Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 липня 2014 року Справа № 914/4621/13

Вищий господарський суд України у складі: суддя Селіваненко В.П. - головуючий, судді Вовк І.В. і Харченко В.М.

розглянув касаційну скаргу товариства з додатковою відповідальністю "Червоноградський завод металоконструкцій", м.Червоноград, Львівська область

на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 10.04.2014

зі справи № 914/4621/13

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Агентство безпеки "Тайфун", м.Луганськ

до товариства з додатковою відповідальністю "Червоноградський завод металоконструкцій", м.Червоноград, Львівська область (далі - Товариство)

про стягнення суми.

Судове засідання проведено за участю представників сторін:

позивача - Новіков С.С.;

відповідача - не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2013 року позивач звернувся з позовом, згідно з яким, уточнивши свої вимоги, просив стягнути з Товариства заборгованість у розмірі 38064,00грн., а також штраф у сумі 38064,00грн., пеню у розмірі 2204,53грн. та 3 % річних у сумі 290,95грн.

Рішенням господарського суду Львівської області від 05.02.2014 у справі № 914/4621/13 (суддя Петрашко М.М.), залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 10.04.2014 (колегія суддів у складі: суддя Малех І.Б. - головуючий, судді Желік М.Б. і Кузь В.Л.), позов задоволено частково. Стягнуто з Товариства 38064,00грн. основного боргу, 38064,00грн. штрафу, 22,05грн. пені та 290,95грн. 3 % річних. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України Товариство просить скасувати рішення місцевого господарського суду від 05.02.2014, постанову апеляційного господарського суду від 10.04.2014 та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити. Скарга мотивована тим, що судові рішення прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, Вищий господарський суд України вважає касаційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню.

Відповідного висновку суд дійшов на підставі такого.

Як встановлено судами, 05.08.2010 позивачем (далі-охорона) та відкритим акціонерним товариством "Червоноградський завод металоконструкцій" (далі-замовник), правонаступником якого є Товариство, було укладено угоду №170 на фізичну охорону (далі-Угода), відповідно до умов якої замовник передає, а позивач приймає під охорону відокремлені приміщення (будівлі), які знаходяться за адресою: м.Червоноград, вул.Львівська, 53.

Відповідно до п.1.3 Угоди вид охорони замовника - фізична, згідно з дислокацією (додаток №1 до Угоди).

Згідно з пунктами 2.1.1, 2.2.2 Угоди охорона зобов'язується приймати під охорону (знімати з охорони) приміщення, будівлі замовника, забезпечити у межах наданих повноважень надійну охорону цінностей та схоронність предметів власності замовника, що прийняті під охорону. Замовник зобов'язується своєчасно і в повному обсязі здійснювати оплату наданих охороною послуг згідно умов цієї угоди.

Пунктом 3.1 Угоди, в редакції додаткової угоди від 01.04.2011 № 1, визначено, що сума оплати в місяць становить 19 032,00грн.

Відповідно до п.3.2 Угоди оплата послуг здійснюється щомісячно за умови передоплати у розмірі 100% у перші два місяці поточного кварталу та протягом трьох робочих днів після 1-го числа наступного місяця після закінчення третього місяця кварталу згідно з виставленим охороною рахунком. Виконання робіт охороною підтверджується актом виконаних робіт, які надаються до першого числа місяця, наступного за місяцем надання послуг.

Згідно з пунктами 4.1.1, 4.1.3 Угоди в разі несвоєчасної оплати послуг більше одного календарного місяця згідно з розділом №3 даної угоди замовник сплачує охороні штраф у розмірі місячної оплати за цією угодою, помноженої на два. При невиконанні або несвоєчасному виконанні п.3.1 даної угоди замовник сплачує пеню у розмірі 1,5% подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення, що діє у момент, за який нараховується пеня, від суми прострочених зобов'язань.

Судами також встановлено, що позивачем за період червень-липень 2013 року були надані Товариству послуги з фізичної охорони на загальну суму 38064,00грн., у зв'язку з чим був складений акт звірки розрахунків, але останнє їх оплату не здійснило, внаслідок чого у нього виникла заборгованість в означеній сумі.

Сукупності встановлених у справі обставин суди дали належну оцінку і дійшли правильного висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову про стягнення з відповідача суми основного боргу у розмірі 38064,00грн., оскільки її наявність підтверджувалася відповідними доказами зі справи. У цьому ж зв'язку суди, взявши до уваги положення пункту 4.1.1 Угоди, ст.625 ЦК України та факт невиконання відповідачем взятих на себе зобов'язань за Угодою, правомірно стягнули з відповідача штраф у сумі 38064,00грн. та 3 % річних у розмірі 290,95грн., правильність розрахунку яких відповідачем безпосередньо не оспорюється.

Такий висновок суду не суперечить вимогам чинного законодавства та відповідає фактичним обставинам справи.

Заперечення відповідача, які в цілому зводяться до посилань на недоведеність обставин справи, суперечать вимогам частини другої статті 111 ГПК України і не можуть бути взяті до уваги.

Враховуючи зазначене, а також з огляду на те, що наведені у касаційній скарзі доводи висновків попередніх судових інстанцій не спростовують, суд не бере їх до уваги і вважає, що оскаржувані судові рішення відповідають вимогам чинного законодавства і підстав для їх скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Львівської області від 05.02.2014 та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 10.04.2014 у справі № 914/4621/13 залишити без змін, а касаційну скаргу товариства з додатковою відповідальністю "Червоноградський завод металоконструкцій" - без задоволення.

Суддя В.Селіваненко Суддя І.Вовк Суддя В.Харченко