Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 червня 2014 року Справа № 905/756/13-г

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Божок В.С. - головуючого,

Костенко Т. Ф.,

Сибіги О.М.

розглянувши матеріали касаційної скарги ТОВ "Паливно-енергетична компанія "Газ-Енерго"на постановуДонецького апеляційного господарського суду від 18.02.2014у справіГосподарського суду Донецької областіза позовом ВАТ "Макіївський металургійний комбінат"до ТОВ "Паливно-енергетична компанія "Газ-Енерго"провизнання недійсним договору підряду № 138-17 від 06.09.2011р.за позовом третьої особи Приватного акціонерного товариства "Макіївський металургійний завод"до ВАТ "Макіївський металургійний комбінат" ТОВ "Паливно-енергетична компанія "Газ-Енерго"провизнання недійсним договору підряду № 138-17 від 06.09.2011р.в судовому засіданні взяли участь представники:

позивача: Міщенко М.В. (дов. від 12.05.14 № 20),

відповідача: не з'явились,

3-тої особи: Омельченко О.О. (дов. від 10.02.14 № 04/0109),

ВСТАНОВИВ:

Рішенням від 04.09.2013 р. господарського суду Донецької області в задоволенні позовів ВАТ "Макіївський металургійний комбінат" та третьої особи із самостійними вимогами на предмет спору ПАТ "Макіївський металургійний завод" про визнання недійсним договору підряду №138-17 від 06.09.2011 року відмовлено.

Постановою від 18.02.2014 р. Донецького апеляційного господарського суду вказане вище рішення скасовано, позови задоволено.

Не погоджуючись з постановою Донецького апеляційного господарського суду, ТОВ "Паливно-енергетична компанія "Газ-Енерго" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою і просить її скасувати як прийняту з порушенням норм матеріального та процесуального права, рішення місцевого господарського суду - залишити без змін.

Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при винесенні оспорюваних судових актів знаходить необхідним касаційну скаргу залишити без задоволення.

Як було встановлено судами попередніх інстанцій, які приймали рішення у даній справі, відповідно до умов договору підряду від 06.09.2011 р. №138-17, укладеного між ВАТ "Макіївський металургійний комбінат" та ТОВ "ПЕК "Газ - Енерго", останнім прийнято на себе зобов'язання на свій ризик у період дії даного договору виконати для позивача як замовника роботи з приведення у належний стан території шламонакопичувача №1 Кіровського району м.Макіївки (балка Кобильська), шляхом приймання та вивозу будівельного та побутового сміття, відходів доменного та мартенівського виробництва (шламу), а Замовник зобов'язується прийняти та оплатити зазначені роботи.

Згідно пункту 1.3. договору земельна ділянка площею 38,2908 га під шламонакопичувачем №1 у Кіровському районі м.Макіївки (балка Кобильська) надана замовнику у постійне використання на підставі рішення Макіївського міської ради від 20.09.2001р. №932/2, держакт №І-ДН005403 від 03.10.2001р.

Пунктами 3.1, 3.2 договору передбачено, що загальна вартість робіт за даним договором складає вартість всіх виконаних робіт згідно з актом виконаних робіт за весь період дії договору. Вартість робіт з вивозу відходів складає 1(одна) грн. з ПДВ за 1 (одну) тонну. Вартість робіт, зазначена у даному пункті може бути змінена лише за згодою сторін.

Строк дії договору - з моменту його підписання та до моменту повного виконання сторонами своїх зобов'язань за даним договором, однак у будь-якому разі до повного вивозу Підрядником з території шламонакопичувача №1 Кіровського району м.Макіївки (балка Кобильська) відходів. (розд. 8 договору).

Договір підписано уповноваженими представниками сторін та скріплено печатками підприємств в установленому порядку.

Звертаючись з позовом у даній справі, ВАТ "Макіївський металургійний комбінат" послалось на те, що на момент укладення спірного договору підряду воно не було власником шламонакопичувача, оскільки 06.07.2000р. останній передано у складі основних засобів до статутного фонду ТОВ "Металург", а отже, позивач не мав достатнього обсягу дієздатності для укладення договору підряду.

