ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 березня 2017 року Справа № 916/3866/14 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді:Данилової М.В.,суддівСибіги О.М., Швеця В.О.за участю представників:позивачаВолошина О.І. (дов. від 03.01.2013 №5/01)відповідачів 1) не з'явився (про час і місце слухання справи повідомлений належним чином) 2) Богач М.М. (дов. від 22.04.2016 №99-99-11-17) 3) не з'явився (про час і місце слухання справи повідомлений належним чином) третьої особине з'явилась (про час і місце слухання справи повідомлений належним чином)прокуратуриТомчук М.О. (посв. від 01.08.2012 №000606)розглянувши у судовому засіданні касаційну скаргуОдеської митниці Державної фіскальної служби Українина постановуКиївського апеляційного господарського суду від 05.12.2016у справі№ 916/3866/14 Господарського суду м. Києваза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Аскоп-Україна" до 1)Державної казначейської служби України, 2)Державної фіскальної служби України 3)Одеської митниці Державної фіскальної служби Україниза участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивачаТовариства з обмеженою відповідальністю "Трейн Укрейн"за участю Прокуратури міста Києва та Прокуратури Одеської областіпровідшкодування 1510800 грн. шкоди, завданої внаслідок протиправної бездіяльності митниці

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Аскоп-Україна" звернулось до Господарського суду м. Києва з позовом до Державної казначейської служби України, Державної фіскальної служби України, Одеської митниця Державної фіскальної служби України про відшкодування 1510800 грн. шкоди, завданої внаслідок протиправної бездіяльності митниці.

Справа розглядалась судами неодноразово.

За результатом нового розгляду справи рішенням Господарського суду міста Києва від 02.06.2016 (суддя Маринченко Я.В.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 05.12.2016 (головуючий суддя Пономаренко Є.Ю., судді Чорногуз М.Г., Дідиченко М.А.), позовні вимоги задоволено у розмірі 1493616,90 грн. Стягнуто з Державного бюджету України через Державну казначейську службу України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Аскоп-Україна" 1493616,90 грн. матеріальної шкоди, завданої протиправною бездіяльністю Одеської митниці Державної фіскальної служби України. Стягнуто з Одеської митниці Державної фіскальної служби України витрати зі сплати судового збору.

Не погоджуючись із вищевказаними судовими рішеннями Одеська митниця Державної фіскальної служби України звернулася до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати, та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на неналежне дослідження всіх доказів в їх сукупності та встановлення всіх обставин, необхідних для правильного вирішення спору, що призвело, на думку скаржника, до порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до протоколу автоматичного розподілу судової справи між суддями від 08.02.2017 справа повинна розглядатись у складі колегії суддів: головуючий суддя - Данилова М.В., судді Сибіга О.М., Швець В.О.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 13.02.2017 касаційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду у вищевказаному складі.

Заслухавши доповідь судді - доповідача та присутніх у судовому засіданні 01.03.2017 представників сторін, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, з огляду на таке.

Як вбачається з матеріалів справи, 14.04.2011 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Аскоп-Україна" (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Трейн Укрейн" (виконавець) укладено договір № 14/04-ПР на транспортно-експедиторське обслуговування по прямому варіанту "судно-вагон", на умовах якого позивач доручив Товариству з обмеженою відповідальністю "Трейн Укрейн" перевалку та транспортування вантажу замовника, що завозиться судами в Іллічівський морський торговий порт для подальшого завантаження у вагони в режимі "імпорт" з перевалкою по прямому варіанту "судно-вагон".

У жовтні 2011 року позивач за Контрактом № SM-2/08 від 01.11.2008, укладеним з Фірмою Гларн Інвест ЛЛЛ, додатковою угодою № 36 від 05.10.2011, інвойсом № SM-36/1-2008 від 12.10.2011, інвойсом № SM-36/2-2008 від 12.10.2011, інвойсом № SM-36/3-2008 від 12.10.2011, інвойсом № SM-36/4-2008 від 12.10.2011, коносаментом № 1 від 12.10.2011, коносаментом № 2 від 12.10.2011, коносаментом № 3 від 12.10.2011, коносаментом № 4 від 12.10.2011 імпортував на територію України соєвий шрот виробництва Бразилії в загальній кількості 1688700 кг, визначеній за генеральним актом від 20.10.2011 та актом-повідомленням № 1 від 20.10.2011.

