Історія справи

Постанова ВГСУ від 01.04.2015 року у справі №923/1630/14

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 квітня 2015 року Справа № 923/1630/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Дунаєвської Н.Г.- головуючого,

Мележик Н.І. - доповідача,

Самусенко С.С.,

розглянувши касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця

ОСОБА_4

на постанову Одеського апеляційного господарського

суду від 03.02.2015 року

у справі № 923/1630/14

господарського суду Херсонської області

за позовом Фізичної особи-підприємця

ОСОБА_4

до Товариства з обмеженою відповідальністю

"Югтранзитсервіс-Агропродукт"

про стягнення коштів

за участю представників:

позивача - не з'явились

відповідачів - не з'явились

В С Т А Н О В И В:

У листопаді 2014 року Фізична особа-підприємець ОСОБА_4 звернувся до господарського суду Херсонської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Югтранзитсервіс-Агропродукт" про стягнення коштів за надані послуги.

Рішенням господарського суду Херсонської області від 02.12.2014 року (суддя Клепай З.В.) позов задоволено частково; стягнуто з ТОВ "Югтранзитсервіс-Агропродукт" на користь ФОП ОСОБА_4 299 360 грн. боргу та 1 827 грн. судового збору.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 03.02.2015 року (судді: Шевченко В.В., Головей В.М., Колоколов С.І.) рішення місцевого господарського суду скасовано; в задоволенні позову відмовлено; стягнуто з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Югтранзитсервіс-Агропродукт" 1 433,75 грн. судового збору.

В касаційній скарзі Фізична особа-підприємець ОСОБА_4 просить скасувати постанову апеляційного господарського суду, а рішення суду першої інстанції залишити в силі, посилаючись на неправильне застосування апеляційним господарським судом норм матеріального права.

Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, юридичну оцінку її обставин та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 103, ч. 1 ст. 104, ч. 2 ст. 105 ГПК України апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати рішення місцевого господарського суду повністю або частково і прийняти нове рішення. Підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є неповне з'ясування обставин справи, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права. Апеляційний господарський суд у разі скасування або зміни рішення місцевого господарського суду, у постанові повинен зазначити доводи, за якими апеляційна інстанція не погодилась з висновками суду першої інстанції.

Разом з тим, оскаржувана постанова апеляційного господарського суду зазначеним вимогам закону не відповідає.

Переглядаючи рішення суду першої інстанції, апеляційний господарський суд скасував судовий акт місцевого господарського суду про часткове задоволення позову, посилаючись на безпідставність позовних вимог про стягнення коштів, оскільки відповідач не отримав рахунок на оплату наданих услуг, тому строк виконання зобов'язання ще не настав.

Проте, такі висновки суду апеляційної інстанції є помилковими.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 11.06.2013 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Югтранзитсервіс-Агропродукт" та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 укладено договір № 298/2013 про надання послуг з додатковими угодами до нього, згідно якого позивач зобов'язується зібрати врожай 2013 року зернових, технічних та масляних культур, а відповідач - прийняти виконані роботи за відповідним актом прийому-здачі та оплатити їх вартість.

Пунктом 3.3 договору передбачено, що надання послуг відповідно до умов договору щотижнево фіксується актами про надані послуги, в яких вказується загальний об'єм наданих послуг, їх вартість та які підписуються уповноваженими представниками і завіряються печаткою. Акти є підставою для надання виконавцем рахунку на оплату за умовами договору.

Згідно п. 3.5 договору визначено, що замовник здійснює оплату по факту виконання послуг відповідно до рахунку виконавця протягом 30-ти банківських днів з дня його отримання.

З актів прийому-здачі виконаних робіт від 30.06.2013 року та від 08.07.2013 року, підписаних уповноваженими представниками сторін та засвідчених печатками вбачається, що на виконання умов договору № 298/2013 від 11.06.2013 р. позивач надав відповідачеві послуги зі збирання зернових, технічних та масляних культур з площі 974,5 га, загальною вартістю 319360 грн. При цьому, виконані позивачем за названим договором роботи прийняті відповідачем без будь-яких зауважень щодо їх кількості, якості та вартості.

