Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 лютого 2016 року Справа № 922/291/13-г Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді суддівДобролюбової Т.В. Гоголь Т.Г., Швеця В.О. (доповідач)розглянувши касаційну скаргуОбслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Зеленоград"на постановуХарківського апеляційного господарського суду від 02.07.2015та на додаткові постановиХарківського апеляційного господарського суду від 08.07.2015 та 03.08.2015у справі№ 922/291/13-г Господарського суду Харківської областіза позовомПрокурора Ленінського району міста Харкова в інтересах держави в особі: 1. Державної інспекції сільського господарства у Харківській області; 2. Державного підприємства "Харківська лісова науково-дослідна станція"до1. Харківської міської ради; 2. Управління Держземагентства у місті Харкові; 3. Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Зеленоград"; 4. Реєстраційної служби Харківського управління юстиції; 5. Комунального підприємства "Харківське міське бюро технічної інвентаризації"третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачівТовариство з обмеженою відповідальністю "Геодезична фірма "СХМ"провизнання частково недійсним та скасування рішення, визнання недійсними державних актів на право власності

Для розгляду касаційної скарги у цій справі 27.01.2016 визначено колегію суддів у складі: Добролюбової Т.В. - головуючого, Гоголь Т.Г., Швеця В.О.

У судовому засіданні 28.01.2016 у справі було оголошено перерву до 02.02.2016 до 16 год. 00 хв.

за участю представників сторін від:

прокуратури: Суходольський С.М. (посв. № 020273)

позивача-2: Тимочко М.М. (дов. від 27.01.2016),

відповідача-3: Бикова О.Ю. (дов. від 01.01.2016)

Представники позивача-1, відповідачів-1, 2, 4, 5 та третьої особи в судове засідання не з'явилися, хоча належно повідомлені про час та місце розгляду касаційної скарги.

ВСТАНОВИВ:

Прокурор Ленінського району міста Харкова в інтересах держави в особі Державної інспекції сільського господарства у Харківській області та Державного підприємства "Харківська лісова науково-дослідна станція" звернувся з позовом до Харківської міської ради, Управління Держземагентства у місті Харкові, Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Зеленоград", Реєстраційної служби Харківського управління юстиції, Комунального підприємства "Харківське міське бюро технічної інвентаризації", в якому просив: визнати недійсним та скасувати пункт 7 додатку № 1 до рішення Харківської міської ради №13/10 від 24.02.2010 "Про надання юридичним та фізичним особам земельних ділянок для розміщення об'єктів містобудування"; визнати недійсними державний акт: серії ЯЛ № 177971 на право власності на земельну ділянку площею 1 га, розташовану за адресою: м. Харків, пров. Смарагдовий (ріг вул. Праці) для будівництва та подальшої експлуатації житлової забудови, виданий Обслуговуючому кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Зеленоград"; визнати недійсними держані акти серії: ЯЛ № 138551, ЯЛ № 138552, ЯЛ №138553, ЯЛ №138554, серії ЯЛ №13855, кожний на право власності на земельні ділянки площею 0,2000 га, розташовані за адресою м. Харків, пров. Смарагдовий (ріг вул. Праці) для будівництва та подальшої експлуатації житлової забудови, видані Обслуговуючому кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Зеленоград"; зобов'язати Управління Держкомзему у м. Харків скасувати записи про державну реєстрацію зазначених державних актів. В обґрунтування позову прокурор зазначав про те, що Обслуговуючий кооператив "Житлово-будівельний кооператив "Зеленоград" створено всупереч приписів статей 133, 137 Житлового кодексу Української РСР та Примірного статуту житлово-будівельного кооперативу, тому за приписами Глави 5 названого Кодексу та статті 41 Земельного кодексу України за своєю організаційно-правовою формою не відноситься до житлово-будівельного кооперативу. Відтак, прокурор вважав, що пункт 7 додатку № 1 до рішення Харківської міської ради від 24.02.2010 № 13/10 прийнятий всупереч статті 41 Земельного кодексу України та має бути визнаний судом недійсним та скасований. Крім того, прокурор зазначав про те, що спірна земельна ділянка відноситься до земель лісогосподарського призначення, переданих в постійне користування Данилівському дослідному держлісгоспу, а відтак земельна ділянка була надана Кооперативу з порушенням порядку встановлення та зміни цільового призначення. При цьому, прокурор посилався також на приписи статей 20, 21, 116, 149 Земельного кодексу України, статей 28, 57 Лісового кодексу України.

