Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 червня 2014 року Справа № 354-15/10 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Ткаченко Н.Г. (головуючого), Катеринчук Л.Й. (доповідача), Куровський С.В.розглянувши касаційну скаргуУправління Пенсійного фонду України в місті Ромнах та Роменському районі Сумської областіна окрему ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 11.02.2014 рокуу справі господарського суду№ 354-15/10 Сумської областіза заявоюВАТ "Укрнафта" в особі НГВУ "Охтирканафтогаз"до ВАТ "Роменський завод автоматичних телефонних станцій"про визнання банкрутом ліквідаторХоврін Ю.А.за відсутності явки в судове засідання представників учасників провадження у справі,

В С Т А Н О В И В :

ухвалою господарського суду Сумської області від 17.01.2002 року за заявою ВАТ "Укрнафта" в особі НГВУ "Охтирканафтогаз" порушено провадження у справі №354-15/10 про банкрутство ВАТ "Роменський завод автоматичних телефонних станцій" (далі - боржника) за загальною процедурою, передбаченою Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції Закону України №2343-ХІІ, до внесення змін Законом України №4212-VІ від 22.12.2011 року) (далі - Закон про банкрутство) (том матеріалів оскарження ухвали господарського суду Сумської області від 14.11.2013 року у справі №354-15/10, а.с. 1).

Справа перебуває на стадії ліквідаційної процедури, введеної постановою господарського суду Сумської області від 06.06.2013 року строком на 12 місяців - до 06.06.2014 року, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Ховріна Ю.А. (том матеріалів оскарження ухвали господарського суду Сумської області від 14.11.2013 року у справі №354-15/10, а.с. 32 - 35).

Ухвалою господарського суду Сумської області від 14.11.2013 року визнано поточні вимоги Роменської ОДПІ на суму 2 338 104, 87 грн. основного боргу (4 черга), 306 156, 09 грн. штрафних санкцій (6 черга), 82 019, 35 грн. пені (6 черга), визнано поточні вимоги Управління Пенсійного фонду України в місті Ромнах та Роменському районі Сумської області на суму 4 355, 77 грн. боргу зі сплати єдиного внеску за червень 2013 року (4 черга), 6 906, 13 грн. відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за червень 2013 року (4 черга), 4 789, 18 грн. боргу зі сплати внеску за травень 2013 року (4 черга), у задоволенні вимог Управління Пенсійного фонду України в місті Ромнах та Роменському районі Сумської області на суму 6 906, 13 грн., що виникли в липні 2013 року, та 6 907, 84 грн., що виникли в серпні 2013 року, відмовлено, визнано поточні вимоги Державного агентства резерву України на суму 958 466, 13 грн. основної заборгованості (4 черга), 584 161, 24 грн. штрафу та 564 894, 54 грн. пені (6 черга) (том матеріалів оскарження ухвали господарського суду Сумської області від 14.11.2013 року у справі №354-15/10, а.с. 71 - 74).

Не погоджуючись з винесеною ухвалою в частині відмови у визнанні грошових вимог Управління Пенсійного фонду України в місті Ромнах та Роменському районі Сумської області до боржника, що становлять відшкодування фактичних витрат на доставку та виплату пільгових пенсій за списками №1 та №2 за липень - серпень 2013 року на загальну суму 13 813, 97 грн., орган Пенсійного фонду України звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати ухвалу суду першої інстанції від 14.11.2013 року в оскаржуваній частині та прийняти нове рішення про задоволення спірних грошових вимог Управління Пенсійного фонду України в місті Ромнах та Роменському районі Сумської області до боржника.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 29.01.2014 року клопотання Управління Пенсійного фонду України в місті Ромнах та Роменському районі Сумської області про поновлення пропущеного строку на подання апеляційної скарги задоволено, строк на подання апеляційної скарги відновлено, прийнято апеляційну скаргу до провадження та призначено її розгляд у судовому засіданні на 11.02.2014 року, зобов'язано заявника апеляційної скарги у строк до 07.02.2014 року надати суду докази надіслання копії апеляційної скарги ліквідатору боржника, запропоновано сторонам у справі до 07.02.2014 року надати суду відзиви на апеляційну скаргу, визнано обов'язковою явку представників сторін у судове засідання апеляційного суду (том матеріалів оскарження ухвали господарського суду Сумської області від 14.11.2013 року у справі №354-15/10, а.с. 92 - 93).

