Історія справи

Постанова ВГСУ від 02.03.2017 року у справі №903/501/16
Ухвала КГС ВП від 13.03.2018 року у справі №903/501/16

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 березня 2017 року Справа № 903/501/16

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Козир Т.П. - головуючого, Гольцової Л.А., Іванової Л.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну скаргу Колективного підприємства "Ковельбуд" на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 30 листопада 2016 року у справі Господарського суду Волинської області за позовом Колективного підприємства "Ковельбд" до Ковельського Управління водопровідно-каналізаційного господарства "Ковельводоканал" про стягнення суми,

УСТАНОВИВ:

У липні 2016 року Колективне підприємство "Ковельбуд" (далі - позивач) звернулось до Ковельського Управління водопровідно-каналізаційного господарства "Ковельводоканал" (далі - відповідач) з позовом про стягнення 59466 гривень 29 коп., в тому числі 43878 гривень 18 коп. переплати, 13826 гривень 29 коп. втрат коштів від інфляції та 1761 гривню 70 коп. - 3 проценти річних.

Позовні вимоги обгрунтовані неправильністю застосування тарифів водопостачання та водовідведення, у зв'язку з чим у позивача виникла переплата.

Рішенням Господарського суду Волинської області від 16 серпня 2016 року в позові відмовлено.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 30 листопада 2016 року апеляційну скаргу Колективного підприємства "Ковельбуд" залишено без задоволення, а рішення Господарського суду Волинської області від 16 серпня 2016 року без зміни.

У касаційній скарзі Колективне підприємство "Ковельбуд" просить скасувати рішення Господарського суду Волинської області від 16 серпня 2016 року та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 30 листопада 2016 року, постановити рішення, яким задовольнити позов.

Посилається на порушення судами попередніх інстанцій ст. ст. 202, 215, 216 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст. ст. 32, 34, 43, 82, 84 Господарського процесуального кодексу України.

Зазначає, що всупереч вимогам ст. 28 Закону України "Про місцеве самоврядування" у виставлених рахунках на оплату за спожиту воду і водовідведення в гуртожитках по вул. Незалежності, 117 та по вул.Театральній, 6 завищено норми споживання води на одну особу.

Вважає безпідставним посилання апеляційного господарського суду на ту обставину, що нібито позивач завищив в односторонньому порядку норми споживання водопостачання та водовідведення на одного мешканця.

Стверджує, що відповідно до наданих відповідачем рахунків на гуртожитки без засобів обліку припадає 357 м.куб. води, що становить 2,811 м.куб. на 1 мешканця, тоді як згідно рішення Ковельської міської ради № 318 від 9 серпня 2012 року встановлена норма витрати 0,06 м.куб. на добу або 1,83 м.куб. на місяць, тобто, норма на 1 особу завищена на 0,981 м.куб. на місяць.

Представники сторін у судове засідання не з'явились.

Враховуючи, що про час та місце розгляду справи сторони повідомлені належним чином, суд вважає за можливе розглянути справу за їх відсутності.

Обговоривши доводи касаційної скарги та вивчивши матеріали справи, суд вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що 4 січня 2011 року між Ковельським управлінням водопровідно-каналізаційного господарства "Ковельводоканал" та Колективним підприємством "Ковельбуд" укладено договір № 48 на подачу води з комунального водопроводу та приймання стічних вод до комунальної каналізаційної мережі.

Пунктом 2.3 договору передбачено, що абонент бере на себе зобов'язання своєчасно оплачувати надані йому послуги з водопостачання та водовідведення.

Згідно з п. 3.1 договору розрахунки за воду, використану Абонентом, та стоки здійснюються згідно з главою 12 діючих Правил за затвердженими тарифами. У разі зміни тарифів, діючих на час укладення договору, оплата Абонентом наданих йому послуг здійснюється за новими цінами без зміни інших умов договору вода 2,49; 3,06 грн. за м.куб., стоки 3,06; 3,75 грн. за м.куб. Кількість води, використаної Абонентом, визначається за показниками перевірених водолічильників та інших приладів обліку, які мають бути опломбовані. Зняття показань водолічильників здійснюється на підприємствах не рідше одного разу на місяць.

