Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 червня 2015 року Справа № 916/4493/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Демидової А.М. (доповідач у справі),суддів:Воліка І.М., Шевчук С.Р.,розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Одеський завод залізобетонних виробів"на рішення та постанову господарського суду Одеської області від 20.01.2015 Одеського апеляційного господарського суду від 24.03.2015 у справі№ 916/4493/14 господарського суду Одеської областіза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Одеський завод залізобетонних виробів"доТовариства з обмеженою відповідальністю "Адгезівюгпром"простягнення 48 015,00 грн.,за участю представників: від позивачане з'явивсявід відповідачане з'явився

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Одеський завод залізобетонних виробів" (далі - ТОВ "Одеський завод залізобетонних виробів") звернулося до господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Адгезівюгпром" (далі - ТОВ "Адгезівюгпром") про стягнення 48 015,00 грн., а саме: 45 250,00 грн., сплачених позивачем за товар неналежної якості; штрафу (неустойки) в сумі 905,00 грн. за порушення умов договору і поставку неякісного товару; 1 860,00 грн., сплачених за проведення обстеження талі електричної.

Рішенням господарського суду Одеської області від 20.01.2015 у справі № 916/4493/14 (суддя Гут С.Ф.) у позові ТОВ "Одеський завод залізобетонних виробів" відмовлено.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 24.03.2015 (колегія суддів у складі: Шевченко В.В. - головуючого, Ярош А.І., Петрова М.С.) рішення господарського суду Одеської області від 20.01.2015 у справі № 916/4493/14 залишено без змін.

Не погоджуючись з рішенням господарського суду Одеської області від 20.01.2015 та постановою Одеського апеляційного господарського суду від 24.03.2015 у справі № 916/4493/14, ТОВ "Одеський завод залізобетонних виробів" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить суд скасувати зазначені рішення та постанову, а справу передати на новий розгляд до господарського суду Одеської області.

В обґрунтування своїх вимог скаржник посилається на те, що оскаржувані судові акти прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 25.05.2015 колегією суддів у складі: Демидової А.М. - головуючого (доповідач у справі), Воліка І.М., Шевчук С.Р. прийнято зазначену касаційну скаргу ТОВ "Одеський завод залізобетонних виробів" до касаційного провадження та призначено її розгляд у судовому засіданні на 02.06.2015 о 10 год. 50 хв.

Учасники судового процесу, згідно з приписами ст. 1114 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), були належним чином повідомлені про день, час і місце розгляду касаційної скарги, однак передбаченим законом правом на участь у розгляді скарги касаційною інстанцією не скористались.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, 27.01.2014 між ТОВ "Адгезівюгпром" (Продавець) та ТОВ "Одеський завод залізобетонних виробів" (Покупець) укладено договір поставки № 2714/01 (далі - Договір), за умовами якого Продавець зобов'язався передати у власність Покупця обладнання для переміщення вантажу, ремонтні матеріали, інструмент слюсарно-монтажний (товар), а Покупець - прийняти товар та оплатити його вартість на умовах Договору, за найменуванням та в кількості, вказаних у специфікаціях-додатках, які є невід'ємною частиною Договору.

Згідно з п. 12.1 Договору останній набуває чинності з моменту його підписання та діє до 31.12.2014, а в частині розрахунків - до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.

Відповідно до п. 2.1 Договору, ціни на товар, загальна вартість, кількість товару визначається сторонами в специфікаціях-додатках, після узгодження їх між Продавцем та Покупцем. Ціни визначаються на умовах поставки - склад Покупця (доставка за рахунок Покупця).

У п. 4.2 Договору сторони передбачили, що одночасно з товаром Продавець передає Покупцю наступні документи: рахунок-фактуру; сертифікат якості підприємства-виробника або паспорт виробу; податкову накладну; видаткову накладну.

Датою передачі товару вважається дата підписання сторонами видаткової накладної та (або) акта приймання-передачі товару (п. 4.3 Договору).

Згідно з розділом 5 Договору Покупець проводить оплату на поточний рахунок Продавця згідно з рахунком-фактурою та специфікаціями-додатками до Договору, які є невід'ємною частиною Договору. Умови та порядок оплати зазначаються в специфікаціях до Договору.

