТ "Всеукраїнський Акціонерний Банк", відповідно до договору іпотеки від 28.09.2006. Банк був визнаний кредитором по справі про банкрутство АТВТ "Гілєя", з вимогами в сумі 39235977,85 грн., як такі, що забезпечені заставою майна боржника.

Рішенням Господарського суду Київської області від 23.08.2012 по справі №26/076-12, яке залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 27.11.2012 позов Банку до ФОП ОСОБА_3, ВКП "Ківгор" (покупець заставного майна боржника), АТВТ "Гілєя" про визнання недійсним результатів торгів (аукціону) з продажу майна від 04.10.2010 та договору купівлі-продажу від 04.10.2010 задоволено в повному обсязі, а саме : визнано в недійсними результати торгів у формі аукціону по продажу майна, яке належить АТВТ "Гілєя" на ТБ "Ізумруд" щодо продажу залізничної під'їзної колії довжиною 10937,82м. оформлених згідно протоколу №2 від 04.10.2010; визнано недійсними результатів торгів у формі аукціону по продажу майна, яке належить АТВТ "Гілея" на ТБ "Ізумруд" щодо продажу машин, механізмів обладнання та устаткування оформлених згідно протоколу №3 від 04.10.2010; визнано недійсними результати торгів у формі аукціону по продажу майна, яке належить АТВТ "Гілєя" на ТБ "Ізумруд" щодо продажу транспортних засобів в кількості 33 одиниць, залізничних дорожних машин (тепловози - 3 одиниці, напіввагони, автодрезина), автотракторної техніки та самохідних машин в кількості 70 одиниць оформлених згідно протоколу №4 від 04.10.2010; визнано недійсним Договір купівлі-продажу рухомого майна, що включає в себе машини, механізми, обладнання та устаткування, транспортні засоби, залізничну під'їзну колію, укладений 04.10.2010 між АТВТ "Гілєя" в особі ліквідатора ОСОБА_3 та ВКП "Ківгор" (а.с.8-17).

Також, як було встановлено судами попередніх інстанцій, ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 15.05.2014 року по справі №14/44/08 про банкрутство АТВТ "Гілєя" визнано неправомірною бездіяльність арбітражного керуючого ОСОБА_3 при виконанні обов'язків розпорядника майна АТВТ "Гілєя", щодо невжиття заходів із забезпечення вимог заставного кредитора ПАТ "Всеукраїнський Акціонерний Банк".

Позовні вимоги ПАТ "Всеукраїнський Акціонерний Банк" до ФОП ОСОБА_3 обгрунтовані тим, що на думку Банку, арбітражним керуючим ОСОБА_3 внаслідок зловмисної бездіяльності завдана матеріальна шкода Банку, як заставного кредитора по справі, в сумі 4 489 185,00 грн.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, господарський суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не надано будь-яких доказів того, що дії відповідача свідчать про завдання шкоди безпосередньо майну, а тому, лише сам факт реалізації, незалежно від його правомірності або неправомірності, не є доказом завдання шкоди майну, яке реалізоване, крім того, позивачем не доведено, чи має взагалі місце сам факт наявності причинення йому збитків.

Одеський апеляційний господарський суд погодився з висновками суду першої інстанції та залишив рішення Господарського суду Миколаївської області від 19.11.2013 без змін.

Відповідно до ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним з способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Загальні положення про цивільно-правову відповідальність за завдання позадоговірної шкоди визначено ст.1166 ЦК України, відповідно до якої майнова шкода, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Звертаючись до суду з позовом про стягнення збитків, позивач повинен надати належні та достатні докази наявності у діях (бездіяльності) відповідача усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинно-наслідкового зв'язку між протиправною поведінкою відповідача та завданими позивачу шкоди, вини відповідача у завданої шкоди.

Відповідно до ч.1 ст.33 та ч.2 ст.34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Як було зазначено вище, продаж заставного майна боржника відбувався у справі про банкрутство АТВТ "Гілєя".

Звертаючись з позовом до суду, ПАТ "Всеукраїнський Акціонерний Банк" не було надано суду доказів стосовно того, чи задовольнялись кредиторські вимоги Банку, у справі № 14/44/08 про банкрутство АТВТ "Гілєя", після продажу майна боржника чи ні, чи було повернено заставне майно боржника, після винесення рішення Господарського суду Київської області від 23.08.2012 по справі №26/076-12 про визнання недійсними аукціону з продажу майна боржника, відповідно до договору купівлі-продажу від 04.10.2010, не надано доказів того, що Банк звертався із позовом про звернення стягнення на заставлене майно, в порядку, визначеному Законом України "Про заставу" чи з позовом про витребування майна з чужого незаконного володіння.

Таким чином, судом першої інстанції було встановлено, що позивач в порушення вимог ст.33 та ч.2 ст.34 ГПК України не надав суду доказів, які б підтверджували сам факт заподіяння йому відповідачем шкоди, не доведено належним чином протиправної поведінки відповідача, яка призвела до понесених збитків.

Відповідно до вимог ст. 99 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі.

Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Згідно ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Належним чином переглянувши матеріали справи в апеляційному порядку, відповідно до вимог ст.ст.99-101 ГПК України, Одеський апеляційний господарський суд обґрунтовано погодився з висновком суду першої інстанції про те, що позовні вимоги ПАТ "Всеукраїнський Акціонерний Банк" до ФОП ОСОБА_3, яка виконувала обов"язки ліквідатора АТВТ "Гілєя" про стягнення майнової шкоди в сумі 4489185,00 грн є необґрунтованими і не підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.1117 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

У касаційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Таким чином, колегія судді приходить до висновку, що постанова Одеського апеляційного господарського суду від 19.08.2014 та рішення Господарського суду Миколаївської області від 19.11.2013 відповідають вимогам закону і підстав для їх скасування не вбачається.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду, які викладені в оскаржуваних судових рішеннях по справі.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 1115, 1117 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу ПАТ "Всеукраїнський Акціонерний Банк" залишити без задоволення.

Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 19.08.2014 та рішення Господарського суду Миколаївської області від 19.11.2013 по справі № 915/1712/13 залишити без змін.

Головуючий - Ткаченко Н.Г.

Судді - Катеринчук Л.Й.

Поліщук В.Ю.