Оплата проводиться не пізніше 15-го числа наступного за розрахунковим місяця.

Відповідно до п. 3.2 договору кількість стічних вод, які надходять у каналізацію, визначаються за кількістю води, що надходить із комунального водопроводу та інших джерел водопостачання згідно з показниками водолічильників, а у разі їх відсутності згідно розрахунків.

Згідно з п. 8.4 договору розрахунки на водопостачання та водовідведення на зворотній стороні.

Згідно розрахунку на водопостачання та водовідведення (а.с. 8 зворотна сторона договору) вул. Незалежності, 117: 88 чол. х 0,1 м.3/ чол. х 30,42дн = 268 м3/міс.; вул. Театральна,6: 39 чол. х 0,075 м.3./ чол. х 30,42 дн = 89 м3/міс.

Вказаний договір підписаний сторонами та скріплений їх печатками.

Встановлено, що рахунки на оплату послуг водопостачання та водовідведення за період з квітня 2013 по червень 2014 (рахунки № 1936 від 24 квітня 2013 року, № 2413 від 24 травня 2013 року, № 2936 від 26 червня 2013 року, № 3528 від 25 липня 2013 року, № 3998 від 23 серпня 2013 року, № 4581 від 25 вересня 2013 року, № 5063 від 23 жовтня 2013 року, № 6134 від 23 грудня 2013 року, № 6689 від 20 січня 2014 року, № 7255 від 24 лютого 2014 року, № 7796 від 24 березня 2014 року, № 8238 від 23 квітня 2014 року, № 8880 від 26 травня 2014 року, № 9449 від 25 червня 2014 року) відповідачем виставлялись з врахування норм споживання на одну особу, зазначених в розрахунку до вказаного договору.

Зазначені рахунки Комунальне підприємство "Ковельбуд" оплачувало повністю.

Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг, №84 від 31 січня 2014 року змінено тарифи Ковельському управлінню водопровідно-каналізаційного господарства "Ковельводоканал", про що повідомлено Колективне підприємство "Ковельбуд" листом № 453/38 від 27 лютого 2014 року, в якому зазначалось, що з 1 березня 2014 року вступають в дію затверджені постановою НКРЕ № 84 від 31 січня 2014 року нові тарифи на централізоване водопостачання та водовідведення для бюджетних установ та інших споживачів (крім населення).

Вказаною постановою установлені тарифи для юридичних осіб на централізоване водопостачання для інших споживачів (крім населення) - 3,68 грн. за 1 куб.м. (без ПДВ); на централізоване водовідведення для інших споживачів (крім населення) - 5,71 грн. за 1 куб.м. (без ПДВ), які вступили в дію з 1 березня 2014 року.

Встановлено, що виставлені рахунки за період з квітня 2014 по червень 2014 року направлені на адресу адміністрації, що знаходиться за адресою вул. Незалежності 117, м. Ковель, в яких відображено оплату за послуги по водопостачанню та водовідведенню за адресами: гуртожиток (населення) вул. Незалежності 117, гуртожиток (населення) вул. Театральна, 6, адміністрація вул. Незалежності 117, м. Ковель за вказаними тарифами та згідно показників лічильників за адресою: Олени Пчілки, 21.

Відповідно до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг, № 627 від 30 травня 2014 року Ковельському управлінню водопровідно-каналізаційного господарства "Ковельводоканал" встановлено тарифи на централізоване водопостачання - 3,23 грн. за 1 куб.м. (без ПДВ); на централізоване водовідведення - 6,48 грн. за 1 куб.м. (без ПДВ). Вказана постанова набрала чинності з 1 липня 2014 року.

