Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 березня 2017 року Справа № 907/270/16

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Коробенка Г.П.- головуючого (доповідач), Кравчука Г.А., Мачульського Г.М.,розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали касаційної скарги Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 на постановуЛьвівського апеляційного господарського суду від 22.11.2016у справі№907/270/16 Господарського суду міста Закарпатської областіза позовомТячівської місцевої прокуратури Закарпатської області в інтересах держави в особі Солотвинської селищної радидоФізичної особи-підприємця ОСОБА_4простягнення збитків у розмірі 87995,52 грн. за користування земельною ділянкоюУ судовому засіданні взяли участь представники:

від позивача: Кравчук О.А. (прокурор відділу ГПУ);

від відповідача: не з'явилися;

В С Т А Н О В И В:

У квітні 2016 року Тячівська місцева прокуратура Закарпатської області в інтересах держави в особі Солотвинської селищної ради звернулось до Господарського суду Закарпатської області з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 про стягнення збитків у розмірі 87 995,52 грн., які нараховані за період з квітня 2015 року по 10 березень 2016 року, у зв'язку з використанням земельної ділянки без правовстановлюючих документів на підставі статті 22 Цивільного кодексу України.

Рішенням Господарського суду Закарпатської області від 08.06.2016 року у справі № 907/270/16, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 22.11.2016 року, позов задоволено повністю; стягнуто з фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 на користь Солотвинської селищної ради суму 87995,52 грн. збитків та 1378 грн. витрат по сплаті судового збору, з підстав доведеності матеріалами справи усіх елементів складу цивільного правопорушення, як необхідної умови для настання відповідальності у вигляді відшкодування збитків.

Фізична особа-підприємць ОСОБА_4 подала до Вищого господарського суду України касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду Закарпатської області від 08.06.2016 року та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 22.11.2016 року та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.

Зокрема, заявник касаційної скарги зазначає, що:

- зважаючи на відсутність доказів передачі спірної земельної ділянки в оренду відповідачу у останнього відсутній обов'язок сплачувати орендні платежі;

- розрахунок збитків складений Солотвинською селищною радою складений без врахування положень Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України N 284 від 19.04.1993;

- судами попередніх інстанцій не доведено наявності прямої вини відповідача у вчиненні правопорушення.

Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судами норм матеріального та процесуального права при винесенні оспорюваних судових актів, знаходить необхідним відмовити у задоволенні касаційної скарги з наступних підстав.

Як установлено судами при розгляді даного спору, за договором купівлі - продажу основних фондів, підприємств, організацій споживчої кооперації України, які підлягають продажу на аукціоні від 30.03.2004 р. ФОП ОСОБА_4 придбала плодоовочевий склад по вул. Перемоги в смт. Солотвино, що знаходиться на спірній земельній ділянці.

Рішенням Солотвинської селищної ради № 712 від 03.09.2010 року "Про затвердження проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки на умовах оренди" затверджено проект із землеустрою щодо відведення земельної ділянки на умовах оренди строком на 49 років ОСОБА_4 в АДРЕСА_1 площею 0,7647 га та надано ОСОБА_4 земельну ділянку площею 0,7647 га в оренду на 49 років для комерційного використання.

Рішенням Солотвинської селищної ради № 98 від 20.05.2011р. було внесено зміни до рішення № 712 від 03.09.2010 року, зокрема, затверджено проект із землеустрою щодо відведення земельної ділянки на умовах оренди строком на 49 років ОСОБА_4 в АДРЕСА_1 площею 0,7647 га для комерційного використання; надано ОСОБА_4 земельну ділянку площею 0,7647 га в оренду на 49 років для комерційного використання та встановлено орендну плату в розмірі 5% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки. Зобов'язано відповідача замовити нормативну грошову оцінку земельної ділянки, укласти договір з позивачем та зареєструвати його відповідно до чинного законодавства в місячний термін.