Вказаний вантаж соєвого шроту виробництва Бразилії, який поступив на адресу позивача 14.10.2011 в Іллічівський морський торгівельний порт, Товариством з обмеженою відповідальністю "Трейн Укрейн" - експедитором був перевантажений з теплоходу "Piper" в 30 залізничних вагонів та 20.10.2011 представником митного брокера заявлений до митного оформлення митному посту Іллічівськ (структурному підрозділу Південної митниці) за вантажними митними деклараціями №№ 500040403/2011/002789, 500040403/2011/002790, 500040403/2011/002791.

У графі 33 МВД "Код товару" позивачем було задекларовано код 2304000000 (Макуха та інші тверді відходи і залишки, одержані під час вилучення соєвої олії, мелені або немелені, не гранульовані або гранульовані). Ставка ввізного мита за таким кодом УКТЗЕД складає 0%.

Однак, під час здійснення митного оформлення товару "Шрот соєвий" у митного органу виникли сумніви щодо визначення коду товару за УКТЗЕД та повноти стягнення митних платежів, у зв'язку з чим, відповідно до статті 75 Митного кодексу України з метою здійснення митного контролю та митного оформлення товарів за вмотивованим письмовим розпорядженням керівника митниці працівниками митниці разом із співробітником Управління Служби безпеки України в Одеській області 24.10.2011 здійснено відбір зразків для митної лабораторії.

Згідно платіжних доручень №902 та №954 позивачем 14 та 26 жовтня 2011 року було сплачено митні платежі на депозитний рахунок митниці у розмірі 1400000 грн.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Трейн Укрейн" 25.10.2011 подало до митного пункту Іллічівськ заяву про надання дозволу на здійснення декларування товару із застосуванням тимчасової декларації відповідно до Порядку №932.

Разом з тим, посадовими особами митного пункту Іллічівськ було відмовлено в прийнятті такої заяви.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Аскоп-Україна" 02.11.2011 надіслало поштою - цінним листом з описом вкладення на адресу митного поста Іллічівськ чотири заяви про надання дозволу на здійснення декларування товару із застосуванням тимчасової декларації (відповідно до кількості товаротранспортних документів) разом з необхідними документами, на які митний пост Іллічівськ не надав відповіді.

02.11.2011 Митною лабораторією була здійснена експертиза товару, однак, жодних результатів експертизи митним органом позивачу надано не було, хоча відповідно до наявної у матеріалах справи копії телеграми останній звертався до митного органу.

11.11.2011 Товариство з обмеженою відповідальністю "Аскоп-Україна" надіслало на ім'я керівника Південної митниці телеграму, в якій просило здійснити митне оформлення вантажу та повідомити про причини зволікання з його оформленням.

Враховуючи відсутність рішення про визначення коду товару, 15.11.2011 позивач подав до митного поста Іллічівськ заяву про надання дозволу на здійснення декларування товару за тимчасовою декларацією разом з необхідними документами.

Дана заява була прийнята посадовою особою митного поста Іллічівськ, однак не була нею зареєстрована, про що позивач за участю третіх осіб склав акт №1.

15.11.2011 Товариство з обмеженою відповідальністю "Аскоп-Україна" надіслало телеграму на ім'я начальника митного поста Іллічівськ, в якій повідомило про чергове подання заяви та просило вжити заходи щодо надання митним постом Іллічівськ дозволу на здійснення декларування товару за тимчасовою декларацією з дотриманням строків, встановлених Порядком № 932.

Крім цього, позивач 16.11.2011 надіслав таку ж телеграму на ім'я керівника Південної митниці, в якій просив останнього вжити заходи щодо дотримання митним постом Іллічівськ строків надання вищевказаного дозволу.