Справа господарськими судами розглядалася неодноразово.

При новому розгляду справи, рішенням Господарського суду Харківської області від 23.04.2015, ухваленим колегією суддів у складі: Хотенець П.В. - головуючий, Жигалкін І.П., Шарко Л.В., у позові відмовлено. Вмотивовуючи рішення, суд визнав позов необґрунтованим, оскільки посилання прокурора на недотримання обслуговуючим кооперативом "Житлово-будівельний кооператив "Зеленоград" під час здійснення державної реєстрації вимог чинного законодавства щодо кількості осіб у складі, вікового цензу для учасників ЖБК, відсутності членів ЖБК на обліку осіб, які потребують поліпшення житлових умов - не є підставою невідповідності спірного рішення Харківської міської ради актам цивільного законодавства. Водночас, суд дійшов висновку про недоведеність належними доказами того, що оспорювана земельна ділянка відноситься до земель лісогосподарського призначення. При цьому, суд керувався приписами статей 20, 41, 55, 57, 116, 123 Земельного кодексу України, статей 17, 47, 48 Лісового кодексу України, статті 137 Житлового кодексу УРСР, статей 6, 7, 8, 10 Закону України "Про кооперацію".

Харківський апеляційний господарський суд, колегією суддів у складі: Шепітько І.І. - головуючий, Россолов В.В., Хачатрян В.С., постановою від 02.07.2015 перевірене рішення місцевого господарського суду скасував, прийняв нове рішення, яким позов задовольнив. Вмотивовуючи постанову, суд апеляційної інстанції виходив з обставин невідповідності правового статусу, мети та підстав створення Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Зеленоград" вимогам чинного законодавства, що регулює порядок передачі землі житлово-будівельним кооперативам. З огляду на що, суд дійшов висновку про незаконність оспорюваного рішення ради, яким Обслуговуючому кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Зеленоград" надано у власність спірну земельну ділянку. Окрім цього, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про належність спірної земельної ділянки до земель лісогосподарського призначення, зміна цільового призначення якої на категорію земель - землі житлової та громадської забудови в установленому законом порядку не проводилась. При цьому, суд апеляційної інстанції керувався приписами статті 21 Цивільного кодексу України, статей 18, 19, 20 , 21, 38, 39, 41, 55, 56, 57, 116, 149, 151 Земельного кодексу України, статей 45, 48, 57 Лісового кодексу України, статей 133, 134, 137 Житлового кодексу Української РСР, статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".

Додатковими постановами Харківського апеляційного господарського суду від 08.07.2015 та від 03.08.2015 визначено розподіл судового збору.

Не погоджуючись з прийнятою у справі постановою, Обслуговуючий кооператив "Житлово-будівельний кооператив "Зеленоград" звернувся з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, в якій просить постанову та додаткові постанови суду апеляційної інстанції скасувати, а рішення місцевого господарського суду у справі залишити в силі. Обґрунтовуючи доводи касаційної скарги, скаржник зазначає про незастосування судами до спірних правовідносин Закону України "Про кооперацію", відповідно до якого Обслуговуючий кооператив "Житлово-будівельний кооператив "Зеленоград" може бути одночасно і житлово-будівельним і обслуговуючим. На думку скаржника, зазначене не суперечить Житловому кодексу УРСР та Примірному статуту житлово-будівельного кооперативу. Зазначає скаржник і про недоведеність матеріалами справи віднесення спірної земельної ділянки до земель лісогосподарського призначення. При цьому, посилається на порушення судом апеляційної інстанції приписів статей 20, 21,41, 125, 126, 152 Земельного кодексу України, статей 17, 48 Лісового кодексу України.