Згідно акта комісії з питань земельних ресурсів, використання природних ресурсів та рекреації та з питань агропромислового комплексу, охорони навколишнього середовища та спеціалістів селищної ради від 20.04.2015 року, складеного за результатами проведеної перевірки використання земельної ділянки в АДРЕСА_1 площею 0,7647 га, встановлено факт використання ФОП ОСОБА_4 земельної ділянки без правовстановлюючих документів та без відповідної оплати, у результаті чого Солотвинська селищна рада починаючи з квітня 2012 по березень 2015 року недоотримала кошти за користування земельною ділянкою на суму 279627,84 грн.

Рішенням Господарського суду Закарпатської області від 06.08.2015 у справі 907/480/15 стягнуто з ФОП ОСОБА_4 на користь Солотвинської селищної ради 279627,84 грн. завданих збитків. Дане рішення набрало законної сили.

В подальшому, комісією з питань земельних ресурсів, використання природних ресурсів та агропромислового комплексу, охорони навколишнього природного середовища та спеціалістів селищної ради було проведено перевірку використання земельної ділянки в АДРЕСА_1, якою встановлено факт використання ФОП ОСОБА_4 земельної ділянки АДРЕСА_1 площею 0,7647 га для комерційної діяльності без правовстановлюючих документів та складено акт від 10.03.2016.

Додатком до вказаного акта комісією складено детальний розрахунок збитків за період з квітня 2015 по 10 березня 2016 року та визначено суму збитків у розмірі 87995,52 грн. Розрахунок розміру орендної плати здійснено виходячи із 5% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, яка згідно технічної документації складає суму 1 864 185,66 грн.

Предметом спору у даній справі є вимога позивача про стягнення з відповідача збитків у розмірі 87 995,52 грн., які нараховані за період з квітня 2015 року по 10 березень 2016 року, у зв'язку з використанням земельної ділянки без правовстановлюючих документів на підставі статті 22 Цивільного кодексу України.

За приписами статті.206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати заземлю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 152 Земельного кодексу України землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється, зокрема, шляхом відшкодування заподіяних збитків.

Згідно статті 156 Земельного кодексу України землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні, зокрема, внаслідок неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки.

За приписами частин 1 та 3 статті 157 Земельного кодексу України відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам здійснюють органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, які використовують земельні ділянки, а також органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, діяльність яких обмежує права власників і землекористувачів або погіршує якість земель, розташованих у зоні їх впливу, в тому числі внаслідок хімічного і радіоактивного забруднення території, засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами і стічними водами. Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Так, згідно з пунктом 1 Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України N 284 від 19.04.1993, зі змінами, (далі-Порядок) власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні вилученням (викупом) та тимчасовим зайняттям земельних ділянок, встановленням обмежень щодо їх використання, погіршенням якості ґрунтового покриву та інших корисних властивостей земельних ділянок або приведенням їх у непридатний для використання стан та неодержанням доходів у зв'язку з тимчасовим невикористанням земельних ділянок.

Відшкодуванню, згідно з п. 3 Порядку підлягають, зокрема, збитки власників землі і землекористувачів, у тому числі орендарів, включаючи і неодержані доходи, якщо вони обґрунтовані. При цьому неодержаним доходом є дохід, який міг би одержати власник землі, землекористувач, у тому числі орендар, із земельної ділянки і який він не одержав внаслідок її вилучення (викупу) або тимчасового зайняття, обмеження прав, погіршення якості землі або приведення її у непридатність для використання за цільовим призначенням у результаті негативного впливу, спричиненого діяльністю підприємств, установ, організацій та громадян.

Розміри збитків, у т.ч. неодержані доходи землекористувачів згідно п. 2 Порядку, визначаються комісіями, створеними Київською та Севастопольською міськими, районними державними адміністраціями, виконкомами міських (міст обласного значення) рад.