Рахунки на оплату послуг водопостачання та водовідведення за період з липня 2014 по травень 2016 (рахунки № 9967 від 24 липня 2014 року, № 10494 від 26 серпня 2014 року, № 11042 від 29 вересня 2014 року, № 11573 від 27 жовтня 2014 року, № 12108 від 25 листопада 2014 року, № 12635 від 23 грудня 2014 року, № 13121 від 26 січня 2015 року, № 13661 від 23 лютого 2015 року, № 14166 від 26 березня 2015 року, № 14656 від 24 квітня 2015 року, № 15158 від 26 травня 2015 року, № 15665 від 25 червня 2015 року, № 16181 від 24 липня 2015 року, № 16670 від 25 серпня 2015 року, № 17193 від 24 вересня 2015 року, № 17700 від 26 жовтня 2015 року, № 18216 від 25 листопада 2015 року, № 18701 від 22 грудня 2015 року, № 19620 від 29 лютого 2016 року, № 20200 від 28 березня 2016 року, № 20763 від 29 квітня 2016 року, № 21265 від 30 травня 2016 року) відповідачем виставлялись з врахуванням норм споживання на одну особу, зазначених в розрахунку до договору № 48 від 4 січня 2011 року, та тарифів, зазначених в постанові Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг, № 627 від 30 травня 2014 року.

Вказані рахунки за період з липня 2014 року по травень 2016 року направлені на адресу адміністрації що знаходиться за адресою: вул. Незалежності 117, м. Ковель, в них відображено оплату за послуги по водопостачанню та водовідведенню за адресами: гуртожиток (населення) вул. Незалежності 117, гуртожиток (населення) вул. Театральна 6, адміністрація вул. Незалежності 117, м. Ковель за вказаними тарифами та згідно показників лічильників за адресою: Олени Пчілки, 21, та оплачувались позивачем повністю.

19 лютого 2016 року працівниками Ковельводоканалу проведено обстеження сантехнічних приладів в гуртожитку по вул. Театральній, 6, під час якого виявлено, що це приміщення раніше було обладнане загальними душовими (про що свідчить приміщення, де знаходились душові), про що складено акт.

Встановлено, що при проведенні нарахувань за спожиті послуги в березні 2016 року (рахунок № 20200 від 28 березня 2016 року) здійснено перерахунок обсягів спожитих послуг мешканцями гуртожитку по вул. Театральній, 6, по фактично наданих послугах за січень-березень 2016 року, виходячи з норми витрат води на одного мешканця гуртожитку без душових, затвердженого рішенням виконавчого комітету Ковельської міської ради № 318 від 9 серпня 2012 року - 1,83 м3/місяць (0.06 м3/міс.х30.42 днів), та з урахуванням даних про кількість осіб, що проживають, - згідно довідки №380 від 16 грудня 2015 року.

Про даний перерахунок та його підставу - акт від 19 лютого 2016 року - Ковельське УВКГ "Ковельводоканал" також повідомляло Волинське обласне територіальне відділення Атимонопольного комітету листом № 873 від 12 травня 2016 року.

На виконання листа Ковельського УВКГ № 833 від 22 квітня 2016 року 28 квітня 2016 року працівниками УВКГ та Колективного підприємства "Ковельбуд" проведено спільне обстеження мереж водопостачання та водовідведення у гуртожитках по вул. Незалежності, 117, та вул. Театральна, 6, в ході якого виявлено відсутність загальних душових кабін, проектно-технічну документацію не було надано, про що складено акт, підписаний представником КП "Ковельбуд" - майстром житлово-експлуатаційної дільниці ОСОБА_5 без зауважень, другий примірник отримано.

Судами встановлено, що 28 квітня 2016 року працівниками УВКГ "Ковельводоканал" та колективного підприємства "Ковельбуд" проведено спільне обстеження мереж водопостачання та водовідведення у гуртожитках по вул. Незалежності, 117 та вул. Театральна, 6, в ході якого виявлено відсутність загальних душових кабін, проектно-технічну документацію не було надано, про що складено акт.

За наслідками обстеження до договору № 48 від 4 січня 2011 року внесено зміни, оформлені додатковою угодою від 1 травня 2016 року, згідно якої п. 8.4 договору викладено у новій редакції, при розрахунку за надані по гуртожитках по вул. Незалежності, 117 та вул. Театральна, 6 послуги застосовано норму витрат води на одного мешканця без душових. Ця додаткова угода набрала чинності з 1 травня 2016 року.

З 8 липня 2016 року в зв'язку із встановленням засобів обліку у гуртожитках колективного підприємства "Ковельбуд" по вул. Незалежності, 117 та вул. Театральна, 6 між Ковельським УВКГ та колективним підприємством "Ковельбуд" укладено нову додаткову угоду до договору № 48 від 4 січня 2011 року, яка набрала чинності з 8 липня 2016 року, а додаткова угода від 1 травня 2016 року втратила свою чинність згідно п. 5 додаткової угоди.