На адресу Вищого господарського суду України від Державного підприємства "Харківська лісова науково-дослідна станція" надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому позивач-3 вказав про законність та обґрунтованість оскаржуваної постанови, у зв'язку з чим просить залишити її без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

Вищий господарський суд України, заслухавши доповідь судді Швеця В.О., пояснення прокурора, представників позивача-2 та відповідача-3, переглянувши матеріали справи і доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування господарськими судами приписів чинного законодавства, відзначає наступне.

Судами попередніх інстанцій установлено, і це підтверджується матеріалами справи, що згідно з додатком до рішення Харківської міської ради від 04.07.2007 № 130/07 "Про надання згоди на розроблення проектів відведення земельних ділянок юридичним та фізичним особам для будівництва (реконструкції) та експлуатації об'єктів", ПП "Будспілка "Успіх" надано згоду на розробку та погодження проекту відведення земельної ділянки, площею, орієнтовно, 0,99 га, для будівництва та подальшої експлуатації малоповерхової житлової забудови по пров. Смарагдовому (ріг вул. Праці). З матеріалів справи також убачається, що рішенням Харківської міської ради від 03.10.2007 № 186/07 "Про надання юридичним та фізичним особам земельних ділянок для будівництва об'єктів", ПП "Будспілка "Успіх" надано в оренду земельну ділянку загальною площею 1,0000 га для будівництва малоповерхової житлової забудови по пров. Смарагдовому (ріг вул. Праці) до 01.09.2014. В подальшому, 23.01.2008, на підставі вказаного рішення ради від 03.10.2007, між Харківською міською радою та ПП "Будспілка "Успіх" укладено договір оренди землі, який зареєстровано 03.03.2008 за № 540867100016. Також судами установлено, що 24.02.2010 Харківською міською радою прийнято рішення № 13/10 "Про надання юридичним та фізичним особам земельних ділянок для розміщення об'єктів містобудування", пунктом 7 додатку №1 до якого: передано Обслуговуючому кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Зеленоград" функції замовника на будівництво житлової забудови по пров. Смарагдовому (ріг вул. Праці) в м. Харкові; припинено ПП "Будспілка "Успіх" право користування земельною ділянкою загальною площею 1,0000 га по пров. Смарагдовому (ріг вул. Праці), за його добровільною відмовою; надано Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Зеленоград" у власність земельну ділянку, за рахунок земель житлової та громадської забудови, загальною площею 1,0000 га, в межах договору оренди землі від 03.03.2008 № 540867100016, для будівництва та подальшої експлуатації житлової забудови по пров. Смарагдовому (ріг вул. Праці) в м. Харкові, яке необхідно виконати до 31.12.2012; визначено, що договір оренди землі від 03.03.2008 № 540867100016 втрачає чинність з моменту державної реєстрації державного акта на право власності на земельну ділянку за ОК "Житлово-будівельний кооператив "Зеленоград"; надано Обслуговуючому кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Зеленоград" згоду на розроблення та погодження в тримісячний термін містобудівного обґрунтування на розміщення об'єкту; попереджено Обслуговуючий кооператив "Житлово-будівельний кооператив "Зеленоград", що містобудівне обґрунтування буде затверджено окремим рішенням міської ради у встановленому порядку. Як убачається з матеріалів справи, предметом судового розгляду є вимога прокурора, зокрема, про визнання частково недійсним та скасування рішення Харківської міської ради № 13/10 від 24.02.2010 "Про надання юридичним та фізичним особам земельних ділянок для розміщення об'єктів містобудування" в частині пункту 7 додатку № 1 до вказаного рішення, з огляду на передачу спірної земельної ділянки, яка відноситься до лісогосподарських земель, з порушенням приписів статей 20, 21, 41, 116, 149 Земельного кодексу України, статті 57 Лісового кодексу України та розпорядження Кабінету Міністрів України від 10.04.2008 № 610-р, з порушенням порядку встановлення та зміни цільового призначення спірної земельної ділянки. За приписами статті 18 Земельного кодексу України до земель України належать усі землі в межах її території, в тому числі острови та землі, зайняті водними об'єктами, які за основним