ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 лютого 2014 року Справа № 16/164-10-4866 Вищий господарський суд України в складі колегії суддів:

Капацин Н.В. - головуючого, Бернацької Ж.О. - доповідача, Кривди Д.С.,розглянувши касаційну скаргу Роздільнянської міської ради Одеської області на постановуОдеського апеляційного господарського суду від 22.10.2013 у справі№ 16/164-10-4866за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "ГІДРОСЕРВІС-2000"доРоздільнянської міської ради Одеської області

за участю Прокуратури Роздільнянського району Одеської області,про стягнення 245520,34 грн.,за участю представників сторінвід позивача: Герасименко В.М. (довіреність № 49 від 19.12.2013), від відповідача: Прибилов О.О. (довіреність № 1715 від 27.12.2013), від прокуратури: Козакова І.М. (посвідчення № 018008 від 01.07.2013), ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ГІДРОСЕРВІС-2000" у листопаді 2010 року звернулось до Господарського суду Одеської області з позовом до Роздільнянської міської ради Одеської області про стягнення 177694,80 грн. основного боргу, 21245,16 грн. пені, 36605,13 грн. інфляційних втрат, 9975,25 3% річних за договором підряду № 277 від 18.10.2008.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 16.02.2011 у справі № 16/164-10-4866 (суддя Желєзна С.П.) позов задоволено. Стягнуто з Роздільнянської міської ради Одеської області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ГІДРОСЕРВІС-2000" 177694,80 грн. основного боргу, 21245,16 грн. пені, 36605,13 грн. інфляційних втрат, 9975,25 3% річних, 2455,20 грн. державного мита, 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 26.04.2011 у справі № 16/164-10-4866 (колегія суддів у складі: Савицького Я.Ф. - головуючого, Гладишевої Т.Я., Лавренюк О.Т.) приєднано для спільного розгляду апеляційну скаргу Прокурора Роздільнянського району Одеської області на рішення Господарського суду Одеської області від 16.02.2011 у справі № 16/164-10-4866 до апеляційного провадження за скаргою Роздільнянської міської ради Одеської області на рішення Господарського суду Одеської області від 16.02.2011 у справі № 16/164-10-4866.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 28.04.2011 у справі № 16/164-10-4866 (колегія суддів у складі: Савицького Я.Ф. - головуючого, Гладишевої Т.Я., Лавренюк О.Т.) надіслано до прокуратури Одеської області матеріали справи, а саме: копію договору № 277 від 18.10.2008; копію акта "приймання виконаних підрядних робіт за __ 2008 року"; копію довідки про вартість виконаних підрядних робіт; копію договірної ціни на гідродинамічне очищення каналізації у м. Роздільна Одеської обл., що здійснюється у 2008 році; копію зведеного кошторисного розрахунку вартості гідродинамічного очищення каналізації у м. Роздільна Одеської обл. Згідно зі статтею 79 Господарського процесуального кодексу України, зупинено апеляційне провадження у справі № 16/164-10-4866 до одержання від прокуратури Одеської області матеріалів перевірки.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 07.10.2013 на підставі статті 79 Господарського процесуального кодексу України поновлено провадження у справі № 16/164-10-4866.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 22.10.2013 у справі № 16/164-10-4866 (колегія суддів у складі: Савицького Я.Ф. - головуючого, Гладишевої Т.Я., Лавренюк О.Т.) рішення Господарського суду Одеської області від 16.02.2011 у справі № 16/164-10-4866 залишено без змін.

Не погоджуючись з рішенням та постановою, відповідач звернувся з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, в якій просить рішення Господарського суду Одеської області від 16.02.2011 та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 22.10.2013 у справі № 16/164-10-4866 скасувати, і прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Касаційна скарга обґрунтована неправильним застосуванням та порушенням норм матеріального та процесуального права попередніми судовими інстанціями.

До Вищого господарського суду України надійшов відзив від позивача на касаційну скаргу, в якому останній просить постанову Одеського апеляційного господарського суду від 22.10.2013 у справі № 16/164-10-4866 залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення, посилаючись на безпідставність доводів касаційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача Бернацьку Ж.О., обговоривши доводи касаційної скарги, заслухавши представників сторін, перевіривши правильність застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судами попередніх інстанцій встановлено та підтверджується матеріалами справи, що між Роздільнянською міською радою Одеської області (замовником) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ГІДРОСЕРВІС-2000" (підрядником) 18.10.2008 укладено договір № 277.

Відповідно до пункту 1.1. договору, замовник доручає, а підрядник зобов'язується виконати роботи з гідродинамічного очищення каналізаційної мережі м. Роздільна Одеської області.