Обгрунтовуючи позовні вимоги у даній справі, Комунальне підприємство "Ковельбуд" зазначає, що рішенням Виконавчого комітету Ковельської міської ради №318 від 9 серпня 2012 року, в додатку 1 до якого зазначено тарифи на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, зокрема, щодо тарифу водопостачання встановлено для населення за 1 куб.м. - 3.63 грн. з ПДВ, інші споживачі за 1 куб.м. - 4.42 грн. з ПДВ та тарифу водовідведення встановлено для населення за 1 куб.м. - 4.00 грн. з ПДВ, інші споживачі за 1 куб.м. - 4.71 грн. з ПДВ. В додатку 2 до вказаного рішення визначено норми витрат води згідно БніП 2.04.01-85 "Внутрішній водопровід і каналізація будинків", зокрема, і встановлено норми витрат води в літрах на добу на одного мешканця в гуртожитках з загальними душовими 100, в гуртожитках без душових 60. Оскільки оплата рахунків відповідача проводилася з врахуванням норм водопостачання та водовідведення, встановлених для гуртожитків з душовими кабінами, Комунальне підприємство "Ковельбуд" зазначило, що за період з квітня 2013 року по березень переплатило за вказані послуги 43878 гривень 18 коп., які просить стягнути з відповідача, та на вказану суму позивачем нараховано 3 % річних у сумі 1761 гривень 70 коп. та суму втрат коштів від інфляції у сумі 13826 гривень 29 коп. При цьому, вказав на те, що факт переплати виявлено при погодженні для мешканців гуртожитків тарифів на послуги на 2016 рік з Волинським обласним регіональним відділенням Антимонопольного комітету України.

Приймаючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, місцевий господарський суд, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що в актах перевірки від 28 квітня 2016 року зафіксовано відсутність душових кабін на момент перевірки, а гуртожитки вводились у 1966, 1956 рр., проектно-технічна документація позивачем при перевірці не надана, а технічні паспорти на гуртожитки не є доказом підтвердження мережі водопостачання та водовідведення. Також судами зазначено, що заявлена позивачем до стягнення сума переплати у розмірі 43878 гривень 18 коп. за своєю правовою природою є збитками, що регулюються нормами ст. 22 Цивільного кодексу України та ст. 225 Господарського кодексу України, а позивачем не доведено порушення його прав відповідачем при виконанні договірних зобов'язань, належними доказами не підтверджено понесені збитки у вигляді переплаченої суми, не доведено безпосереднього причинного зв'язку між протиправними діями відповідача та нанесеними збитками, не подано належних доказів в підтвердження розміру збитків, у зв'язку з чим суди дійшли висновку про відсутність підстав для задоволення вимог про стягнення переплати в сумі 43878 гривень 18 коп., а відтак, і нарахованих на неї суми втрат коштів від інфляції в сумі 13826 гривень 29 коп. та 3 % річних у сумі 1761 гривні 70 коп.

Однак, суд касаційної інстанції не може погодитись з вказаними висновками місцевого та апеляційного господарських судів, вважає їх передчасними та такими, що прийняті за наслідками неповного встановлення та надання правової оцінки усім істотним обставинам справи у сукупності, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 13 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на, зокрема, комунальні послуги (централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо).

Правовідносини сторін даного спору виникли з договору на подачу води з комунального водопроводу та приймання стічних вод до комунальної каналізаційної мережі.

Встановлено, що позивач - Колективне підприємство "Ковельбуд" є власником та балансоутримувачем гуртожитків по вул. Театральній, 6 та вул. Незалежності, 117 в м. Ковелі.

Предметом розгляду у даному спорі є заявлена позивачем вимога про стягнення з відповідача - Ковельського Управління водопровідно-каналізаційного господарства "Ковельводоканал" суми переплати за послуги згідно договору на подачу води з комунального водопроводу та приймання стічних вод до комунальної каналізаційної мережі № 48 від 4 січня 2011 року з підстав нарахування останнім вартості цих послуг за тарифами для гуртожитків, що містять душові кабіни, замість тарифів, встановлених для гуртожитків, у яких немає душових кабін.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 16 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" порядок надання житлово-комунальних послуг, їх якісні та кількісні показники мають відповідати умовам договору та вимогам законодавства.