23.11.2011 Товариство з обмеженою відповідальністю "Аскоп-Україна" додатково надіслало на адресу митного поста Іллічівськ кур'єрською службою "ЕХРRESS МАІL" з описом вкладення у відправлення чергові заяви про надання дозволу на здійснення декларування товару за тимчасовою декларацією разом з необхідними документами, які були отримані митним постом Іллічівськ 25.11.2011.

Проте, жодних дій щодо розгляду даних заяв та надання дозволів на здійснення декларування товару за тимчасовою декларацією, а також щодо митного оформлення товару митним органом не було здійснено.

У відповідності до наказу Держмитслужби від 20.04.2005 №314 митним органом 11.11.2011 було надіслані запити до відділу контролю митної вартості та класифікації товарів Південної митниці ВДМ щодо вирішення питання правильності класифікації та кодування товару (соєвий шрот) вирішення спірного питання визначення митної вартості товару №1 (соєвий шрот).

Митний орган дійшов до висновку, що імпортований позивачем товар є неоднорідною сумішшю на основі соєвих бобів з не видаленою з них олією та класифікував даний товар за УКТ ЗЕД 2308009000, у зв'язку з чим, Південною митницею було прийнято рішення про визначення коду товару № КТ-500-0062-2011 від 17.11.2011, № КТ-500-0063-2011 від 17.11.2011 та № КТ-500-0064-2011 від 17.11.2011.

Копії даних рішень про визначення коду товару були надані Південною митницею під розпис декларанту позивача лише 28.11.2011.

При цьому, картки відмови в прийнятті вищевказаних митних декларацій, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України були оформлені митницею лише 05.12.2011, тобто після значного спливу часу з моменту прийняття рішень про визначення коду товару.

В порушення приписів статті 78 Митного кодексу України, чинного на момент виникнення спірних правовідносин, митниця остаточно здійснила митне оформлення вантажу лише 19.01.2012 (підтверджено вантажними митними деклараціями №№500040403/2012/000230, 500040403/2012/000231, 500040403/2012/000232 та 500040403/2012/000233 від 19.01.2012).

Вказані обставини встановлені Окружним адміністративним судом м. Києва під час розгляду справи №2а/17300/11/2670 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Аскоп-Україна" до Південної митниці про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.

Так, постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 29.12.2011 у справі №2а/17300/11/2670, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 06.06.2012 та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 04.12.2014, було визнано протиправною бездіяльність Південної митниці з митного оформлення вантажу соєвого шроту, імпортованого Товариству з обмеженою відповідальністю "Аскоп-Україна" на територію України на підставі зовнішньоекономічного контракту № SM-2/08 від 01.11.2008, додаткової угоди № 36 від 05.10.2011 до зовнішньоекономічного контракту №SM-2/08 від 01.11.2008, інвойсу №/1-2008 від 12.10.2011, інвойсу № SM-36/2-2008 від 12.10.2011, інвойсу № SM-36/3-2008 від 12.10.2011, інвойсу №SM-36/4-2008 від 12.10.2011, коносамента № 1 від 12.10.2011, коносамента № 2 від 12.10.2011, коносамента № 3 від 12.10.2011, коносамента № 4 від 12.10.2011 в загальній кількості 1688700кг, визначеній згідно генерального акта від 20.10.2011 та акта-повідомлення № 1 від 20.10.2011.

Крім того постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 01.10.2013 у справі №2а-19262/11/2670, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 05.11.2013, визнано протиправними та скасовані рішення про визначення коду товару Відділу митних платежів та тарифного регулювання Південної митниці №КТ-500-0062-2011 від 17.11.2011, №КТ-500-0063-2011 від 17.11.2011, №КТ-500-0064-2011 від 17.11.2011, якими імпортованому позивачем товару було присвоєно новий код за УКТ ЗЕД 2308 00 90 00.

Відповідно до частини 3 статті 35 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням у адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Таким чином, вказані обставини встановлені постановами у адміністративних справах №2а/17300/11/2670 та №2а-19262/11/2670, що в силу положень частини 3 статті 35 Господарського процесуального кодексу України, не підлягають повторному доказуванню.