Відповідно до пункту 1.3. договору, замовник зобов'язується прийняти та оплатити вказані роботи на підставі актів виконаних робіт.

Згідно з пунктом 2.3. договору, вартість робіт становить 177000,00 грн. з урахуванням ПДВ-20% (29500,00 грн.).

Відповідно до пунктів 2.1, 2.2 договору, сторонами обумовлено, що кінцева вартість робіт визначається на підставі складеного кошторису, який розробляється підрядником і подається на затвердження замовнику. Затверджений кошторис є невід'ємною частиною договору.

Згідно з пунктом 3.4 договору, кінцевий розрахунок по договору проводиться замовником після повного виконання робіт, включаючи усунення виявлених в процесі приймання недоліків, але не пізніше 15.12.2008.

Відповідно до пункту 7.4 договору, у разі несвоєчасної оплати замовником вартості виконаних підрядником робіт, він сплачує підряднику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день перевищення терміну від суми не перерахованих коштів.

Відповідно до частини 1 статті 837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до частин 1, 2 статті 875 Цивільного кодексу України, за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта.

Судами обох інстанцій встановлено, що з наявних у матеріалах справи копії акта виконаних підрядних робіт б/н (за формою № КБ-2в), складеного між сторонами у справі та довідки про вартість виконаних підрядних робіт (за формою № КБ-3) вбачається, що позивачем в межах договору виконано підрядні роботи на загальну суму 177694,80 грн., які були прийняті замовником 15.11.2008.

Замовник не виконав своє зобов'язання перед підрядником, не сплатив останньому погоджену суму за виконані роботи.

Суди дійшли до правильного висновку, що незазначення у акті виконаних підрядних робіт б/н (за формою № КБ-2в) конкретного місяця 2008 року, у якому виконувалися підрядні роботи, не позбавляє даний документ доказової сили, оскільки у цьому документі вказано дату прийняття цих робіт замовником - 15.11.2008.

Відповідно до частини 4 статті 879 Цивільного кодексу України, оплата робіт провадиться після прийняття замовником збудованого об'єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін.

Відповідно до частин 1,2,7 статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Судами обох інстанцій встановлено, що в порушення умов договору Роздільнянською міською радою Одеської області після спливу встановленого договором строку оплату повної вартості виконаних позивачем робіт не здійснено, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість у розмірі 177694,80 грн. за договором № 277 від 18.10.2008.

Колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що доводи відповідача про відсутність у договорі № 277 дати його укладення спростовуються змістом наданого суду представником позивача у судовому засіданні 16.02.2011 оригіналу договору № 277, у якому зазначено дату його укладення - 18.10.2008, копія якого додана до позовної заяви.

Крім цього, рішенням Господарського суду міста Києва від 11.08.2011 у справі № 8/209 відмовлено в задоволенні позову Роздільнянській міській раді Одеської області до Товариства з обмеженою відповідальністю "ГІДРОСЕРВІС-2000" про визнання договору підряду № 277 від 18.10.2008 недійсним.

Таким чином, суди обох інстанцій дійшли до правильного висновку про стягнення з відповідача 177694,80 грн. заборгованості.

Крім цього, суди дійшли до правильного висновку про стягнення з відповідача на користь позивача 21245,16 грн. пені за період з 16.12.2008 по 15.06.2009 на підставі статті 231, частини 6 статті 232 Господарського кодексу України та пункту 7.4 договору.

Суди обох інстанцій дійшли до правильного висновку про стягнення з відповідача на користь позивача 36605,13 грн. інфляційних втрат та 9975,25 грн. 3% річних за період з 16.12.2008 по 29.10.2010 на підставі частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України.

Відповідно до пункту 1 статті 1119 Господарського процесуального кодексу України, касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу - без задоволення. Касаційна скарга залишається без задоволення, коли суд визнає, що рішення місцевого та/або постанова апеляційного господарських судів прийняті з дотриманням вимог матеріального та процесуального права, з'ясуванням всіх обставин, що мають значення для правильного вирішення спору.

Колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновками місцевого та апеляційного господарського суду, які відповідають матеріалам справи та чинному законодавству, у зв'язку з чим підстав для скасування чи зміни рішення та постанови не вбачається.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119-11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Роздільнянської міської ради Одеської області на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 22.10.2013 у справі № 16/164-10-4866 залишити без задоволення.

Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 22.10.2013 у справі № 16/164-10-4866 залишити без змін.

Головуючий - суддяКапацин Н.В. СуддіБернацька Ж.О. Кривда Д.С.