Історія справи
Постанова ВГСУ від 15.02.2017 року у справі №904/7190/13Постанова ВГСУ від 25.06.2015 року у справі №904/7190/13
Постанова ВГСУ від 31.08.2016 року у справі №904/7190/13
Постанова ВГСУ від 03.07.2014 року у справі №904/7190/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 липня 2014 року Справа № 904/7190/13
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді:Добролюбової Т.В. (доповідач)суддівДроботової Т.Б., Швеця В.О.розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "СЕВЛ"на постановуДніпропетровського апеляційного господарського суду від 27.03.14 у справі№904/7190/13 Господарського суду Дніпропетровської областіза позовомКриворізького міжрайонного прокурора з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері в інтересах держави в особі Криворізької міської радидоТовариства з обмеженою відповідальністю "СЕВЛ"третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивачаКриворізька північна об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській областіпростягнення 73 992,64 грн.В судовому засіданні взяли участь представники:
від позивача: не з'явилися, проте належно повідомлені про час і місце розгляду касаційної скарги;
від відповідача: Костиріна С.В. - за дов. від 14.10.13;
від третьої особи: не з'явилися, проте належно повідомлені про час і місце розгляду касаційної скарги;
від прокуратури: Баклан Н.Ю. - прок. ГПУ, посв. №008813.
Криворізьким міжрайонним прокурором з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері в інтересах держави в особі Криворізької міської ради у вересні 2013 року заявлений позов, з урахуванням змін, про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "СЕВЛ" 73 992,64грн. - заборгованості зі сплати орендних платежів за земельну ділянку, розташовану на вул. Соціалістичній, 4а, у Жовтневому районі м. Кривого Рогу. Обґрунтовуючи свої вимоги прокурор вказував на те, що 27.11.08 між позивачем та відповідачем укладений договір оренди земельної ділянки площею 0,1659 га, за умовами якого, зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки та її індексація, і як наслідок зміна розміру орендної плати проводиться без внесення змін та доповнень до цього договору. Прокурор зазначав, що рішенням Криворізької міської ради від 14.05.10 №3884 затверджена технічна документація з нормативної грошової оцінки земель міста Кривого Рогу і визначено, що з 01.06.10 підлягає застосуванню базова вартість одного квадратного метра земель міста у розмірі 150,00 грн., у зв'язку з чим управлінням Держкомзему в місті Кривому Розі змінена нормативна грошова оцінка спірної земельної ділянки, проте відповідач в період з 01.08.10 до 31.03.13 сплачував орендні платежі без врахування цих змін, що призвело до утворення заборгованості. При цьому, прокурор посилався на приписи статей 206 Земельного кодексу України, статті 526 Цивільного кодексу України, статті 288 Податкового кодексу України, статей 193, 224 Господарського кодексу України, статей 24, 35 Закону України "Про оренду землі". Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 03.12.13, ухваленим суддею Загинайко Т.В., позовні вимоги задоволено. Суд першої інстанції, враховуючи умови договору оренди від 27.11.08 та зміну нормативно грошової оцінки земельної ділянки, установив факт порушення відповідачем зобов'язань зі сплати орендних платежів в період з 01.08.10 до 31.03.13 у спірній сумі. Суд першої інстанції керувався приписами статей 526, 530 Цивільного кодексу України, статті 193 Господарського кодексу України. Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: Пархоменко Н.В. - головуючого, Коваль Л.А., Чередка А.Є., постановою від 27.03.14, перевірене рішення у справі залишив без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "СЕВЛ" залишив без задоволення. Товариство з обмеженою відповідальністю "СЕВЛ" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить судові рішення у справі скасувати, а матеріали справи передати на новий розгляд до суду першої інстанції. Обґрунтовуючи свої вимоги скаржник, посилаючись на приписи статті 82 Господарського процесуального кодексу України, статей 1, 15, 21 Закону України "Про оренду землі", підпункти 14.1.136, 14.1.147 пункту 14.1 статті 14, статті 271 Податкового кодексу України, статті 201 Земельного кодексу України, статей 5, 13, 18 Закону України "Про оцінку земель", положення Постанови Кабінету Міністрів України від 23.03.95 №213, якою затверджено Методику нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів, Порядку нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів, не погоджується з проведеним прокуратурою перерахунком розміру орендної плати на підставі довідки про нормативну грошову оцінку земельної ділянки. Водночас, скаржником до касаційної скарги додані лист та подання Прокуратури міста Кривого Рогу. Наголошує скаржник і на порушенні апеляційним судом приписів статті 79 Господарського процесуального кодексу України та вважає, що суд безпідставно відмовив у задоволенні його клопотання про зупинення провадження у справі до розгляду адміністративним судом іншої справи №804/3315/14. Від Криворізького міжрайонного прокурора з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері, Криворізької міської ради, Криворізької північної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області відзивів на касаційну скаргу судом не отримано. Вищий господарський суд України, заслухавши доповідь судді Добролюбової Т.