Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 вересня 2015 року Справа № 915/1685/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючий суддяБакуліна С.В.,суддіФролова Г.М, Яценко О.В.розглянувши матеріали касаційної скаргиТовариства з обмеженою відповідальністю "Південьгідробуд"на постановуОдеського апеляційного господарського суду від 21.05.2015 рокуу справі№ 915/1685/14господарського судуМиколаївської областіза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Південьгідробуд"доМіського полового будинку № 1за участюпрокурора міста Миколаєвапростягнення 463 583, 76 грн.

В засіданні взяли участь представники:

- позивача:Яжборовський М.О. дов. б/н від 01.09.2015 року,- відповідача:не з'явився,- прокуратури:Попенко О.С. посвідчення № 029012 від 17.09.2014 року

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Південьгідробуд" (далі за текстом - ТОВ "Південьгідробуд") звернулось до господарського суду Миколаївської області з позовом до Міського полового будинку № 1 про стягнення 463 583, 76 грн.

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 10.12.2014 року у справі № 915/1685/14 позовні вимоги ТОВ "Південьгідробуд" задоволено: стягнуто з Міського пологового будинку № 1 на користь ТОВ "Південьгідробуд" грошові кошти в сумі 463 583, 76.

Не погодившись з рішенням місцевого господарського суду, прокурор міста Миколаїв звернулась до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати рішення господарського суду Миколаївської області від 10.12.2014 року та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 21.05.2015 року у справі № 915/1685/14 апеляційну скаргу прокурора міста Миколаєва задоволено, рішення господарського суду Миколаївської області від 10.12.2014 року скасовано, прийнято нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ТОВ "Південьгідробуд" відмовлено.

Не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції, ТОВ "Південьгідробуд" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Одеського апеляційного господарського суду від 21.05.2015 року, а рішення господарського суду Миколаївської області від 10.12.2014 року у справі № 915/1685/14 залишити без змін, аргументуючи порушення норм права, зокрема, ст. ст. 181, 193 Господарського кодексу України, ст. ст. 96, 525, 526, 875, 879, 882 Цивільного кодексу України, ст. 35 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою від 25.08.2015 року колегії суддів Вищого господарського суду України у складі головуючого - Ходаківської І.П., суддів - Фролової Г.М., Яценко О.В. (доповідач) касаційна скарга товариства з обмеженою відповідальністю "Південьгідробуд" прийнята до провадження, справа призначена до розгляду у судовому засіданні на 03.09.2015 року.

Розпорядженням секретаря другої судової палати Вищого господарського суду України від 02.09.2015 року № 03-05/1287 для розгляду касаційної скарги у справі № 915/1685/14, у зв'язку із перебуванням у відпустці судді Ходаківської І.П. сформовано колегію суддів у складі: головуючий - Бакуліна С.В., судді Фролова Г.М., Яценко О.В. (доповідач).

Учасників судового процесу відповідно до статті 1114 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, переглянувши у касаційному порядку рішення суду першої інстанції та постанову апеляційної інстанції, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування судом першої інстанції та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що касаційні скарги підлягають частковому задоволенню з оглядну на наступне.

Відповідно до вимог статей 107, 108, 1117 Господарського процесуального кодексу України Вищий господарський суд України переглядає за касаційною скаргою рішення місцевого господарського суду після їх перегляду в апеляційному порядку та постанови апеляційного господарського суду, ухвалені за результатами апеляційного розгляду; ухвали місцевого господарського суду, зазначені в частині першій статті 106 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку та постанови апеляційного господарського суду, ухвалені за результатами апеляційного розгляду на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що 17.07.2009 року "Південьгідробуд" та Міський пологовий будинок № 1 уклали договір підряду № 14/07/09, згідно п. 1.1. якого позивач зобов'язався за свій ризик виконати за завданням відповідача з використанням своїх матеріалів наступну роботу: виконання будівельно-монтажних робіт на об'єкті "Прибудови до будівлі полового будинку № 1", що розташований за адресою: м. Миколаїв, вул. Володарського, 5, а відповідач зобов'язався прийняти і оплатити виконані роботи.