Відповідно до додатку № 1 до Договору (специфікації № 1 від 27.01.2014) товаром є Таль електрична вантажопідйомністю 10 тонн, загальною вартістю 45 250,00 грн.

У п. 3 специфікації сторонами визначений порядок розрахунків: попередня оплата 70% протягом 5 банківських днів, після підписання сторонами специфікації; доплата у розмірі 30% проводиться протягом 10 банківських днів, після відвантаження товару на склад Покупця.

На виконання умов Договору позивач перерахував відповідачеві попередню оплату у сумі 31 675,00 грн. (70% від вартості товару), що підтверджується платіжним дорученням № 21 від 28.01.2014.

Згідно з видатковою накладною № АП0599/1 від 30.01.2014, яка підписана та скріплена печатками сторін, 30.01.2014 відповідач на виконання умов Договору поставив позивачеві товар, а саме: таль електричну вантажопідйомністю 10 тонн, Н-12м, Т-2501, загальною вартістю 45 250,00 грн. При цьому, позивач прийняв вказаний товар без будь-яких зауважень щодо його якості, вартості та кількості.

13.03.2014 та 17.03.2014 позивач оплатив решту вартості отриманого товару, що підтверджується платіжними дорученнями № 102 від 13.03.2014 на суму 6 787,50 грн. та № 108 від 17.03.2014 на суму 6 787,50 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, ТОВ "Одеський завод залізобетонних виробів" посилається на те, що відповідач порушив умови Договору і замість нової, як передбачено Договором, поставив таль електричну вантажопідйомністю 5 тонн, яка уже була в користуванні, що підтверджується актом обстеження талі електричної спеціалістами ТОВ "ЧОРНОМОРМОНТАЖ" від 26.08.2014.

Як встановили суди попередніх інстанцій, згідно з п. 6.2.3 Договору, при виявленні недопоставки товару, що надійшов, або товару неналежної якості позивач зобов'язаний повідомити про це відповідача у письмовому вигляді протягом 10 днів із дня встановлення недопоставки товару або товару неналежної якості.

Відповідно до умов п. 6.1.2 Договору відповідач зобов'язаний за свій рахунок замінити товар неналежної якості протягом 30 днів від дати одержання повідомлення про виявлення товару неналежної якості, якщо неможливий його гарантійний ремонт.

Згідно з п. 7.1 Договору за порушення строків передачі товару або поставку товару неналежної якості Продавець відшкодовує Покупцю прямі збитки у повному обсязі та сплачує штраф у розмірі 2% від суми несвоєчасно поставленого товару або товару неналежної якості.

Позивач направив на адресу відповідача претензію від 27.05.2014 № 50, у якій повідомив про недоліки поставленого товару та просив замінити неякісний товар.

У листі від 19.08.2014 відповідач просив позивача провести відправку товару (талі), в отриманому комплекті та документації, для проведення гарантійного обслуговування.

Листом від 23.09.2014 позивач повторно повідомив відповідача про недоліки поставленого товару та просив їх усунути у строк до 03.10.2014.

Згідно з листом від 09.10.2014 відповідач повідомив позивача, що він, на прохання позивача, готовий до 15.10.2014 забрати своїм транспортом (після підписання акта приймання-передачі) таль електр. Т-2501 10т., яка була придбана за Договором, для усунення ймовірних дефектів або заміни на інший тельфер, згідно з п. 6.1.2 Договору.

Відповідно до ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з ч. 1 ст. 673 ЦК України продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу.

Згідно зі ст. 678 ЦК України покупець, якому переданий товар неналежної якості, має право, незалежно від можливості використання товару за призначенням, вимагати від продавця за своїм вибором: 1) пропорційного зменшення ціни; 2) безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк; 3) відшкодування витрат на усунення недоліків товару. У разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов'язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з'явилися знову після їх усунення) покупець має право за своїм вибором: 1) відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми; 2) вимагати заміни товару. Якщо продавець товару неналежної якості не є його виготовлювачем, вимоги щодо заміни, безоплатного усунення недоліків товару і відшкодування збитків можуть бути пред'явлені до продавця або виготовлювача товару. Положення цієї статті застосовуються, якщо інше не встановлено цим Кодексом або іншим законом.