В.,та пояснення присутніх у судовому засіданні представників відповідача та прокуратури, переглянувши матеріали справи і доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами приписів чинного законодавства, відзначає наступне. Судами попередніх інстанцій установлено, і це підтверджується матеріалами справи, що 27.11.08 між Криворізькою міською радою - орендодавцем та Товариством з обмеженою відповідальністю "СЕВЛ" - орендарем, укладено договір оренди земельної ділянки, за умовами якого орендодавець на підставі рішення міської ради від 25.06.08 №2611 надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для розміщення адміністративного будинку, яка знаходиться на вул. Соціалістична, 4а в Жовтневому районі м. Кривого Рогу, площею 0,1659 га, кадастровий номер 1211000000:04:405:001. Пунктом 5 договору сторони визначили, що договір укладено на 5 років. Згідно з пунктами 6, 8 цього ж договору річна орендна плата вноситься орендарем виключно у грошовій формі незалежно від результатів діяльності орендаря у трикратному розмірі земельного податку, що встановлюється Законом України "Про плату за землю", на підставі витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, виконаного Криворізьким міським управлінням земельних ресурсів, на рахунок Управління держказначейства у Жовтневому районі. Орендна плата вноситься щомісячно упродовж 30-ти календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного місяця; за неповний календарний місяць орендна плата сплачується за дні фактичного користування земельною ділянкою. Пунктом 10 вказаного договору сторони визначили, що розмір нормативної грошової оцінки не є сталим і змінюється у зв'язку з проведенням її щорічної індексації та на підставі інших вимог діючого законодавства; орендар самостійно зобов'язується щорічно відповідно до інформації Держкомзему про коефіцієнт індексації грошової оцінки земель, опублікований в засобах масової інформації, здійснювати індексацію грошової оцінки земельної ділянки; зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки та її індексація проводиться без внесення змін та доповнень до цього договору. Пунктом 11 договору сторони визначили, що обчислення розміру орендної плати за земельну ділянку здійснюється з урахування її цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, за затвердженою Кабінетом Міністрів України формою, що заповнюється під час укладання або зміни умов договору чи продовження його дії, а пунктом 12 договору передбачили, що розмір та сума орендної плати переглядається без внесення змін до цього договору у разі, в т.ч. зміни (збільшення або зменшення за рішенням міської ради) розмірів річної орендної плати за землю, базової вартості 1 кв.м земель міста, розмірів земельного податку, підвищення цін і тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством; в інших випадках, передбачених законодавством та цим договором. Пунктом 14 договору сторони передбачили, що орендар самостійно обчислює суму орендної плати щороку та станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Як убачається з матеріалів справи, предметом судового розгляду є вимога Криворізького міжрайонного прокурора з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері заявлена в інтересах держави в особі Криворізької міської ради про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "СЕВЛ" 73 992,64грн. заборгованості зі сплати орендних платежів за земельну ділянку в період з 01.08.10 до 31.03.13, яка виникла через неврахування відповідачем, під час сплати орендних платежів, зміни нормативно грошової оцінки землі. Відповідно до приписів статті 144 Конституції України та статті 73 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" рішення органів місцевого самоврядування є обов'язковими для виконання на відповідній території. За приписами статті 96 Земельного кодексу України землекористувачі зобов'язані своєчасно сплачувати орендну плату. Статтею 1 Закону України "Про оренду землі" унормовано, що орендою є засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності. Статтею 13 цього ж Закону унормовано, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства. Згідно з частиною 1 статті 15 вказаного Закону однією з істотних умов договору оренди землі є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату. За приписами статті 21 Закону України "Про оренду землі" орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Відповідно до приписів статті 632 Цивільного кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, визначених законом, застосовуються ціни, тарифи, ставки тощо, які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Згідно зі статтею 5 Закону України «Про оцінку земель» нормативно грошова оцінка земельних ділянок використовується, зокрема для визначення розміру земельного податку, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, яка у відповідності до положень статті 18 цього ж Закону проводиться для земельних ділянок розташованих у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення - не рідше ніж один раз на 5 - 7 років, а для розташованих за межами населених