Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 лютого 2015 року Справа № 922/3743/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіБожок В.С.,суддівВолковицької Н.О., Сибіги О.М.розглянувши матеріали касаційної скаргиВідкритого акціонерного товариства "Трест "Південзахіденергобуд", с. Подвірки, Харківська обл.на постановуХарківського апеляційного господарського суду від 08.12.2014 рокуу справі господарського суду Харківської областіза позовомПублічного акціонерного товариства "Харківська ТЕЦ-5", с. Подвірки, Харківська обл.доВідкритого акціонерного товариства "Трест "Південзахіденергобуд", с. Подвірки, Харківська обл.простягнення коштів

за участю представників

позивача: Курінний Б.М.,

відповідача: Басов С.В.

В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство "Харківська ТЕЦ-5" (далі за текстом - ПАТ "Харківська ТЕЦ-5") звернулось до господарського суду Харківської області з позовом до відкритого акціонерного товариства "Трест "Південзахіденергобуд" (далі за текстом - ВАТ "Трест "Південзахіденергобуд") про стягнення безпідставно одержаного майна в сумі 218 614, 50 грн.

Рішенням господарського суду Харківської області від 14.10.2014 року залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 08.12.2014 року позовні вимоги задоволено повністю: присуджено до стягнення з ВАТ "Трест "Південзахіденергобуд" на користь ПАТ "Харківська ТЕЦ-5" збитки в сумі 218 614, 50 грн. та судові витрати.

Вищезазначені судові акти мотивовані наявністю правових підстав для стягнення збитків в сумі сплаченого позивачем земельного податку, оскільки майно відповідача перебувало на земельній ділянці позивача і таким чином відповідач зміг безоплатно використовувати земельну ділянку за рахунок того, що вона входить до землекористування позивача, який сплачує за неї земельний податок.

Не погоджуючись з судовими актами попередніх інстанцій, ВАТ "Трест "Південзахіденергобуд" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 14.10.2014 року та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 08.12.2014 року і прийняти нове рішення у справі, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

ПАТ "Харківська ТЕЦ-5" відзиву на касаційну скаргу подано не було.

Розпорядженням від 03.02.2015 року № 03-05/155 сформовано наступний склад колегії суддів: головуючий суддя - Божок В.С., судді - Волковицька Н.О., Сибіга О.М.

В судовому засіданні представник відповідача просив касаційну скаргу задовольнити, рішення господарського суду Харківської області від 14.10.2014 року та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 08.12.2014 року - скасувати і прийняти нове рішення у справі, яким відмовити у задоволенні позовних вимог, а представник позивача проти доводів касаційної скарги заперечував та просив залишити її без задоволення, а судові акти попередніх інстанцій - без змін.

Заслухавши пояснення представників сторін, приймаючи до уваги межі перегляду справи в суді касаційної інстанції, перевіривши повноту встановлення господарськими судами обставин справи та правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, а судові акти господарських судів попередніх інстанцій - скасуванню з направленням справи на новий розгляд до місцевого господарського суду з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, ВАТ "Трест "Південзахіденергобуд" є власником будівель, що розташовані в межах земельної ділянки, яка належить ПАТ "Харківська ТЕЦ-5" на праві постійного користування згідно Акту ІІ-ХР № 001477 від 07.12.2001 року.

Господарськими судами попередніх інстанцій також встановлено адреси та характеристики цих будинків: Харківська обл., Харківський район, сел. Пісочин, Кононенко в'їзд, буд. 1 - нежитлова будівля адміністративного корпусу загальною площею 190,8 м. кв, Свідоцтво на право власності від 20.03.2007 року серії CAB № 413262; Харківська обл., Харківський район, сел. Пісочин, Кононенко в'їзд , буд. 1а- нежитлова будівля, склад ЗДВ, загальною площею 383,1 м.кв., Свідоцтво на право власності від 20.03.2007 року серії CAB № 413260, Харківська обл., Харківський район, сел. Пісочин, Кононенко в'їзд, буд.1б - нежитлова будівля, майстерня, загальною площею 30,9 м. кв., Свідоцтво на право власності від 20.03.2007 року серії CAB № 413261.

Відповідно до протоколу засідання районної комісії щодо врегулювання земельних відносин на території Харківського району від 16.04.2007 року було надано згоду ВАТ "Трест "Південзахіденергобуд" на виділення земельної ділянки, площа якої буде визначена після обґрунтування меж для обслуговування нежитлових будівель та споруд.

Рішенням Пісочинської селищної ради Харківської області від 19.05.2010 року "Про затвердження містобудівного обґрунтування розташування меж та розмірів земельної ділянки для обслуговування нежитлових будівель та споруд ВАТ "Трест" Південзахіденергобуд" було затверджено містобудівні обґрунтування меж та розмірів земельної ділянки для обслуговування нежитлових будівель та споруд, які розташовані в сел. Пісочин, в'їзд Кононенко 1,1а,1б Харківського району Харківської області.

Рішенням Пісочинської селищної ради Харківської області від 28.03.2013 року "Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду ВАТ "Трест" Південзахіденергобуд" для обслуговування нежитлових приміщень за адресою сел. Пісочин, в'їзд Кононенко 1,1а,16" зобов'язано відповідача надати до селищної ради відмову від постійного користування земельною ділянкою орієнтовною площею 1,313 га ПАТ "Харківська ТЕЦ-5".

