Історія справи

Постанова ВГСУ від 11.09.2014 року у справі №5015/2466/12
Постанова ВГСУ від 02.06.2014 року у справі №5015/2466/12
Постанова ВГСУ від 02.06.2014 року у справі №5015/2466/12

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 червня 2014 року Справа № 5015/2466/12

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддів:Шевчук С.Р., Акулової Н.В. (доповідач), Владимиренко С.В.розглянувши касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Лізингова компанія "Універсальна"на постановуЛьвівського апеляційного господарського суду від 27.02.2014 рокута на ухвалугосподарського суду Львівської області від 24.12.2013 рокуза скаргоютовариства з обмеженою відповідальністю "Лізингова компанія "Універсальна"на дії Галицького відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиціїпровизнання дій органу державної виконавчої служби незаконними; визнання незаконною та скасування постанови про зняття арешту з майна від 22.11.13 ВП №38813118; зобов'язання державного виконавця накласти арешт на майно у справі№ 5015/2466/12 господарського суду Львівської областіза позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Лізингова компанія "Універсальна"до1) товариства з обмеженою відповідальністю "Бетоль" 2) товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Бетоль" 3) суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_4 4) суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_5простягнення заборгованості за прострочення по лізингових платежах, пені, інфляційних втрат 3% річних

За участю представників:

від позивача: Павлічко О.О. (дов.№897 від 30.12.2013 року);

від відповідача-1: не з'явився;

від відповідача-2: не з'явився;

від відповідача-3: не з'явився;

від відповідача-4: не з'явився;

від Галицького відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції: не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 24.12.2013 року у справі №5015/2466/12 (судді: Яворський Б.І., Крупник Р.В., Синчук М.М.) у задоволенні скарги ТзОВ "Лізингова компанія "Універсальна" на дії Галицького відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції відмовлено.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 27.02.2014 року у справі №5015/2466/12 (судді: Кузь В.Л., Малех І.Б., Юрченко Я.О.) апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Лізингова компанія "Універсальна" залишено без задоволення; ухвалу Господарського суду Львівської області від 24.12.13 у справі 5015/2466/12 залишено без змін.

Прийняті судові акти мотивовані тим, що у начальника Галицького відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції були наявні підстави для зняття арешту з арештованого майна в порядку вимог ст.60 Закону України "Про виконавче провадження".

Не погоджуючись з прийнятими судовими актами, товариство з обмеженою відповідальністю "Лізингова компанія "Універсальна" звернулося з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, в якій просить скасувати постанову Львівського апеляційного господарського суду від 27.02.2014 року та ухвалу Господарського суду Львівської області від 24.12.2013 року у справі №5015/2466/12 та прийняти нове рішення, яким скаргу задовольнити повністю.

В касаційній скарзі скаржник посилається на порушення та невірне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Від відповідача-4 до суду надійшла телеграма, в якій просять відкласти розгляд справи у зв'язку з його хворобою.

Дане клопотання залишено судовою колегією без задоволення, оскільки ухвалою Вищого господарського суду України від 26.05.2014 року, явка сторін не визнавалася обов'язковою. Згідно ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція перевіряє на підставі вже встановлених судами першої та апеляційної інстанцій фактичних обставин справи лише застосування ними норм матеріального та процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішення або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково їх перевіряти.

У судовому засіданні, представник позивача підтримав вимоги та доводи касаційної скарги, просив її задовольнити.

Заслухавши представника позивача, який з'явився в судове засідання, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що на виконання рішення Господарського суду Львівської області від 27.03.13 та постанови Львівського апеляційного господарського суду від 13.06.13 у справі №5015/2466/12, які набрали законної сили видано наказ про примусове виконання рішення та стягнення солідарно з СПД ФО ОСОБА_4 та Товариства з обмеженою відповідальністю "Бетоль" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Лізингова компанія "Універсальна" 1 500 000,00 грн. прострочених лізингових платежів, 3 831,78 грн. судового збору за позовом та 15 641,21 грн. судового збору за розгляд апеляційної скарги.

15 липня 2013 року головним державним виконавцем Галицького ВДВС ЛМУЮ винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з виконання наказу від 03.07.13 у справі №5015/2466/12.

15 липня 2013 року головним державним виконавцем Галицького ВДВС ЛМУЮ винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, якою накладено арешт на все майно, що належить ОСОБА_4 в межах суми звернення стягнення.

05.09.13 року головним державним виконавцем Галицького ВДВС ЛМУЮ винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, а саме на транспортні засоби Ford (1984 р.в.), BAЗ 2108 (1988 р.в.), Mitshubishi Pajero (1995 р.в.), Toyota Rav 4 (2003 р.в.), Toyota Rav 4 (2006 р.в.), Peugeot 405 SR, що належать ОСОБА_4.

22.11.13 року представник боржника звернувся до начальника Галицького ВДВС ЛМУЮ із заявою у якій просив долучити до матеріалів виконавчого провадження рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 07.11.13 по справі №450/2798/13-ц, яким поділено майно, набуте за час шлюбу ОСОБА_8 та ОСОБА_4 та виділено у власність ОСОБА_8 транспортний засіб Nissan Murano (2008 р.в.), транспортний засіб Toyota Rav 4 (2006 р.в.), земельну ділянку площею 0,1032 га, що знаходиться на території Конопницької сільської ради Пустомитівського району Львівської області, житловий будинок по АДРЕСА_1, земельну ділянку площею 0,2010 га, яка знаходиться в с.Винява Пустомитівського району Львівської області, припинивши право спільної сумісної власності на вказане майно, залишивши ОСОБА_4 частку в статутному капіталі ТзОВ "Бетоль", знак для товарів та послуг "Бетоль" згідно свідоцтва на знак для товарів і послуг, деклараційний патент на корисну модель "ІНФОРМАЦІЯ_1", патент на корисну модель "ІНФОРМАЦІЯ_2", яке набрало законної сили 19.11.13, та просив зняти арешт з транспортного засобу Toyota Rav 4 (2006 р.в.) і земельної ділянки, яка знаходиться в с.Винява Пустомитівського району Львівської області.

