ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 березня 2017 року Справа № 923/1311/14 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді: суддів:Іванової Л.Б. (доповідач), Барицької Т.Л., Гольцової Л.А., розглянувши касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк"на ухвалу Господарського суду Херсонської області від 20.09.2016та постановуОдеського апеляційного господарського суду від 01.11.2016у справі№ 923/1311/14 Господарського суду Херсонської областіза позовомПублічного акціонерного товариства "Дельта Банк"доТовариства з обмеженою відповідальністю "Амалтея"простягнення 3144099 дол. США, що еквівалентно 36842778,46 грн.за участю представників сторін:

позивача: Вергелес І.В.

відповідача: Васильєва М.В., Мамедова Т.В.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 20.09.2016 у справі № 923/1311/14 (суддя Задорожна Н.О.) частково задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Амалтея", відстрочено виконання рішення Господарського суду Херсонської області від 14.05.2015 у справі № 923/1311/14 до 20.09.2017.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 01.11.2016 (колегія суддів у складі: головуючий суддя Ярош А.І., судді Лисенко В.А., Ліпчанська Н.В.) ухвалу Господарського суду Херсонської області від 20.09.2016 у справі № 923/1311/14 залишено без змін.

Не погоджуючись із вказаними судовими актами, Публічне акціонерне товариство "Дельта Банк" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Херсонської області від 20.09.2016 та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 01.11.2016 у даній справі, прийняти нове рішення, яким відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Амалтея" у задоволенні заяви про відстрочення виконання рішення.

Обґрунтовуючи підстави звернення з касаційною скаргою, позивач посилається на порушення та неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права. Так, скаржник вказує на судами не були вказані підстави, які могли б стати винятковою обставиною для відстрочки виконання рішення суду, а також не врахували матеріальні інтереси позивача та його фінансовий стан.

28.02.2017 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Амалтея" надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому відповідач просить оскаржувані судові рішення залишити без змін, касаційну скаргу - без задоволення.

Сторони згідно з приписами статті 111-4 Господарського процесуального кодексу України були належним чином повідомлені про день, час і місце розгляду касаційної скарги та скористалися передбаченим законом правом на участь у перегляді справи в суді касаційної інстанції.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових актів, вважає касаційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Місцевим та апеляційним господарськими судами під час розгляду справи встановлено, що рішенням Господарського суду Херсонської області від 14.05.2015 частково задоволено позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк", стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Амалтея" на користь Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" заборгованість за кредитом у сумі 2000000,00 доларів США, що еквівалентно 23436144,00 грн. за встановленим Національним Банком України станом на 16.07.2014 курсом гривні до долару США, заборгованість по відсотках за кредитом у сумі 332720,14 доларів США, що еквівалентно 3898838,56 грн. за встановленим Національним Банком України станом на 16.07.2014 курсом гривні до долару США, пеню за несвоєчасну сплату відсотків у сумі 8873,06 доларів США, що еквівалентно 103975,16 грн. за встановленим Національним Банком України станом на 16.07.2014 курсом гривні до долару США, штраф у сумі 3000,00 доларів США, що еквівалентно 35154,22 грн. за встановленим Національним Банком України станом на 16.07.2014 курсом гривні до долару США, та 54495,76 грн. компенсації по сплаті судового збору; в іншій частині в задоволенні позову відмовлено; надано Товариству з обмеженою відповідальністю "Амалтея" відстрочку виконання рішення суду від 14.05.2015 у даній справі строком на 2 (два) роки, а саме до 14.05.2017.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 20.08.2015 частково змінено рішення Господарського суду Херсонської області від 14.05.2015 в частині відстрочення виконання рішення; надано Товариству з обмеженою відповідальністю "Амалтея" відстрочку виконання рішення господарського суду Херсонської області від 14.05.2015 у справі № 923/1311/14 до 14.05.2016.

07.06.2016 державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України за заявою позивача (стягувача) відкрито виконавче провадження № 51340813 з примусового виконання рішення суду.

21.07.2016 Товариство з обмеженою відповідальністю "Амалтея" звернулось до суду з заявою про надання відстрочки виконання рішення Господарського суду Херсонської області від 14.05.2015 на 5 (п'ять) років.

