Історія справи

Постанова ВГСУ від 24.06.2014 року у справі №50/821
Постанова ВГСУ від 24.06.2014 року у справі №50/821
Постанова ВГСУ від 03.03.2015 року у справі №50/821

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 березня 2015 року Справа № 50/821 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого -Панової І.Ю.,суддів -Білошкап О.В., Погребняка В.Я.,За участю представників сторін:

ПАТ "ОТП Банк" - Заяць Е.П.,

ТОВ "ВІОНА" - Іванченко А.П.,

ТОВ "Укртерекалмаз" - Аркуши А.М.,

Компанії "Хеленаалекс Фарма Інтернешл Апс" - Лапай М.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "ОТП Банк" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 19.11.2014 та ухвалу господарського суду міста Києва від 22.09.2014 по справі №50/821 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Атторн", -

в с т а н о в и в:

Ухвалою господарського суду міста Києва від 22.09.2014 (суддя Омельченко Л.В.) затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс Товариства з обмеженою відповідальністю "Атторн", ліквідовано банкрута - ТОВ "Атторн" як юридичну особу у зв'язку з банкрутством, Державну податкову інспекцію у Печерському районі Головного управління ДФС зобов'язано зняти Товариство з обмеженою відповідальністю "Атторн" з податкового обліку, Державного реєстратора зобов'язано провести державну реєстрацію припинення Товариства з обмеженою відповідальністю "Атторн" як юридичної особи та внести до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців запис про проведення державної реєстрації припинення ТОВ "Атторн" як юридичної особи не пізніше наступного робочого дня з дати надходження ухвали, провадження у справі припинено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 19.11.2014 (колегія суддів: Доманська М.Л.-головуючий, Шапран В.В., Шипко В.В.) апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "ОТП Банк" залишено без задоволення, ухвалу господарського суду міста Києва від 22.09.2014 залишено без змін.

Публічне акціонерне товариство "ОТП Банк" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить постанову Київського апеляційного господарського суду від 19.11.2014 та ухвалу господарського суду міста Києва від 22.09.2014 скасувати, відмінити державну реєстрацію припинення юридичної особи - ТОВ "Атторн", проведену на підставі ухвали господарського суду міста Києва від 22.09.2014, зобов'язати державного реєстратора відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Печерського району реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві внести до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців запис про відміну державної реєстрації припинення юридичної особи - ТОВ "Атторн" та направити справу на розгляд до господарського суду міста Києва, посилаючись на порушення та неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст.ст. 25,26 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Заслухавши доповідь судді Білошкап О.В., вислухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою господарського суду м. Києва від 14.12.2009 порушено провадження у справі про банкрутство ТОВ "Атторн" з урахуванням особливостей застосування процедури банкрутства до боржника, що ліквідується власником, передбачених ст. 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Постановою господарського суду м. Києва від 28.12.2009 ТОВ "Атторн" визнано банкрутом та відкрито стосовно боржника ліквідаційну процедуру.

Публікація оголошення про визнання боржника банкрутом була здійснена 16.01.2010 у газеті "Голос України" № 6 (4756).

Ухвалою суду першої інстанції від 13.01.2012 кредиторами боржника визнанні: ОСОБА_11 на суму 1573,17 грн. (перша черга); Київський міський центр зайнятості на суму 42,02 грн. (друга черга); ОСОБА_12 на сумі 26 999,88 грн. (друга черга); Державна податкова інспекція у Печерському районі м. Києва на суму 2 409,69 грн. (третя черга); Товариство з обмеженою відповідальністю "ВіоНа" в сумі 7 287 629,25 грн. (четверта черга); Компанія "Хеленаалекс Інтернешнл Апс" на суму 1 721 585,00 грн. (четверта черга); Товариство з обмеженою відповідальністю "Укртерекалмаз" на суму 1 119 068,69 грн. (четверта черга); Публічне акціонерне товариство "ОТП Банк" на суму 5 282 341,27 грн.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 03.02.2014, залишеною без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 01.04.2014, було затверджено звіт ліквідатора і ліквідаційний баланс ТОВ "Атторн", провадження у справі припинено.

Постановою Вищого господарського суду України від 24.06.2014 ухвалу господарського суду м. Києва від 03.02.2014 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 01.04.2014 скасовано, справу передано на розгляд до господарського суду міста Києва з тих підстав, що на балансі товариства станом на 25.11.2009р. знаходилося майно вартістю 1 470 000,30 грн., однак суди попередніх інстанцій належним чином не з'ясували, чи здійснив ліквідатор необхідні заходи щодо розшуку майна банкрута та не перевірили надходження та використання грошових коштів у разі його реалізації.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою господарського суду міста Києва від 21.07.2014, крім іншого, було зобов'язано ліквідатора і кредиторів надати суду письмові пояснення по справі та фактичні дані, необхідні для дослідження судом при розгляді звіту ліквідатора і ліквідаційного балансу з урахуванням висновків Вищого господарського суду України, вміщених у постанові від 24.06.2014, зобов'язано ПАТ "ОТП Банк" надати суду фактичні дані на підтвердження наявності у банкрута нереалізованих ліквідатором у ході ліквідаційної процедури ТОВ "Атторн" активів.