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 11.02.2014 року апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в місті Ромнах та Роменському районі Сумської області залишено без задоволення, а ухвалу господарського суду Сумської області від 11.02.2014 року у даній справі - без змін (том матеріалів оскарження ухвали господарського суду Сумської області від 14.11.2013 року у справі №354-15/10, а.с. 129 - 133).

Окремою ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 11.02.2014 року (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Фоміна В.О., судді: Кравець Т.В., Крестьянінов О.О.) повідомлено начальника Управління Пенсійного фонду України в місті Ромнах та Роменському районі Сумської області про вказані в окремій ухвалі недопустимі факти в роботі посадових осіб, відповідальних за правову роботу, для вжиття відповідних організаційно-правових заходів, зазначено про необхідність повідомити Харківський апеляційний господарський суд протягом одного місяця про вжиття відповідних заходів (том матеріалів оскарження ухвали господарського суду Сумської області від 14.11.2013 року у справі №354-15/10, а.с. 134 - 137).

Підставою для винесення апеляційним господарським судом окремої ухвали в порядку статті 90 ГПК України стало встановлення апеляційним судом обставин зловживання посадовими особами органу Пенсійного фонду України процесуальними правами, що полягало у ненаданні у визначений судом апеляційної інстанції строк доказів надіслання копії апеляційної скарги ліквідатору банкрута, витребуваних ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 29.01.2014 року у даній справі.

Не погоджуючись з прийнятою окремою ухвалою, Управління Пенсійного фонду України в місті Ромнах та Роменському районі Сумської області звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати окрему ухвалу апеляційного суду від 11.02.2014 року, аргументуючи порушенням апеляційним судом норм статей 22, 32, 95 ГПК України. Скаржник зазначив про помилковість висновків апеляційного суду щодо наявності недоліків в роботі посадових осіб органу Пенсійного фонду України, мотивуючи тим, що суд апеляційної інстанції безпідставно зобов'язав заявника апеляційної скарги надати докази надіслання її копії ліквідатору боржника, так як він не є стороною справи про банкрутство. Також скаржник стверджує про обізнаність ліквідатора банкрута Ховріна Ю.А. про оскарження органом Пенсійного фонду України ухвали місцевого господарського суду від 14.11.2013 року в апеляційному порядку, про що свідчить його відзив на апеляційну скаргу, долучений апеляційним судом до матеріалів справи.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, переглянувши у касаційному порядку окрему ухвалу апеляційного суду від 11.02.2014 року на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування апеляційним судом норм процесуального права, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, дійшла висновку про наявність правових підстав для задоволення касаційної скарги, виходячи з такого.

Відповідно до частини 2 статті 41 ГПК України, провадження у справах про банкрутство здійснюється у порядку, передбаченому цим кодексом з врахуванням вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", норми якого, як спеціальні норми права, переважають у застосуванні над загальними нормами Господарського процесуального кодексу України.

Пунктом 11 Розділу X Прикінцеві та Перехідні положення Закону про банкрутство (в редакції Закону України №4212-VI від 22.12.2011 року) передбачено, що положення цього Закону застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження в яких порушено після набрання чинності цим Законом. Положення цього Закону, що регулюють ліквідаційну процедуру, застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження у яких порушено до набрання чинності цим Законом, якщо на момент набрання ним чинності господарським судом не було прийнято постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.

Також пунктом 40 Інформаційного листа Вищого господарського суду України "Про Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції Закону України від 22.12.2011 №4212-VI)" №01-06/606/2013 від 28.03.2013 року (зі змінами та доповненнями) роз'яснено про те, що розгляд справи про банкрутство за новою редакцією Закону здійснюється згідно з постановою про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури. При цьому, правові підстави прийняття постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури визначаються відповідно до раніше чинної редакції Закону, а правові наслідки введення ліквідації процедури - за його новою редакцією.

Отже, при здійсненні ліквідаційної процедури у даній справі застосовуються приписи Закону про банкрутство в редакції Закону України №4212-VІ від 22.12.2011 року, оскільки ліквідаційну процедуру щодо боржника введено постановою суду від 06.06.2013 року, тобто, після набрання чинності зазначеним Законом, що мало місце 19.01.2013 року.