Місцевим та апеляційним господарськими судами встановлено, що вартість робіт по договору склала 1 568 079, 60 грн., а саме: в період з 2009 р. по 2011 р. було сплачено за виконані роботи 1 380 798, 06 грн., в червні 2013 року відповідачем було підписано акт виконаних робіт на суму 1 887 281, 00 грн.

03.12.2013 року господарським судом Миколаївської області у справі № 915/2043/13 було прийнято рішення про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 187 281, 56 грн.

Попередніми судовими інстанціями досліджено, що в ході виконання ремонтно-будівельних робіт за вищезазначеним Договором, позивачем були виконанні додаткові роботи із заміни зовнішнього водопроводу та каналізації з облаштуванням п'яти колодязів, що призвело до демонтажу старого забору та будівництва нового. Також були виконанні роботи із благоустрою прилеглої території та роботи з утеплення фасаду. Загальна вартість виконаних робіт склала 463 583, 76 грн. За твердженнями позивача, ці додаткові, поза договірні роботи були виконані для безаварійної та надійної роботи пологового будинку.

Листом від 24.03.2014 року № 34 позивач направив на адресу відповідача пакет документі з проханням їх підписати, в тому числі акти приймання виконання будівельних робіт, а саме: з ремонту фасаду на суму 275 296, 49 грн.; з поточного ремонту забору на суму 43 726, 19 грн.; з капітального ремонту забору на суму 121 853, 56 грн.; з ремонту душової на суму 22 707, 53 грн.. Загальна вартість виконаних робіт по актам становить 463 583, 76 грн.

З аналогічним зверненням позивач звертався до відповідача листом № 78 від 24.09.2014 року та № 81 від 01.0.2014 року.

Однак, як встановлено судами попередніх інстанцій, відповідач в зазначені позивачем терміни акти виконаних робіт не підписав, у зв'язку з чим позивачем у відповідності до ч. 4 ст. 882 Цивільного кодексу України підписав зазначені акти в односторонньому порядку.

Задовольняючи позовні вимоги місцевий господарський суд виходив з того, що підписання актів здачі-приймання виконаних робіт свідчить про укладення договору підряду у спрощений спосіб, і цей договорі є підставою для виникнення у його сторін майново-господарських зобов'язань

Суд дійшов висновку, що момент розгляду даної справи у відповідача існує перед позивачем заборгованість в сумі 463 583, 76 грн. 76 коп., що підтверджується актом виконаних робіт та не заперечується сторонами, а тому така заборгованість підлягає до стягнення, а позовні вимоги до задоволення.

Скасовуючи рішення місцевого господарського суду та відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд апеляційної інстанції виходив з того, що договором підряду № 14/07/09 від 17.07.2009 року не передбачено виконання робіт із заміни зовнішнього водопроводу та каналізації з облаштуванням п'яти колодязів, демонтажу старого забору та будівництва нового, робіт із благоустрою прилеглої території та робіт з утеплення фасаду. Додаткові договори на виконання зазначених робіт між позивачем і відповідачем не укладалися.

Однак, всупереч цьому, ТОВ "Південьгідробуд" виконало будівельні роботи не передбачені договором та кошторисом не попередивши про це замовника.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає такі висновки у справі судів попередніх інстанцій передчасними з огляду на наступне.

Судами досліджено, що предметом спору в даній справі є позовні вимоги ТОВ "Південьгідробуд" про тягнення з Міського пологового будинку № 1 (далі-Відповідач) заборгованості в сумі 463583 грн. 76 коп.

Відповідно до ч. 1 ст. 875 Цивільного кодексу України за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Положеннями ч. 1 ст. 882 Цивільного кодексу України передбачено, що замовник, який одержав повідомлення підрядника про готовність до передання робіт, виконаних за договором будівельного підряду, або, якщо це передбачено договором, - етапу робіт, зобов'язаний негайно розпочати їх прийняття.

Частиною 4 ст. 882 Цивільного кодексу України встановлено, що передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

Таким чином, передання і прийняття робіт на підставі підписаного в односторонньому порядку акта і виникнення за таким актом прав та обов'язків можливе за наявності реального виконання робіт за договором у разі неотримання обґрунтованої відмови про причини неприйняття робіт у строк, визначений договором.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного суду України від 02.10.2012 року у справі № 23/236.

