Історія справи

Постанова ВГСУ від 22.04.2014 року у справі №5023/6820/11
Постанова ВГСУ від 04.02.2015 року у справі №5023/6820/11
Постанова ВГСУ від 15.07.2015 року у справі №5023/6820/11
Постанова ВГСУ від 04.02.2015 року у справі №5023/6820/11
Постанова ВГСУ від 04.03.2015 року у справі №5023/6820/11

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 лютого 2015 року Справа № 5023/6820/11 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого:Полякова Б.М.,суддів:Коваленка В.М., Короткевича О.Є. (доповідач у справі),розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Радамант ЛТД"на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 22.10.2014 рокуу справі№ 5023/6820/11 за заявоюТовариства з обмеженою відповідальністю "Пріоритет-Інтер"пробанкрутство, В судовому засіданні взяли участь представники:

від ТОВ "Пріоритет-Інтер" - Михайлова В.В.;

від ПАТ "ОТП Банк" - Ковальчук І.В.,

від ТОВ "Українське кабельне телебачення",

ТОВ "Фінпроект" та ТОВ "Собор-СМ" - Єлманова В.А.,

від ТОВ "Контендер" - Красніков П.І.,

від ТОВ "Радамант ЛТД" та ТОВ "Раско" - Михайловський В.О.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 06.12.2011р. у справі № 5023/6820/11 (суддя Міньковський С.В.) затверджено реєстр грошових вимог конкурсних кредиторів на загальну суму 66 505 216,57 грн., з якої: основний борг - ТОВ "Радамант ЛТД", м. Київ - 28 615 510,57 грн. (4 черга); ТОВ "ТРК "Українське кабельне телебачення" - 19 464 000,00 грн. (4 черга); ТОВ "Фінпроект", м. Київ - 8 970 400,00 грн. (4 черга) ; ТОВ "Раско", м. Вишгород - 5 936 850,00 грн. (4 черга); ТОВ "Інтерєврогруп", м. Київ - 1 427 400,00 грн. (4 черга); ТОВ "Торговий дім "Дорсервіс", м. Київ - 971 320,00 грн. (4 черга); ТОВ "Торгперспектива", м. Київ - 631 044,00 грн. (4 черга); ТОВ "Контендер", м. Київ - 269 692,00 грн. (4 черга); ТОВ "Собор-СМ" - 219 000,00 грн. (4 черга); визнано вимоги конкурсних кредиторів, що не були заявлені у місячний строк з моменту публікації оголошення, які рахуються за даними бухгалтерського обліку боржника погашеними; зобов'язано розпорядника майна та боржника, відповідно до ст. 16 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" провести збори кредиторів, де вирішити питання, передбачені вказаною статтею Закону, у тому числі утворити комітет кредиторів і прийняти обґрунтоване рішення про відкриття процедури санації боржника, про відкриття ліквідаційної процедури чи підписання мирової угоди з посиланням на фактичні обставини, що привели до прийняття такого рішення; прийняте кредиторами або комітетом кредиторів обґрунтоване рішення, разом з протоколом загальних зборів кредиторів і протоколом засідання комітету кредиторів в триденний строк після прийняття рішення зобов'язано надати суду для подальшого прийняття судом відповідного рішення; призначено засідання суду, на якому буде винесено ухвалу про санацію боржника чи прийнята постанова про визнання його банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури чи затверджена мирова угода або припинено провадження по справі про банкрутство.

Постановою від 22 жовтня 2014 року Харківський апеляційний господарський суд (судді: Бородіна Л.І. - головуючий, Гетьман Р.А., Лакіза В.В.) апеляційну скаргу ліквідатора ТОВ "Пріоритет-Інтер" задоволено, ухвалу Господарського суду Харківської області від 06.12.2011 у справі № 5023/6820/11 скасовано в частині затвердження конкурсних кредиторських вимог ТОВ "Радамант ЛТД" в сумі 27 552 960,57 грн. з прийняттям в цій частині нового рішення про відмову у визнанні грошових вимог ТОВ "Радамант ЛТД" в сумі 27 552 960,57 грн.; в частині визнання грошових вимог ТОВ "Радамант ЛТД" у сумі 1 062 550,00 грн. та включення їх до реєстру вимог конкурсних кредиторів ухвалу місцевого суду залишено без змін.