Перелік житлово-комунальних послуг, що надаються споживачу, залежить від рівня благоустрою відповідного будинку (споруди).

Згідно з ч. 2 ст. 32 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" розмір плати за комунальні послуги розраховується, виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку.

Згідно з п. 17 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 630 від 21 липня 2005 року (із змінами), послуги з водовідведення оплачуються споживачем з розрахунку об'єму витрат холодної та гарячої води згідно з нормами споживання.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що за результатами проведення працівниками УВКГ "Ковельводоканал" та Комунального підприємства "Ковельбуд" спільного обстеження мереж водопостачання та водовідведення у гуртожитках по вул. Незалежності, 117 та вул. Театральній, 6 виявлено відсутність загальних душових кабін.

Однак, судами не перевірено доводи позивача щодо застосування відповідачем при розрахунку вартості цих послуг тарифів, встановлених для гуртожитків у яких є душові кабіни, а також не встановлено, за якими тарифами здійснювалось нарахування позивачу послуг водопостачання та водовідведення у вказаних гуртожитках, та на якій підставі здійснювалось нарахування за цими тарифами у період з квітня 2013 року по березень 2016 року.

Водночас, місцевим та апеляційним господарським судом встановлено, що норми споживання послуг водопостачання та водовідведення на одну особу були затверджені рішенням Виконавчого комітету Ковельської міської ради № 318 від 9 серпня 2012 року, в додатку 2 якого визначено норми витрат води згідно БніП 2.04.01-85 "Внутрішній водопровід і каналізація будинків", зокрема, встановлено норми витрат води в літрах на добу на одного мешканця в гуртожитках з загальними душовими 100, в гуртожитках без душових 60.

Також, місцевий та апеляційний господарські суди, відмовляючи у задоволенні позовних вимог, виходили з того, що, на думку позивача, заявлена до стягнення у позові сума переплати є за своєю правовою природою збитками, а тому, застосувавши до спірних правовідносин норми ст. 225 Господарського кодексу України та ст. 22 Цивільного кодексу України, дійшли висновку про те, що Комунальне підприємство "Ковельбуд" помилково кваліфікує заявлені до стягнення суми збитками (додатковими витратами) та не довів порушення його прав відповідачем при виконанні договірних зобов'язань, не довів безпосереднього причинного зв'язку між діями відповідача та понесеними збитками та не подав доказів у підтвердження даних збитків.

Однак, вбачається, що у позові Комунальне підприємство "Ковельбуд" просило стягнути саме суму переплати, яка є різницею тарифів на оплату послуг водопостачання та водовідведення, а також нараховані на суму різниці 3 % річних та суму втрат коштів від інфляції.

Водночас, місцевим та апеляційним господарськими судами не надано оцінку правововій природі заявленій позивачем до стягнення суми, не з'ясовано та не перевірено чи є предметом стягнення у даній справі сума переплати як збитки чи безпідставне збагачення.

Загальні положення про зобов'язання у зв'язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави визначено ст. ст. 1212 Цивільного кодексу України, відповідно до якої особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Положення цієї глави застосовуються також до вимог про:

1) повернення виконаного за недійсним правочином;

2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння;

3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні;

4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Враховуючи, що визначення правової природи заявленої до стягнення суми є істотним для кваліфікації правовідносин сторін даного спору, місцевий та апеляційний господарські суди мали право запропонувати позивачу надати уточнення заявлених позовних вимог.

Також, місцевий та апеляційний господарські суди, приймаючи рішення виходили з того, що, згідно ст. ст. 179, 180 Господарського кодексу України та ст. ст. 6, 627 Цивільного кодексу України при укладенні господарського договору сторони визначають його зміст на основі вільного волевиявлення та є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору.

Однак, вказані висновки прийняті без врахування наступного.