Згідно з частиною 1 статті 2 Закону про банкрутство, провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Відтак, враховуючи положення частини 2 статті 41 ГПК України, сторони провадження у даній справі про банкрутство визначаються згідно з приписами статті 1 Закону про банкрутство в редакції Закону України №4212-VІ від 22.12.2011 року.

Відповідно до абзаців 14, 16 частини 1 статті 1 Закону про банкрутство, сторонами у справі про банкрутство є конкурсні кредитори (представник комітету кредиторів), боржник (банкрут). А учасниками у справі про банкрутство є сторони, забезпечені кредитори, арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор), власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, державний орган з питань банкрутства, Фонд державного майна України, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) суб'єкта підприємницької діяльності - боржника, а також у випадках, передбачених цим Законом, інші особи, які беруть участь у провадженні у справі про банкрутство.

Виходячи з положень частини 1 статті 1 та частини 2 статті 41 Закону про банкрутство, ліквідатор банкрута є учасником провадження у справі про банкрутство та з дня свого призначення виконує повноваження керівника (органів управління) боржника. При цьому, сторонами у справі про банкрутство є конкурсні кредитори (представник комітету кредиторів) та боржник (банкрут).

Відповідно до частини 1 статті 91 ГПК України, сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участі у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили. Ухвали місцевого господарського суду оскаржуються в апеляційному порядку окремо від рішення господарського суду лише у випадках, передбачених статтею 106 цього Кодексу.

Частиною 3 статті 94 ГПК України передбачено, що до апеляційної скарги додаються, зокрема, докази надсилання копії скарги іншій стороні у справі.

Згідно з частиною 1 статті 95 ГПК України, особа, яка подає апеляційну скаргу, надсилає іншій стороні у справі копію цієї скарги і доданих до неї документів, які у сторони відсутні.

Відповідно до частини 1 статті 33 та частини 2 статті 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Отже, підтвердження заявником апеляційної скарги належними та достатніми доказами у справі факту надіслання копії апеляційної скарги про оскарження рішення місцевого господарського суду в апеляційному порядку в адресу банкрута свідчить про належне повідомлення ним ліквідатора банкрута, як керівника боржника.

Згідно з частинами 1 - 3 статті 90 ГПК України, господарський суд, виявивши при вирішенні господарського спору порушення законності або недоліки в діяльності підприємства, установи, організації, державного чи іншого органу, виносить окрему ухвалу. Окрема ухвала надсилається відповідним підприємствам, установам, організаціям, державним та іншим органам, посадовим особам, які несуть відповідальність за ухилення від виконання вказівок, що містяться в окремій ухвалі, в порядку та розмірі, передбачених частиною 1 статті 119 цього Кодексу. Окрему ухвалу може бути оскаржено в установленому цим Кодексом порядку.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено апеляційним судом, ухвалою суду першої інстанції від 14.11.2013 року у даній справі, поряд з іншим, відмовлено у задоволенні вимог Управління Пенсійного фонду України в місті Ромнах та Роменському районі Сумської області на загальну суму 13 813, 97 грн. (том матеріалів оскарження ухвали господарського суду Сумської області від 14.11.2013 року у справі №354-15/10, а.с. 71 - 74).

Апеляційним судом встановлено обставини подання органом Пенсійного фонду України апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції від 14.11.2013 року, яку ухвалою апеляційного суду від 29.01.2014 року прийнято до провадження та призначено до розгляду у судовому засіданні на 11.02.2014 року; також зазначеною ухвалою зобов'язано заявника апеляційної скарги у строк до 07.02.2014 року надати суду докази надіслання копії апеляційної скарги ліквідатору боржника, запропоновано сторонам у справі до 07.02.2014 року надати суду відзиви на апеляційну скаргу, визнано обов'язковою явку представників сторін у судове засідання апеляційного суду (том матеріалів оскарження ухвали господарського суду Сумської області від 14.11.2013 року у справі №354-15/10, а.с. 92 - 93).

