Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 червня 2014 року Справа № 19/293

Вищий господарський суд України у складі: суддя Селіваненко В.П. - головуючий, судді Бенедисюк І.М. і Палій В.В. (доповідач)

розглянув касаційну скаргу Київського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Центрального регіону України в інтересах держави Міністерства оборони України в особі Київського квартирно-експлуатаційного управління Міністерства оборони України (далі - Прокурора), м. Київ,

на постанову Київського апеляційного господарського суду від 27.01.2014

у справі № 19/293

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "МАГАЗИН №518" (далі - Товариство), м. Київ,

до Київського квартирно - експлуатаційного управління Міністерства оборони України (далі - Київське КЕУ МО України), м. Київ,

за участю заступника Київського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в інтересах держави Міністерства оборони України в особі Київського квартирно - експлуатаційного управління Міністерства оборони України, м. Київ,

про стягнення 839 575, 20 грн.

Судове засідання проведено за участю представників сторін:

прокурора - Яговдік С.М. посв. від 09.08.2012 №000730

позивача - Солонина Р.Д. предст. (дов. від 02.06.2014)

відповідача - Сажієнко І.О. предст. (дов. від 27.02.2014)

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий господарський суд України

ВСТАНОВИВ:

Товариство звернулося до господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Київського КЕУ МО України 839 575,20грн. витрат на проведення ремонтних робіт, здійснених Товариством у 2009 та 2011 роках в орендованому приміщенні по вул. Донецькій, 8а у м. Києві.

Рішенням господарського суду міста Києва від 20.01.2012 (суддя Шаптала Є.Ю.), яке залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 18.09.2012 (судді Калатай Н.Ф. - головуючий, Баранець О.М., Ропій Л.М.), позов задоволено повністю.

Прийняте місцевим судом рішення зі справи з посиланням, зокрема, на приписи частин другої та третьої статті 776 Цивільного кодексу України (далі -ЦК України) та частини третьої статті 18-1 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" мотивовано наявністю правових підстав для відшкодування Товариству вартості капітального ремонту за рахунок Київського КЕУ МО України як орендодавця.

Постановою Вищого господарського суду України від 24.01.2013 (судді Добролюбова Т.В. - головуючий, Гоголь Т.Г., Швець В.О.) постанову суду апеляційного інстанції та рішення суду першої інстанції скасовано, справу передано на новий розгляд суду першої інстанції.

Постанову суду касаційної інстанції мотивовано, зокрема, неповним з'ясуванням судами попередніх інстанцій обставин справи та доказів у ній.

За результатами нового розгляду справи № 19/293 рішенням господарського суду міста Києва від 18.11.2013 (судді Капцова Т.П.- головуючий, Підченко Ю.О., Дупляк О.М.) у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

Прийняте місцевим судом рішення зі справи з посиланням, зокрема, на приписи частини другої статті 776 ЦК України мотивовано відсутністю правових підстав для відшкодування вартості капітального ремонту за рахунок Київського КЕУ МО України у зв'язку із недоведеністю позивачем існування у 2009 та 2011 роках невідкладної потреби у проведенні робіт з капітального ремонту орендованих приміщень.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 27.01.2014 (судді Гаврилюк О.М.- головуючий, Коротун О.М., Майданевич А.Г.) з урахуванням ухвали від 29.01.2014 про виправлення описки у постанові рішення суду першої інстанції в зазначеній справі скасовано з прийняттям нового рішення про задоволення позову частково. Стягнуто з Київського КЕУ МО України на користь Товариства 767 722,80 грн. витрат на проведення ремонтних робіт, 15 354,46 грн. судового збору за розгляд позовної заяви, 7677,23 грн. судового збору за розгляд апеляційної скарги. З Товариства на користь КЕУ МО України стягнуто 756,89 грн. витрат на проведення судової будівельної експертизи.

Постанову апеляційного господарського суду з посиланням, зокрема, на приписи частин другої та третьої статті 776 ЦК України, мотивовано існуванням невідкладної потреби у проведенні капітального ремонту приміщення, який не був проведений орендодавцем, та наявністю правових підстав для відшкодування вартості проведеного орендарем капітального ремонту приміщення за рахунок орендодавця.