До того ж, як вбачається з пояснень представника Одеської митниці Державної фіскальної служби України, яка є правонаступником Південної митниці, та матеріалів справи, після оформлення 05.12.2011 карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленню чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України №№500040403/1/00054, 500040403/1/00055, 500040403/1/00056, враховуючи зміну коду товару за УКТ ЗЕД з 2304 00 00 00 на 2308 00 90 00, 13.12.2011 позивач звернувся до Південної митниці з листом, в якому просив виділити інспектора митниці для здійснення відбору зразків.

У відповідь листом від 10.01.2012 № 29/28-01/357 Південна митниця повідомила позивача про те, що не заперечує щодо виділення посадової особи ВМО №2 митного поста Іллічівськ Південної митниці для здійснення державною інспекцією з карантину рослин відбору зразків товару.

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Аскоп-Україна" 14.01.2012 звернувся до ВМО №2 митного поста Іллічівськ Південної митниці щодо безпосереднього здійснення відбору зразків вказаного товару, на що йому було повідомлено про можливість здійснення відбору зразків державною інспекцією з карантину рослин.

Після здійснення відбору зразків державною інспекцією з карантину рослин та проведення фітосанітарного контролю 18.01.2012, представником митного брокера (Товариства з обмеженою відповідальністю "Трейн Укрейн") 18.01.2012 було подано вантажні митні декларації з присвоєнням реєстраційних номерів №№500040403/2012/000191, 500040403/2012/000192, 500040403/2012/000193, 500040403/2012/000194.

Відповідно до статті 90 Митного кодексу України митному брокеру (Товариства з обмеженою відповідальністю "Трейн Укрейн") було відмовлено в митному оформленні шляхом надання карток відмови від 18.01.2014 №№500040403/2012/00005, 500040403/2012/00006, 500040403/2012/00007 500040403/2012/00008, оскільки вантажні митні декларації бути подані без повного комплекту документів, необхідних для митного контролю, відсутністю відомостей про складений протокол про порушення митних правил та невірним описом гр. 31 ВМД (в частині терміну придатності товару).

Митним брокером Товариства з обмеженою відповідальністю "Трейн Укрейн" 19.01.2012 було подано вантажні митні декларації з присвоєнням реєстраційних номерів №№500040403/2012/000230, 500040403/2012/000231, 500040403/2012/000232 та 500040403/2012/000233, за якими 19.01.2012 митне оформлення було завершено.

На підставі укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Аскоп-Україна" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Трейн Укрейн" договору на транспортно-експедиційне обслуговування по прямому варіанту "судно-вагон" №14/04-ПР від 14.04.2011, позивач сплатив Товариству з обмеженою відповідальністю "Трейн Укрейн" (експедитору) плату за користування вагонами ДП "Одеська залізниця" за період з 18.10.2011 по 24.01.2012 в розмірі 1587736,20 грн., з них за період з 23.10.2011 по 19.01.2012 у сумі 1510800 грн.

Сплата вказаної суми підтверджується наданими позивачем рахунками, платіжними дорученнями, накопичувальними картками ФДУ-92 та відомостями плати за користування вагонами ГУ-46, актами здачі-прийняття виконаних робіт (наданих послуг), виписками по особовим рахункам Товариства з обмеженою відповідальністю "Трейн Укрейн" в ДП "Одеська залізниця", переліками перевізних документів.

Вказаними документами підтверджується сплата позивачем на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "Трейн Укрейн" плати за транспортно-експедиційне обслуговування, згідно договору, укладеного між позивачем та експедитором, а також зарахування вказаних коштів на рахунок експедитора, відкритий у ДП "Одеська залізниця" та подальшого списання вказаних коштів залізницею в якості плати саме за користування вагонами залізниці за спірний період, та які знаходились в Іллічівському морському торгівельному порту.

Звертаючись до суду з позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Аскоп-Україна" просило відшкодувати йому шкоду у розмірі 1510800 грн., завдану внаслідок протиправної бездіяльності митниці.

Приймаючи рішення по даній справі суди попередніх інстанцій виходили з наступного.

Відповідно до статті 16 Цивільного кодексу України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків.

Згідно до частини 2 статті 22 Цивільного кодексу України збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відповідно до статті 1173 Цивільного кодексу України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади АР Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, АР Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.