Не погоджуючись з прийнятою у справі апеляційною інстанцією постановою, скаржник Товариство з обмеженою відповідальністю "Радамант ЛТД" звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, якою просить скасувати постанову Харківського апеляційного господарського суду від 22 жовтня 2014 року у справі № 5023/6820/11 та відмовити в задоволенні апеляційної скарги.

Доводи касаційної скарги зводяться до порушення судом норм матеріального права, зокрема, ст.ст. 53, 77, 78 Уніфікованого закону про переказні векселі та прості векселі. При цьому скаржник зазначає, що вказана заборгованість існувала безпосередньо не на підставі векселя, а на підставі угоди про залік зустрічних однорідних вимог від 10.08.2011 року та на підставі договору купівлі-продажу цінних паперів № 9Б/32/16 від 25.12.2009.

В свою чергу, ліквідатор ТОВ "Пріоритет-Інтер", АТ "ОТП Банк", ТОВ "Телерадіокомпанія "Українське кабельне телебачення" проти вимог касаційної скарги заперечують з підстав, викладених у відзивах на касаційну скаргу, вважають постанову Харківського апеляційного господарського суду від 22.10.2014 законною, прийнятою з дотриманням норм матеріального та процесуального права та просять зазначену постану залишити без змін, а касаційну скаргу без задоволення.

Разом з тим, колишній директор боржника ОСОБА_11, ТОВ "Фінроект", ТОВ "Контендер", арбітражний керуючий Дралін А.В. підтримують вимоги касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Радамант ЛТД" та просять скасувати постанову Харківського апеляційного господарського суду від 22.10.2014 року у справі № 5023/6820/11 та залишити в силі ухвалу місцевого суду від 06.12.2011р.

Заслухавши пояснення учасників судового засідання, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Як встановлено судами попередніх інстанцій. 11.08.2011р. товариство з обмеженою відповідальністю "Пріоритет-Інтер" звернулось до Господарського суду Харківської області з заявою про порушення провадження у справі про його банкрутство в порядку статті 11 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 12.08.2011р. порушено провадження у справі № 5023/6820/11 про банкрутство останнього та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Ухвалою місцевого господарського суду від 22.09.2011р. у даній справі зобов'язано керівника боржника -ТОВ "Пріоритет-Інтер" в десятиденний строк з дня прийняття даної ухвали опублікувати в офіційному печатному органі України газеті "Голос України" або "Урядовий Кур'єр" оголошення про порушення справи про банкрутство ТОВ "Пріоритет-Інтер"; введено процедуру розпорядження майном боржника; призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Драліна Андрія Володимировича; зобов'язано розпорядника майна разом з керівником боржника розглянути в місячний строк з моменту публікації оголошення вимоги кредиторів, скласти реєстр вимог кредиторів і не пізніше ніж на п'ятий день після закінчення строку для подачі вимог кредиторів надати складений і підписаний керівником підприємства і розпорядником майна реєстр вимог кредиторів з посиланням на загальний розмір визнаних вимог кредиторів.

30.09.2011р. в газеті "Голос України" № 182 (5182) опубліковано оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство ТОВ "Пріоритет-Інтер".

19.10.2011р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Радамант ЛТД" звернулось до Господарського суду Харківської області з заявою про визнання грошових вимог в сумі 28 615 456,57грн., які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство боржника, та включити їх до реєстру вимог кредиторів.

06.12.2011р. місцевим господарським судом винесено ухвалу, якою затверджено реєстр грошових вимог конкурсних кредиторів, зокрема, вимоги ТОВ "Радамант ЛТД" в сумі 28 615 510,57 грн. (4 черга).

Скасовуючи ухвалу місцевого суду в частині визнання грошових вимог ТОВ "Радамант ЛТД" в сумі 27 552 960,57 грн., суд апеляційної інстанції виходив з того, що вексель був пред'явлений до платежу ТОВ "Пріоритет-Інтер" лише 09.07.2011р., тобто з пропуском трирічного строку, який є присічним, а отже у ТОВ "Радамант ЛТД" матеріальне право вимоги платежу за простим векселем № 8535357506884 до акцептанта ТОВ "Пріоритет-Інтер" припинилось. Разом з тим, суд апеляційної інстанції звернув увагу, що і в матеріалах справи і, як з"ясував суд, у кредитора відсутній оригінал простого векселя, за яким здійснюється стягнення, що є неприпустимим в силу норм ст. 36 ГПК України.

Колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновком апеляційного господарського суду в частині відмови у визнанні грошових вимог ТОВ "Радамант ЛТД" в сумі 27 552 960,57 грн., з огляду на наступне.