У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України Прокурор просить зазначену постанову апеляційної господарського суду зі справи скасувати внаслідок її прийняття з порушенням норм матеріального та процесуального права, а рішення місцевого господарського суду залишити в силі.

Відзив на касаційну скаргу не надходив.

Сторони та Прокурор відповідно до статті 1114 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) належним чином повідомлені про час і місце розгляду скарги.

02.06.2014 судом одержано клопотання від Товариства про відкладення розгляду касаційної скарги, у зв'язку із неможливістю представника Товариства прибути у судове засідання 03.06.2014.

Представник Товариства, який був присутнім у судовому засіданні 03.06.2014, усно підтримав подане клопотання та зазначив про те, що ним не отримано копії касаційної скарги.

За наявності доказів направлення копії касаційної скарги Товариству та у зв'язку з участю у судовому засіданні представника Товариства, у задоволенні клопотання судом відмовлено.

Перевіривши на підставі встановлених попередніми судовими інстанціями обставин справи правильність застосування ними норм процесуального та матеріального права, заслухавши пояснення прокурора та представників сторін, Вищий господарський суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з урахуванням такого.

Місцевим та апеляційним господарськими судами у справі, зокрема, встановлено, що:

- 25.04.1997 Будівельним управлінням №12 Квартирно-експлуатаційного відділу м. Києва як орендодавцем та Товариством як орендарем укладено договір №80/1997/ЦКЕУ оренди нежитлових приміщень, розташованих на території військового містечка у Київському гарнізоні за адресою: м. Київ, вул. Донецька, 8а;

- 28.04.2008 Міністерством оборони України в особі Головного квартирно-експлуатаційного управління Збройних Сил України та Товариством, які зобов'язалися виконувати як орендодавець та орендар умови договору №80/1997/ЦКЕУ, укладено додатковий договір до договору №80/1997/ЦКЕУ, строк дії якого визначено з 28.04.2008 по 25.04.2011;

- згідно з Додатковим договором від 01.03.2010 до договору №80/1997/ЦКЕУ стороною вказаного договору, а саме орендодавцем, стало Київське КЕУ МО України, яке прийняло на себе всі права та обов'язки орендодавця;

- згідно з висновком комісії у складі головного інженера, техніків та слюсаря, який викладено в акті обстеження технічного стану орендованого приміщення від 06.08.2008, орендоване приміщення потребує ремонтних робіт для подальшої безпечної експлуатації будівельної частини та інженерних мереж житлового будинку;

- згідно з висновком комісії, який викладено в акті обстеження нежитлових приміщень будівлі від 29.03.2011 №1, які орендує Товариство, підвальні приміщення не відповідають санітарним нормам та вимогам і потребують відповідних ремонтних робіт по приведенню до належного стану за рахунок коштів орендаря відповідно до умов договору оренди;

- листом Головного квартирно-експлуатаційного управління Збройних Сил України від 30.09.2008 Товариству надано дозвіл на проведення ремонтних робіт та здійснення поліпшень орендованого майна за умови проведення робіт за рахунок власних коштів Товариства;

- Товариством у 2009 році за власні кошти виконано ремонтні роботи орендованих приміщень на суму 567 000,00грн. (сума, перерахована підрядній організації за виконані роботи згідно з актом приймання виконаних робіт за квітень 2009 року);

- листом Головного квартирно-експлуатаційного управління Збройних Сил України від 10.01.2011 Товариству надано дозвіл на проведення ремонтних робіт нежитлових приміщень підвалу орендованої будівлі за умови виконання вказаних робіт за рахунок власних коштів орендаря;

- Товариством у 2011 році за власні кошти виконано ремонт орендованого підвального приміщення будівлі на суму 200 722,80грн. (сума, перерахована підрядній організації за виконані роботи згідно з актом приймання виконаних робіт за вересень 2011 року);

- відповідно до висновку № 5426/12-42 судової будівельно-технічної експертизи від 10.07.2012 ремонтні роботи, здійснені у 2009 та 2011 роках у приміщеннях, які орендує Товариство, відносяться до капітального ремонту.