Таким чином, на відміну від загальної норми статті 1166 Цивільного кодексу України, яка вимагає встановлення усіх чотирьох елементів складу цивільного правопорушення (протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою та збитками, вини), спеціальна норма статті 1173 Цивільного кодексу України допускає обґрунтованість відшкодування шкоди незалежно від вини державних органів, тобто за умов існування трьох елементів складу цивільного правопорушення (протиправної поведінки, шкоди та її розміру, причинного зв'язку між протиправною поведінкою та збитками), за відсутності хоча б одного з яких цивільна відповідальність не настає.

Відповідно до статті 25 Бюджетного кодексу України Казначейство України здійснює безспірне списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів на підставі рішення суду. Відшкодування відповідно до закону шкоди, завданої фізичній чи юридичній особі внаслідок незаконно прийнятих рішень, дій чи бездіяльності органів державної здійснюється державою у порядку, визначеному законом.

Згідно зі статтею 546 Митного кодексу України митниця є територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, і підпорядковується йому. Митниця є юридичною особою, має самостійний баланс, рахунки в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Відповідно до частини 2 статті 30 Митного кодексу України шкода, заподіяна особам та їх майну неправомірними рішеннями, діями або бездіяльністю митних органів, організацій або їх посадових осіб чи інших працівників при виконанні ними своїх службових (трудових) обов'язків, відшкодовується цими органами, організаціями у порядку, визначеному законом.

Стаття 78 Митного кодексу України (чинного на час виникнення спірних відносин) передбачала, що митне оформлення здійснюється митним органом, як правило, протягом однієї доби з часу пред'явлення товарів і транспортних засобів, що підлягають митному оформленню, подання митної декларації та всіх необхідних документів і відомостей.

Чинними судовими рішеннями у адміністративних справах №2а/17300/11/2670 та №2а-19262/11/2670 встановлено преюдиціальні факти протиправної бездіяльності Південної митниці (Одеської митниці Державної фіскальної служби України) щодо митного оформлення імпортованого позивачем вантажу (1688700кг соєвого шроту виробництва Бразилії) виключно в період з 23.10.2011 по 04.12.2011, що полягала у порушенні митницею встановленого законом строку розмитнення ввезеного вантажу та подальшому неправильному визначенні коду імпортованого товару за рішеннями митниці від 17.11.2011 №КТ-500-0062-2011, №КТ-500-0063-2011 та №КТ-500-0064-2011.

Вказаний висновок наведено у постанові Вищого господарського суду України від 23.02.2016 у даній справі.

При цьому, протиправна бездіяльність митниці, що полягала у порушенні митницею, встановленого законом строку розмитнення ввезеного вантажу призвела до понесення позивачем витрат з оплати вартості користування вагонами за період з 23.10.2011 по 04.12.2011 (до часу оформлення карток відмови у митному оформленні товару від 05.12.2011).

Щодо періоду перебування товару під митним оформленням з 05.12.2011 по 19.01.2012, суди зазначили про наступне.

Так, згідно положень норм статті 27 Митного кодексу України (у редакції чинній у вказаний спірний період) товари, що переміщуються через митний кордон України, крім митного контролю, можуть підлягати державному санітарно-епідеміологічному, ветеринарно-санітарному, фітосанітарному, екологічному, радіологічному контролю, контролю за переміщенням культурних цінностей та іншим передбаченим законодавством видам контролю. Митні органи взаємодіють з органами державної влади, що здійснюють зазначені види контролю, координують роботу з їх здійснення в пунктах пропуску через державний кордон України і в зонах митного контролю на митній території України в порядку, встановленому законодавством України.

Митне оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, завершується лише після здійснення встановлених законодавством України для кожного товару видів контролю, зазначених у частині першій цієї статті.

Порядок здійснення контролю та засвідчення його результатів встановлюється органом державної влади, уповноваженим на виконання цього виду контролю.

У пунктах пропуску через державний кордон України державний санітарно-епідеміологічний, ветеринарно-санітарний, фітосанітарний, екологічний контроль окремих товарів та контроль за переміщенням культурних цінностей, що ввозяться на митну територію України (у тому числі з метою транзиту), здійснюються митними органами у формі попереднього документального контролю.