цільовим призначенням поділяються на категорії. Категорії земель України мають особливий правовий режим. Відповідно до статті 19 цього Кодексу визначені категорії земель та встановлено, що землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії: а) землі сільськогосподарського призначення; б) землі житлової та громадської забудови; в) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; г) землі оздоровчого призначення; ґ) землі рекреаційного призначення; д) землі історико-культурного призначення; е) землі лісогосподарського призначення; є) землі водного фонду; ж) землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення. Статтями 38 та 39 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на момент прийняття міською радою оскаржуваного рішення від 24.02.2010) встановлено, що до земель житлової та громадської забудови належать земельні ділянки в межах населених пунктів, які використовуються для розміщення житлової забудови, громадських будівель і споруд, інших об'єктів загального користування. Використання земель житлової та громадської забудови здійснюється відповідно до генерального плану населеного пункту, іншої містобудівної документації, плану земельно-господарського устрою з дотриманням будівельних норм, державних стандартів і норм, регіональних та місцевих правил забудови. За приписами статті 55 Земельного кодексу (в редакції, чинній на момент прийняття оскаржуваного рішення міської ради) до земель лісогосподарського призначення належать землі, вкриті лісовою рослинністю, а також не вкриті лісовою рослинністю, нелісові землі, які надані та використовуються для потреб лісового господарства. До земель лісогосподарського призначення не належать землі, зайняті: зеленими насадженнями у межах населених пунктів, які не віднесені до категорії лісів; окремими деревами і групами дерев, чагарниками на сільськогосподарських угіддях, присадибних, дачних і садових ділянках. Статтею 56 цього Кодексу визначено, що Землі лісогосподарського призначення можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності. Громадянам та юридичним особам за рішенням органів місцевого самоврядування та органів виконавчої влади можуть безоплатно або за плату передаватись у власність замкнені земельні ділянки лісогосподарського призначення загальною площею до 5 гектарів у складі угідь селянських, фермерських та інших господарств. Громадяни і юридичні особи в установленому порядку можуть набувати у власність земельні ділянки деградованих і малопродуктивних угідь для залісення. Земельні ділянки лісогосподарського призначення за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування надаються в постійне користування спеціалізованим державним або комунальним лісогосподарським підприємствам, іншим державним і комунальним підприємствам, установам та організаціям, у яких створено спеціалізовані підрозділи, для ведення лісового господарства. Порядок використання земель лісогосподарського призначення визначається законом (стаття 57 Земельного кодексу України). За приписами статті 20 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на момент прийняття міською радою оскаржуваного рішення) віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень. Зміна цільового призначення земель провадиться органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про передачу цих земель у власність або надання у користування, вилучення (викуп) земель і затверджують проекти землеустрою або приймають рішення про створення об'єктів природоохоронного та історико-культурного призначення. Зміна цільового призначення земель, які перебувають у власності громадян або юридичних осіб, здійснюється за ініціативою власників земельних ділянок у порядку, що встановлюється Кабінетом Міністрів України. Зміна цільового призначення земель, зайнятих лісами, провадиться з урахуванням висновків органів виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища та лісового господарства. Види використання земельної ділянки в межах певної категорії земель (крім земель сільськогосподарського призначення та земель оборони) визначаються її власником або користувачем самостійно в межах вимог, встановлених законом до використання земель цієї категорії, з урахуванням містобудівної документації та документації із землеустрою. Статтею 21 вказаного Кодексу