Відповідно до п. 5 Порядку збитки відшкодовуються власникам землі і землекористувачам, у тому числі орендарям, підприємствами, установами, організаціями та громадянами, що їх заподіяли, за рахунок власних коштів не пізніше одного місяця після затвердження актів комісій, а при вилученні (викупі) земельних ділянок - після прийняття відповідною радою рішення про вилучення (викуп) земельних ділянок у період до видачі документа, що посвідчує право на земельну ділянку підприємства, установи, організації або громадянина.

За приписами статті 22 Цивільного кодексу України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відповідно до частин 1, 2 статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Для застосування такої міри відповідальності, як стягнення майнової шкоди (збитків), потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою та збитками, вини. При цьому для стягнення збитків у вигляді неодержаних доходів (упущеної вигоди) також необхідним є встановлення заходів, вжитих стороною для одержання такої вигоди. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.

Як було встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, рішенням Солотвинської селищної ради № 98 від 20.05.2011р. було внесено зміни до рішення № 712 від 03.09.2010 року, зокрема, затверджено проект із землеустрою щодо відведення земельної ділянки на умовах оренди строком на 49 років ОСОБА_4 в АДРЕСА_1 площею 0,7647 га для комерційного використання; надано ОСОБА_4 земельну ділянку площею 0,7647 га в оренду на 49 років для комерційного використання та встановлено орендну плату в розмірі 5% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки. Зобов'язано відповідача замовити нормативну грошову оцінку земельної ділянки, укласти договір з позивачем та зареєструвати його відповідно до чинного законодавства в місячний термін.

З викладеного слідує, що саме на відповідача покладається обов'язок вчинення дій щодо укладення договору оренди земельної ділянки.

Проте, відповідачем не виконано вимог рішень Солотвинської селищної ради Тячівського району № 712 від 03.09.2010 року та № 98 від 20.05.2011р., не укладено договір оренди земельної ділянки в АДРЕСА_1 площею 0,7647 га, на якій розмішено придбане ним нерухоме майно, що свідчить про використання вказаної земельної ділянки без правовстановлюючих документів та є підставою для нарахування збитків.

За таких обставин, враховуючи наведені норми права, встановлені обставини щодо використання відповідачем спірної земельної ділянки без оформлення відповідних права у встановленому порядку, наявність в діях відповідача порушення земельного законодавства та наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, господарські суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про стягнення з відповідача 87995,52 грн. збитків у вигляді неодержаного доходу за використання земельної ділянки за період з квітня 2015 по 10 березня 2016 року та задоволення позовних вимог.

Посилання заявника касаційної скарги на невідповідність розрахунку шкоди складеного Солотвинською селищною радою Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №284 від 19.04.1993 року, спростовуються матеріалами справи та текстом оскаржуваних рішень і постанови.

Так судами надавалась оцінка вказаним доводам відповідача та було зазначено, що розмір збитків при використанні земель без оформлення правовстановлюючого документа, що посвідчує право оренди (користування) земельної ділянки, дорівнює сумі, яка могла б надійти до місцевого бюджету у разі, якщо б зазначений договір був укладений між орендарем та орендодавцем, або у разі, якщо був би здійснений розрахунок земельного податку. Розмір збитків нараховується на підставі даних нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Перевіривши детальний розрахунок збитків, складений Солотвинською селищною радою, апеляційний господарський суд зазначив, що його розраховано методологічно та арифметично правильно у відповідності до формули визначеної Порядком визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України N 284 від 19.04.1993, з урахуванням конкретної нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Отже, оскільки скаржником правомірних висновків судів попередніх інстанцій не спростовано, а судом касаційної інстанції порушення судами першої і апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, котрі встановлюють правила доказування, розподілу обов'язків доказування, належності й припустимості доказів, порядку збирання і дослідження доказів, не виявлено, то колегія суддів визнає судові рішення такими, що відповідають чинному законодавству України та обставинам справи, отже і підстави для їх скасування відсутні.

Керуючись ст. 1115, 1117, 1118, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні касаційної скарги відмовити.

Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 22.11.2016 у справі №907/270/16 залишити без змін.

Головуючий суддя : Г.П. Коробенко

Судді: Г.А.Кравчук

Г.М. Мачульський