Переліки товарів (з описом та кодом згідно з УКТ ЗЕД), що підлягають державному контролю (у тому числі у формі попереднього документального контролю) у разі переміщення через митний кордон України, та порядок здійснення попереднього документального контролю затверджує Кабінет Міністрів України. Пропозиції щодо внесення змін до зазначених переліків подаються Кабінету Міністрів України органами державної влади, уповноваженими здійснювати відповідний контроль.

Відповідно до переліку товарів, що підлягають державному контролю (у тому числі у формі попереднього документального контролю), у разі переміщення їх через митний кордон України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05.10.2011 №1031 (чинна з 14.10.2011), товари рослинного походження при ввезенні у пунктах пропуску через державний кордон підлягають екологічному контролю у формі попереднього документального контролю (перевіряється наявність в програмно-інформаційному комплексі ЄАІС Держмитслужби України інформації про державну реєстрацію пестицидів та агрохімікатів, а в зонах митного контролю на митній території України - екологічному контролю посадою особою територіального органу Держекоінспекції України). Сільськогосподарська продукція, сировина рослинного походження при вивезенні з митної території України підлягає фітосанітарному контролю посадовою особою територіального органу Держветфітослужби.

Таким чином, з урахуванням вказаних положень, необхідною підставою для митних органів, для завершення митного оформлення при ввезенні товарів рослинного походження є відбитки штампів на товарно-супровідних (товарно-транспортних) документах територіальних органів Держекоінспекції України "Ввіз/вивіз дозволено".

Отже, оскільки товар за кодом УКТ ЗЕД 2308009000 (визначеним митницею), на відміну від товару за кодом УКТ ЗЕД 2304000000 (заявленим позивачем), підлягав фітосанітарному контролю, затримка в митному оформленні вантажу позивача після 05.12.2011 була прямим наслідком необхідності проходження позивачем фітосанітарного контролю на ввезений товар внаслідок невірного визначення Південною митницею коду товару за рішеннями, скасованими в подальшому в судовому порядку.

При цьому, тривалий час проходження фітосанітарного контролю був зумовлений, в тому числі, і бездіяльністю митниці, зокрема, щодо направлення представника митниці для відібрання зразків товару з вагонів для здійснення фітосанітарного контролю, незважаючи на неодноразові звернення позивача з проханням направити представника митниці (про що було вказано вище).

Доводи скаржника про те, що оскільки картки відмови у митному оформленні товару від 05.12.2011 №№500040403/1/00054, 500040403/1/00055, 500040403/1/00056 в судовому порядку не визнавалися протиправними та не були скасовані, тому обставини щодо протиправних дій митниці та відповідно причинно-наслідкового зв'язку між цими діями і заподіяною позивачу шкодою за період після 05.12.2011 - є недоведеними.

Так, картки відмови у митному оформленні товару від 05.12.2011 №№500040403/1/00054, 500040403/1/00055, 500040403/1/00056 дійсно в судовому порядку не визнавалися протиправними та не були скасовані.

Разом з тим, у судовій справі №2а-19262/11/2670 протиправними були визнані та скасовані рішення митниці про призначення коду товару, які і були єдиною підставою для відмови у митному оформленні товару, що і зумовило подальшу затримку в митному оформленні, оскільки визначений митницею новий код вимагав додаткових досліджень товару для проходження фітосанітарного контролю (відібрання зразків, проведення експертизи).

Отже, затримка у митному оформленні безпосередньо пов'язана зі зміною митницею коду товару, що було здійснено неправомірно.

Таким чином, рішення митниці про визначення коду товару стали причиною відмови у митному оформленні товару 05.12.2011 та неможливості його подальшого митного оформлення до 18.01.2011, оскільки вимагали проходження фітосанітарного контролю, у проведенні якого не було б необхідності за умови здійснення митного оформлення товару за кодом, визначеним безпосередньо позивачем.

Посилання касатора і на те, що позивач мав змогу перевантажити товар на інший транспортний засіб або на склад, є необґрунтованими, оскільки митницею не доведено належними та допустимими доказами існування відповідної можливості для позивача, враховуючи кількість товару (30 вагонів) та його вид (соєвий шрот).