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено апеляційним судом, 10.02.2014 року заявник апеляційної скарги (орган Пенсійного фонду України) подав до апеляційного суду заяву про розгляд справи без участі його представника (вх. №1176), а також зазначив про неможливість надання суду доказів надіслання копії апеляційної скарги ліквідатору боржника, мотивуючи тим, що нормами ГПК України не передбачено обов'язку особи, яка подає апеляційну скаргу, направляти її копію ліквідатору банкрута, так як він не є стороною у справі про банкрутство. При цьому, орган Пенсійного фонду України зазначив про виконання ним вимог статей 94, 95 ГПК України щодо форми та змісту апеляційної скарги в частині надіслання копії апеляційної скарги на адресу боржника - ВАТ "Роменський завод автоматичних телефонних станцій" (том матеріалів оскарження ухвали господарського суду Сумської області від 14.11.2013 року у справі №354-15/10, а.с. 126).

З огляду на встановлені обставини невиконання скаржником вимог ухвали апеляційного суду від 29.01.2014 року щодо надання доказів надіслання копії апеляційної скарги ліквідатору банкрута, та враховуючи те, що предметом апеляційного оскарження є ухвала суду про розгляд поточних кредиторських вимог, у зв'язку з чим, на думку апеляційного суду, було необхідним персональне повідомлення ліквідатора боржника, апеляційний суд виніс окрему ухвалу в порядку статті 90 ГПК України та спрямував її до Управління Пенсійного фонду України в місті Ромнах та Роменському районі Сумської області для повідомлення начальника зазначеного органу про недоліки в роботі посадових осіб, відповідальних за правову роботу, для вжиття відповідних організаційно-правових заходів (том матеріалів оскарження ухвали господарського суду Сумської області від 14.11.2013 року у справі №354-15/10, а.с. 134 - 137).

Колегія суддів касаційного суду не погоджується з висновками апеляційного господарського суду про наявність правових підстав для винесення в даному випадку окремої ухвали відповідно до статті 90 ГПК України з огляду на таке.

Як вбачається з матеріалів справи, копія апеляційної скарги органу Пенсійного фонду України на ухвалу суду першої інстанції від 14.11.2013 року в частині розгляду спірних кредиторських вимог направлена сторонам у даній справі про банкрутство, в тому числі й боржнику - ВАТ "Роменський завод автоматичних телефонних станцій", що підтверджується фіскальним чеком №2301 від 18.11.2013 року (том матеріалів оскарження ухвали господарського суду Сумської області від 14.11.2013 року у справі №354-15/10, а.с. 100).

З огляду на таке, колегія суддів касаційного суду вважає, що органом Пенсійного фонду України при зверненні до суду з апеляційною скаргою дотримано вимог діючого процесуального законодавства про належне надіслання копії апеляційної скарги сторонам у даній справі про банкрутство, в тому числі й боржнику, що підтверджується фіскальними чеками №№2295 - 2301 від 18.11.2013 року та №2320 від 03.01.2014 року. Персональне надіслання копії апеляційної скарги ліквідатору боржника в даному випадку не вимагається процесуальним законодавством, оскільки спір не стосується його персональних прав та обов'язків, а також, ліквідатор, як особа, яка виконує повноваження керівника боржника був повідомлений належним чином про подання апеляційної скарги шляхом надіслання копії апеляційної скарги в адресу боржника.

З огляду на викладене, колегія суддів суду касаційної інстанції вважає, що висновки апеляційного господарського суду про зловживання посадовими особами Управління Пенсійного фонду України в місті Ромнах та Роменському районі Сумської області процесуальними правами є необґрунтованими, а правові підстави для винесення оскаржуваної окремої ухвали від 11.02.2014 року відсутні.

За таких обставин, колегія суддів Вищого господарського суду України, діючи в межах повноважень касаційного суду згідно приписів статей 1115, 1117 ГПК України, дійшла висновку про задоволення касаційної скарги Управління Пенсійного фонду України в місті Ромнах та Роменському районі Сумської області та скасування окремої ухвали апеляційного суду від 11.02.2014 року у даній справі.

На підставі викладеного та керуючись статтями 1115, 1117, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в місті Ромнах та Роменському районі Сумської області задовольнити.

2. Окрему ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 11.02.2014 року у справі №354-15/10 скасувати.

Головуючий Н.Г. Ткаченко

Судді Л.Й. Катеринчук

С.В. Куровський