Судами попередніх інстанцій, з позицією яких погоджується колегія суддів Вищого господарського суду України, частково задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Амалтея" про відстрочку виконання рішення суду та відстрочено виконання рішення Господарського суду Херсонської області від 14.05.2015 у справі № 923/1311/14 до 20.09.2017.

Відповідно до статті 121 Господарського процесуального кодексу України (в редакції на день прийняття ухвали місцевим господарським судом) при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Згідно з пунктом 7.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" (із змінами і доповненнями), підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом.

При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК України, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Вирішуючи питання про надання відстрочки виконання рішення Господарського суду Херсонської області від 14.05.2015 у справі № 923/1311/14, суд першої інстанції виходив з того, що за результатами господарської діяльності відповідач має зменшення величини власного капіталу, яке обумовлене перерахунком залишку заборгованості та недоотриманням прибутку від реалізації продукції внаслідок підвищення ціни на сировину; значення коефіцієнтів, що характеризують співвідношення показників балансу підприємства та його майновий стан, свідчать про значне погіршення фінансового стану підприємства; у відповідача відсутні вільні кошти для розрахунку з банком; витрати товариства на виробництво продукції є більшими, ніж доходність від продажу товарів; внаслідок відсутності коштів примусове стягнення боргу у повній сумі призведе до реалізації нерухомого та рухомого майна відповідача, в тому числі і виробничого обладнання, що матиме наслідком припинення виробництва; збитковість господарської діяльності товариства та прострочення виконання кредитних зобов'язань виникли у відповідача з об'єктивних, незалежних від нього причин (стрімкої девальвації гривні, курсових втрат, дефіциту коштів).

Оцінивши доводи відповідача, викладені у заяві про відстрочку виконання рішення суду, місцевий господарський суд дійшов мотивованого висновку, що вищенаведені обставини ускладнюють негайне виконання рішення суду та зроблять неможливим його виконання пізніше через наявність загрози банкрутства відповідача, яке за умови початку примусового виконання невідкладно настане.

Положеннями статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Зазначені докази повинні містити інформацію щодо обставин, що входять до предмета доказування, слугувати аргументами (посилками) у процесі встановлення об'єктивної істини.

З огляду на те, що нормами чинного Господарського процесуального кодексу України не визначено переліку обставин, які свідчать про неможливість чи ускладнення виконання рішення, тому суд оцінює докази, які підтверджують такі обставини, за правилами статті 43 Господарського процесуального кодексу України.

Надавши правову оцінку наведеним відповідачем обставинам та наданим на їх підтвердження доказам суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку, що вищезазначені обставини ускладнюють виконання рішення господарського суду у даній справі, що відповідно до статті 121 Господарського процесуального кодексу України, є підставою для надання заявнику відстрочки виконання рішення суду в терміни, визначені в ухвалі суду від 20.09.2016.

Дані висновки судів попередніх інстанцій ґрунтуються на матеріалах справи та відповідають нормам процесуального права.

Відповідно до статті 1117 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції лише перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Оцінка та перевірка обставин справи і доказів не віднесена до повноважень касаційної інстанції.

Матеріали справи свідчать про те, що господарськими судами першої та апеляційної інстанції в порядку ст. 43, 101 Господарського процесуального кодексу України всебічно, повно і об'єктивно досліджено матеріали справи в їх сукупності і вірно застосовано норми процесуального та матеріального права.

Викладені у касаційній скарзі доводи скаржника обґрунтованих висновків судів попередніх інстанцій не спростовують та зводяться до заперечень щодо здійсненої судами оцінки доказів у справі та доведення інших обставин, ніж ті, що були встановлені судами попередніх інстанцій, в той час як згідно з вимогами ст. 111-7 Господарського процесуального кодексу України, касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

З огляду на встановлені судами обставини справи та з урахуванням наведених приписів процесуального закону, касаційна інстанція, перевіривши відповідно до ч. 2 ст. 111-5 Господарського процесуального кодексу України юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення в ухвалі суду першої інстанції та постанові суду апеляційної інстанції, дійшла висновку про відсутність підстав для їх зміни чи скасування.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111, 11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду Херсонської області від 20.09.2016 та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 01.11.2016 у справі № 923/1311/14 залишити без змін.

Головуючий суддя: Л. Іванова

судді: Т. Барицька

Л. Гольцова