Відповідно до ст. 687 ЦК України перевірка додержання продавцем умов договору купівлі-продажу щодо кількості, асортименту, якості, комплектності, тари та (або) упаковки товару та інших умов здійснюється у випадках та в порядку, встановлених договором або актами цивільного законодавства. Якщо нормативно-правовими актами з питань стандартизації встановлено вимоги щодо порядку перевірки кількості, асортименту, якості, комплектності, тари та (або) упаковки товару, порядок перевірки, визначений договором, має відповідати цим вимогам.

За приписами ч. 1 ст. 688 ЦК України покупець зобов'язаний повідомити продавця про порушення умов договору купівлі-продажу щодо кількості, асортименту, якості, комплектності, тари та (або) упаковки товару у строк, встановлений договором або актами цивільного законодавства, а якщо такий строк не встановлений, - в розумний строк після того, як порушення могло бути виявлене відповідно до характеру і призначення товару.

Відповідно до п.п. 16, 20, 29, 40 Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання по якості № П-7, затвердженої постановою Держарбітражу СРСР від 25.04.1966 (далі - Інструкція), у разі виявлення невідповідності якості, комплектності, маркування продукції, що надійшла, тари або упаковки вимогам стандартів, технічних умов, кресленням, зразкам (еталонам), договору або даним, вказаним в маркуванні і супровідних документах, що засвідчують якість продукції (п. 14 Інструкції) отримувач призупиняє подальше приймання продукції і складає акт, в якому вказує кількість оглянутої продукції і характер виявлених при прийманні дефектів. При нез'явленні представника виробника (відправника) за викликом одержувача (покупця) у встановлений строк і у випадках, коли виклик представника іногороднього виробника (відправника) не є обов'язковим, перевірка якості продукції робиться представником відповідної галузевої інспекції за якістю продукції, а перевірка якості товарів - експертом бюро товарних експертиз або представником відповідної інспекції за якістю. За відсутності відповідної інспекції за якістю або бюро товарних експертиз в місці знаходження одержувача (покупця), при відмові їх виділити представника або нез'явленню його за викликом одержувача (покупця) перевірка робиться: за участю компетентного представника іншого підприємства (організації), виділеного керівником або заступником керівника цього підприємства (організації), або за участю компетентного представника громадськості підприємства-одержувача, призначеного керівником підприємства з числа осіб, затверджених рішенням фабричного, заводського або місцевого комітету профспілки цього підприємства, або односторонньо підприємством-одержувачем, якщо виконавець (відправник) дав згоду на одностороннє приймання продукції. За результатами приймання продукції за якістю і комплектністю за участю представників, зазначених в п.п. 19 та 20 даної Інструкції, складається акт про фактичну кількість і комплектність отриманої продукції. Акт має бути складений в день закінчення приймання продукції за якістю і комплектністю. Претензія з постачання продукції невідповідної за якістю, комплектністю, тарою, упаковкою та маркуванням стандартам, технічним умовам, пред'являється покупцем виробнику (постачальнику) у встановлений термін.

Згідно з приписами ч. 1 ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Встановивши, що наданий позивачем акт ТОВ "ЧОРНОМОРМОНТАЖ" обстеження талі електричної, поставленої позивачу 30.01.2014, був складений 26.08.2014, без виклику та повідомлення Продавця (виробника), і не відповідає вимогам Інструкції щодо необхідних реквізитів, строків його складення та складений без участі осіб, передбачених Інструкцією, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про те, що вказаний акт не є належним доказом поставки відповідачем товару неналежної якості.

З урахуванням викладеного, суди обґрунтовано визнали недоведеним позивачем факт поставки йому неякісної талі електричної за Договором, у зв'язку з чим правомірно відмовили у задоволенні позовних вимог.

Згідно з положеннями ч. 2 ст. 1115 ГПК України та ч.ч. 1, 2 ст. 1117 ГПК України касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє судові рішення виключно на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення у рішенні або постанові господарського суду. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Твердження скаржника про порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваних рішення та постанови не знайшли свого підтвердження, у зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування законних та обґрунтованих судових актів колегія суддів не вбачає.

Відповідно до п. 1 ст. 1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Одеський завод залізобетонних виробів" залишити без задоволення.

Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 24.03.2015 та рішення господарського суду Одеської області від 20.01.2015 у справі № 916/4493/14 залишити без змін.

Головуючий суддя А.М. Демидова

Судді І.М. Волік

С.Р. Шевчук