Історія справи

Постанова ВГСУ від 02.10.2014 року у справі №5013/1716/12
Постанова ВГСУ від 26.02.2015 року у справі №5013/1716/12
Постанова ВГСУ від 03.07.2014 року у справі №5013/1716/12
Постанова ВГСУ від 06.03.2014 року у справі №5013/1716/12
Постанова ВГСУ від 03.07.2014 року у справі №5013/1716/12

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 липня 2014 року Справа № 5013/1716/12

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого - суддіДерепи В.І.,суддів :Бондар С.В., Грека Б.М., - (доповідача у справі)розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуВідкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Кіровоградгаз"на постановуДніпропетровського апеляційного господарського суду від 20.05.14у справі№5013/1716/12господарського суду Кіровоградської областіза позовомПублічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"доВідкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Кіровоградгаз"простягнення сумиза участю представників від:позивачаДанилевський О.М. (дов. від 18.04.14)відповідачаВолошина О.О. (дов. від 03.04.14)

В С Т А Н О В И В :

Ухвалою господарського суду Кіровоградської області від 31.03.14 (суддя - Тимошевська В.В.), залишено без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 20.05.14 (колегія суддів у складі: головуючий-суддя Герасименко І.М., судді: Кузнецова І.Л., Сизько І.А.), відмовлено у задоволенні заяви Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Кіровоградгаз" про розстрочку виконання постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 19.06.13 та рішення господарського суду Кіровоградської області від 14.10.13 у даній справі на 30 місяців (2,6 року), згідно з графіком. Судові акти мотивовані недоведеністю скаржником належними та допустимими доказами наявності обставин, які усткладнюють, або унеможливлюють виконання рішення від 14.10.13.

Не погоджуючись із судовими актами, відповідач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати, і прийняти нове рішення, яким розстрочити виконання рішення на 30 місяців (2,6 року). Скарга мотивована тим, що при винесенні судових актів не взята до уваги значна динаміка зросту заборгованості споживачів (населення даної місцевості), за спожиті обсяги природного газу (зростання рівня заборгованості майже - 100%).

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, а також додаткові пояснення позивача, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, рішенням господарського суду Сумської області від 14.10.13 позов задоволено частково: стягнуто з ВАТ по газопостачанню та газифікації "Кіровоградгаз" на користь ПАТ " НАК "Нафтогаз України" 963 865,83 грн., у стягненні 1 003 478,51 грн. відмовлено. Згідно вказаного рішення суд застосував строк позовної давності та зменшив розмір пені на 50%. На виконання даного рішення 20.03.14 видано відповідний наказ.

До господарського суду Кіровоградської області надійшла заява боржника про розстрочку виконання зазначеного рішення, в якій відповідач просив розстрочити виконання рішення з 20.01.14 до 20.06.16 рівними щомісячними платежами у сумі 53 000 грн., окрім останнього місяця оплати згідно графіка, за який зобов'язується сплатити 53 026,59грн.

Ухвалою місцевого суду від 31.01.14 у задоволенні заяви відмовлено. Аргументуючи позицію про відмову у задоволенні заяви про розстрочку виконання рішення, місцевий суд послався на те, що відповідач не доводить скрутне фінансове становище відповідними фінансовими документами (звітами, балансами тощо), тоді як довідки банку про стан рахунку на конкретний день не є відображенням фінансової діяльності товариства. Самі по собі фінансові труднощі підприємства не свідчать про те, що боржник не має можливості виконати рішення суду, з урахуванням порядку примусового виконання, що встановлений ЗУ "Про виконавче провадження". Апеляційний суд цілком підтримав позицію місцевого суду.

Окрім того, судами враховано, що позивач також є постачальником природного газу і несвоєчасні розрахунки його споживачів, у тому числі, відповідача, можуть призвести до таких же негативних наслідків, про які повідомляє відповідач у своїй заяві, однак не лише на території Кіровоградської області, а по всій Україні. Більш того, позивач також повідомляє про свій скрутний фінансовий стан, на підтвердження чого надає баланс та звіт про фінансові результати.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає за необхідне підтримати правову позицію апеляційного господарського суду та відхилити доводи скаржника з огляду на наступне.

Відповідно до ч.1 ст.121 ГПК України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Відповідно до п. 7.1.2. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.12 №9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" розстрочка означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі.

Згідно з п.7.2. зазначеної постанови, підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Судами оцінені матеріали справи у відповідності з вищевказаними вимогами та правомірно зазначено, що незважаючи на те, що за рішенням суду у даній справі стягнуто з ВАТ по газопостачанню та газифікації "Кіровоградгаз" не основний борг за спожитий природний газ, а лише нарахування, внаслідок прострочення платежу, втім, це не є прерогативою для розстрочення виконання рішення, оскільки стягнуті інфляційні втрати та 3% річні в розумінні ст.625 ЦК України є відшкодуванням матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів та компенсацією за утримання відповідачем грошових коштів, належних до сплати позивачеві за договором купівлі-продажу природного газу. Щодо пені, то як зазначено вище, господарський суд при прийнятті рішення, з урахуванням становища відповідача, зменшив її і так на 50%.

До того ж, викладаючи строки, в які у разі задоволенні господарським судом заяви буде виконуватися рішення, боржник не довів належними доказами своєї фактичної спроможності сплачувати щомісячно зазначені у заяві суми.

Окрім того, боржником не враховано, що постанова Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 19.06.13 набрала законної сили ще 19.06.13 (постанова про відкриття виконавчого провадження від 18.10.13 із встановленням строку добровільного виконання - 25.10.13), а рішення господарського суду Кіровоградської області від 14.10.13 - 27.11.13, тоді як підстави, за яких виконання судових рішень має розпочинатися з 20.01.14 відповідач не навів.

Зважаючи на викладене, суд касаційної інстанції зауважує, що надання відповідачу, який неналежно виконує свої зобов'язання, ще й відстрочки свідчило б про нехтування інтересами позивача, що є неприпустимим, з огляду на принцип рівності сторін у господарському процесі.

Отже, доводи касаційної скарги спростовуються вищевикладеним та не можуть бути підставою для скасування постанови у справі, а тому, постанову апеляційного господарського суду слід залишити без змін, так як вона ухвалена при повному з'ясуванні всіх обставин справи та при вірному правозастосуванні.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 ГПК України Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Кіровоградгаз" залишити без задоволення, постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 20.05.14 у справі №5013/1716/12 залишити без змін.

Головуючий - суддя В.І. Дерепа

Судді С.В. Бондар

Б.М. Грек