пунктів земельних ділянок сільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 5 - 7 років, а несільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 7 - 10 років. Нормативно грошова оцінка земельних ділянок не залежить від волевиявлення сторін договору оренди землі, а є способом регулювання державою плати за користування землею. Зміна нормативної грошової оцінки земельних ділянок є передумовою зміни розміру орендної плати. Відповідно до приписів статей 6, 627, 628 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості; зміст договору становлять умови, пункти, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Дослідивши усі обставини справи та надавши оцінку зібраним у справі доказам судами попередніх інстанцій установлено, що рішенням Криворізької міської ради від 14.05.10 №3884 затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста Кривого Рогу, яким визначено, що базова вартість 1 кв.м земель міста складає 240, 05 грн.; застосування базової вартості 1 кв.м земель міста буде здійснюватись в три етапи: - перший з 01.06.10 у розмірі 150 грн. за кв.м. Пунктом 3.1 вказаного рішення управлінню Держкомзему у місті Кривий Ріг Дніпропетровської області доручено, з урахуванням поетапного впровадження затвердженої грошової оцінки земель, забезпечити надання юридичним та фізичним особам довідок щодо грошової оцінки земельних ділянок. Як установлено судами, дію цього рішення було припинено лише на бюджетний період 2014 року, позаяк упродовж 2010-2013 років рішення Криворізької міської ради від 14.05.10 було чинним, відтак підлягає застосуванню при визначенні розміру орендної плати. Враховуючи те, що рішенням ради від 14.05.10 впроваджено змінену нормативно грошову оцінку земель з 01.06.10, а умовами договору, який є дійсним і підлягає виконанню сторонами на умовах визначених ним, обов'язок з обчислення суми орендної плати покладається на орендаря, а зміна нормативно грошової оцінки проводиться без внесення змін до договору оренди земельної ділянки, суди обох інстанцій, перевіривши наданий прокурором розрахунок боргу установили, що в період з 01.08.10 до 31.03.13 відповідач повинен був сплатити 240 090,56 грн. орендної плати, проте розрахувався частково на суму 166 097, 92 грн., відтак заборгованість останнього зі сплати орендних платежів за земельну ділянку становить 73 992,64 грн. Статтею 526 Цивільного кодексу України, яка кореспондує з приписами статті 193 Господарського кодексу України, унормовано, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. З огляду на установлений судами факт порушення відповідачем зобов'язань зі сплати орендних платежів, які, відповідно до умов договору від 27.11.08 та вимог законодавства, мали б обчислюватись, у спірний період, з урахування зміненої нормативно грошової оцінки земель, висновок судів про наявність підстав для задоволення позовних вимог визнається правомірним. Щодо доводу скаржника про те, що наданий прокурором розрахунок боргу з орендної плати помилково здійснений на підставі довідки про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, то цей довід був предметом розгляду в суді апеляційної інстанції і обґрунтовано відхилений ним. При цьому, враховується те, що проведення розрахунку на підставі довідки не спростовує факту зміни нормативно грошової оцінки земель міста Кривого рогу, технічна документація щодо визначення якої, затверджена рішенням Криворізької міської ради від 14.05.10 №3884. Окрім цього, під час розгляду даної справи, відповідачем не надано доказів, які б свідчили, що нормативно грошова оцінка земельної ділянки є іншою, ніж зазначено у довідці. Додані скаржником до касаційної скарги лист та подання прокуратури міста Кривого рогу, не приймаються колегією суддів до уваги, оскільки відповідно до приписів частини 2 статті 1117 Господарського процесуального кодексу України, касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішення чи постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти їх. Не може бути підставою для скасування постанови у справі і посилання скаржника на порушення апеляційним судом приписів статті 79 Господарського процесуального кодексу України через не зупинення провадження у справі, оскільки це клопотання розглядалось в суді апеляційної інстанції, йому надана правова оцінка, а мотиви відхилення клопотання є мотивованими та законними. Інші доводи, викладені в касаційній скарзі також не можуть бути підставою для скасування постанови у справі, оскільки ґрунтуються на переоцінці доказів, яка відповідно до приписів частини 2 статті 1117 Господарського процесуального кодексу України знаходиться поза межами компетенції суду касаційної інстанції. Отже, з урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів не вбачає підстав для скасування оскаржуваної постанови у справі та задоволення касаційної скарги. Витрати за розгляд касаційної скарги покладаються на скаржника. Враховуючи викладене та керуючись статтями 1115, 1117, 1118, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -
ПОСТАНОВИВ:
Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 27.03.14 у справі №904/7190/13 залишити без змін.
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "СЕВЛ" залишити без задоволення.
Головуючий суддя Т.Добролюбова
Судді Т.Дроботова
В.Швець