Наведені норми та обставини, в порушення принципу повноти розгляду всіх обставин справи, не були досліджені судами попередніх інстанцій, у зв'язку чим суди прийшли до передчасних висновків у справі.

Крім того, колегія суддів Вищого господарського суду України звертає увагу, ТОВ "Південьгідробуд" було заявлено клопотання про призначення судової будівельно-технічної експертизи в суді першої інстанції (а.с. 109 - 111, т. 1), в якому просив на вирішення експертизи зокрема поставити питання чи були виконані будівельні роботи на об'єкті та в якому обсязі.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 41 ГПК України для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.

Учасники судового процесу мають право пропонувати господарському суду питання, які мають бути роз'яснені судовим експертом. Остаточне коло цих питань встановлюється господарським судом в ухвалі.

Згідно п. п. 2, 3 ч. 1 ст. 84 ГПК України рішення господарського суду ухвалюється іменем України і складається із вступної, описової, мотивувальної і резолютивної частин, при цьому: описова частина має містити стислий виклад вимог позивача, відзиву на позовну заяву, заяв, пояснень і клопотань сторін та їх представників, інших учасників судового процесу, опис дій, виконаних господарським судом (огляд та дослідження доказів і ознайомлення з матеріалами безпосередньо в місці їх знаходження); у мотивувальній частині вказуються обставини справи, встановлені господарським судом; причини виникнення спору; докази, на підставі яких прийнято рішення; зміст письмової угоди сторін, якщо її досягнуто; доводи, за якими господарський суд відхилив клопотання і докази сторін, їх пропозиції щодо умов договору або угоди сторін; законодавство, яким господарський суд керувався, приймаючи рішення; обґрунтування відстрочки або розстрочки виконання рішення.

Проте, всупереч наведеним положенням процесуального права місцевим господарським судом в описовій частині рішення не зазначено про клопотань позивача про призначення судової будівельно-технічної експертизи та доводи, за якими господарський суд відхилив клопотання у мотивувальній частині, а судом апеляційної інстанції не надано оцінку вказаним порушенням.

В силу приписів ст. 1117 ГПК України касаційна інстанція обмежена в праві встановлення обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним та вирішення питання про достовірність того чи іншого доказу.

За таких обставин, колегія суддів касаційної інстанції зазначає, що господарськими судами попередніх інстанцій в порушення положень ст. 43 ГПК України не було всебічно, в повному обсязі та об'єктивно розглянуто всі обставин справи в їх сукупності, у зв'язку з чим суди прийшли до передчасних висновків.

Відповідно до роз'яснень, що містяться в постанові Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року № 14 "Про судове рішення у цивільній справі", рішення є законним тоді, коли суд виконавши всі вимоги цивільного судочинства вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а також правильно витлумачив ці норми.

Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірний доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.

Рішення господарських судів попередніх інстанцій, прийняті у даній справі, цим вимогам не відповідають.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 1119 ГПК України Вищий господарський суд України за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції і передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції, якщо суд припустився порушень норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин справи, що мають значення для правильного вирішення спору.

При новому розгляді справи суду необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з'ясувати обставини справи, дійсні права та обов'язки сторін, перевірити доводи, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін і, в залежності від встановленого, вирішити спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

За таких обставин, касаційна скарга ТОВ "Південьгідробуд" на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 21.05.2015 року підлягає частковому задоволенню, а судові акти попередніх інстанцій - скасуванню з направленням справи на новий розгляд.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Південьгідробуд" на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 21.05.2015 року у справі № 915/1685/14 задовольнити частково.

2. Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 21.05.2015 року та рішення господарського суду Миколаївської області від 10.12.2014 року у справі № 915/1685/14 скасувати.

3. Матеріали справи № 915/1685/14 направити на новий розгляд до господарського суду Миколаївської області.

Головуючий суддяС.В. Бакуліна СуддіГ.М. Фролова О.В. Яценко