22 листопада 2013 року начальником Галицького ВДВС ЛМУЮ винесено постанову про зняття арешту з майна, якою знято арешт з майна боржника, який був накладений постановами Галицького ВДВС ЛМУЮ від 15.07.2013 року та від 05.09.2013, а саме з транспортного засобу Toyota Rav 4 (2006 р.в.) та земельної ділянки площею 0,2010 га, яка знаходиться в с.Винява Пустомитівського району Львівської області.

Не погодившись із вказаною постановою про зняття арешту з майна, позивач подав до Господарського суду Львівської області скаргу на дії державної виконавчої служби, в якій посилається на незаконні дії Галицького відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції.

Відмовляючи у задоволенні скарги ТзОВ "Лізингова компанія "Універсальна" на дії Галицького відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції суди попередніх інстанцій виходили з того, що майно належить на праві власності іншій особі; у начальника Галицького відділу ДВС були наявні підстави для зняття арешту з арештованого майна в порядку вимог ч.3 ст.60 Закону України "Про виконавче провадження", а позивачем не доведено фактів порушення відділом ДВС приписів чинного законодавства під час проведення відповідних дій, які б свідчили про наявність підстав для визнання їх незаконними та скасування оскарженої постанови.

Проте, колегія суддів касаційної інстанції, не може погодитися з даним висновком судів попередніх інстанцій, з огляду на наступне.

Відповідно до статті 60 Закону України "Про виконавче провадження" особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

У разі прийняття судом рішення про зняття арешту з майна арешт з майна знімається за постановою державного виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. Копія постанови про зняття арешту з майна надсилається боржнику та органу (установі), якому була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно боржника.

З майна боржника може бути знято арешт за постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, якщо виявлено порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом. Копія постанови начальника відділу державної виконавчої служби про зняття арешту з майна боржника не пізніше наступного дня після її винесення надсилається сторонам та відповідному органу (установі) для зняття арешту.

Господарськими судами залишено поза увагою, що в даному випадку арешт з майна боржника було знято за заявою представника боржника на підставі рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 07.11.13 у справі №450/2798/13-ц, яким поділено майно, набуте за час шлюбу ОСОБА_8 та ОСОБА_4 і скасування арешту було здійснено виконавчою службою не на підставі рішення суду, як того вимагає закон, а на підставі постанови начальника Галицького ВДВС ЛМУЮ.

Враховуючи, що серед матеріалів справи відсутні докази звернення ОСОБА_8 (особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові) з позовом відповідно закону та відсутнє відповідне судове рішення, висновки судів попередніх інстанцій про відсутність підстав для задоволення скарги позивача про скасування постанови про зняття арешту з майна ВП №38813118 від 22.11.2013 року, у зв'язку з незаконними діями Галицького відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції є помилковими.

Крім того, відповідно положень ст. 60 Закону України "Про виконавче провадження", начальник відповідного відділу державної виконавчої служби наділений повноваженнями щодо зняття арешту з майна боржника лише у разі виявлення порушення державним виконавцем порядку накладення арешту, встановленого Законом, тоді як судами встановлено, що постанова від 22.11.2013 ВП №38813118 винесена через те, що майно належить на праві власності іншій особі.

Відповідно до статті 111-9 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право, зокрема скасувати рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції повністю або частково і прийняти нове рішення.

Згідно статті 111-10 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного господарського суду або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Положенням про Єдиний державний реєстр виконавчих проваджень, затвердженим Наказом Міністерства юстиції України № 43/5 від 20.05.2003, встановлено, що дані стосовно виконавчих документів, які надійшли до відділу державної виконавчої служби, та подальшого виконання відкритих виконавчих проваджень підлягають обов'язковому занесенню до Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень відповідно до вимог Положення про Єдиний державний реєстр виконавчих проваджень.

З огляду на те, що до висновку про відсутність правових підстав для скасування постанови начальника Галицького ВДВС ЛМУЮ про зняття арешту з майна ВП №38813118 від 22.11.2013 господарські суди дійшли внаслідок неправильного застосування норм матеріального права, колегія суддів вважає за можливе скасувати ухвалу та постанову судів попередніх інстанцій та прийняти в цій частині нове рішення, а саме скасувати постанову про зняття арешту з майна ВП №38813118 від 22.11.2013 року.

В частині зобов'язання державного виконавця накласти арешт та майно скасований постановою про зняття решту з майна ВП №38813118 від 22.11.2013 року, справу №5015/2466/12 слід передати до Господарського суду Львівської області на новий розгляд, оскільки відповідно до ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Тобто, з огляду на передбачені ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України межі повноважень касаційної інстанції колегія не вважає за можливе прийняти в цій частині нове рішення.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11110, 11111, 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Лізингова компанія "Універсальна"задовольнити частково.

2. Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 27.02.2014 року та ухвалу господарського суду Львівської області від 24.12.2013 року у справі №5015/2466/12 скасувати.

3. Прийняти нове рішення, а саме скасувати постанову про зняття арешту з майна ВП №38813118 від 22.11.2013 року.

4. В частині зобов'язання державного виконавця накласти арешт та майно скасований постановою про зняття решту з майна ВП №38813118 від 22.11.2013 року, справу №5015/2466/12 передати до Господарського суду Львівської області на новий розгляд.

Головуючий суддя С.Р. Шевчук

Судді: Н.В. Акулова

С.В. Владимиренко