Причиною виникнення спору зі справи є питання стосовно наявності чи відсутності підстав для відшкодування Товариству вартості проведеного капітального ремонту орендованих приміщень за рахунок Київського КЕУ МО України як орендодавця.

Відповідно до частини першої статті 283 Господарського кодексу України (далі - ГК України), за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно з частиною шостою статті 283 ГК України до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з приписами частини першої статті 776 ЦК України поточний ремонт речі, переданої у найм, провадиться наймачем за його рахунок, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини другої статті 776 ЦК України капітальний ремонт речі, переданої у найм, провадиться наймодавцем за його рахунок, якщо інше не встановлено договором або законом. Капітальний ремонт провадиться у строк, встановлений договором. Якщо строк не встановлений договором або ремонт викликаний невідкладною потребою, капітальний ремонт має бути проведений у розумний строк.

Згідно з частиною третьою статті 776 ЦК України якщо наймодавець не провів капітального ремонту речі, що перешкоджає її використанню відповідно до призначення та умов договору, наймач має право:

1) відремонтувати річ, зарахувавши вартість ремонту в рахунок плати за користування річчю, або вимагати відшкодування вартості ремонту;

2) вимагати розірвання договору та відшкодування збитків.

З правового аналізу наведеної норми вбачається, що право на проведення капітального ремонту найманої речі виникає у наймача у разі непроведення капітального ремонту наймодавцем у визначені договором строки, або непроведення такого ремонту наймодавцем у разі настання невідкладної потреби.

Суд апеляційної інстанції, на відміну від суду першої інстанції, на підставі повного і всебічного дослідження фактичних обставин справи та перевірки їх наявними доказами, яким надав необхідну оцінку, з дотриманням норм матеріального та процесуального права, у тому числі оцінивши висновок судової будівельно-технічної експертизи від 10.07.2012, дослідивши зміст договору оренди (яким не передбачено строку проведення капітального ремонту орендодавцем), встановивши існування невідкладної потреби у проведенні капітального ремонту орендованих приміщень станом на 2009 та 2011 роки та проведення такого ремонту Товариством як орендарем за власний рахунок (у зв'язку з непроведенням його орендодавцем), перевіривши правильність нарахованої позивачем до стягнення суми, правомірно задовольнив заявлені позовні вимоги у визначеному судом розмірі (767 722,80грн.)

Доводи Прокурора не спростовують висновків, викладених в оскаржуваній постанові суду апеляційної інстанції. При цьому в частині встановлення фактичних обставин справи та переоцінки наявних доказів касаційна скарга не відповідає вимогам статті 1117 ГПК України стосовно меж перегляду справи в касаційній інстанції.

Посилання Прокурора на те, що станом на 2009 рік Київське КЕУ МО України не було орендодавцем за договором і відповідно щодо понесених витрат на капітальний ремонт за 2009 рік позивач звернувся з позовом до неналежного відповідача, касаційна інстанція відхиляє, оскільки, як встановлено судом апеляційної інстанції, у 2010 році Київське КЕУ МО України прийняло на себе всі права та обов'язки орендодавця за договором, а відповідно, саме зазначена особа як орендодавець й зобов'язана відшкодувати витрати Товариства, понесені у зв'язку з ремонтом орендованого приміщення.

Таким чином, постанова апеляційного господарського суду зі справи відповідає встановленим ним фактичним обставинам, прийнята з дотриманням норм матеріального і процесуального права та передбачені законом підстави для її скасування відсутні.

Керуючись статтями 1117, 1119-11111 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 27.01.2014 зі справи № 19/293 залишити без змін, а касаційну скаргу Київського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Центрального регіону України в інтересах держави Міністерства оборони України в особі Київського квартирно-експлуатаційного управління Міністерства оборони України - без задоволення.

Суддя В. Селіваненко

Суддя І. Бенедисюк

Суддя В. Палій