Згідно з приписами статті 4-1 ГПК господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

За приписами частини 1 статті 5 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (надалі Закон про банкрутство) провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Згідно зі статтею 1 Закону про банкрутство кредитор - юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника, щодо виплати заборгованості із заробітної плати працівникам боржника, а також органи державної податкової служби та інші державні органи, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів). Конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство. До конкурсних кредиторів відносяться також кредитори, вимоги яких до боржника виникли внаслідок правонаступництва за умови виникнення таких вимог до порушення провадження у справі про банкрутство; грошове зобов'язання - зобов'язання боржника заплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового договору та на інших підставах, передбачених цивільним законодавством України. До складу грошових зобов'язань боржника не зараховуються недоїмка (пеня та штраф), визначена на дату подання заяви до господарського суду, а також зобов'язання, які виникли внаслідок заподіяння шкоди життю і здоров'ю громадян, зобов'язання з виплати авторської винагороди, зобов'язання перед засновниками (учасниками) боржника - юридичної особи, що виникли з такої участі, зобов'язання боржника - фізичної особи - підприємця, що виникли безпосередньо у фізичної особи на підставах, не пов'язаних із здійсненням таким боржником підприємницької діяльності. Склад і розмір грошових зобов'язань, в тому числі розмір заборгованості за передані товари, виконані роботи і надані послуги, сума кредитів з урахуванням процентів, які зобов'язаний сплатити боржник, визначаються на день подачі в господарський суд заяви про порушення провадження у справі про банкрутство, якщо інше не встановлено цим Законом.

Відповідно до пункту 15 статті 11 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" після опублікування оголошення про порушення справи про банкрутство в офіційному друкованому органі всі кредитори незалежно від настання строку виконання зобов'язань мають право подавати заяви з грошовими вимогами до боржника згідно зі статтею 14 цього Закону.

Частиною 1 статті 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, протягом тридцяти днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що кредитор - ТОВ "Радамант ЛТД" 19.10.2011р. звернувся до Господарського суду Харківської області із заявою з грошовими вимогами до боржника на загальну суму 28 615 510,57 грн. (з урахуванням заяви про уточнення грошових вимог) в межах місячного терміну з дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство боржника.

Судами досліджено, що заборгованість ТОВ "Пріоритет-Інтер" виникла на підставі простого векселя № 8535357506884 та акту пред'явлення векселя до платежу від 09.07.2011р. № 09/06-11, яка частково була погашена на підставі угод про залік зустрічних вимог від 30.06.2011р. та від 10.08.2011р., у зв'язку з чим непогашена заборгованість за простим векселем № 8535357506884 становить 27 552 960,57 грн. Крім того, у боржника також наявна заборгованість перед кредитором у розмірі 1 062 550,00 грн., яка виникла на підставі договору купівлі-продажу цінних паперів від 25.12.2009р. № 9Б/32/16.

Таким чином правовідносини, які виникли між сторонами, регулюються Цивільним кодексом України з урахування вексельного законодавства.

Відповідно до статті 75 Уніфікованого Закону про переказні векселі та прості векселі простий вексель містить: назву "простий вексель", яка включена в текст документа і висловлена тією мовою, якою цей документ складений; безумовне зобов'язання сплатити визначену суму грошей; зазначення строку платежу; зазначення місця, в якому повинен бути здійснений платіж; найменування особи, якій або за наказом якої повинен бути здійснений платіж; зазначення дати і місця видачі простого векселя; підпис особи, яка видає документ (векселедавець).

За приписами частини 2 статті 76 вказаного Закону простий вексель, строк платежу в якому не зазначено, вважається таким, що підлягає оплаті за пред'явленням.

Статтею 77 даного Закону регламентовано, що до простих векселів застосовуються такі самі положення, що стосуються переказних векселів, тією мірою, якою вони є сумісними з природою цих документів, а саме положення щодо: індосаменту (статті 11 - 20); строку платежу (статті 33 - 37); платежу (статті 38 - 42); права регресу у разі неплатежу (статті 43 - 50, 52 - 54); платежу у порядку посередництва (статті 55, 59 - 63); копій (статті 67 і 68); змін (стаття 69); позовної давності (статті 70 і 71); неробочих днів, обчислення строків і заборони пільгових строків (статті 72, 73 і 74).