Крім того, з пояснень представника позивача вбачається, що територія Іллічівського морського торгівельного порту не має умов для зберігання вказаного товару без втрати його властивостей.

А тому, внаслідок порушення митницею строків для розмитнення вантажу, а також подальшого прийняття незаконного рішення про зміну коду товару, позивач був змушений зберігати спірний товар у вагонах на території порту, в очікуванні рішення про розмитнення товару (до 04.12.2011) та впродовж проходження фітосанітарного контролю товару (до 18.01.2012).

Прийняття митницею рішень про митне оформлення чи відмову в оформленні товару у строки, визначені статтею 78 Митного кодексу України, а також відсутність протиправних рішень про зміну коду товару не призвело б до необхідності зберігати товар у вагонах на території порту та відповідно здійснювати оплату користування вагонами протягом часу затримки.

При цьому, колегія суддів касаційної інстанції погоджується із визначеним судами попередніх інстанцій періодом, за який позовні вимоги підлягають задоволенню, з огляду на наступне.

Так, відмова у митному оформленні товару 18.01.2012 була здійснена внаслідок неподання позивачем всіх необхідних документів для митного оформлення, що не заперечується представником позивача, внаслідок чого витрати, понесені позивачем за одну добу простою 30 вагонів (з 18 до 19.01.2012) не можуть бути віднесені до збитків, заподіяних неправомірними діями митниці.

Отже, позовні вимоги обґрунтовано задоволено судами за період з 23.10.2011 по 18.01.2012 в сумі 1493616,90 грн.

До того ж, позивачем доведено, що на підставі укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Аскоп-Україна" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Трейн Укрейн" договору на транспортно-експедиційне обслуговування по прямому варіанту "судно-вагон" №14/04-ПР від 14.04.2011, він сплатив Товариству з обмеженою відповідальністю "Трейн Укрейн" (експедитору) плату за користування вагонами ДП "Одеська залізниця" за спірний період.

Сплата вказаної суми підтверджується наданими позивачем рахунками, платіжними дорученнями, накопичувальними картками ФДУ-92 та відомостями плати за користування вагонами ГУ-46, актами здачі-прийняття виконаних робіт (наданих послуг), виписками по особовим рахункам Товариства з обмеженою відповідальністю "Трейн Укрейн" в ДП "Одеська залізниця", переліками перевізних документів.

Вказаними документами підтверджується сплата позивачем на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "Трейн Укрейн" плати за транспортно-експедиційне обслуговування, згідно договору, укладеного між позивачем та експедитором, а також зарахування вказаних коштів на рахунок експедитора, відкритий у ДП "Одеська залізниця" та подальшого списання вказаних коштів залізницею в якості плати саме за користування вагонами залізниці за спірний період, та які знаходились в Іллічівському морському торгівельному порту.

Враховуючи наведене вище, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку про задоволення позовних вимог у розмірі 1493616,90 грн.

Статтею 1117 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

З огляду на викладене, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги Одеської митниці Державної фіскальної служби України, оскільки судами попередніх інстанції було прийнято рішення та постанову з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Ухвалу Вищого господарського суду України від 13.02.2017, якою було зупинено виконання рішення Господарського суду міста Києва від 02.06.2016 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 05.12.2016 вважати такою, що втратила чинність.

Враховуючи наведене, та керуючись ст.ст.1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Одеської митниці Державної фіскальної служби України залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 05.12.2016 у справі №916/3866/14 Господарського суду м. Києва залишити без змін.

Стягнути з Одеської митниці Державної фіскальної служби України до спеціального фонду Держбюджету України (УДКСУ у Печерському районі міста Києва, код 38004897, ГУ ДКСУ у м. Києві 820019, рахунок 31211254700007 код класифікації доходів бюджету 22030104 символ звітності банку 254) 36259,20 грн. судового збору за розгляд касаційної скарги.

Доручити Господарському суду м. Києва видати наказ.

Головуючий суддя М.Данилова

Судді О.Сибіга

В.Швець