встановлені наслідки порушення порядку встановлення та зміни цільового призначення земель та передбачено, що порушення порядку встановлення та зміни цільового призначення земель є підставою для: а) визнання недійсними рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування про надання (передачу) земельних ділянок громадянам та юридичним особам; б) визнання недійсними угод щодо земельних ділянок; в) відмови в державній реєстрації земельних ділянок або визнання реєстрації недійсною; г) притягнення до відповідальності відповідно до закону громадян та юридичних осіб, винних у порушенні порядку встановлення та зміни цільового призначення земель. Переглядаючи справу в апеляційному порядку судом апеляційної інстанції встановлено, що рішенням виконавчого комітету Харківської міської Ради депутатів трудящих від 03.07.1972 № 292 затверджено межі лісових земель на території Ленінського району м. Харкова загальною площею 1166 га, які перебували в постійному користуванні Жовтневого Держлісгоспу. Відповідно до Наказу Держкомлісгоспу України від 25.05.2002 № 55 "Про вдосконалення управління лісовим господарством в Харківській області", землі лісогосподарського призначення Дергачівського лісництва, у тому числі на території Ленінського району м. Харкова, площею 10 848,6 га (до яких також відноситься спірна земельна ділянка по пров. Смарагдовому (ріг вул. Праці)), передані в постійне користування Данилівському дослідному держлісгоспу УкрНДІЛГА. Відповідно до статті 45 Лісового кодексу України лісовпорядкування включає комплекс заходів, спрямованих на забезпечення ефективної організації та науково обґрунтованого ведення лісового господарства, охорони, захисту, раціонального використання, підвищення екологічного та ресурсного потенціалу лісів, культури ведення лісового господарства, отримання достовірної і всебічної інформації про лісовий фонд України. Згідно зі статтею 48 цього Кодексу, у матеріалах лісовпорядкування дається якісна і кількісна характеристика кожної лісової ділянки, комплексна оцінка ведення лісового господарства, що є основою для розроблення на засадах сталого розвитку проекту організації та розвитку лісового господарства відповідного об'єкта лісовпорядкування. Проект організації та розвитку лісового господарства передбачає екологічно обґрунтоване ведення лісового господарства і розробляється відповідно до нормативно-правових актів, що регулюють організацію лісовпорядкування. У проекті організації та розвитку лісового господарства визначаються і обґрунтовуються основні напрями організації і розвитку лісового господарства об'єкта лісовпорядкування з урахуванням стану та перспектив економічного і соціального розвитку регіону. Відповідно до пункту 5 Прикінцевих положень Лісового кодексу України до одержання в установленому порядку державними лісогосподарськими підприємствами державних актів на право постійного користування земельними лісовими ділянками, документами, що підтверджують це право на раніше надані землі, є планово-картографічні матеріали лісовпорядкування. Таким чином, саме проект організації та розвитку лісового господарства, розроблений відповідно до нормативно-правових актів, що регулюють організацію лісовпорядкування і є тим документом, який підтверджує право постійного користування. Встановлено судом апеляційної інстанції і те, що право Державного підприємства "Харківська лісова науково-дослідна станція, як лісогосподарського підприємства на спірну земельну ділянку підтверджується Технічним звітом Харківського державного проектно-вишукувального інституту агромеліорації і лісового господарства "Харківдіпроагроліс", з якого вбачається що земельні ділянки по пров. Смарагдовому (ріг вул. Праці) площею 1 га належать до земель лісогосподарського призначення і перебувають у постійному користуванні Данилівського держлісгоспу. Водночас, судом апеляційної інстанції встановлений факт того, що рішення Харківської міської ради від 24.02.2010 № 13/10 приймалось без дотримання процедури зміни цільового призначення земельної ділянки, яка визначена приписами статті 20 Земельного кодексу України. За таких обставин, колегія суддів визнає обґрунтованим висновок суду апеляційної інстанції щодо приналежності спірної земельної ділянки до земель лісового фонду. Окрім цього, з матеріалів справи убачається, що