За приписами статті 33 Закону про переказні векселі та прості векселі переказний вексель строком за пред'явленням підлягає оплаті при його пред'явленні. Він повинен бути пред'явлений для платежу протягом одного року від дати його складання. Трасант може скоротити цей строк або обумовити більш тривалий строк. Ці строки можуть бути скорочені індосантами.

Строк для пред'явлення відраховується з дати складання векселя.

Апеляційним господарським судом на підставі поданої кредитором копії простого векселя № 8535357506884 встановлено, що він складений векселедавцем ТОВ "Пріоритет-Інтер" 28.08.2006р. без зазначення строку платежу.

За таких обставин, враховуючи зазначені норми права, простий вексель № 8535357506884 мав бути пред'явлений для платежу протягом одного року від дати його складання, тобто до 29.08.2007р.

Проте, судом апеляційної інстанції досліджено, що у визначений Законом строк вексель № 8535357506884 пред'явлений до платежу не був.

Відповідно до статті 70 Закону про переказні векселі та прості векселі позовні вимоги до акцептанта, які випливають з переказного векселя, погашаються із закінченням трьох років, які обчислюються від дати настання строку платежу.

У пункті 19 Постанови Пленуму Верховного суду України від 08.06.2007р. № 5 "Про деякі питання практики розгляду спорів, пов'язаних з обігом векселів" зазначено, що вiдповiдно до абзацу 1 статті 70 Унiфiкованого закону позовнi вимоги до акцептанта, якi випливають з переказного векселя, погашаються через три роки, якi обчислюються вiд дати настання строку платежу. Такий строк застосовується як щодо позову векселедержателя, так i щодо позовних вимог, пред'явлених до акцептанта переказного векселя векселедавцем, iндосантами, авалiстами та iншими особами, до яких права за векселем перейшли внаслiдок виконання ними вексельного зобов'язання.

Аналогічно суди повиннi вирiшувати спори за участю векселедавця простого векселя (ст. 78 Унiфiкованого закону).

Перебіг трирічного строку на пред'явлення позовних вимог до акцептанта переказного векселя або до векселедавця простого векселя починається з дати настання строку платежу, зазначеного у векселi.

Встановленi ст. 70 Унiфiкованого закону строки для пред'явлення позовних вимог за векселем є присiчними, вони не можуть бути змiненi за угодою сторiн i не пiдлягають зупиненню або вiдновленню. Суд застосовує цi строки незалежно вiд заяви сторони. Пiсля їх закiнчення припиняється дiя матерiального права вимоги платежу вiд зобов'язаних за векселем осiб.

Зазначені норми чинного законодавства спростовують твердження скаржника, що вказана заборгованість існувала безпосередньо не на підставі векселя, а на підставі угоди про залік зустрічних однорідних вимог від 10.08.2011 року.

Водночас, суд апеляційної інстанції прийшов до правомірного та обґрунтованого висновку, що вексель № 8535357506884 складений векселедавцем ТОВ "Пріоритет-Інтер" 28.08.2006р. без зазначення строку платежу, а отже мав бути пред'явлений до платежу протягом одного року від дати його складання, тобто до 29.08.2007р., внаслідок чого вимоги до акцептанта могли бути пред'явлені протягом трьох років від дати настання строку платежу, а саме до 30.08.2010р.

Таким чином, враховуючи, що вексель був пред'явлений до платежу ТОВ "Пріоритет-Інтер" лише 09.07.2011р., тобто з пропуском трирічного строку, який є присічним, у ТОВ "Радамант ЛТД" матеріальне право вимоги платежу за простим векселем № 8535357506884 до акцептанта ТОВ "Пріоритет-Інтер" припинилось.

Разом з тим, суд апеляційної інстанції правомірно застосував положення ст. 36 ГПК України щодо обов'язковості подання векселя в оригіналі.

Відповідно до частини 2 статті 1115 ГПК України касаційна інстанція використовує процесуальні права суду першої інстанції виключно для перевірки юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення у рішенні або постанові господарського суду.

За приписами ст. 1117 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

На підставі викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що постанова Харківського апеляційного господарського суду від 22 жовтня 2014 року прийнята у відповідності до фактичних обставин справи та вимог чинного законодавства і підстав для її зміни чи скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Радамант ЛТД" залишити без задоволення.

2. Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 22 жовтня 2014 року у справі № 5023/6820/11 залишити без змін.

Головуючий Б.М. Поляков

Судді В.М. Коваленко

О.Є. Короткевич