Відповідно до вимог ст. 1 Закону України "Про природні монополії" природна монополія - стан товарного ринку, при якому задоволення попиту на цьому ринку є більш ефективним за умови відсутності конкуренції внаслідок технологічних особливостей виробництва (у зв'язку з істотним зменшенням витрат виробництва на одиницю товару в міру збільшення обсягів виробництва), а товари (послуги), що виробляються суб'єктами природних монополій, не можуть бути замінені у споживанні іншими товарами (послугами), у зв'язку з чим попит на цьому товарному ринку менше залежить від зміни цін на ці товари (послуги), ніж попит на інші товари (послуги) (далі - товари).

Суб'єкт природної монополії - суб'єкт господарювання (юридична особа) будь-якої форми власності, який виробляє (реалізує) товари на ринку, що перебуває у стані природної монополії.

Згідно з ст. 7 Порядку складання та ведення зведеного переліку суб'єктів природних монополій, затвердженого розпорядженням Антимонопольного комітету України № 874-р від 28 листопада 2012 року та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України за № 2119/22431 від 19 грудня 2012 року, зведений перелік суб'єктів природних монополій розміщується щомісяця до 20 числа на офіційному веб-сайті Антимонопольного комітету України (http://www.amc.gov.ua).

За даними зведеного переліку суб'єктів природних монополій, розміщеному на вказаному сайті Антимонопольного комітету України, п. 239, Ковельське управління водопровідно-каналізаційного господарства "Ковельводоканал" (ідентифікаційний код 5500871) є суб'єктом природної монополії з надання послуг централізованого водопостачання та водовідведення у Волинській області, на території якої зареєстроване Комунальне підприємство "Ковельбуд".

Водночас, відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" встановлення цін/тарифів на житлово-комунальні послуги відповідно до закону належить до повноважень органів місцевого самоврядування у сфері житлово-комунальних послуг, тобто, у даному випадку тарифи є регульованими, а не такими, що їх визначають сторони за наслідками вільного волевиявлення.

Таким чином, відносини у сфері житлово-комунальних послуг здійснюють виключно на договірних засадах згідно встановлених уповноваженим органом цін/тарифів, а позивач як балансоутримувач гуртожитків, зокрема, вул. Незалежності, 117, та вул. Театральна, 6, у м. Ковелі, зобов'язаний укласти договір на забезпечення відповідними житлово-комунальними послугами вказаних приміщень.

Наведене не враховано судами першої та апеляційної інстанцій при прийнятті оскаржуваних судових рішень, зокрема, не перевірені доводи позивача щодо необхідності керуватися тарифами для гуртожитків без душових у зв'язку з фактичною відсутністю душових у цих приміщеннях, підтвердженою технічними паспортами гуртожитків.

Також суди не встановили, скільки коштів фактично сплачено позивачем відповідачу за спірними правовідносинами і яка сума коштів підлягала сплаті у спірні періоди часу у випадку застосування тарифів, встановлених для гуртожитків, не обладнаних душовими.

Разом з тим, встановлені ст. ст. ст. 111-5, 111-7 Господарського процесуального кодексу України, межі перегляду справи у суді касаційної інстанції не надають суду права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази, прийняті у справі рішення та постанову

Водночас, з'ясування та надання належної правової оцінки вказаним обставинам є істотним для правильного вирішення спору по суті заявлених позовних вимог, а тому прийняті у справі рішення та постанову місцевого та апеляційного господарських судів визнати законними та обгрунтованими не можна, у зв'язку з чим вони підлягають скасуванню, а справа - передачі на новий розгляд до місцевого господарського суду.

Під час нового розгляду господарському суду необхідно врахувати наведене, дослідити та перевірити надані докази, перевірити доводи сторін, повно встановити дійсні обставини справи, надати їм належну правову оцінку і прийняти рішення відповідно до вимог закону.

Керуючись ст. ст. 111-5, 111-7 - 111-12 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ :

Касаційну скаргу задовольнити частково.

Скасувати постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 30 листопада 2016 року та рішення Господарського суду Волинської області від 16 серпня 2016 року.

Справу передати до Господарського суду Волинської області на новий розгляд в іншому складі суду.

Головуючий Т. Козир

Судді Л. Гольцова

Л. Іванова