спірне рішення органу місцевого самоврядування прийняте на підставі Закону України "Про місцеве самоврядування" та статті 41 Земельного кодексу України, відповідно до частини першої якої житлово-будівельним (житловим) та гаражно-будівельним кооперативам за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування земельні ділянки для житлового і гаражного будівництва передаються безоплатно у власність або надаються в оренду у розмірі, який встановлюється відповідно до затвердженої містобудівної документації. Відповідно до статті 133 Житлового кодексу Української РСР громадяни, які потребують поліпшення житлових умов, вправі вступити до ЖБК і одержати в ньому квартиру. Згідно зі статтею 135 Житлового кодексу Української РСР до членів житлово-будівельного кооперативу приймаються громадяни, які постійно проживають у даному населеному пункті, які потребують поліпшення житлових умов. Відповідно до статті 137 Житлового кодексу Української РСР житлово-будівельні кооперативи організуються при виконавчих комітетах місцевих Рад народних депутатів, при підприємствах, установах і організаціях. Порядок організації та діяльності житлово-будівельних кооперативів установлюється цим Кодексом, Примірним статутом та іншими актами законодавства. Пунктом 3 Примірного статуту житлово-будівельного кооперативу визначено, що число громадян, які вступають до організовуваного кооперативу, повинно відповідати кількості квартир у жилому будинку (будинках) кооперативу, запланованому до будівництва. При будівництві жилих будинків садибного типу число громадян, необхідне для організації кооперативу, не може бути менше 5 чоловік. Аналіз наведених норм законодавства свідчить про те, що передаючи земельну ділянку у власність Обслуговуючому кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Зеленоград", Харківська міська рада мала врахувати мету створення такого кооперативу, порядок його організації та діяльності відповідно до вимог Житлового кодексу Української РСР та Примірного статуту. При наданні спірної земельної ділянки Обслуговуючому кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Зеленоград", як спеціальному суб'єкту, передбаченому статтею 41 Земельного кодексу України, Рада зобов'язана з'ясовувати правовий статус, мету та підстави його створення. Переглядаючи справу в апеляційному порядку суд апеляційної інстанції установив обставини того, що Обслуговуючий кооператив "Житлово-будівельний кооператив "Зеленоград" створено всупереч приписам статей 133, 135, 137 Житлового кодексу Української РСР та Примірного статуту, які по відношенню до Законів України "Про кооперацію" та "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" є спеціальними нормативно правовими актами та підлягають застосуванню до правовідносин сторін у даній справі. Відповідно до частини 10 статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування" акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку. Частиною 1 статті 21 Цивільного кодексу України визначено, що суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси. Таким чином, ураховуючи невідповідність спірного рішення ради в оспорюваній частині вимогам статті 41 Земельного кодексу України, статей 133, 135, 137 Житлового кодексу УРСР, Примірного статуту житлово-будівельного кооперативу суд апеляційної інстанції дійшов правомірного висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог прокурора. Доводи касаційної скарги не можуть бути підставою для скасування постанови у справі, оскільки спростовуються встановленими судом апеляційної інстанції обставинами. Колегія суддів також зазначає, що скаржник в касаційній скарзі вказує і на питання, які стосуються оцінки доказів. Згідно з частиною другою статті 1117 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази. Таким чином, підстав для скасування переглянутої постанови апеляційної інстанції та задоволення касаційної скарги не вбачається.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Зеленоград" залишити без задоволення.

Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 02.07.2015 та додаткові постанови Харківського апеляційного господарського суду від 08.07.2015 та 03.08.2015 у справі № 922/291/13-г Господарського суду Харківської області залишити без змін.

Головуючий суддя: Т. Добролюбова

Судді: Т. Гоголь

В. Швець