17.09.2014 ліквідатор звернувся до суду першої інстанції з клопотанням про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу банкрута та ліквідацію юридичної особи та припинення провадження у справі, надавши звіт з додатками та ліквідаційний баланс банкрута станом на 16.09.2014.

Затверджуючи наданий ліквідатором звіт та ліквідаційний баланс банкрута, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку про те, що ліквідатором вчинено належні дії по виявленню активів та пасивів боржника, доведено неможливість відновлення платоспроможності боржника, у зв'язку з чим банкрута необхідно ліквідувати, а провадження у справі - припинити.

Однак, з такими висновками судів попередніх інстанцій погодитись не можна з наступних підстав.

Згідно ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до діючого законодавства обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Оскаржувані судові рішення вказаним вимогам закону не відповідають.

Згідно ст.1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ліквідатор - фізична особа, яка відповідно до рішення господарського суду організовує здійснення ліквідаційної процедури боржника, визнаного банкрутом, та забезпечує задоволення визнаних судом вимог кредиторів у встановленому цим Законом порядку.

Повноваження ліквідатора регулюються положеннями ст.25 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Так, відповідно до ст.25 цього Закону ліквідатор з дня свого призначення здійснює такі повноваження: приймає до свого відання майно боржника, вживає заходів по забезпеченню його збереження; виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута; здійснює інвентаризацію та оцінку майна банкрута згідно з законодавством; вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб.

Отже, всі дії щодо виявлення кредиторів боржника - банкрута та виявленню майна банкрута здійснюються ліквідатором.

Частиною 1 ст. 26 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачено, що усі види майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або повного господарського відання на дату відкриття ліквідаційної процедури та виявлені в ході ліквідаційної процедури, включаються до складу ліквідаційної маси, за винятком об'єктів житлового фонду, в тому числі гуртожитків, дитячих дошкільних закладів та об'єктів комунальної інфраструктури, які в разі банкрутства підприємства передаються в порядку, встановленому законодавством, до комунальної власності відповідних територіальних громад без додаткових умов і фінансуються в установленому порядку.

Врахувавши отримані ліквідатором відомості (довідки, витяги тощо) про відсутність у банкрута майнових активів, які належать йому на праві власності або повного господарського відання, та які можуть бути включені до ліквідаційної маси, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про те, що станом на день розгляду справи майнові активи для задоволення вимог кредиторів у банкрута відсутні, а ліквідатором вчинено належні дії по виявленню активів та пасивів боржника.

Як вбачається з матеріалів справи, 07.12.2009 до суду першої інстанції звернувся голова ліквідаційної комісії ТОВ "Атторн" з заявою про визнання товариства банкрутом в порядку ст. 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у зв'язку з недостатністю майнових коштів для здійснення розрахунків з кредиторами.

До заяви про порушення провадження по справі було додано звіт №54/209 про оцінку ліквідаційної вартості майнових прав ТОВ "Атторн" на об'єкт незавершеного будівництва - групу вбудованих нежилих приміщень №14 і №15, розташованих за адресою: м.Київ, Оболонський район, Оболонська набережна, 11 (корпус) 1 (будівельна адреса: м.Київ, проспект Героїв Сталінграду, ділянка 102-а) (т.1, а.с. 37-38).

Висновок про ліквідаційну вартість об'єкту оцінки незавершеного будівництва був складений відповідно до договору від 09.11.2009, укладеному між ТОВ "Атторн" та незалежним оцінювачем ОСОБА_13 станом на 12.11.2009.

Затверджуючи звіт ліквідатора, суд першої інстанції послався на відсутність у боржника вказаних активів, оскільки відповідно до акту виїзної перевірки наявності незавершеного будівництва від 20.01.2014, складеному ліквідаційною комісією, було встановлено, що за адресою: м. Київ, Оболонська набережна, 11, корпус 1 відсутні об'єкти незавершеного будівництва, що належать ТОВ "Атторн".

Однак, враховуючи доводи ліквідатора про відсутність вказаних активів станом на 20.01.2014 суди не врахували, що відповідно звіту №54/209 майнові права на об'єкт незавершеного будівництва, який складається з першого та підвального поверху, належали боржнику перед порушенням провадження у справі про банкрутство (в листопаді 2009).