Вищенаведене не спростовується жодною із сторін у справі та повністю підтверджується актом звірки взаємних розрахунків станом на 01.04.2014 року.

Крім того, як стверджує ФОП ОСОБА_4, рахунок-фактура на оплату наданих послуг у сумі 319 360 грн. вручений 08.07.2014 року особисто бухгалтеру відповідача.

Також 06.08.2014 року на рахунок позивача відповідачем перераховано 20 000 грн. в якості погашення заборгованості за надані послуги, що підтверджено випискою з банківського рахунку відповідача про рух коштів.

ФОП ОСОБА_4 на адресу ТОВ "Югтранзитсервіс-Агропродукт" направлена претензія-вимога про сплату заборгованості в розмірі 319 360 грн. за надані послуги згідно з договором, яка відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення отримана 11.09.2014 року.

Проте, докази повної оплати вартості послуг відсутні.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції вірно послався на норми ч.2 ст. 530 ЦК України, якою визначено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у 7-денний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Також стаття 193 Господарського процесуального кодексу України встановлює, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов не допускається.

Норма статті 526 ЦК України зазначає, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами частини першої статті 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до частини першої статті 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Враховуючи вищевказані норми чинного законодавства та спростовуючи доводи відповідача про те, що останній не отримав рахунок-фактуру на суму наданих послуг, у зв'язку з чим відсутні підстави для задоволення позовних вимог, місцевий господарський суд вірно виходив з того, що рахунок (рахунок-фактура) за своїм призначенням не відповідає ознакам первинного документа, оскільки ним не фіксується будь-яка господарська операція, розпорядження або дозвіл на проведення господарської операції, а носить лише інформаційний характер.

Крім того, рахунок-фактура є документом, який містить тільки платіжні реквізити, на які потрібно перерахувати кошти; ненадання рахунку-фактури не є відкладальною умовою у розумінні статті 212 ЦК України та не є простроченням кредитора в розумінні ст. 613 ЦК України; тому наявність або відсутність рахунку-фактури не звільняє відповідача від обов'язку сплатити надані послуги.

Таким чином, вирішуючи спір, місцевий господарський суд повно та всебічно дослідив матеріали справи, правильно встановив наявність підстав для задоволення позову з мотивів, зазначених у позовній заяві.

З огляду на надання позивачем належних та допустимих доказів того, що позивачем надано відповідачу відповідні послуги, які останній не сплатив, висновок суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог з врахуванням часткової оплати послуг у сумі 299 360 грн. відповідає матеріалам справи та ґрунтується на вимогах закону.

Разом з тим, висновок суду апеляційної інстанції про безпідставність та недоведеність позовних вимог є помилковим, у зв'язку з чим оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню.

За таких обставин, оскаржувану постанову не можна визнати законною та обґрунтованою, а тому вона підлягає скасуванню з одночасним залишенням в силі рішення господарського суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 1115 - 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 задовольнити.

Постанову Одеського апеляційного господарського суду 03.02.2015 року у справі № 923/1630/14 скасувати.

Рішення господарського суду Херсонської області від 02.12.2014 року у справі № 923/1630/14 залишити в силі.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Югтранзитсервіс-Агропродукт" (74360, Україна, Херсонська область, с. Новорайськ, вул. Промислова, 3, код ЄДРПОУ 33731096) на користь Державного бюджету України судовий збір за розгляд касаційної скарги у розмірі 913 (дев'ятсот тринадцять) грн. 50 коп.

Доручити господарському суду Херсонської області видати наказ на виконання даної постанови.

Головуючий суддя Н.Г. Дунаєвська СуддіН.І. Мележик С.С. Самусенко