Відповідач звертався до позивача з пропозицією узгодити межі земельних ділянок, а саме щодо спірної земельної ділянки площею 1,313 га, яка знаходиться у постійному користуванні позивача, на що не було отримано відповіді.

За весь період користування земельною ділянкою позивач сплачував земельний податок за вказану земельну ділянку, що підтверджується довідкою наданою ДПІ ГУ Міндоходів. Згідно податкових декларацій ПАТ "Харківська ТЕЦ-5" сплачено плату за землю з юридичних осіб за земельну ділянку загальною площею 1,313 га, яка розташована на території Харківського району та на якій розташовані будівлі ВАТ "Трест "Південзахіденергобуд", у 2011 році - 70 902,00 грн., у 2012 році - 70 902,00 грн., у 2013 році - 76 810,50 грн., загальна сума складає 218 614, 50 грн.

Вважаючи, що відповідач повинен компенсувати вартість користування земельною ділянкою, позивач звернувся до суду з позовом на підставі ст. ст. 1212, 1213 Цивільного кодексу України про стягнення безпідставно одержаного майна в сумі 218 614, 50 грн.

Встановивши дані фактичні обставини у справі, керуючись ст. ст. 11, 22, 1166, 1212, 1213 Цивільного кодексу України, ст. 174, 225 Господарського кодексу України, ст. ст. 120, 123, 126 377 Земельного кодексу України, ст. ст. 147, 287, 288 Податкового кодексу України, ст. ст. 16, 21 Закону України "Про оренду землі" господарські суди попередніх інстанцій дійшли висновків про необхідність задоволення позовних вимог з огляду на наявність підстав для стягнення збитків в сумі сплаченого позивачем земельного податку, оскільки майно відповідача перебувало на земельній ділянці позивача і таким чином відповідач зміг безоплатно використовувати земельну ділянку за рахунок того, що вона входить до землекористування позивача, який сплачує за неї земельний податок.

Однак, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що такі висновки господарських судів є передчасними та зроблені без належного з'ясування всіх обставин у справі з огляду на наступне.

Так, колегія суддів Вищого господарського суду України звертає увагу на ту обставину, що позовна заява обгрунтована стягненням земельного податку на підставі ст. ст. 1212, 1213 Цивільного кодексу України як безпідставно одержаного майна і не містить згадування про збитки чи посилання на відповідні правові норми, в той же час рішенням суду першої інстанції залишеним без змін постановою апеляційного господарського суду стягнуто суму земельного податку і кваліфіковано це саме як збитки.

Відтак, стягнувши збитки в сумі 218 614, 50 грн. суд в порушення приписів п. 2 ч. 1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України фактично вийшов за межі позовних вимог без клопотання заінтересованої сторони.

Крім того, необхідно відзначити, що судами попередніх інстанцій довільно було витлумачено положення ст. 1212 Цивільного кодексу України, оскільки несплата земельного податку не може кваліфікуватись як безпідставне отримання (збереження) майна без достатньої правової підстави.

До того ж, згідно законодавчих правових приписів земельний податок сплачується власником або користувачем земельної ділянки, в той час як відповідач не є власником чи користувачем відповідної земельної ділянки.

Також суд касаційної інстанції відзначає, що господарськими судами попередніх інстанцій не було надано оцінки тому факту, що згідно довідки державної податкової інспекції, податковим деклараціям з плати за землю та платіжним дорученням відповідач все ж таки сплачує земельний податок за земельну ділянку, на якій знаходяться будівлі, що належать йому на праві власності, не дивлячись на те, що він не є власником чи користувачем відповідної земельної ділянки.

Зазначені обставини не були враховані судами першої та апеляційної інстанцій при винесенні оскаржуваних судових актів, у зв'язку з чим суди прийшли до передчасних висновків у справі.

Неповне дослідження фактичних обставин справи та неналежне з'ясування дійсних прав та обов'язків сторін унеможливлює правильне застосування матеріального закону, що регулює спірні правовідносини.

Таким чином, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку, що всупереч покладеному на суди обов'язку щодо повного та всебічного з'ясування дійсних обставин справи, суди на вищенаведене уваги не звернули, а тому судові акти попередніх інстанцій не можна визнати законними та обґрунтованими.

Передбачені процесуальним законом межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішеннях судів чи відхилені ними, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Відтак, у касаційної інстанції відсутні процесуальні повноваження щодо переоцінки доказів та фактичних обставин справи, встановлених під час розгляду справи господарськими судами попередніх інстанцій.

Згідно з ч. 1 ст. 11110 ГПК України підставами для скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного господарського суду або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 1119 ГПК України Вищий господарський суд України за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції і передати справу на новий розгляд, якщо суд припустився порушень норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин справи, що мають значення для правильного вирішення справи.

При новому розгляді справи судам необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з'ясувати обставини справи, дійсні права та обов'язки сторін, перевірити доводи, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін і, в залежності від встановленого, вирішити спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

За таких обставин, касаційна скарга ВАТ "Південзахіденергобуд" на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 08.12.2014 року підлягає частковому задоволенню, а судові акти попередніх інстанцій - скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119 - 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу задовольнити частково.

2. Рішення господарського суду Харківської області від 14.10.2014 року та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 08.12.2014 року у справі № 922/3743/14 - скасувати.

3. Справу № 922/3743/14 направити на новий розгляд до господарського суду Харківської області.

Головуючий суддяВ.С. Божок СуддіН.О. Волковицька О.М. Сибіга