Крім того, посилаючись на відсутність в матеріалах справи доказів укладення між ТОВ "Атторн" та ПАТ "ОТП Банк" договорів іпотеки нежилих приміщень за адресою: м.Київ, проспект Героїв Сталінграду, ділянка 102-а, суди попередніх інстанцій не звернули уваги на те, що в матеріалах справи міститься іпотечний договір №02-10/3481 від 07.12.2006, укладений між АКБ соціального розвитку "Укрсоцбанк" та ТОВ "Атторн" про передачу в іпотеку банку вказаного нежилого приміщення (т.1, матеріали оскарження а.с.57-62), договір страхування заставного майна від 08.09.2008р. (т.1, матеріали оскарження а.с.82-88), лист ТОВ "Атторн" від 24.02.2009 до ПАТ "ОТП Банк" щодо повідомлення банку про вчинення дій ТОВ "Атторн" стосовно отримання свідоцтва про право власності на нежитлове приміщення: м. Київ, вул. Оболонська набережна, 11 корп.1 (т.1, матеріали оскарження а.с.95) та звіт про незалежну оцінку ринкової вартості майнових прав на нежиле приміщення, що знаходиться за адресою: м. Київ, пр-т Героїв Сталінграду, ділянка 102-а (будів.адреса) (т.1, матеріали оскарження а.с.99-103).

Отже, суди попередніх інстанцій не перевірили чи здійснив ліквідатор всіх дій щодо належного розшуку вказаного майна (враховуючи те, що станом на 12.11.2009 майнові права на об'єкт незавершеного будівництва належали боржнику), чи встановив ліквідатор яким чином було реалізовано вказане майно банкрута та спосіб використання грошових коштів у разі його реалізації.

Враховуючи вище викладене, суди не надали належної правової оцінки акту про списання майнових прав ТОВ "Атторн" на об'єкти незавершеного будівництва від 20.01.2014 у зв'язку з фактичною відсутністю незавершеного будівництва.

Крім того, на підтвердження відсутності у боржника активів, ліквідатор надав суду акт про списання дебіторської заборгованості від 20.01.2014, відповідно до якого була списана дебіторська заборгованість в сумі 4486111,40 грн. як сумнівна в зв'язку з фактичною відсутністю та закінченням строків позовної давності.

Приймаючи даний доказ, суди попередніх інстанцій не перевірили з чого складається вказана дебіторська заборгованість, з яких підстав вона визнана ліквідатором сумнівною.

Крім того, відповідно до ст.124 Конституції України, ст. 267 ЦК України, ст. 25 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" обов'язок надання правого аналізу спливу позовної давності та здійснення правосуддя покладений на суд.

Вирішення питання, чи є поважною причина пропущення позовної давності, чи підлягає у зв'язку з тим порушене право захисту є виключною компетенцією суду.

До функцій ліквідатора у справі про банкрутство відноситься звернення до третіх осіб з вимогами щодо повернення дебіторської заборгованості банкруту.

Звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс є підсумковими документами, які підтверджують належне проведення ліквідатором всіх заходів ліквідаційної процедури, повне вчинення ним дій по виявленню кредиторів та активів боржника, за результатом розгляду яких суд приймає рішення про можливість відновлення платоспроможності боржника або встановлює неможливість задоволення вимог конкретних кредиторів та приймає рішення про його ліквідацію та припинення провадження у справі.

Суд, приймаючи рішення про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу і припинення провадження у справі, повинен дослідити та встановити обставини, на підставі яких він дійшов висновку про необхідність його затвердження, з'ясувати виконання ліквідатором обов'язків, передбачених чинним законодавством.

Відповідно до вимог ст. 111-12 ГПК України вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.

Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції інстанцій не були виконані вказівки Вищого господарського суду України, викладені в постанові від 24.06.2014 про необхідність з'ясування обставин реалізації майнових активів банкрута, які перебували на його балансі, що відповідно до вимог ст. 111-12 ГПК України є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.

На допущені судом першої інстанції порушення норм процесуального права суд апеляційної інстанції уваги не звернув та їх не виправив.

Згідно ст. 1117 ГПК України касаційна інстанція перевіряє на підставі вже встановлених судами першої та апеляційної інстанцій фактичних обставин справи лише застосування ними норм матеріального та процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішення або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Відповідно до ч.1 ст.11110 ГПК України підставами для скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного господарського суду або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Згідно ч.1 ст.1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції і передати справу на новий розгляд, якщо суд припустився порушень норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що невиконання обов'язкових вказівок суду касаційної інстанції свідчить про суттєве порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права та є безумовною підставою для скасування постанови Київського апеляційного господарського суду від 19.11.2014 та ухвали господарського суду міста Києва від 22.09.2014 з передачею справи на розгляд до господарського суду міста Києва в іншому складі суду.

При новому розгляді справи суду першої інстанції належить врахувати вищевикладене, більш повно та всебічно перевірити дійсні обставини справи, дати належну оцінку зібраним по справі доказам, доводам та запереченням сторін і в залежності від встановленого та вимог закону постановити законне та обґрунтоване рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "ОТП Банк" задовольнити.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 19.11.2014 та ухвалу господарського суду міста Києва від 22.09.2014 по справі №50/821 скасувати.

Справу №50/821 передати на розгляд до господарського суду міста Києва в іншому складі суду.

Головуючий: Панова І.Ю. Судді:Білошкап О.В. Погребняк В.Я.