Третя особа із самостійними вимогами, обґрунтовуючи свої вимоги зазначила, що починаючи з 28.09.2004р. спірний шламонакопичувач є власністю ПАТ "Макіївський металургійний завод", оскільки увійшов до його уставного фонду внаслідок передання від ВАТ "Макіївсталь", отже на час укладення договору підряду ВАТ "Макіївський металургійний комбінат" не мало повноважень власника на розпорядження шламонакопичувачем.

Судами встановлено, що 06.07.2000р. ВАТ "Макіївський металургійний комбінат" було передано у власність у якості внеску до статутного фонду ТОВ "Металург" майно на загальну суму 489873019 грн., про що складено акт приймання-передачі. Шламонакопичувач №1 увійшов до складу майна, яке передавалось у власність ТОВ "Металург", що підтверджується додатком №1 до акту приймання-передачі.

В подальшому, згідно акту приймання-передачі від 29.06.2004 р. ТОВ "Металург" передало як внесок до статутного фонду ЗАТ "Макіївсталь" майно вартістю 203888757,00грн., у яке увійшов і шламонакопичувач №1 з інвентарним номером 200320046 згідно Переліку майна визначеного у Додатку № 1.

27.09.2004р. ЗАТ "Макіївсталь" за актом приймання-передачі передано до статутного фонду ЗАТ "Макіївський металургійний завод" у власність як внесок до статутного фонду майно вартістю 203480995,00 грн., до складу якого було включено і шламонакопичувач №1, введений в експлуатацію у 1967 році, інвентарний номер 200320046 (Додаток № 1 до акту).

Рішенням від 08.04.2011р. загальних зборів акціонерів змінено найменування ЗАТ "Макіївський металургійний завод" на ПАТ "Макіївський металургійний завод". Державна реєстрація змін до статуту відбулася 15.04.2011р.

Донецьким апеляційним господарським судом в даному випадку обґрунтовано взято до уваги рішення від 04.12.2013 р. господарського суду Донецької області у справі №905/8187/13, яке набрало законної сили та є преюдиційним для даної справи в силу ст. 35 ГПК України, яким за ПАТ "Макіївський металургійний завод", м. Макіївка Донецької області визнано право власності на шламонакопичувач № 1, інвентарний № 200320046, рік введення в експлуатацію - 1967, що знаходяться за адресою: м.Макіївка, Кіровський район, низова частина балки Кобильська та Шламонакопичувач № 2, інвентарний номер 200320054, рік введення в експлуатацію - 1981, що знаходиться за адресою: м. Макіївка, Кіровський район, балка річки Грузької.

Отже, судом встановлено, що власником шламонакопичувача № 1 є ПАТ "Макіївський металургійний завод".

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що судом апеляційної інстанції у цьому зв'язку правомірно враховано приписи ст. 316 ЦК України, згідно якої правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Статтею 202 ЦК України передбачено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Отже, як вірно зауважено апеляційним господарським судом, замовником за спірним договором підряду може виступати особа, якій об'єкт підряду належить на праві власності або на підставі приналежності іншого речового права, зміст якого передбачає повноваження на розпорядження та користування ввіреним майном.

Відповідно до частини 1 статті 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього кодексу, зокрема: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Статтею 203 ЦК України, серед іншого передбачено, що особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності, правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

З врахуванням встановленого судом апеляційної інстанції факту відсутності у позивача на момент укладення спірного договору підряду права розпорядження майном, у відношенні якого його було укладено, тобто достатнього обсягу дієздатності на укладення спірного договору, приписів ст. 215 ЦК України, вмотивованим є висновок Донецького апеляційного господарського суду про задоволення позовів ВАТ "Макіївський металургійний комбінат" та ПАТ "Макіївський металургійний завод".

Приймаючи до уваги зазначене вище, постанову Донецького апеляційного господарського суду прийнято при правильному застосуванні норм матеріального та процесуального права і підстави для її скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ :

Касаційну скаргу залишити без задоволення.

Постанову від 18.02.2014 р. Донецького апеляційного господарського суду у справі № 905/756/13-г залишити без змін.

Головуючий Божок В.С.

Судді Костенко Т.Ф.

Сибіга О.М.